Михайло Аркадійович Павлоцький (* 5 лютого 1922, Тирасполь — † 3 червня 1999, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни помічник начальника штабу 360-го стрілецького полку по розвідці 74-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту.
Павлоцький Михайло Аркадійович | |
---|---|
Народження | 5 лютого 1922 Тирасполь, Миколаївська губернія |
Смерть | 3 червня 1999 (77 років) Київ, Україна |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Освіта | d |
Роки служби | 1940—1964 |
Партія | КПРС |
Звання | Підполковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро |
Нагороди |
Біографія
Народився 5 лютого 1922 року в місті Тирасполі Молдови в єврейській сім'ї службовця (проте в документах зазначав себе росіянином). Член КПРС з 1943 року. Закінчив середню школу № 6 в Тирасполі.
У 1940 році призваний в ряди Червоної Армії. У 1941 році закінчив Ленінградське військове піхотне училище. У боях німецько-радянської війни з травня 1942 року. Воював на Центральному фронті. 23 вересня 1943 року розвідувальний загін під командуванням М. А. Павлоцького першим форсував Дніпро в районі села Комарин (нині селище міського типу Брагінського району Гомелської області), захопив плацдарм і вогнем прикривав переправу полку. При захопленні сильно укріпленого пункту села Берізки того ж району показав приклад геройства і доблесті. Дві доби загін відбивав ворожі контратаки, знищив багато гітлерівців і бойової техніки. Будучи пораненим, капітан М. А. Павлоцький продовжував керувати боєм до підходу основних сил полку.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму капітанові Михайлу Аркадійовичу Павлоцькому присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3355).
З 1946 року майор М. А. Павлоцький — в запасі. У 1958 році закінчив Вищу школу Міністерства внутрішніх справ. З 1964 року підполковник М. А. Павлоцький — в запасі. Жив у Києві.
Помер 3 червня 1999 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988. (рос.);
- Коренев А. А. Пароль — подвиг. Кишинів, 1968.(рос.);
- Навечно в сердце народном. 3-тє изд., доп. и испр. Мінськ, 1984.(рос.)
Посилання
- Герої Радянського Союзу [ 17 грудня 2007 у Wayback Machine.](рос.);
- Некрополі Києва [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.);
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Arkadijovich Pavlockij 5 lyutogo 1922 Tiraspol 3 chervnya 1999 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 u roki nimecko radyanskoyi vijni pomichnik nachalnika shtabu 360 go strileckogo polku po rozvidci 74 yi strileckoyi diviziyi 13 yi armiyi Centralnogo frontu Pavlockij Mihajlo ArkadijovichNarodzhennya5 lyutogo 1922 1922 02 05 Tiraspol Mikolayivska guberniyaSmert3 chervnya 1999 1999 06 03 77 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvitadRoki sluzhbi1940 1964PartiyaKPRSZvannya PidpolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijna Bitva za DniproNagorodi 3355 BiografiyaNarodivsya 5 lyutogo 1922 roku v misti Tiraspoli Moldovi v yevrejskij sim yi sluzhbovcya prote v dokumentah zaznachav sebe rosiyaninom Chlen KPRS z 1943 roku Zakinchiv serednyu shkolu 6 v Tiraspoli U 1940 roci prizvanij v ryadi Chervonoyi Armiyi U 1941 roci zakinchiv Leningradske vijskove pihotne uchilishe U boyah nimecko radyanskoyi vijni z travnya 1942 roku Voyuvav na Centralnomu fronti 23 veresnya 1943 roku rozviduvalnij zagin pid komanduvannyam M A Pavlockogo pershim forsuvav Dnipro v rajoni sela Komarin nini selishe miskogo tipu Braginskogo rajonu Gomelskoyi oblasti zahopiv placdarm i vognem prikrivav perepravu polku Pri zahoplenni silno ukriplenogo punktu sela Berizki togo zh rajonu pokazav priklad gerojstva i doblesti Dvi dobi zagin vidbivav vorozhi kontrataki znishiv bagato gitlerivciv i bojovoyi tehniki Buduchi poranenim kapitan M A Pavlockij prodovzhuvav keruvati boyem do pidhodu osnovnih sil polku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu kapitanovi Mihajlu Arkadijovichu Pavlockomu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 3355 Z 1946 roku major M A Pavlockij v zapasi U 1958 roci zakinchiv Vishu shkolu Ministerstva vnutrishnih sprav Z 1964 roku pidpolkovnik M A Pavlockij v zapasi Zhiv u Kiyevi Nadgrobok Mihajla Pavlockogo Pomer 3 chervnya 1999 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 ros Korenev A A Parol podvig Kishiniv 1968 ros Navechno v serdce narodnom 3 tye izd dop i ispr Minsk 1984 ros PosilannyaGeroyi Radyanskogo Soyuzu 17 grudnya 2007 u Wayback Machine ros Nekropoli Kiyeva 2 travnya 2014 u Wayback Machine ros ros