? Павуки-колопряди | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
самиця Argiope catenulata | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Різноманіття | ||||||||||||||||
| 186 родів, 3108 видів | ||||||||||||||||
Ареал родини | ||||||||||||||||
Підродини | ||||||||||||||||
| Дивитись текст | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Павуки-колопряди або аранеїди або хрестовики (Araneidae) — родина павуків підряду аранеоморфних (Araneomorphae). Включає понад 3000 видів. Частково відповідає колишній родині Argiopidae, яка тепер перегрупована.
Опис Редагувати
Це дуже різноманітні за розмірами, формою тіла і забарвленням павуки. На останній парі ніг під звичайними трьома кігтиками, крім зубчастих щетинок, мається шиповидний придаток, що бере участь у прядінні павутини з окремих ниток. Аранеїди в більшості роблять колесовидні тенета звичайно з гніздом за їх межами. родина ділиться на ряд підродин, з яких найбільша підродина Araneinae. Один тільки рід — Хрестовик (Araneus)- налічує у фауні світу більше 1000 видів.
Спосіб життя Редагувати
Багато видів хрестовиків у більшості мешканці лісів і садів, але є степові і пустельні. Схожі до хрестовиків і види інших родів, що мешкають у лісах — Cyclosa, Meta, Argiope, тощо.
Серед тропічних аранеїд цікаві рогаті павуки (Gasteracantha). Їхнє трикутне або багатокутне сплощене дуже тверде черевце озброєне шиловидними виростами, які бувають значно довші тулуба. Незвичайна форма тіла поєднується з яскравим і різноманітним забарвленням.
Класифікація Редагувати
Включає наступні підродини і триби:
- Araneinae Simon, 1895
Cyrtarachninae Simon
- Cyrtarachnini Simon
- Mastophorini
Cyrtophorinae
Gasteracanthinae
- Caerostrini
- Gasteracanthini
- Micratheninae
Примітки Редагувати
- Platnick, Norman I. (29 грудня 2010). . The World Spider Catalog, Version 11.5. American Museum of Natural History. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2011.
Джерела Редагувати
- Прокопенко, О. В.; О. М. Кунах, О. В. Жуков, О. Є. Пахомов (2010). (укр.). Дніпропетровськ: Видавництво ДНУ. с. 340. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
| Це незавершена стаття з арахнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |