Ян Петрович Остров (24 вересня 1896, Леясціємська волость Ліфляндської губернії Російської імперії, тепер Латвія — 7 вересня 1966, місто Рига) — латвійський радянський діяч, заступник голови Ради Міністрів Латвійської РСР, міністр закордонних справ Латвійської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань.
Остров Ян Петрович | |
Народження: | 24 вересня 1896 d, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
---|---|
Смерть: | 7 вересня 1966 (69 років) Рига, (Латвійська РСР), СРСР |
Партія: | КПРС |
Нагороди: |
Біографія
Народився в селянській родині. Закінчив волосну (сільську) школу і екстерном склав екзамени за 5 класів реального училища. Працював у сільському господарстві свого батька. У 1915 році був призваний на військову службу. У 1915—1917 роках — солдат російської армії, учасник Першої світової війни.
У березні 1917 року став членом РСДРП(б).
У 1917 році — голова солдатського ротного комітету і член полкового комітету Латвійського стрілецького полку. Після жовтневого перевороту 1917 року — на партійній роботі в Галгауській та Мадонській волостях, один із засновників загонів Червоної гвардії.
У 1918 році заарештований німецькими військами і до січня 1919 року відбував покарання в концентраційному таборі. До травня 1919 року перебував на партійній роботі у Леясціємській волості, потім був у партизанському загоні. Наприкінці 1919 року добровільно вступив у Червону армію.
З 1920 по 1922 рік працював у зарубіжному бюро ЦК Комуністичної партії Латвії, служив в органах Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК).
У 1923 році поступив до Комуністичного університету народів Заходу в Москві. З 1925 року працював викладачем, входив до правління Комуністичного університету. У 1934 році закінчив аспірантуру при університеті. З 1934 по 1935 рік працював заступником проректора, а з 1935 по 1936 рік — проректором Комуністичного університеті народів Заходу, завідував його аспірантурою.
У 1937 році, ймовірно, зазнав політичних репресій. З 1937 по 1941 рік викладав у вищих навчальних закладах Узбецької РСР у місті Ташкенті. У 1941 році повернувся до Латвії та був призначений ректором Єлгавської сільськогосподарської академії.
У червні 1941—1944 роках — в евакуації, працював у Середньоазіатському державному університеті в Ташкенті.
У 1944—1945 роках — заступник завідувача відділу ЦК КП(б) Латвії. У 1945—1947 роках — секретар Ризького міського комітету КП(б) Латвії по пропаганді.
У 1947—1953 роках — заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР. Одночасно, у 1950—1959 роках — міністр закордонних справ Латвійської РСР.
У 1953—1958 роках — міністр культури Латвійської РСР.
З 1959 року — персональний пенсіонер у місті Ризі, радник Ради міністрів Латвійської РСР.
Помер 7 вересня 1966 року.
Нагороди
Література
- Ежегодник Большой Советской Энциклопедии 1967. — Москва, 1967.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет