www.wikidata.uk-ua.nina.az

Отто Гшвантлер 13 квітня 1930 1930квітня13 31 жовтня 2016 австрійський філолог керівник Інституту германістики Віденсько

Отто Гшвантлер

Отто Гшвантлер (13 квітня 1930(1930квітня13) — 31 жовтня 2016) — австрійський філолог, керівник Інституту германістики Віденського університету. Спеціалізувався на вивченні ранньої германської літератури.

Отто Гшвантлер
Народився 13 квітня 1930(1930-04-13)
Тіроль, Австрія
Помер 2016 або 7 лютого 2016(2016-02-07) (85 років)
·хвороба Паркінсона
Країна  Австрія
Діяльність германіст, скандинавіст, філолог, письменник
Alma mater Віденський університет
Нагороди

Q61947948? (1971)

Kardinal-Innitzer-Preisd

 Отто Гшвантлер у Вікісховищі

Біографія ред.

Отто Гшвантлер народився у Бріксен-ім-Тале у Тіролі, Австрія, 13 квітня 1930 року, третьою дитиною у сім'ї Антона й Анни Гшвантлерів. Його батько був шевцем. Він закінчив вісім класів у своєму рідному містечку. Гшвантлер спочатку опановував справу шевця у свого батька. Після навчання в гімназії та закінчення школи з відзнакою, вивчав німецьку, англійську мови й історію в Інсбруку. У 1952 році вступив до Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, де навчався під керівництвом Отто Гефлера. Гшвантлер став близьким помічником свого наставника, якого він супроводжував до Віденського університету у 1957 році. У Відні Гшвантлер здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію про ранню германську літературу. За цю дисертацію президент Адольф Шарф нагородив його Sub auspiciis Praesidentis, що є найвищою відзнакою за академічні досягнення в Австрії. Гшвантлер був відомий своєю скромністю. У 1961 році він отримав річну стипендію в Уппсальському університеті. Він габілітувався під керівництвом Гефлера у 1971 році, захистивши дисертацію з германської філології. Разом із Гельмутом Бірханом і Петером Візінгером Гшвантлер належав до кола найближчих учнів Гефлера, які жартома себе називали «Drachenrunde» («клуб драконів»).

Гшвантлер був спеціалістом з «Едди», рунології, ранньої германської літератури та християнізації германських народів. Гшвантлер очолював Інститут германських досліджень Віденського університету до 1996 року. У 1992 році, після тривалих зусиль, Гшвантлеру вдалося створити скандинавістичні студії як окреме дослідження в університеті. Зрештою він пішов на пенсію як емерит, але продовжував викладати та досліджувати, зокрема на своєму рідному південнобаварському діалекті.

Гшвантлер був ревним католиком й активно займався гірським спортом. Він захворів на хворобу Паркінсона після дорожньо-транспортної пригоди, і протягом багатьох років про нього піклувалася його дружина Гертрауд. Гшвантлер помер у Відні 31 жовтня 2016 року у віці 86 років.

Визнання ред.

  • 1971: Премія кардинала Інцера за гуманні досягнення
  • 1990: Лицарський хрест ордену Ісландського сокола

Вибіркові праці ред.

  • Christus, Thor und die Midgardschlange. In: Festschrift für Otto Höfler zum 65. Geburtstag. Hrsg. Helmut Birkhan und Otto Gschwantler. Bd. I, Wien 1968, S. 145—168.
  • Versöhnung als Thema einer heroischen Sage. In: Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur (West) 97 (1975), S. 230—262.
  • Die Heldensage von Alboin und Rosimund. In: Festgabe für Otto Höfler zum 75. Geburtstag. Hrsg. Helmut Birkhan. Wien, Stuttgart 1976 (= Philologica Germanica 3), S. 214—254.
  • Formen langobardischer mündlicher Überlieferung. In: Jahrbuch für Internationale Germanistik 11 (1979), S. 58–85.
  • Älteste Gattungen germanischer Dichtung. In: Neues Handbuch der Literaturwissenschaft, Bd.6. Europäisches Frühmittelalter. Hgrs. Klaus von See. Wiesbaden 1985, S. 91–123.
  • Zeugnisse zur Dietrichsage in der Historiographie von 1100 bis gegen 1350. In: Heldensage und Heldendichtung im Germanischen. Hrsg. Heinrich Beck. Berlin/New York 1988 (= Ergänzungsbände zum Reallexikon der Germanischen Altertumskunde 2), S. 35–80.
  • Heldensage als Tragoedia. In: 2. Pöchlarner Heldenliedgespräch. Die historische Dietrichepik. Hrsg.: Klaus Zatloukal. (= Philologica Germanica 13). Wien 1992, S. 39–67.
  • Runeninschriften als Quelle der Frömmigkeitsgeschichte. In: Runeninschriften als Quellen interdisziplinärer Forschung. In Zusammenarbeit mit Sean Nowak, Hrsg. Klaus Düwel. Berlin / New York 1998 (= Ergänzungsbände zum Reallexikon der Germanischen Altertumskunde 15), S. 738—765.
  • Vollständige Bibliographie der wissenschaftlichen Schriften in: Otto Gschwantler, Heldensage und Bekehrungsgeschichte. Gesammelte Aufsätze zur germanischen Heldensage in der Historiographie des Mittelalters und zur Bekehrungsgeschichte Skandinaviens. Hrsg. Rudolf Simek, Wien 2010, S. 507—511.
  • Heldensage in der Historiographie des Mittelalters. Wien, 1971

Примітки ред.

  1. ↑ https://viaf.org/viaf/25401211/
  2. Reichert та Zimmermann, 1990.
  3. ↑ Birkhan, 2016.
  4. ↑ Tatzreiter, 2016.
  5. Kardinal Innitzer Studienfonds. www.kardinal-innitzer-fonds.at. Процитовано 13 грудня 2022. 
  6. http://www.forseti.is/fálkaorðan/orduhafaskra/. Forseti.is. Процитовано 13 грудня 2022. 

Джерела ред.

  • Vänbok. Festgabe für Otto Gschwantler zum 60. Geburtstag. Hg.v. Imbi Sooman. VWGÖ Wien 1990.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Otto Gshvantler 13 kvitnya 1930 1930kvitnya13 31 zhovtnya 2016 avstrijskij filolog kerivnik Institutu germanistiki Videnskogo universitetu Specializuvavsya na vivchenni rannoyi germanskoyi literaturi Otto GshvantlerNarodivsya 13 kvitnya 1930 1930 04 13 1 Tirol AvstriyaPomer 2016 1 abo 7 lyutogo 2016 2016 02 07 85 rokiv hvoroba ParkinsonaKrayina AvstriyaDiyalnist germanist skandinavist filolog pismennikAlma mater Videnskij universitetNagorodi Q61947948 1971 Kardinal Innitzer Preisd Otto Gshvantler u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Viznannya 3 Vibirkovi praci 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Otto Gshvantler narodivsya u Briksen im Tale u Tiroli Avstriya 13 kvitnya 1930 roku 2 tretoyu ditinoyu u sim yi Antona j Anni Gshvantleriv Jogo batko buv shevcem Vin zakinchiv visim klasiv u svoyemu ridnomu mistechku Gshvantler spochatku opanovuvav spravu shevcya u svogo batka Pislya navchannya v gimnaziyi ta zakinchennya shkoli z vidznakoyu vivchav nimecku anglijsku movi j istoriyu v Insbruku U 1952 roci vstupiv do Myunhenskogo universitetu Lyudviga Maksimiliana de navchavsya pid kerivnictvom Otto Geflera Gshvantler stav blizkim pomichnikom svogo nastavnika yakogo vin suprovodzhuvav do Videnskogo universitetu u 1957 roci U Vidni Gshvantler zdobuv stupin doktora filosofiyi zahistivshi disertaciyu pro rannyu germansku literaturu Za cyu disertaciyu prezident Adolf Sharf nagorodiv jogo Sub auspiciis Praesidentis sho ye najvishoyu vidznakoyu za akademichni dosyagnennya v Avstriyi Gshvantler buv vidomij svoyeyu skromnistyu 3 U 1961 roci vin otrimav richnu stipendiyu v Uppsalskomu universiteti Vin gabilituvavsya pid kerivnictvom Geflera u 1971 roci zahistivshi disertaciyu z germanskoyi filologiyi 4 Razom iz Gelmutom Birhanom i Peterom Vizingerom Gshvantler nalezhav do kola najblizhchih uchniv Geflera yaki zhartoma sebe nazivali Drachenrunde klub drakoniv 3 Gshvantler buv specialistom z Eddi runologiyi rannoyi germanskoyi literaturi ta hristiyanizaciyi germanskih narodiv Gshvantler ocholyuvav Institut germanskih doslidzhen Videnskogo universitetu do 1996 roku U 1992 roci pislya trivalih zusil Gshvantleru vdalosya stvoriti skandinavistichni studiyi yak okreme doslidzhennya v universiteti Zreshtoyu vin pishov na pensiyu yak emerit ale prodovzhuvav vikladati ta doslidzhuvati zokrema na svoyemu ridnomu pivdennobavarskomu dialekti 4 Gshvantler buv revnim katolikom j aktivno zajmavsya girskim sportom Vin zahvoriv na hvorobu Parkinsona pislya dorozhno transportnoyi prigodi i protyagom bagatoh rokiv pro nogo pikluvalasya jogo druzhina Gertraud Gshvantler pomer u Vidni 31 zhovtnya 2016 roku u vici 86 rokiv 3 4 Viznannya red 1971 Premiya kardinala Incera za gumanni dosyagnennya 5 1990 Licarskij hrest ordenu Islandskogo sokola 6 Vibirkovi praci red Christus Thor und die Midgardschlange In Festschrift fur Otto Hofler zum 65 Geburtstag Hrsg Helmut Birkhan und Otto Gschwantler Bd I Wien 1968 S 145 168 Versohnung als Thema einer heroischen Sage In Beitrage zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur West 97 1975 S 230 262 Die Heldensage von Alboin und Rosimund In Festgabe fur Otto Hofler zum 75 Geburtstag Hrsg Helmut Birkhan Wien Stuttgart 1976 Philologica Germanica 3 S 214 254 Formen langobardischer mundlicher Uberlieferung In Jahrbuch fur Internationale Germanistik 11 1979 S 58 85 Alteste Gattungen germanischer Dichtung In Neues Handbuch der Literaturwissenschaft Bd 6 Europaisches Fruhmittelalter Hgrs Klaus von See Wiesbaden 1985 S 91 123 Zeugnisse zur Dietrichsage in der Historiographie von 1100 bis gegen 1350 In Heldensage und Heldendichtung im Germanischen Hrsg Heinrich Beck Berlin New York 1988 Erganzungsbande zum Reallexikon der Germanischen Altertumskunde 2 S 35 80 Heldensage als Tragoedia In 2 Pochlarner Heldenliedgesprach Die historische Dietrichepik Hrsg Klaus Zatloukal Philologica Germanica 13 Wien 1992 S 39 67 Runeninschriften als Quelle der Frommigkeitsgeschichte In Runeninschriften als Quellen interdisziplinarer Forschung In Zusammenarbeit mit Sean Nowak Hrsg Klaus Duwel Berlin New York 1998 Erganzungsbande zum Reallexikon der Germanischen Altertumskunde 15 S 738 765 Vollstandige Bibliographie der wissenschaftlichen Schriften in Otto Gschwantler Heldensage und Bekehrungsgeschichte Gesammelte Aufsatze zur germanischen Heldensage in der Historiographie des Mittelalters und zur Bekehrungsgeschichte Skandinaviens Hrsg Rudolf Simek Wien 2010 S 507 511 Heldensage in der Historiographie des Mittelalters Wien 1971Primitki red a b https viaf org viaf 25401211 Reichert ta Zimmermann 1990 a b v Birkhan 2016 a b v Tatzreiter 2016 Kardinal Innitzer Studienfonds www kardinal innitzer fonds at Procitovano 13 grudnya 2022 http www forseti is falkaordan orduhafaskra Forseti is Procitovano 13 grudnya 2022 Dzherela red Birkhan Helmut 13 listopada 2016 Nachrufe auf Univ Prof Dr Otto Gschwantler University of Vienna Procitovano 6 veresnya 2020 Reichert Hermann Zimmermann Gunter red 1990 Helden und Heldensage Otto Gschwantler zum 60 Geburtstag Philologica Germanica German 11 Fassbaender ISBN 3900538166 Tatzreiter Herbert 7 listopada 2016 Nachrufe auf Univ Prof Dr Otto Gschwantler University of Vienna Procitovano 6 veresnya 2020 Helden und Heldensage Otto Gschwantler zum 60 Geburtstag In Philologica Germanica 11 Fassbaender ISBN 3 900538 16 6 Vanbok Festgabe fur Otto Gschwantler zum 60 Geburtstag Hg v Imbi Sooman VWGO Wien 1990 Posilannya red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Otto Gshvantler amp oldid 38506351