www.wikidata.uk-ua.nina.az

Османська Триполітанія Осма нська Триполітанія провінція османської імперії що існувала спочатку у вигляді еялету осман

Османська Триполітанія

Осма́нська Триполітанія — провінція османської імперії, що існувала спочатку у вигляді еялету (осман. ایالت طرابلس غرب‎‎) з 1551 до 1864 року, а потім вілаєту (осман. ولايت طرابلس غرب‎‎) — з 1864 до 1911 року. Утворення після захоплення Триполі та прибережної області в Мальтійського ордену. У 1711 році фактично вийшла з підпорядкування, де утворилася напівнезалежна династія Караманли. У 1835 році повернуто владу центрального уряду імперії. Залишалася останньою провінцією Османської імперії в Африці. У 1911 році втрачено внаслідок Італійсько-турецької війни.

Османська Триполітанія
ПрапорГерб
Дата створення / заснування 1864
Країна  Османська імперія
Столиця Триполі
Замінений на Італійська Триполітанія і Italian Cyrenaicad
На заміну Eyalet of Tripolitaniad
Час/дата припинення існування 18 жовтня 1911
 Османська Триполітанія у Вікісховищі
Еялет Триполітанія у 1795 році

Історія ред.

Утворення ред.

Напочатку XVI розпочалася запекла війна королівства Іспанія з підкорення узбережжя північної Африки. В цьому християни стикнулися з місцевими правителями та берберськими племенами. В 1510 році арагонській експедиції, надісланій королем Фернандо II вдалось захопити Триполі і встановити тут свою залогу. Суперники Іспанії виявилися нездатними протидіяти спочатку іспанським, а згодом імперським військам Карла V, тому вони звернулися по допомогу до найпотужнішої мусульманської країни того часу - Османської імперії. В результаті протягом 1530-х років Алжир опинився під владою османів. В Марокко місцеві династії перейшли у наступ проти Португалії та Іспанії. За цих умов утримувати Триполі з околицями виявилося доволі складно, оскільки були порушені комунікації. Тому у 1530 році Триполі було передано Карлом V лицарям-госпітальєрам, які зобов'язалися протистояти османським військам та флоту.

Ордену вдавалося до 1551 року утримувати Триполі за собою. Втім османи за підтримки берберів поступово захопили узбережжя Триполітанії, а 15 серпня 1551 року османський флот на чолі з Сінан-пашею та Тургут-реїсом захопив Триполі і вибив з нього іспансько-мальтійську залогу. З цього часу починається відлік існуванню османської Триполітанії. Спочатку було утворено бейлербейство Триполі, на чолі якого стояв бейлербей (першим бейлербеєм Триполі було призначено османського адмірала Тургут-реїса). Було надіслано яничарську залогу, яка стала в Триполі та найважливіших містах, на чолі яких поставленої беїв. Також в Триполі було сформовано флот.

З 1565 року в Триполі призначався паша, безпосередньо призначеному султаном в Стамбулі. Яничари швидко стали домінуючою силою в османської Лівії. Згодом відбулося підкорення внутрішніх районів сучасної Лівії (Феццану), захоплена Киренаїка. Проводилася політика протистояння знаті Триполітанії та Киренаїки. Водночас султанський уряд спрямовував приписи паші Триполі щодо спільних дій проти Іспанії та придушення місцевих заворушень.

Після битви при Лепанто та захоплення Тунісу у 1570-х роках значення Триполі для султанів підупало. Крім того, уряд Стамбулу зосередив увагу на війні з європейськими державами та Персією. Запеклі війні та постійні чвари послабило урядування.

З початку XVII ст. яничари почали самі обирати пашу, а в Стамбулі лише номінально затверджували. Водночас в цю боротьбу стали втручатися місцеві беї. Лише з 1584 до 1626 року змінилося 9 пашів. Послабленням центрального урядування намагалися скористатися деї Алжиру, щоб поширити владу на Триполітанію, проте це не вдалося. У 1626 році відбулася деяка стабілізація влади, завдяки діям роду Сакізлі, що правив до 1672 року. Після цього знову почалася боротьба за владу. До 1711 року змінилося 20 пашів.

Правління Караманли ред.

У 1711 році албанський військовик Ахмед Караманлі захопив владу, відсторонивши пашу. При цьому спирався на родинні зв'язки серед береберів, що мав по материнській лінії. Він зумів заснувати власну династію, яка протрималася 124 роки. завдяки його вправним діям Триполітанія поступово перетворилося на майже самостійну державу. Уряд османської імперії в цей час був заклопотаний війною з Австрією, Венецією та російською імперією. Тому не мав змови приборкати бунтівного військовика.

Разом з тим паші Караманли номінально визнавали зверхність Стамбула. Правителі доклали значних зусиль стосовно розбудови флоту, що завдавав значної шкоди середземноморській торгівлі. У 1793—1795 році вирувала внутрішня боротьба між представниками династії Караманли.

У 1798 році після захоплення Наполеоном Бонапартом Мальти зникла перешкода для нападів флоту Триполі на узбережжя Іспанії, італійських держав, Корсики. Європейські країни мусили відкупатися від триполітанських пашів. У травні 1801 року паша Юсуф Караманлі зажадав від Сполучених Штатів збільшення данини до 83 000 $, які уряд платив з 1796 за захист своєї торгівлі від піратства. Але її було відхилено, американський флот блокував Триполі, війна тягнулася до 3 червня 1805 року. На боці Триполі виступили також Туніс та Алжир. Але боротьба не виявила переможця.

У 1815 році паші Триполітанії брали участь в союзі з деєм Алжиру та беєм Тунісу в так званій Другій берберській війні проти Великої Британії, Нідерландів та США. Було завдано значної шкоди місту Триполі та самому флоту. Проте все швидко вдалося відновити. Втім за закінчення Наполеонових війн у Європі тамтешні держави почали вживати значних заходів щодо знищення піратства в Середземному морі. У 1830 році Франція захопила узбережжя Алжиру, цим позбавила пашів караманли важливого союзника.

Відновлення влади султанів ред.

Прапор вілаєту Триполітанія

Подальші невдачі та внутрішня боротьба за владу спричинили послаблення уряду. Цим скористалися османські війська, що у 1835 році захопили Триполітанію, поваливши династію Караманли.

Втім владу вдалося встановити лише на узбережжі Триполітанії та Киренаїки, найбільш родючих місцях. Лише 1842 року після приборкання берберських кланів Авлда Мухаммад і Авлад сулейман було підкорено Феццан та приєднано до Триполітанії в статусі санджаку (поділено на судові округи када і адміністративний нах'я). У 1856 році в Феццані придушено нове повстання берберів.

З 1850-х років в областях на схід від Феццану проти османів почався рух берберських племен на чолі ісламським імамом Саїдом Мохаммедом Алі Сенуссі. Останній утворив у внутрішніх районах напівнезалежну державу зі столицею в оазі Джегбуб. Він розсилав по оазам своїх помічників (іхванів), що створювали комунаани та своєрідні монастирі, які стали центрами управління державою Сенуссі.

Незважаючи на спротив османський уряд у 1865 році перетворив Триполітанію на вілаєт (у відповідності із загальною адміністративною реформою імперії). З цього часу влада султанів залишалася тут стабільною, окрім Феццана.

Ліквідація ред.

Послаблення османської імперії після поразки у війні з Російською імперією 1877—1878 років, загальна політика європейських країн щодо розподілу Африку та Османської імперії, перші перемовини з чого відбулися на берлінському конгресі, призвели до загрози Триполітанії з боку Італії. Остання отримала запевнення з боку Великої Британії та Франції щодо невтручання у можливу війну Італії з османами.

Після остаточного підкорення Великою Британією Єгипту, а Францією — Тунісу у 1880-х роках, становище вілаєту Триполітанія опинилася під загрозою. Османській уряд не мав вже змоги надавати значну допомогу місцевим залогам. Водночас погіршувався загальний економічний стан імперії. Зрештою у 1911 році почалася італійсько-турецька війна, внаслідок якої 18 жовтня 1911 року вілаєт було ліквідовано. У 1912 році встановлено протекторат Італії.

Адміністративний поділ ред.

Спочатку еялет поділявся на 6 санджаків: Бенгазі, Триполі, Хомс, Джабал, Гарбі, Феццан. Після перетворення на вілаєт з нього виокремлено Бенгазі, що перетворився на окремий вілаєт (з 1888 року — самостійний санджак, згодом повернуто до вілаєту). Водночас Джебел поєднано з Гарбі. За дотримання законів призначалися каді (з місцевих питань) та хакіми.

Економіка ред.

У XVI ст. податки, що збирали в Триполітанії спеціальні чиновники дефердарі переважно йшли на зміцнення обороноздатності провінції, створення власного влату. Данина, яку відправляли до Стамбулу була незначною з огляду на бідність еялетиу (в середньому становила до 20 тис. флоринів на рік). Імпортували зерно, шкіра, ліс для суден, зброя та порох.

Основу економіки складало піратство, викуп за полонених, пограбування прибережних областей європейських держав та торгівельних суден. Найбільший зиск від піратства триполітанські паші мали з кінця XVII до 1-ї третини XIX ст. Водночас також було розвинено садівництво у плодючих місцях на узбережжі, особливо в Триполітанії та санджаці Бенгазі. Зберегалися традиційні ремесла, скотарство та рибальство. особливо розвинулося вівчарство та вирощування верблюдів.

За часів династії Караманли здійснено спробу розвинути транссахарську торгівлю. Є відомості про торгівлю з султанатами біля озера Чад.

Очільники провінції ред.

Бейлербеї ред.

  • Мурад-ага (1551—1556)
  • Тургут-реїс (1556—1565), водночас бейлербей Алжиру

Паші ред.

  • Улуч Алі-паша (1565—1568), водночас дей Алжиру
  • Яґ'я-паша (1568—1571)
  • Кафер-паша (1571—1572)
  • Мустафа-паша (1572—1574)
  • Гайдар-паша (1574—1577), вперше
  • Гасан Венеціано-паша (5 липня 1577—1578), водночас дей Алжиру
  • Гайдар Паша (1578—1584), вдруге
  • Сакізлі Мехмед-паша (1584—1585), вперше
  • Рамазан-паша (1585—1589)
  • Сакізлі Мехмед-паша (1589), вдруге
  • Істанкойлу Ахмад-паша (1589—1590)
  • Сакізлі Мехмед-паша (1590—1595), втретє
  • Мемі Мехмед-паша (1595—1603)
  • Сафер-дей (1603—1614)
  • Шаріф-паша (1614—1626)
  • Рамадан-дей (1626)
  • Сакізлі Мехмед-паша (1626—1631)
  • Сакізлі Осман-паша (1631—1672)
  • Осман-дей (1672)
  • Балі-Кавус-деї (1672—1675)
  • Місирліоглу Ібрагім-паша (1675—1677)
  • Інеболу Ібрагім Челебі-деї (1677)
  • Істанкойлу Буюк Мустафа-деї (1677)
  • Осман-деї (квітень 1677—1678)
  • Ак Мехмед-Тимур-деї (1678—1682)
  • Абаза Хуссейн-деї (1682)
  • Чехарлі Абдулла-деї (1682—1683)
  • Терзі Ібрагім-деї (1683)
  • Халіл-паша (1683—1687)
  • Мехмед-паша (жовтень 1687—1689)
  • Боснак Ізмаїл-паша (1689—1695)
  • Дестарі Мехмед-паша (1695—1700)
  • Тургутлулу Кахвечі Осман-деї (1700)
  • Геліболу Хакі Мустафа-деї (1700—1702)
  • Халіл-паша (1702—1710 р.)
  • Ісмаїл Хока-деї (1710—1711)
  • Хакі Мустафа-деї (1711)
  • Махмуд-Бей-деї (1711)

Паші з династії Караманли ред.

Валі ред.

  • Мустафа Некіп-паша (1835)
  • Махмуд Раїф-паша (1835—1837)
  • Чешмелі Гасан-паша (1837—1838)
  • Мушар Алі Ашкар-паша (1838—1842)
  • Мехмед Емін-паша (1842—1847)
  • Рагип-паша (1847—1849)
  • Ахмед Ізет-паша (1849—1852)
  • Мустафа Нур-паша (1852—1855)
  • Осман-паша (1855—1857)
  • Ахмед Ізет-паша (1857—1860)
  • Махмуд Недим-паша (1860—1867)

З 1867 році здійснювалося безпосереднє керування зі Стамбула.

Джерела ред.

  • Abu'n-Nasr, Jamil, A History of the Maghrib in the Islamic Period (Cambridge: Cambridge University Press, 1987), p. 190.
  • P. Alberini (ed.), Aspetti ed attualità del potere marittimo in Mediterraneo nei secoli XII—XVI, (Rome, 1999)
  • Emine Evered (2012-06-15). Empire and Education Under the Ottomans: Politics, Reform and Resistance from the Tanzimat to the Young Turks. I.B.Tauris. p. 177. ISBN 978-1-78076-109-1
  • Jean-Claude Zeltner, Tripoli, carrefour de l'Europe et des pays du Tchad, 1500—1795, L'Harmattan, 2006
  • Soliman Le Magnifi que et son Temps: Actes du Colloque de Paris Galeries Nationales du Grand Palais, 7-10 Mars 1990, Gilles Veinstein (ed.) (Paris: La Documentation, Française, 1992), p. 544
  • Bostan, İdris, Adriyatik'te Korsanlık: Osmanlılar, Uskoklar, Venedikliler, 1575—1620 (İstanbul: Timaş Yayınları, 2009
  • 1801: Yusuf Pasha Karamanli Declares War on the United States[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Osma nska Tripolitaniya provinciya osmanskoyi imperiyi sho isnuvala spochatku u viglyadi eyaletu osman ایالت طرابلس غرب z 1551 do 1864 roku a potim vilayetu osman ولايت طرابلس غرب z 1864 do 1911 roku Utvorennya pislya zahoplennya Tripoli ta priberezhnoyi oblasti v Maltijskogo ordenu U 1711 roci faktichno vijshla z pidporyadkuvannya de utvorilasya napivnezalezhna dinastiya Karamanli U 1835 roci povernuto vladu centralnogo uryadu imperiyi Zalishalasya ostannoyu provinciyeyu Osmanskoyi imperiyi v Africi U 1911 roci vtracheno vnaslidok Italijsko tureckoyi vijni Osmanska TripolitaniyaPraporGerbData stvorennya zasnuvannya1864Krayina Osmanska imperiyaStolicyaTripoliZaminenij naItalijska Tripolitaniya i Italian CyrenaicadNa zaminuEyalet of TripolitaniadChas data pripinennya isnuvannya18 zhovtnya 1911 Osmanska Tripolitaniya u VikishovishiEyalet Tripolitaniya u 1795 roci Zmist 1 Istoriya 1 1 Utvorennya 1 2 Pravlinnya Karamanli 1 3 Vidnovlennya vladi sultaniv 1 4 Likvidaciya 2 Administrativnij podil 3 Ekonomika 4 Ochilniki provinciyi 4 1 Bejlerbeyi 4 2 Pashi 4 3 Pashi z dinastiyi Karamanli 4 4 Vali 5 DzherelaIstoriya red Utvorennya red Napochatku XVI rozpochalasya zapekla vijna korolivstva Ispaniya z pidkorennya uzberezhzhya pivnichnoyi Afriki V comu hristiyani stiknulisya z miscevimi pravitelyami ta berberskimi plemenami V 1510 roci aragonskij ekspediciyi nadislanij korolem Fernando II vdalos zahopiti Tripoli i vstanoviti tut svoyu zalogu Superniki Ispaniyi viyavilisya nezdatnimi protidiyati spochatku ispanskim a zgodom imperskim vijskam Karla V tomu voni zvernulisya po dopomogu do najpotuzhnishoyi musulmanskoyi krayini togo chasu Osmanskoyi imperiyi V rezultati protyagom 1530 h rokiv Alzhir opinivsya pid vladoyu osmaniv V Marokko miscevi dinastiyi perejshli u nastup proti Portugaliyi ta Ispaniyi Za cih umov utrimuvati Tripoli z okolicyami viyavilosya dovoli skladno oskilki buli porusheni komunikaciyi Tomu u 1530 roci Tripoli bulo peredano Karlom V licaryam gospitalyeram yaki zobov yazalisya protistoyati osmanskim vijskam ta flotu Ordenu vdavalosya do 1551 roku utrimuvati Tripoli za soboyu Vtim osmani za pidtrimki berberiv postupovo zahopili uzberezhzhya Tripolitaniyi a 15 serpnya 1551 roku osmanskij flot na choli z Sinan pasheyu ta Turgut reyisom zahopiv Tripoli i vibiv z nogo ispansko maltijsku zalogu Z cogo chasu pochinayetsya vidlik isnuvannyu osmanskoyi Tripolitaniyi Spochatku bulo utvoreno bejlerbejstvo Tripoli na choli yakogo stoyav bejlerbej pershim bejlerbeyem Tripoli bulo priznacheno osmanskogo admirala Turgut reyisa Bulo nadislano yanicharsku zalogu yaka stala v Tripoli ta najvazhlivishih mistah na choli yakih postavlenoyi beyiv Takozh v Tripoli bulo sformovano flot Z 1565 roku v Tripoli priznachavsya pasha bezposeredno priznachenomu sultanom v Stambuli Yanichari shvidko stali dominuyuchoyu siloyu v osmanskoyi Liviyi Zgodom vidbulosya pidkorennya vnutrishnih rajoniv suchasnoyi Liviyi Feccanu zahoplena Kirenayika Provodilasya politika protistoyannya znati Tripolitaniyi ta Kirenayiki Vodnochas sultanskij uryad spryamovuvav pripisi pashi Tripoli shodo spilnih dij proti Ispaniyi ta pridushennya miscevih zavorushen Pislya bitvi pri Lepanto ta zahoplennya Tunisu u 1570 h rokah znachennya Tripoli dlya sultaniv pidupalo Krim togo uryad Stambulu zoserediv uvagu na vijni z yevropejskimi derzhavami ta Persiyeyu Zapekli vijni ta postijni chvari poslabilo uryaduvannya Z pochatku XVII st yanichari pochali sami obirati pashu a v Stambuli lishe nominalno zatverdzhuvali Vodnochas v cyu borotbu stali vtruchatisya miscevi beyi Lishe z 1584 do 1626 roku zminilosya 9 pashiv Poslablennyam centralnogo uryaduvannya namagalisya skoristatisya deyi Alzhiru shob poshiriti vladu na Tripolitaniyu prote ce ne vdalosya U 1626 roci vidbulasya deyaka stabilizaciya vladi zavdyaki diyam rodu Sakizli sho praviv do 1672 roku Pislya cogo znovu pochalasya borotba za vladu Do 1711 roku zminilosya 20 pashiv Pravlinnya Karamanli red U 1711 roci albanskij vijskovik Ahmed Karamanli zahopiv vladu vidstoronivshi pashu Pri comu spiravsya na rodinni zv yazki sered bereberiv sho mav po materinskij liniyi Vin zumiv zasnuvati vlasnu dinastiyu yaka protrimalasya 124 roki zavdyaki jogo vpravnim diyam Tripolitaniya postupovo peretvorilosya na majzhe samostijnu derzhavu Uryad osmanskoyi imperiyi v cej chas buv zaklopotanij vijnoyu z Avstriyeyu Veneciyeyu ta rosijskoyu imperiyeyu Tomu ne mav zmovi priborkati buntivnogo vijskovika Razom z tim pashi Karamanli nominalno viznavali zverhnist Stambula Praviteli doklali znachnih zusil stosovno rozbudovi flotu sho zavdavav znachnoyi shkodi seredzemnomorskij torgivli U 1793 1795 roci viruvala vnutrishnya borotba mizh predstavnikami dinastiyi Karamanli U 1798 roci pislya zahoplennya Napoleonom Bonapartom Malti znikla pereshkoda dlya napadiv flotu Tripoli na uzberezhzhya Ispaniyi italijskih derzhav Korsiki Yevropejski krayini musili vidkupatisya vid tripolitanskih pashiv U travni 1801 roku pasha Yusuf Karamanli zazhadav vid Spoluchenih Shtativ zbilshennya danini do 83 000 yaki uryad plativ z 1796 za zahist svoyeyi torgivli vid piratstva Ale yiyi bulo vidhileno amerikanskij flot blokuvav Tripoli vijna tyagnulasya do 3 chervnya 1805 roku Na boci Tripoli vistupili takozh Tunis ta Alzhir Ale borotba ne viyavila peremozhcya U 1815 roci pashi Tripolitaniyi brali uchast v soyuzi z deyem Alzhiru ta beyem Tunisu v tak zvanij Drugij berberskij vijni proti Velikoyi Britaniyi Niderlandiv ta SShA Bulo zavdano znachnoyi shkodi mistu Tripoli ta samomu flotu Prote vse shvidko vdalosya vidnoviti Vtim za zakinchennya Napoleonovih vijn u Yevropi tamteshni derzhavi pochali vzhivati znachnih zahodiv shodo znishennya piratstva v Seredzemnomu mori U 1830 roci Franciya zahopila uzberezhzhya Alzhiru cim pozbavila pashiv karamanli vazhlivogo soyuznika Vidnovlennya vladi sultaniv red nbsp Prapor vilayetu TripolitaniyaPodalshi nevdachi ta vnutrishnya borotba za vladu sprichinili poslablennya uryadu Cim skoristalisya osmanski vijska sho u 1835 roci zahopili Tripolitaniyu povalivshi dinastiyu Karamanli Vtim vladu vdalosya vstanoviti lishe na uzberezhzhi Tripolitaniyi ta Kirenayiki najbilsh rodyuchih miscyah Lishe 1842 roku pislya priborkannya berberskih klaniv Avlda Muhammad i Avlad sulejman bulo pidkoreno Feccan ta priyednano do Tripolitaniyi v statusi sandzhaku podileno na sudovi okrugi kada i administrativnij nah ya U 1856 roci v Feccani pridusheno nove povstannya berberiv Z 1850 h rokiv v oblastyah na shid vid Feccanu proti osmaniv pochavsya ruh berberskih plemen na choli islamskim imamom Sayidom Mohammedom Ali Senussi Ostannij utvoriv u vnutrishnih rajonah napivnezalezhnu derzhavu zi stoliceyu v oazi Dzhegbub Vin rozsilav po oazam svoyih pomichnikiv ihvaniv sho stvoryuvali komunaani ta svoyeridni monastiri yaki stali centrami upravlinnya derzhavoyu Senussi Nezvazhayuchi na sprotiv osmanskij uryad u 1865 roci peretvoriv Tripolitaniyu na vilayet u vidpovidnosti iz zagalnoyu administrativnoyu reformoyu imperiyi Z cogo chasu vlada sultaniv zalishalasya tut stabilnoyu okrim Feccana Likvidaciya red Poslablennya osmanskoyi imperiyi pislya porazki u vijni z Rosijskoyu imperiyeyu 1877 1878 rokiv zagalna politika yevropejskih krayin shodo rozpodilu Afriku ta Osmanskoyi imperiyi pershi peremovini z chogo vidbulisya na berlinskomu kongresi prizveli do zagrozi Tripolitaniyi z boku Italiyi Ostannya otrimala zapevnennya z boku Velikoyi Britaniyi ta Franciyi shodo nevtruchannya u mozhlivu vijnu Italiyi z osmanami Pislya ostatochnogo pidkorennya Velikoyu Britaniyeyu Yegiptu a Franciyeyu Tunisu u 1880 h rokah stanovishe vilayetu Tripolitaniya opinilasya pid zagrozoyu Osmanskij uryad ne mav vzhe zmogi nadavati znachnu dopomogu miscevim zalogam Vodnochas pogirshuvavsya zagalnij ekonomichnij stan imperiyi Zreshtoyu u 1911 roci pochalasya italijsko turecka vijna vnaslidok yakoyi 18 zhovtnya 1911 roku vilayet bulo likvidovano U 1912 roci vstanovleno protektorat Italiyi Administrativnij podil red Spochatku eyalet podilyavsya na 6 sandzhakiv Bengazi Tripoli Homs Dzhabal Garbi Feccan Pislya peretvorennya na vilayet z nogo viokremleno Bengazi sho peretvorivsya na okremij vilayet z 1888 roku samostijnij sandzhak zgodom povernuto do vilayetu Vodnochas Dzhebel poyednano z Garbi Za dotrimannya zakoniv priznachalisya kadi z miscevih pitan ta hakimi Ekonomika red U XVI st podatki sho zbirali v Tripolitaniyi specialni chinovniki deferdari perevazhno jshli na zmicnennya oboronozdatnosti provinciyi stvorennya vlasnogo vlatu Danina yaku vidpravlyali do Stambulu bula neznachnoyu z oglyadu na bidnist eyaletiu v serednomu stanovila do 20 tis floriniv na rik Importuvali zerno shkira lis dlya suden zbroya ta poroh Osnovu ekonomiki skladalo piratstvo vikup za polonenih pograbuvannya priberezhnih oblastej yevropejskih derzhav ta torgivelnih suden Najbilshij zisk vid piratstva tripolitanski pashi mali z kincya XVII do 1 yi tretini XIX st Vodnochas takozh bulo rozvineno sadivnictvo u plodyuchih miscyah na uzberezhzhi osoblivo v Tripolitaniyi ta sandzhaci Bengazi Zberegalisya tradicijni remesla skotarstvo ta ribalstvo osoblivo rozvinulosya vivcharstvo ta viroshuvannya verblyudiv Za chasiv dinastiyi Karamanli zdijsneno sprobu rozvinuti transsaharsku torgivlyu Ye vidomosti pro torgivlyu z sultanatami bilya ozera Chad Ochilniki provinciyi red Bejlerbeyi red Murad aga 1551 1556 Turgut reyis 1556 1565 vodnochas bejlerbej AlzhiruPashi red Uluch Ali pasha 1565 1568 vodnochas dej Alzhiru Yag ya pasha 1568 1571 Kafer pasha 1571 1572 Mustafa pasha 1572 1574 Gajdar pasha 1574 1577 vpershe Gasan Veneciano pasha 5 lipnya 1577 1578 vodnochas dej Alzhiru Gajdar Pasha 1578 1584 vdruge Sakizli Mehmed pasha 1584 1585 vpershe Ramazan pasha 1585 1589 Sakizli Mehmed pasha 1589 vdruge Istankojlu Ahmad pasha 1589 1590 Sakizli Mehmed pasha 1590 1595 vtretye Memi Mehmed pasha 1595 1603 Safer dej 1603 1614 Sharif pasha 1614 1626 Ramadan dej 1626 Sakizli Mehmed pasha 1626 1631 Sakizli Osman pasha 1631 1672 Osman dej 1672 Bali Kavus deyi 1672 1675 Misirlioglu Ibragim pasha 1675 1677 Inebolu Ibragim Chelebi deyi 1677 Istankojlu Buyuk Mustafa deyi 1677 Osman deyi kviten 1677 1678 Ak Mehmed Timur deyi 1678 1682 Abaza Hussejn deyi 1682 Cheharli Abdulla deyi 1682 1683 Terzi Ibragim deyi 1683 Halil pasha 1683 1687 Mehmed pasha zhovten 1687 1689 Bosnak Izmayil pasha 1689 1695 Destari Mehmed pasha 1695 1700 Turgutlulu Kahvechi Osman deyi 1700 Gelibolu Haki Mustafa deyi 1700 1702 Halil pasha 1702 1710 r Ismayil Hoka deyi 1710 1711 Haki Mustafa deyi 1711 Mahmud Bej deyi 1711 Pashi z dinastiyi Karamanli red Karamanli Ahmed pasha 1711 1745 Mehmed Pasha 1745 1754 Ali Pasha I 1754 1793 Sayid Ali pasha 1793 1794 Ahmed Bej 1794 1796 Yusuf Pasha 1796 1832 Ali Pasha II 1832 1835 Vali red Mustafa Nekip pasha 1835 Mahmud Rayif pasha 1835 1837 Cheshmeli Gasan pasha 1837 1838 Mushar Ali Ashkar pasha 1838 1842 Mehmed Emin pasha 1842 1847 Ragip pasha 1847 1849 Ahmed Izet pasha 1849 1852 Mustafa Nur pasha 1852 1855 Osman pasha 1855 1857 Ahmed Izet pasha 1857 1860 Mahmud Nedim pasha 1860 1867 Z 1867 roci zdijsnyuvalosya bezposerednye keruvannya zi Stambula Dzherela red Abu n Nasr Jamil A History of the Maghrib in the Islamic Period Cambridge Cambridge University Press 1987 p 190 P Alberini ed Aspetti ed attualita del potere marittimo in Mediterraneo nei secoli XII XVI Rome 1999 Emine Evered 2012 06 15 Empire and Education Under the Ottomans Politics Reform and Resistance from the Tanzimat to the Young Turks I B Tauris p 177 ISBN 978 1 78076 109 1 Jean Claude Zeltner Tripoli carrefour de l Europe et des pays du Tchad 1500 1795 L Harmattan 2006 Soliman Le Magnifi que et son Temps Actes du Colloque de Paris Galeries Nationales du Grand Palais 7 10 Mars 1990 Gilles Veinstein ed Paris La Documentation Francaise 1992 p 544 Bostan Idris Adriyatik te Korsanlik Osmanlilar Uskoklar Venedikliler 1575 1620 Istanbul Timas Yayinlari 2009 1801 Yusuf Pasha Karamanli Declares War on the United States nedostupne posilannya z lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Osmanska Tripolitaniya amp oldid 40134992