Космі́чна орбіта́льна геліоенергети́чна система, або орбіта́льна енергосисте́ма (КоГЕС) —- взаємопов'язана сукупність обладнання, машин та технологій для збору сонячної енергії в космічному просторі для подальшого використання на поверхні планети, а також живлення космічних апаратів на стаціонарних та перехідних орбітах.
КоГЕС відрізняється від звичних методик збору сонячної енергії тим, що фотоелементи або геліозбирачі, які безпосередньо є пристроєм, що нагромаджує сонячну електромагнітну енергію, розміщені на геостаціонарній орбіті на супутнику-ретрансляторі променистої енергії. За допомогою нього генерується мікрохвильовий електромагнітний потік, що фокусується на ректенні трансформаторні станції на Землі, де він перетворюється на електричний струм. Таким чином, виробництву електроенергії від світила (Сонця) не перешкоджають загальновідомі ефекти природи, як зміна пір року, хмарність, циклічність дня і ночі чи фільтраційний вплив атмосфери.
Передумови побудови КоГЕС
Згідно з керуванням Міжнародного радіаційного центру у 1985 році щодо позаземного рівня променистої сонячної світності, її величина становить 1367 Вт/м² . Інтегральна світність на теренах — 950 Вт/м². Таким чином, промениста енергія Сонця в космічному просторі на 144 % більша від поверхневої і має відмінний спектральний профіль. Найбільший інтерес до орбітальної геліоенергетики аргументується загальною тривалістю часу, упродовж якого збирачі випромінення безпосередньо піддаються стаціонарно високому рівню електромагнітного потоку від світила. Більшу частину року енергосистема на базі угрупування супутників-ретрансляторів може збирати енергію цілодобово. Водночас установка на Землі робить те саме тільки 12 годин на день за умови, коли погода є сприятливою, і тільки упродовж години-пік обставини є добрими, а також сяяння значно послаблене під час вечірніх сутінок та вдосвіта.
Збір сонячної променистої енергії в космічному просторі для використання на поверхні Землі анонсує дві нові проблеми та може пом'якшити одну наявну. Перша — це введення в експлуатацію геліоенергетичних супутників, а друга — це передача потужності на планету. Що до першої, то тут необхідна модернізація існуючих технологій виробництва матриці фотоелементів. Багато проєктів КоГЕС базується на використанні мікрохвильових променів для бездротової ретрансляції геліопотужності. Супутник-ретранслятор трансформував би променисту енергію в електричну, приводячи у дію мікрохвильовий випромінювач, сфокусований у сторону приймача на поверхні. Динамічні геліотермальні енергосистеми на штучних супутниках теж вивчаються. Оскільки промінь є керованим, то його можна спрямувати за потреби для задоволення періодів підвищених навантажень у певних місцях (наприклад, найжаркіші регіони сезону літа або значні заморозки взимку). Також актуальною проблемою споживачів електроенергії є транспортування електричного струму на довгі відстані від генераторів електропотужностей. Така проблема виникає хоча би тому, що один тип приймальних антен, так званих ректен, є відносно дуже дешевий, то це може спонукати скорочення потреб у лініях електропередачі шляхом розумного розташування мікрохвильових збирачів. Це потенційно знизить ціну й мережеві збої перемикання, такі як аварії [en] та [en] років.
Деякі проблеми, що є природними для наземних геліоенергетичних збирачів, можна цілковито усунути шляхом такого проєктування. Наприклад, залежність від погодних умов, забруднення чи корозія, пошкодження диким звіром чи рослинністю. Хоча інші виклики можуть виникнути також, як, наприклад, прискорений радіаційних знос та удари мікрометеоритів.
Історія
Розвиток подій
Концепція орбітальної енергосистеми, початково відомої як супутникова система ретрансляції сонячної енергії, була описана у листопаді 1968 року. В 1973 році [en] отримав патент США за номером 3 781 647 про винахід передачі енергії на довгі відстані використовуючи мікрохвильове випромінювання від одної надвеликої (до 1 кв. кілометра) антени супутника до іншої значно більшої на поверхні планети, відомої як [en].
Пізніше Глейзер працював у компанії «Arthur D. Little, Inc.», як віце-президент. Національна авіакосмічна адміністрація США підписала контракт із цією організацією, що передбачав провідну роль у групі із чотирма іншими підприємствами по дослідницькій роботі у цій області науки. За результатом такої співпраці було зроблено висновок, що дана концепція передачі енергії мала деякі серйозні вади. В основному, вартість виводу на орбіту необхідних матеріалів та обмеженість досвіду в управлінні проєктами такої величини у відкритому космосі. Проте, серйозність задуму апелювала до продовження експериментів та розробок технології.
Між 1978 та 1981 роками Конгрес США авторизував [en] і НАСА співпрацювати у дослідженні. Вони заснували концепцію «Експертна оцінка та розробка системи енергетичних супутників» На базі згаданих напрацювань було опубліковано декілька звітів, що висвітлювали можливі інженерно-технічні, та соціально-економічні складності у просуванні цього проєкту. Такими є:
- Вимоги до ресурсів в екстремальних умовах (матеріали, потужності та земельні угіддя);
- Управління фінансами та організаційними проєктами;
- Громадська співучасть;
- Державна та регіональна політика що до системи енергетичних мікрохвильових супутникових приймальних антенних установок;
- Співучасть студентів та молоді;
- Ефективність лазерів для дистанційної передачі енергії у ракурсі орбітальної енергетичної системи;
- Міжнародні домовленості;
- Централізація та децентралізація;
- Вилучення виняткових зон для ректенних установок;
- Економічні та демографічні наслідки щодо впровадження системи;
- Метеорологічний вплив на розповсюдження проміння, генерованого лазерами прямої сонячної накачки;
- Експеримент щодо громадських стосунків;
- Технічне завдання прийому-передачі енергії та експериментальна оцінка;
- Механізм орбітального траспортного зв'язку;
Департамент відділу оцінки технологій у відповідь на запит Сенату США про потенційні можливості одного із найбільш амбіційних та довгострокових проєктів космічної енергосистеми підсумував:
Занадто мало зараз відомо про технічні, економічні та екологічні аспекти КоГЕС для того, щоб зробити обґрунтоване рішення щодо продовження подальшої розробки та впровадження системи. А також, без подальших досліджень, підтвердження та оцінки інженерно-технічних рішень цілий проєкт може стати підприємством високого ризику. |
Проте, нещодавно інтерес до космічної енергосистеми зріс знову у зв'язку із підвищенням потреб та зростанням ціни на носії енергії, а також впливу на навколишнє середовище шкідливих викидів від згорання вуглеводнів. Починаючи із 1997 року, Національна Аерокосмічна Адміністрація США проаналізувала зміни, що відбулися у технічній та екномічній галузях економіки і обґрунтувала їх у «Фреш лук» експертному аналізі.
Ще одна дуже важлива особливість, що із часів ДОЕ собівартість виводу корисного навантаження на орбіту Землі значно зменшилася, що є критичним для побудови орбітальної енергосистеми.
Хронологія ключових моментів
- 1968: Др. [en] запропонував концепцію великої геліоенергетичної супутникової системи із розміром колекторів сонячного випромінення у декілька квадратних кілометрів, які розташовані на геостаціонарній орбіті, для збору сонячної променистої енергії із метою подальшої її ретрансляції у мікрохвильовий електромагнітний промінь, передаючий придатну для використання потужність до приймальних ректенних станцій, що у подальшому була би розповсюджена по національній електричній мережі у вигляді електроструму;
- 1970: [en] та НАСА дуже прискіпливо вивчає концепцію системи геліоенергетичних супутників;
- 1973: Др. [en] отримав патент під номером 3 781 647 за винахід методу передачі енергії на довгі відстані використовуючи мікрохвильове електромагнітне випромінювання від дуже великої антени супутника до ще більшої антени на поверхні планети, відомої як ректена;
- 1994: Військово-повітряні сили США проводять розширений експеримент щодо матриці фотоелементів, використовуючи штучний супутник, виведений на низьку навколоземну орбіту за допомогою ракети Пегас;
- 1995—1997: НАСА проводить «Фреш лук» експериментальний аналіз концепції та технологій по космічній сонячній енергетиці;
- 1998: [en] констатує комерційну раціональність технології геліоенергетичних супутників-ретрасляторів із певними, цілком визначеними ризиками у технічній та програмній областях;
- 1999: НАСА ініціювало заснування «Технологічно-дослідницької програми космічної сонячної енергетики»;
- 2000: У Сенаті США від НАСА звітує Джон Манкинс про «Надмасштабну і дуже складу структуру космічної геліоенергетики, інтегровану у системи, що вимагають значних вдосконалень у теперішніх технологіях та можливостях, цілковито можливо протягом кількох десятеліть»;
- 2001: Вільям Мейнес заснував корпорацію «ПаверСат Корпорейшин»;
- 2001: Др. Невиль Марзвел від НАСА стверджує:
Тепер ми володіємо технологією перетворення сонячної енергії з ефективністю від 42 до 56 відсотків... Ми зробили приголомшливий прогрес... Проте, коли ви сконцентруєте сонячні промені із використанням великих дзеркал чи лінз — то отримаєте більше за свої гроші через те, що основна вартість — у фотоелемнтах... Існує елемент ризику, але ви можете знизити його... Ви можете змонтувати ці малі приймачі у пустелі чи в горах, що-дальше від заселених районів... Ми віримо, що через 15—20 років вартість буде зменшено до 7—10 центів за кіловат-годину... Ми пропонуємо перевагу. Вам не потрібно кабелів, трубопроводів, газу чи мідних проводів. Ми змогли би вам це постачати на зразок дзвінка по стільниковому телефону у місце де потрібно, та коли потрібно, і це все — на шкалі реального часу |
- 2001: [en] (Японське Національне Космічне Агентство) оголосило плани провести додаткові дослідження та моделювання запуску експериментального супутника потужністю від 10 кіловат до 1 мегавата;
- 2007: Бюро національної космічної безпеки Пентагону видало звіт 10 жовтня 2007 року, що повідомлював про наміри збору сонячної енергії із космосу для використання на поверхні Землі із метою забезпечення підтримки Сполучених Штатів у сьогоденних відносинах із Середнім Сходом та у конкурентній боротьбі за нафту. Міжнародна Космічна Станція напевно буде першим тестом цієї нової ідеї, навіть незважаючи на низьку орбіту;
- 2007: У травні 2007 року було організовано семінар на базі МІТ для перегляду поточного стану коньюктури на ринку та технології;
- 2009: Нове підприємство «Спейс Енерджі, Інк.» планує запропонувати сонячну енергію у комерційних масштабах. Вони стверджують, що розробили дуже надійну ділову платформу і зможуть запропонувати космічні геліопотужності протягом десяти років;
- 2009: Корпорація «Пасифик Гес енд Електрик» оголосила про клопотання щодо адмністративного дозволу на угоду законтрактувати у «Соларен» 200 МВт геліопотужностей починаючи із 2016 року, котрі остання планує запропонувати через орбітальну енергосистему;
- 2009: Корпорація «ПаверСат» підшиває патент щодо формування угрупування супутників із метою створення єдиного когерентного мікрохвильового променю, а також механізму використання матриці фотоелементів для живлення іонного реактивного двигуна переходу із низької навколоземної до геостаціонарної орбіти;
- 2009: Японія заявляє про плани запуску формування енергетичних супутників-ретрансляторів, що незабаром передаватимуть корисну потужність на поверхню планети за допомогою мікрохвильового променю. Вони сподіваються побудувати перший із них до 2030 року;
Інженерно-конструкторські рішення
Космічна орбітальна енергетична система по суті складається із трьох частин:
- засобів збору сонячної енергії у космічному просторі. Наприклад, фотоелементів чи геліотермальних збирачів.
- засобів ретрансляції потужностей на поверхню планети. Наприклад, використовуючи мікрохвильовий промінь.
- засобів прийому електромагнітної енергії на Землі. Наприклад, мікрохвильових антен, або по-іншому — ректен.
Орбітальна частина системи буде розміщуватися в умовах мікрогравітації, та не потребувала би опор інших, ніж відносно слабких, утримуючих деформації припливу та відпливу. Вона також не потребує захисту від наземних негараздів, таких як вітер чи непогода. Проте, необхідно буде протистояти небезпекам, що надходять із космічного середовища: мікрометеоритам та сонячним бурям.
Геліоенергетичні трансформатори
Тепер існує три основних способи перетворення сонячного випромінення для задоволення режимів роботи КоГЕС: фотоелектронні колектори, геліоенергетичні динамічні колектори та лазери прямої сонячної накачки.
Фотоелектронні збирачі
Більшість розробок супутників-ретрансляторів геліопотужнотей реалізовано на фотоелектронних елементах, загально відомих для публіки як сонячні панелі. Фотоелектронні збирачі будуються на основі напівпровідникових комірок, що перетворюють фотони в електричний струм посередництвом квантового механізму. Варто зазначити, вони не є ідеальними на практиці. Чистота матеріалу та недосконалість їх виробництва впливає на показники ефективності використання. Так, ефективність деяких нових тонких плівок була всього від 20 % у найгірших, та до 41 % у найкращих до кінця 2009 року, проте дуже недорогих та зазвичай легких. У березні 2010 група Калтеку продемонструвала, що напевно така ситуація може принципово змінитися: вони стверджують, що було досягнуто коефіцієнту перетворення променистої енергії Сонця у 85 %, а для заданої довжини хвилі цей показник доходить до 95 %. Так само говориться, що квантова ефективність для використаної будови напівпровідникової комірки — майже ідеальною. Вартість виробництва в наш час невідома, оскільки була виготовлена тільки експериментальна партія.
На супутнику геліоенергетичної ретрансляції фотоелектронні комірки швидше всього відрізнялися би від своїх попередників, захищених шаром скла на панелях. Це важливо для оптимізації ваги. Також, необхідно врахувати радіаційне навантаження у відкритому космосі. Такий запобіжний захід може бути виконаний у формі тонких силіконових плівок, що є дуже стійкими до іонізуючого випромінювання. Плюсом була би відсутність елементів захисту від корозії та біологічних пошкоджень, що характерно для наземного застосування. А ще, сонячні панелі на супутнику КоГЕС не потребують каркаса, аналогічного земному. Це можливо тільки за умови відсутності значних гравітаційних і кліматичних навантажень.
Термодинамічні збирачі
Підвищенні вимоги до систем живлення космічних апаратів стимулюють процес вдосконалення енергетичних установок та поступове збільшення їх ефективності, а також спонукають втілення відповідних технологічних новинок найкращого ґатунку. Геліоенергетичний термодинамічний генератор є перспективним пристроєм виробництва електричної потужності на орбіті в умовах вакууму для забезпечення роботи енергоємних агрегатів.
Нещодавно, термонакопичувачі почали будуватися із використанням матеріалів фазового переходу прихованої теплоти. Для прикладу, зміна агрегатного стану солі застосовується для зберігання теплової енергії. По своїй суті, колектор теплоти — це ніщо інше, як обмінник, що передає енергію до робочої рідини, котра у свою чергу приводить у дію тепловий двигун. У загальній кількості для даного застосування існує три типи такого двигуна, що генерували би практично придатну потужність. Такими є механізми на базі циклів Брайтона, Рєнкіна та Стірлінга.
Космічні теплообмінники повинні зберігати достатньо енергії під час періоду живлення променистого потоку світила в апертурний канал системи для того, щоб виробляти необхідну порцію потужності на відрізку часу орбітального екліпсу. Основними компонентами геліоенергетичної термодинамічної системи є дзеркальний концентратор, тепловий накопичувач, система утримування теплоти, термодинамічний тепловий двигун, електричний генератор та система відводу паразитного нагріву.
Найвимогливішим є тепловий колектор. Від нього залежить розмір системи, а також ефективність її роботи. Так, наприклад, згідно з Концептуальним Проєктом Вдосконаленого Термонакопичувача започаткованим [en], запропоновано деякі рекомендації та дві нові схеми. Перша схема вказує на трикутну геометричну конфігурацію трубок усередині пристрою. У такому варіанті тепло передається краще до робочої рідини, хоча зменшення розміру самого пристрою і не є можливим. Друга схема описує чутливий термонакопичувач. У ній, як провідник теплоти, задіяний полімерний матеріал із графітного волокна(VGCF/C), що утворюється у процесі випаровування.
На додаток до згаданих вище двох схем будови теплового колектора, було розглянуто ідею використання реакції атомного кисню із нітридом бору, котрий зазнавав мізерної втрати маси у процесі контакту двох речовин. Цей матеріал міг би бути використаний для виготовлення апертурної пластини блоку замість графіту у вхідному каналі забору теплової енергії.
Лазери прямої сонячної накачки
Лазери прямої сонячної накачки мають значну перевагу перед звичайними твердотільними чи газовими лазерами, які покладаються на використання електроенергії для генерації когерентного випромінювання. Таке положення справ складається через втрату приблизно 60 % потужності на проміжному етапі конвертування променистої енергії Сонця в електричну. Для продукування лазерного променю за допомогою сонячного сяйва, його необхідно спочатку сконцентрувати перед заживленням в медіум когерентного генератора. Мінімум показника щільності концентрації енергії Сонця, що зумовлює старт генерування, залежить від розміру лазера, величини поглинання променистої енергії та параметрів термічного навантаження, які залежать від стійкості матеріалу до внутрішніх напруг, спричинених градієнтом перепаду температур.
Декілька лазерних технологій розглядаються як потенційні схеми практичного вжитку у видимому та інфрачервоному діапазонах. Діапазон видимого випромінення можна експлуатувати із використанням твердотільних лазерів, як найкращий спосіб збору променистої геліопотужності. У такому випадку, можна покладатися на лазерні діоди чи інші матеріали, як, наприклад, Nd-Yag. Лазерний діод - найефективніший когерентний генератор із загальною практично досяжною ефективністю у 80 %, а також довжиною несучої хвилі в інтервалі 795—850 nm. Одною із найпомітніших спроб є розробка діодів, що випромінюють за довжиною хвилі в 950 nm при накачці оптоволоконного лазера електромагнітним випроміненням в 1.55 мкм.
Випромінювач значної площі будується із застосуванням тисяч індивідуальних діодів, але основною перешкодою є температурний режим таких збірок, що мають бути узгодженими за когерентністю променя. Наступні прилади придатні для оптичної накачки твердотільних лазерів. Функціонування більшості із них ґрунтується на кристалічних технологіях: Nd:YAG, Nd:Y2O3, Ruby. Вони накачуються світловою енергією у видимому діапазоні. Лазер Nd:YAG, що випромінює на довжині хвилі 1.0064 мкм, має найширше використання, а також може ефективно накачуватися сонячним промінням чи лазерними діодами. При цьому, вихідний промінь має довжину хвилі 0.532 мкм. Методика прямої сонячної накачки є досить привабливою, особливо із огляду на впровадження гнучких пустотілих волоконних лазерів, які вирішують коло питань щодо трансформування променистої енергії світила.
Якщо ж брати до уваги інфрачервоний спектр оптичного випромінення, то впровадження CO2-лазерів є дуже ймовірним. Довжина несучої хвилі — 10.2 мкм, а ефективність трасформування — 10 % за умови, коли розсіювання теплової енергії оптимальне.
Лазери прямої сонячної накачки спочатку покладалися на надзвичайно великі дзеркала для фокусування сонячного світла на кристал. Проте, Ябе та його колеги розробили компактний когерентний генератор, який у тричі покращує ефективність в порівнянні із попереднім дизайном з огляду, наскільки багато енергії можна передати маючи в наявності задану величину сонячного сяяння. Кристал Nd:YAG додатково легується хромом, що розширює спектральний діапазон поглинання. Ще одне технологічне рішення із застосуванням малих френелівських лінз дозволяє позбутися великих дзеркал і зменшити кількість матеріалу, необхідного для побудови такого пристрою шляхом впровадження лінз у вигляді концентричних кілець.
Бездротова трансляція геліопотужностей на планету
Бездротова трансляція геліопотужнотей була запропонована раніше, як спосіб передачі енергії від колекторів на орбіті до приймачів на поверхні. Ця технологія трансформування може бути втілена у життя у вигляді мікрохвильового чи лазерного випромінювання, застосовуючи цілий діапазон частот у залежності від інженерної будови системи. У будь-якому випадку, довжина несучої хвилі має бути такою, що відноситься до ряду неіонізуючих із метою запобіганню впливу на екосистему чи біоту середовища. Така постановка питання ставить обмеження на верхню та нижню границі допустимих показників довжини хвилі геліоенергетичного променю. Згадаємо, що іонізація тканин живих організмів не починається до тих пір, поки не задіяні ультрафіолетові чи вищі частоти, що цілком задовольняє весь радіодіапазон електромагнітних коливань.
Мікрохвильова передача енергії
Вільям Браун продемонстрував в ефірі програми Волтера Кронкайта на CBS News у 1964 році модель гелікоптера, що приводилася у дію за допомогою потужності, переданої дистанційно через мікрохвильовий промінь. У період часу від 1969 року до 1975 року, Бил Браун був технічним директором програми ДжіПіЕль Рейтон (JPL Raytheon), у процесі перебігу котрої транслювалося 30 КВт потужності на 1 милю за допомогою мікрохвилі із коєфіцієнтом корисної дії 84 відсотки.
Мікрохвильова передача десятків кіловат потужності цілковито була доведена експериментом під Ґолдстоун у штаті Каліфорнія (1975), а також у Гренд Бессин на Реюніон Айленд (1997).
Командою під керівництвом Джона Манкінса знову було продемонстровано мікрохвильову енергетичну передачу від верхівки гори Моуї до острова Гаваї в процесі паралельного забору сонячної енергії. Технологічні виклики щодо побудови матриці, єдиного елемента випромінення та загальної ефективності, а також асоціативні теоретичні обмеження у теперішній час є предметом досліджень, наскліьки це було продемонстровано на спеціальній сесії «Аналізу електромагнітних безпроводових систем геліоенергетичної трансляції».
Енергетична трансляція лазерним променем
Альтернативою фотоелектронним напівпровідникам, як колекторам сонячної радіації, є певна група високопотужних лазерів із прямою сонячною накачкою.
Навіть за умови, коли транслювання енергоресурсів надвисокочастотним випромінювачем було би ефективнішим, то це вимагало би наявності дуже великого передавача, що називається фазованою антенною решіткою. Відповідно, спосіб використання лазерного променю є менше ефективним, проте складовими компонентами його системи можуть бути індивідуальні супутники, які виводитимуться на орбіту роздільно, на відміну від дуже великої платформи, притаманної антенній мікрохвильовій енерготрансляції.
Масштабна демонстрація променевої трансляції потужності є необхідним кроком на шляху до розробки геліоенергетичних супутників. Передача енергії лазерним променем була передбачена давно багатьма із НАСА, як послідовний крок у процесі подальшої індустріалізації космосу.
В 1980-х дослідники від НАСА працювали над потенційним використанням квантових генераторів для космос-космос застосування енергетичної променевої передачі потужності, в більшості використовуючи у цій розробці Сонце як джерело живлення. Але, у 1989 році було підмічено, що важливо було би передавати корисну енергію на планету із космічного простору також. У 1991 розпочався проєкт «Силен» (SELENE), котрий задіяв методику променевої трансляції потужності для постачання енергією місячної бази.
В 1988 році Ґрантом Лоґаном було запропонована використання наземного лазера для живлення електричного реактивного космічного двигуна. Технічні деталі цього проєкту були проаналізовані у 1989 році. Він аргументував використання ромбових фотоелектронних комірок, що функціонують при температурі 600 градусів для перетворення ультрафіолетового лазерного випромінення. Ця технологія була продемонстрована також у лабораторії. Його ідеї пізніше були адаптовані для практичного використання.
Вплив геліосистеми на природне довкілля
Зазвичай, постійно піднімається питання про шкідливість впливу мікрохвильового випромінювання на людей та птахів. Дослідження на сьогодні показали, що зразок 2.45 ГГц променю — безпечний. Проте, для того щоб конструктивно проаналізувати цю тему, необхідно розуміти принципи радіо- та мікрохвильового випромінювання.
Потік потужності із космічної геліоенергетичної системи — це не що інше, як радіопромінь. Коли люди чують слово «мікрохвиля», то вони думають про мікрохвильову пічку. Але, напруженність енергопотоку КоГЕС не потребує інтенсивності електромагнітного випромінення, що притаманний згаданому кухонному пристрою, а також сучасні проєкти базуються на параметрах поля над ректеною у сотні разів менших. Якщо бути точнішим — то десь на рівні одної десятої тої, що приходить від Сонця. Космічна геліоенергетична система буде використовувати проєктні частоти, промені яких не поглинаються водяною парою у атмосфері, та вільно проходить крізь хмари і дощ.
Мікрохвилі — нешкідливі і застосовуються у телекомунікаційному зв'язку, а також використання спеціального діапазону частот дозволило би уникнути аби якого поглинання оточуючим середовищем, так як сам промінь мусить розповсюджуватися на далекі відстані.
Самі ректени були би розміщені над місцями, що відвідуються людьми мало, та є безпечними. А також, потужність транслюючого геліопотужності променю була би меншою від сонячного світла у полудень. Проте, присутність енергетичної передачі, що тривала би 24 години на добу на відміну від звичної періодичної природної, та висока ефективність процесу трасформування її у електричний струм, дозволила би повністю компенсувати незначну напруженість електромагнітного поля мікрохвилі. Хоча тварини під ректенами напевно були би цілковито безпечні, але птахи, що пролітають через самісінький промінь, мусіли би призвичаїтися до додаткового нагрівання. Необхідно зауважити все-таки, що в цей час[] ще невідомо, чи потрібно запобігати птахам потрапляти у зону простору, якою передається корисна потужність.
Мікрохвильові промені ніяк не схожі на ультрафіолетові чи інші із спектру іонізуючих, котрими кожен омивається просто прогулюючись під відкритим сонцем. Мікрохвилі лише створюють нагрівання, що при незначній інтенсивності самого випромінення є дуже незначним. Причина їх безпечності — низька частота коливання хвилі, що значно менша від деяких із складових прямого сонячного світла чи випромінення, яке генерується екраном телевізора, або монітором комп'ютера, або рентгенівського опромінення, поглинутого тілом пацієнта при візиті до лікаря. Якщо і передача від КоГЕС вбирається біотою, то тільки на рівні нагрівання із показниками близькими до нехтування.
Поточний проєктний рівень інтенсивності поля у промені складає одну десяту тої, що у сонячного. Якщо точніше, то 23 мВт/см² у центрі і тільки 0.1 мВт/см² на краю ректенного комплексу. Також, рівень напруженості швидко падає зі зростанням відстані від центру. В США та Канаді державні стандарти безпеки дозволяють необмежену професійна діяльність за умови наявності довготривалого опромінення мікрохвилями із показником 2.45 ГГц та інтенсивністю 10мВт/см². В Швейцарії, Великій Британії, Франції та Нідерландах існують майже ці самі допустимі обмеження. Деякі країни запровадили лояльніші стандарти, проте всі, найімовірніше, користуються фактором здорового глузду.
Згадаємо також, що величина просочування радіоопромінення мікрохвильової пічки становить 5 мВт/см², та все-ще відповідає стандарту безпеки.
А що, коли промінь, що транспортує потужність, зміститься з ректени? Він не може зсунутися із цілі далеко при значній інтенсивності, бо управляється тяжним сигналом приймача трансляції поточного фокусування. Дану властивість має забезпечувати механізм фазованої антенної решітки для успішного орієнтування енергетичного потоку у просторі при наявності значних відстаней. Якщо промінь і зіб'ється, то це приведе до його розфокусування та радикально зменшить обсяг передачі енергії.
Примітки
- 2005 ASHRAE Handbooks Fundamentals p.31-14
- 2005 ASHRAE Handbooks Fundamentals p.31-14 Table 8
- Glaser, Peter E. (22 листопада 1968). Power from the Sun: Its Future (PDF). Science Magazine. 162 (3856): 857—861.
- [en], Maynard, O. E., Mackovciak, J., and Ralph, E. L, Arthur D. Little, Inc., «Feasibility study of a satellite solar power station», NASA CR-2357, NTIS N74-17784, February 1974
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2017. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2017. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- http://www.nss.org/settlement/ssp/library/1981NASASPS-PowerTransmissionAndReception.pdf [ 2013-12-08 у Wayback Machine.] «Satellite Power System Concept Development and Evaluation Program: Power Transmission and Reception Technical Summary and Assessment» NASA Reference Publication 1076, July 1981. 281 pages.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2013. Процитовано 2 березня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2017. Процитовано 2 березня 2010.
- Statement of John C. Mankins [ 27 травня 2008 у Wayback Machine.] U.S. House Subcommittee on Space and Aeronautics Committee on Science, Sep 7, 2000
- Beam it Down, Scotty! [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.] Mar, 2001 from Science@NASA
- Report: Japan Developing Satellite That Would Beam Back Solar Power. оригіналу за 2 листопада 2001. Процитовано 2 листопада 2001.
- Presentation of relevant technical background with diagrams: http://www.spacefuture.com/archive/conceptual_study_of_a_solar_power_satellite_sps_2000.shtml [ 2008-07-25 у Wayback Machine.]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2007. Процитовано 7 квітня 2010.
- Terrestrial Energy Generation Based on Space Solar Power: A Feasible Concept or Fantasy? Date: May 14-16, 2007; Location: MIT, Cambridge MA
- Sweet, Cassandra (13 квітня 2009,). . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 14 квітня 2009.
- Marshall, Jonathan (13 квітня 2009). . Next 100. (PG&E). Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 14 квітня 2009.
- Utility to buy orbit-generated electricity from Solaren in 2016, at no risk. MSNBC. 13 квітня 2009. Процитовано 15 квітня 2009.
- . Архів оригіналу за 18 липня 2009. Процитовано 7 квітня 2010.
- Japan to Beam Solar Power from Space on Lasers. Fox News. 9 листопада 2009.
- Caltech Researchers Create Highly Absorbing, Flexible Solar Cells with Silicon Wire Arrays. California Institute of Technology. 16 лютого 2010. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 7 березня 2010.
- "Heat receivers for solar dynamic space power systems". OhioLINK ETD. 22 квітня 1991. Процитовано 17 листопада 2010.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з липня 2019] - "Preliminary Design and Cost of 1 Megawatt Solar-Pumped Iodided Laser Space-to-Space Transmission Station" (PDF). NASA. September 1987. Архів (PDF) оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 20 січня 2012.
- "Solar-Powered Laser". Technology Review. 19 березня 2007. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012.
- Brown., W. C. (September 1984). The History of Power Transmission by Radio Waves. Microwave Theory and Techniques, IEEE Transactions on (Volume: 32, Issue: 9 On page(s): 1230- 1242 + ISSN 0018-9480).
- NASA Video, date/author unknown
- Wireless Power Transmission for Solar Power Satellite (SPS) (Second Draft by N. Shinohara), Space Solar Power Workshop, Georgia Institute of Technology
- Brown., W. C. (September 1984). The History of Power Transmission by Radio Waves. Microwave Theory and Techniques, IEEE Transactions on (Volume: 32, Issue: 9 On page(s): 1230- 1242 + ISSN 0018-9480).
- POINT-TO-POINT WIRELESS POWER TRANSPORTATION IN REUNION ISLAND [ 23 жовтня 2005 у Wayback Machine.] 48th International Astronautical Congress, Turin, Italy, 6-10 October 1997 — IAF-97-R.4.08 J. D. Lan Sun Luk, A. Celeste, P. Romanacce, L. Chane Kuang Sang, J. C. Gatina — University of La Réunion — Faculty of Science and Technology.
- POINT-TO-POINT WIRELESS POWER TRANSPORTATION IN HAWAII [ 20 червня 2010 у Wayback Machine.].
- Researchers Beam ‘Space’ Solar Power in Hawaii by Loretta Hidalgo, September 12, 2008
- . Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 18 травня 2010.
- «NASA Space Solar Power DVD Part 4: Wireless Power Transmission». GOOGLE, INC. Процитовано 28 квітня 2010.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з липня 2019] - розділ № 5.12.4 «5.12.4 Environmental Effects - the SPS Microwave Beam». PERMANENT. Процитовано 28 квітня 2010.
Це незавершена стаття з технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmi chna orbita lna gelioenergeti chna sistema abo orbita lna energosiste ma KoGES vzayemopov yazana sukupnist obladnannya mashin ta tehnologij dlya zboru sonyachnoyi energiyi v kosmichnomu prostori dlya podalshogo vikoristannya na poverhni planeti a takozh zhivlennya kosmichnih aparativ na stacionarnih ta perehidnih orbitah Abstrakciya na temu suputnika retranslyatora promenistoyi energiyi roztashovanogo na geostacionarnij orbiti kotrij ye skladovoyu kosmichnoyi energosistemi KoGES vidriznyayetsya vid zvichnih metodik zboru sonyachnoyi energiyi tim sho fotoelementi abo geliozbirachi yaki bezposeredno ye pristroyem sho nagromadzhuye sonyachnu elektromagnitnu energiyu rozmisheni na geostacionarnij orbiti na suputniku retranslyatori promenistoyi energiyi Za dopomogoyu nogo generuyetsya mikrohvilovij elektromagnitnij potik sho fokusuyetsya na rektenni transformatorni stanciyi na Zemli de vin peretvoryuyetsya na elektrichnij strum Takim chinom virobnictvu elektroenergiyi vid svitila Soncya ne pereshkodzhayut zagalnovidomi efekti prirodi yak zmina pir roku hmarnist ciklichnist dnya i nochi chi filtracijnij vpliv atmosferi Peredumovi pobudovi KoGESZliva Chastina sonyachnoyi energiyi vtrachayetsya na shlyahu cherez atmosferu zavdyaki yavisham vidbittya ta poglinannya Sprava Kosmichna energosistema konvertuye sonyachni promeni u mikrohvili poza mezhami atmosferi unikayuchi vtrat ta zatrimok cherez obertannya planeti Zgidno z keruvannyam Mizhnarodnogo radiacijnogo centru u 1985 roci shodo pozazemnogo rivnya promenistoyi sonyachnoyi svitnosti yiyi velichina stanovit 1367 Vt m Integralna svitnist na terenah 950 Vt m Takim chinom promenista energiya Soncya v kosmichnomu prostori na 144 bilsha vid poverhnevoyi i maye vidminnij spektralnij profil Najbilshij interes do orbitalnoyi gelioenergetiki argumentuyetsya zagalnoyu trivalistyu chasu uprodovzh yakogo zbirachi viprominennya bezposeredno piddayutsya stacionarno visokomu rivnyu elektromagnitnogo potoku vid svitila Bilshu chastinu roku energosistema na bazi ugrupuvannya suputnikiv retranslyatoriv mozhe zbirati energiyu cilodobovo Vodnochas ustanovka na Zemli robit te same tilki 12 godin na den za umovi koli pogoda ye spriyatlivoyu i tilki uprodovzh godini pik obstavini ye dobrimi a takozh syayannya znachno poslablene pid chas vechirnih sutinok ta vdosvita Zbir sonyachnoyi promenistoyi energiyi v kosmichnomu prostori dlya vikoristannya na poverhni Zemli anonsuye dvi novi problemi ta mozhe pom yakshiti odnu nayavnu Persha ce vvedennya v ekspluataciyu gelioenergetichnih suputnikiv a druga ce peredacha potuzhnosti na planetu Sho do pershoyi to tut neobhidna modernizaciya isnuyuchih tehnologij virobnictva matrici fotoelementiv Bagato proyektiv KoGES bazuyetsya na vikoristanni mikrohvilovih promeniv dlya bezdrotovoyi retranslyaciyi geliopotuzhnosti Suputnik retranslyator transformuvav bi promenistu energiyu v elektrichnu privodyachi u diyu mikrohvilovij viprominyuvach sfokusovanij u storonu prijmacha na poverhni Dinamichni geliotermalni energosistemi na shtuchnih suputnikah tezh vivchayutsya Oskilki promin ye kerovanim to jogo mozhna spryamuvati za potrebi dlya zadovolennya periodiv pidvishenih navantazhen u pevnih miscyah napriklad najzharkishi regioni sezonu lita abo znachni zamorozki vzimku Takozh aktualnoyu problemoyu spozhivachiv elektroenergiyi ye transportuvannya elektrichnogo strumu na dovgi vidstani vid generatoriv elektropotuzhnostej Taka problema vinikaye hocha bi tomu sho odin tip prijmalnih anten tak zvanih rekten ye vidnosno duzhe deshevij to ce mozhe sponukati skorochennya potreb u liniyah elektroperedachi shlyahom rozumnogo roztashuvannya mikrohvilovih zbirachiv Ce potencijno znizit cinu j merezhevi zboyi peremikannya taki yak avariyi en ta en rokiv Deyaki problemi sho ye prirodnimi dlya nazemnih gelioenergetichnih zbirachiv mozhna cilkovito usunuti shlyahom takogo proyektuvannya Napriklad zalezhnist vid pogodnih umov zabrudnennya chi koroziya poshkodzhennya dikim zvirom chi roslinnistyu Hocha inshi vikliki mozhut viniknuti takozh yak napriklad priskorenij radiacijnih znos ta udari mikrometeoritiv IstoriyaRozvitok podij Koncepciya orbitalnoyi energosistemi pochatkovo vidomoyi yak suputnikova sistema retranslyaciyi sonyachnoyi energiyi bula opisana u listopadi 1968 roku V 1973 roci en otrimav patent SShA za nomerom 3 781 647 pro vinahid peredachi energiyi na dovgi vidstani vikoristovuyuchi mikrohvilove viprominyuvannya vid odnoyi nadvelikoyi do 1 kv kilometra anteni suputnika do inshoyi znachno bilshoyi na poverhni planeti vidomoyi yak en Piznishe Glejzer pracyuvav u kompaniyi Arthur D Little Inc yak vice prezident Nacionalna aviakosmichna administraciya SShA pidpisala kontrakt iz ciyeyu organizaciyeyu sho peredbachav providnu rol u grupi iz chotirma inshimi pidpriyemstvami po doslidnickij roboti u cij oblasti nauki Za rezultatom takoyi spivpraci bulo zrobleno visnovok sho dana koncepciya peredachi energiyi mala deyaki serjozni vadi V osnovnomu vartist vivodu na orbitu neobhidnih materialiv ta obmezhenist dosvidu v upravlinni proyektami takoyi velichini u vidkritomu kosmosi Prote serjoznist zadumu apelyuvala do prodovzhennya eksperimentiv ta rozrobok tehnologiyi Mizh 1978 ta 1981 rokami Kongres SShA avtorizuvav en i NASA spivpracyuvati u doslidzhenni Voni zasnuvali koncepciyu Ekspertna ocinka ta rozrobka sistemi energetichnih suputnikiv Na bazi zgadanih napracyuvan bulo opublikovano dekilka zvitiv sho visvitlyuvali mozhlivi inzhenerno tehnichni ta socialno ekonomichni skladnosti u prosuvanni cogo proyektu Takimi ye Vimogi do resursiv v ekstremalnih umovah materiali potuzhnosti ta zemelni ugiddya Upravlinnya finansami ta organizacijnimi proyektami Gromadska spivuchast Derzhavna ta regionalna politika sho do sistemi energetichnih mikrohvilovih suputnikovih prijmalnih antennih ustanovok Spivuchast studentiv ta molodi Efektivnist lazeriv dlya distancijnoyi peredachi energiyi u rakursi orbitalnoyi energetichnoyi sistemi Mizhnarodni domovlenosti Centralizaciya ta decentralizaciya Viluchennya vinyatkovih zon dlya rektennih ustanovok Ekonomichni ta demografichni naslidki shodo vprovadzhennya sistemi Meteorologichnij vpliv na rozpovsyudzhennya prominnya generovanogo lazerami pryamoyi sonyachnoyi nakachki Eksperiment shodo gromadskih stosunkiv Tehnichne zavdannya prijomu peredachi energiyi ta eksperimentalna ocinka Mehanizm orbitalnogo trasportnogo zv yazku Departament viddilu ocinki tehnologij u vidpovid na zapit Senatu SShA pro potencijni mozhlivosti odnogo iz najbilsh ambicijnih ta dovgostrokovih proyektiv kosmichnoyi energosistemi pidsumuvav Zanadto malo zaraz vidomo pro tehnichni ekonomichni ta ekologichni aspekti KoGES dlya togo shob zrobiti obgruntovane rishennya shodo prodovzhennya podalshoyi rozrobki ta vprovadzhennya sistemi A takozh bez podalshih doslidzhen pidtverdzhennya ta ocinki inzhenerno tehnichnih rishen cilij proyekt mozhe stati pidpriyemstvom visokogo riziku Prote neshodavno interes do kosmichnoyi energosistemi zris znovu u zv yazku iz pidvishennyam potreb ta zrostannyam cini na nosiyi energiyi a takozh vplivu na navkolishnye seredovishe shkidlivih vikidiv vid zgorannya vuglevodniv Pochinayuchi iz 1997 roku Nacionalna Aerokosmichna Administraciya SShA proanalizuvala zmini sho vidbulisya u tehnichnij ta eknomichnij galuzyah ekonomiki i obgruntuvala yih u Fresh luk ekspertnomu analizi She odna duzhe vazhliva osoblivist sho iz chasiv DOE sobivartist vivodu korisnogo navantazhennya na orbitu Zemli znachno zmenshilasya sho ye kritichnim dlya pobudovi orbitalnoyi energosistemi Hronologiya klyuchovih momentiv 1968 Dr en zaproponuvav koncepciyu velikoyi gelioenergetichnoyi suputnikovoyi sistemi iz rozmirom kolektoriv sonyachnogo viprominennya u dekilka kvadratnih kilometriv yaki roztashovani na geostacionarnij orbiti dlya zboru sonyachnoyi promenistoyi energiyi iz metoyu podalshoyi yiyi retranslyaciyi u mikrohvilovij elektromagnitnij promin peredayuchij pridatnu dlya vikoristannya potuzhnist do prijmalnih rektennih stancij sho u podalshomu bula bi rozpovsyudzhena po nacionalnij elektrichnij merezhi u viglyadi elektrostrumu 1970 en ta NASA duzhe priskiplivo vivchaye koncepciyu sistemi gelioenergetichnih suputnikiv 1973 Dr en otrimav patent pid nomerom 3 781 647 za vinahid metodu peredachi energiyi na dovgi vidstani vikoristovuyuchi mikrohvilove elektromagnitne viprominyuvannya vid duzhe velikoyi anteni suputnika do she bilshoyi anteni na poverhni planeti vidomoyi yak rektena 1994 Vijskovo povitryani sili SShA provodyat rozshirenij eksperiment shodo matrici fotoelementiv vikoristovuyuchi shtuchnij suputnik vivedenij na nizku navkolozemnu orbitu za dopomogoyu raketi Pegas 1995 1997 NASA provodit Fresh luk eksperimentalnij analiz koncepciyi ta tehnologij po kosmichnij sonyachnij energetici 1998 en konstatuye komercijnu racionalnist tehnologiyi gelioenergetichnih suputnikiv retraslyatoriv iz pevnimi cilkom viznachenimi rizikami u tehnichnij ta programnij oblastyah 1999 NASA iniciyuvalo zasnuvannya Tehnologichno doslidnickoyi programi kosmichnoyi sonyachnoyi energetiki 2000 U Senati SShA vid NASA zvituye Dzhon Mankins pro Nadmasshtabnu i duzhe skladu strukturu kosmichnoyi gelioenergetiki integrovanu u sistemi sho vimagayut znachnih vdoskonalen u teperishnih tehnologiyah ta mozhlivostyah cilkovito mozhlivo protyagom kilkoh desyatelit 2001 Vilyam Mejnes zasnuvav korporaciyu PaverSat Korporejshin 2001 Dr Nevil Marzvel vid NASA stverdzhuye Teper mi volodiyemo tehnologiyeyu peretvorennya sonyachnoyi energiyi z efektivnistyu vid 42 do 56 vidsotkiv Mi zrobili prigolomshlivij progres Prote koli vi skoncentruyete sonyachni promeni iz vikoristannyam velikih dzerkal chi linz to otrimayete bilshe za svoyi groshi cherez te sho osnovna vartist u fotoelemntah Isnuye element riziku ale vi mozhete zniziti jogo Vi mozhete zmontuvati ci mali prijmachi u pusteli chi v gorah sho dalshe vid zaselenih rajoniv Mi virimo sho cherez 15 20 rokiv vartist bude zmensheno do 7 10 centiv za kilovat godinu Mi proponuyemo perevagu Vam ne potribno kabeliv truboprovodiv gazu chi midnih provodiv Mi zmogli bi vam ce postachati na zrazok dzvinka po stilnikovomu telefonu u misce de potribno ta koli potribno i ce vse na shkali realnogo chasu2001 en Yaponske Nacionalne Kosmichne Agentstvo ogolosilo plani provesti dodatkovi doslidzhennya ta modelyuvannya zapusku eksperimentalnogo suputnika potuzhnistyu vid 10 kilovat do 1 megavata 2007 Byuro nacionalnoyi kosmichnoyi bezpeki Pentagonu vidalo zvit 10 zhovtnya 2007 roku sho povidomlyuvav pro namiri zboru sonyachnoyi energiyi iz kosmosu dlya vikoristannya na poverhni Zemli iz metoyu zabezpechennya pidtrimki Spoluchenih Shtativ u sogodennih vidnosinah iz Serednim Shodom ta u konkurentnij borotbi za naftu Mizhnarodna Kosmichna Stanciya napevno bude pershim testom ciyeyi novoyi ideyi navit nezvazhayuchi na nizku orbitu 2007 U travni 2007 roku bulo organizovano seminar na bazi MIT dlya pereglyadu potochnogo stanu konyukturi na rinku ta tehnologiyi 2009 Nove pidpriyemstvo Spejs Enerdzhi Ink planuye zaproponuvati sonyachnu energiyu u komercijnih masshtabah Voni stverdzhuyut sho rozrobili duzhe nadijnu dilovu platformu i zmozhut zaproponuvati kosmichni geliopotuzhnosti protyagom desyati rokiv 2009 Korporaciya Pasifik Ges end Elektrik ogolosila pro klopotannya shodo admnistrativnogo dozvolu na ugodu zakontraktuvati u Solaren 200 MVt geliopotuzhnostej pochinayuchi iz 2016 roku kotri ostannya planuye zaproponuvati cherez orbitalnu energosistemu 2009 Korporaciya PaverSat pidshivaye patent shodo formuvannya ugrupuvannya suputnikiv iz metoyu stvorennya yedinogo kogerentnogo mikrohvilovogo promenyu a takozh mehanizmu vikoristannya matrici fotoelementiv dlya zhivlennya ionnogo reaktivnogo dviguna perehodu iz nizkoyi navkolozemnoyi do geostacionarnoyi orbiti 2009 Yaponiya zayavlyaye pro plani zapusku formuvannya energetichnih suputnikiv retranslyatoriv sho nezabarom peredavatimut korisnu potuzhnist na poverhnyu planeti za dopomogoyu mikrohvilovogo promenyu Voni spodivayutsya pobuduvati pershij iz nih do 2030 roku Inzhenerno konstruktorski rishennyaKosmichna orbitalna energetichna sistema po suti skladayetsya iz troh chastin zasobiv zboru sonyachnoyi energiyi u kosmichnomu prostori Napriklad fotoelementiv chi geliotermalnih zbirachiv zasobiv retranslyaciyi potuzhnostej na poverhnyu planeti Napriklad vikoristovuyuchi mikrohvilovij promin zasobiv prijomu elektromagnitnoyi energiyi na Zemli Napriklad mikrohvilovih anten abo po inshomu rekten Orbitalna chastina sistemi bude rozmishuvatisya v umovah mikrogravitaciyi ta ne potrebuvala bi opor inshih nizh vidnosno slabkih utrimuyuchih deformaciyi priplivu ta vidplivu Vona takozh ne potrebuye zahistu vid nazemnih negarazdiv takih yak viter chi nepogoda Prote neobhidno bude protistoyati nebezpekam sho nadhodyat iz kosmichnogo seredovisha mikrometeoritam ta sonyachnim buryam Gelioenergetichni transformatori Teper isnuye tri osnovnih sposobi peretvorennya sonyachnogo viprominennya dlya zadovolennya rezhimiv roboti KoGES fotoelektronni kolektori gelioenergetichni dinamichni kolektori ta lazeri pryamoyi sonyachnoyi nakachki Fotoelektronni zbirachi Dokladnishe Sonyachnij element Tipovij viglyad napivprovidnikovoyi fotoelektronnoyi komirki Bilshist rozrobok suputnikiv retranslyatoriv geliopotuzhnotej realizovano na fotoelektronnih elementah zagalno vidomih dlya publiki yak sonyachni paneli Fotoelektronni zbirachi buduyutsya na osnovi napivprovidnikovih komirok sho peretvoryuyut fotoni v elektrichnij strum poserednictvom kvantovogo mehanizmu Varto zaznachiti voni ne ye idealnimi na praktici Chistota materialu ta nedoskonalist yih virobnictva vplivaye na pokazniki efektivnosti vikoristannya Tak efektivnist deyakih novih tonkih plivok bula vsogo vid 20 u najgirshih ta do 41 u najkrashih do kincya 2009 roku prote duzhe nedorogih ta zazvichaj legkih U berezni 2010 grupa Kalteku prodemonstruvala sho napevno taka situaciya mozhe principovo zminitisya voni stverdzhuyut sho bulo dosyagnuto koeficiyentu peretvorennya promenistoyi energiyi Soncya u 85 a dlya zadanoyi dovzhini hvili cej pokaznik dohodit do 95 Tak samo govoritsya sho kvantova efektivnist dlya vikoristanoyi budovi napivprovidnikovoyi komirki majzhe idealnoyu Vartist virobnictva v nash chas nevidoma oskilki bula vigotovlena tilki eksperimentalna partiya Na suputniku gelioenergetichnoyi retranslyaciyi fotoelektronni komirki shvidshe vsogo vidriznyalisya bi vid svoyih poperednikiv zahishenih sharom skla na panelyah Ce vazhlivo dlya optimizaciyi vagi Takozh neobhidno vrahuvati radiacijne navantazhennya u vidkritomu kosmosi Takij zapobizhnij zahid mozhe buti vikonanij u formi tonkih silikonovih plivok sho ye duzhe stijkimi do ionizuyuchogo viprominyuvannya Plyusom bula bi vidsutnist elementiv zahistu vid koroziyi ta biologichnih poshkodzhen sho harakterno dlya nazemnogo zastosuvannya A she sonyachni paneli na suputniku KoGES ne potrebuyut karkasa analogichnogo zemnomu Ce mozhlivo tilki za umovi vidsutnosti znachnih gravitacijnih i klimatichnih navantazhen Termodinamichni zbirachi Dokladnishe Sonyachnij kolektor Pidvishenni vimogi do sistem zhivlennya kosmichnih aparativ stimulyuyut proces vdoskonalennya energetichnih ustanovok ta postupove zbilshennya yih efektivnosti a takozh sponukayut vtilennya vidpovidnih tehnologichnih novinok najkrashogo gatunku Gelioenergetichnij termodinamichnij generator ye perspektivnim pristroyem virobnictva elektrichnoyi potuzhnosti na orbiti v umovah vakuumu dlya zabezpechennya roboti energoyemnih agregativ Neshodavno termonakopichuvachi pochali buduvatisya iz vikoristannyam materialiv fazovogo perehodu prihovanoyi teploti Dlya prikladu zmina agregatnogo stanu soli zastosovuyetsya dlya zberigannya teplovoyi energiyi Po svoyij suti kolektor teploti ce nisho inshe yak obminnik sho peredaye energiyu do robochoyi ridini kotra u svoyu chergu privodit u diyu teplovij dvigun U zagalnij kilkosti dlya danogo zastosuvannya isnuye tri tipi takogo dviguna sho generuvali bi praktichno pridatnu potuzhnist Takimi ye mehanizmi na bazi cikliv Brajtona Ryenkina ta Stirlinga Kosmichni teploobminniki povinni zberigati dostatno energiyi pid chas periodu zhivlennya promenistogo potoku svitila v aperturnij kanal sistemi dlya togo shob viroblyati neobhidnu porciyu potuzhnosti na vidrizku chasu orbitalnogo eklipsu Osnovnimi komponentami gelioenergetichnoyi termodinamichnoyi sistemi ye dzerkalnij koncentrator teplovij nakopichuvach sistema utrimuvannya teploti termodinamichnij teplovij dvigun elektrichnij generator ta sistema vidvodu parazitnogo nagrivu Najvimoglivishim ye teplovij kolektor Vid nogo zalezhit rozmir sistemi a takozh efektivnist yiyi roboti Tak napriklad zgidno z Konceptualnim Proyektom Vdoskonalenogo Termonakopichuvacha zapochatkovanim en zaproponovano deyaki rekomendaciyi ta dvi novi shemi Persha shema vkazuye na trikutnu geometrichnu konfiguraciyu trubok useredini pristroyu U takomu varianti teplo peredayetsya krashe do robochoyi ridini hocha zmenshennya rozmiru samogo pristroyu i ne ye mozhlivim Druga shema opisuye chutlivij termonakopichuvach U nij yak providnik teploti zadiyanij polimernij material iz grafitnogo volokna VGCF C sho utvoryuyetsya u procesi viparovuvannya Na dodatok do zgadanih vishe dvoh shem budovi teplovogo kolektora bulo rozglyanuto ideyu vikoristannya reakciyi atomnogo kisnyu iz nitridom boru kotrij zaznavav mizernoyi vtrati masi u procesi kontaktu dvoh rechovin Cej material mig bi buti vikoristanij dlya vigotovlennya aperturnoyi plastini bloku zamist grafitu u vhidnomu kanali zaboru teplovoyi energiyi Lazeri pryamoyi sonyachnoyi nakachki Lazeri pryamoyi sonyachnoyi nakachki mayut znachnu perevagu pered zvichajnimi tverdotilnimi chi gazovimi lazerami yaki pokladayutsya na vikoristannya elektroenergiyi dlya generaciyi kogerentnogo viprominyuvannya Take polozhennya sprav skladayetsya cherez vtratu priblizno 60 potuzhnosti na promizhnomu etapi konvertuvannya promenistoyi energiyi Soncya v elektrichnu Dlya produkuvannya lazernogo promenyu za dopomogoyu sonyachnogo syajva jogo neobhidno spochatku skoncentruvati pered zazhivlennyam v medium kogerentnogo generatora Minimum pokaznika shilnosti koncentraciyi energiyi Soncya sho zumovlyuye start generuvannya zalezhit vid rozmiru lazera velichini poglinannya promenistoyi energiyi ta parametriv termichnogo navantazhennya yaki zalezhat vid stijkosti materialu do vnutrishnih naprug sprichinenih gradiyentom perepadu temperatur Dekilka lazernih tehnologij rozglyadayutsya yak potencijni shemi praktichnogo vzhitku u vidimomu ta infrachervonomu diapazonah Diapazon vidimogo viprominennya mozhna ekspluatuvati iz vikoristannyam tverdotilnih lazeriv yak najkrashij sposib zboru promenistoyi geliopotuzhnosti U takomu vipadku mozhna pokladatisya na lazerni diodi chi inshi materiali yak napriklad Nd Yag Lazernij diod najefektivnishij kogerentnij generator iz zagalnoyu praktichno dosyazhnoyu efektivnistyu u 80 a takozh dovzhinoyu nesuchoyi hvili v intervali 795 850 nm Odnoyu iz najpomitnishih sprob ye rozrobka diodiv sho viprominyuyut za dovzhinoyu hvili v 950 nm pri nakachci optovolokonnogo lazera elektromagnitnim viprominennyam v 1 55 mkm Viprominyuvach znachnoyi ploshi buduyetsya iz zastosuvannyam tisyach individualnih diodiv ale osnovnoyu pereshkodoyu ye temperaturnij rezhim takih zbirok sho mayut buti uzgodzhenimi za kogerentnistyu promenya Nastupni priladi pridatni dlya optichnoyi nakachki tverdotilnih lazeriv Funkcionuvannya bilshosti iz nih gruntuyetsya na kristalichnih tehnologiyah Nd YAG Nd Y2O3 Ruby Voni nakachuyutsya svitlovoyu energiyeyu u vidimomu diapazoni Lazer Nd YAG sho viprominyuye na dovzhini hvili 1 0064 mkm maye najshirshe vikoristannya a takozh mozhe efektivno nakachuvatisya sonyachnim prominnyam chi lazernimi diodami Pri comu vihidnij promin maye dovzhinu hvili 0 532 mkm Metodika pryamoyi sonyachnoyi nakachki ye dosit privablivoyu osoblivo iz oglyadu na vprovadzhennya gnuchkih pustotilih volokonnih lazeriv yaki virishuyut kolo pitan shodo transformuvannya promenistoyi energiyi svitila Yaksho zh brati do uvagi infrachervonij spektr optichnogo viprominennya to vprovadzhennya CO2 lazeriv ye duzhe jmovirnim Dovzhina nesuchoyi hvili 10 2 mkm a efektivnist trasformuvannya 10 za umovi koli rozsiyuvannya teplovoyi energiyi optimalne Lazeri pryamoyi sonyachnoyi nakachki spochatku pokladalisya na nadzvichajno veliki dzerkala dlya fokusuvannya sonyachnogo svitla na kristal Prote Yabe ta jogo kolegi rozrobili kompaktnij kogerentnij generator yakij u trichi pokrashuye efektivnist v porivnyanni iz poperednim dizajnom z oglyadu naskilki bagato energiyi mozhna peredati mayuchi v nayavnosti zadanu velichinu sonyachnogo syayannya Kristal Nd YAG dodatkovo leguyetsya hromom sho rozshiryuye spektralnij diapazon poglinannya She odne tehnologichne rishennya iz zastosuvannyam malih frenelivskih linz dozvolyaye pozbutisya velikih dzerkal i zmenshiti kilkist materialu neobhidnogo dlya pobudovi takogo pristroyu shlyahom vprovadzhennya linz u viglyadi koncentrichnih kilec Bezdrotova translyaciya geliopotuzhnostej na planetu Bezdrotova translyaciya geliopotuzhnotej bula zaproponovana ranishe yak sposib peredachi energiyi vid kolektoriv na orbiti do prijmachiv na poverhni Cya tehnologiya transformuvannya mozhe buti vtilena u zhittya u viglyadi mikrohvilovogo chi lazernogo viprominyuvannya zastosovuyuchi cilij diapazon chastot u zalezhnosti vid inzhenernoyi budovi sistemi U bud yakomu vipadku dovzhina nesuchoyi hvili maye buti takoyu sho vidnositsya do ryadu neionizuyuchih iz metoyu zapobigannyu vplivu na ekosistemu chi biotu seredovisha Taka postanovka pitannya stavit obmezhennya na verhnyu ta nizhnyu granici dopustimih pokaznikiv dovzhini hvili gelioenergetichnogo promenyu Zgadayemo sho ionizaciya tkanin zhivih organizmiv ne pochinayetsya do tih pir poki ne zadiyani ultrafioletovi chi vishi chastoti sho cilkom zadovolnyaye ves radiodiapazon elektromagnitnih kolivan Mikrohvilova peredacha energiyi source source source source Videostrichka chastini eksperimentu iz mikrohvilovoyi translyaciyi znachnih energoresursiv provedenogo pidrozdilom NASA na eksperimentalnomu majdanchiku pid Goldstoun u shtati Kaliforniya v 1975 roci Vilyam Braun prodemonstruvav v efiri programi Voltera Kronkajta na CBS News u 1964 roci model gelikoptera sho privodilasya u diyu za dopomogoyu potuzhnosti peredanoyi distancijno cherez mikrohvilovij promin U period chasu vid 1969 roku do 1975 roku Bil Braun buv tehnichnim direktorom programi DzhiPiEl Rejton JPL Raytheon u procesi perebigu kotroyi translyuvalosya 30 KVt potuzhnosti na 1 milyu za dopomogoyu mikrohvili iz koyeficiyentom korisnoyi diyi 84 vidsotki Mikrohvilova peredacha desyatkiv kilovat potuzhnosti cilkovito bula dovedena eksperimentom pid Goldstoun u shtati Kaliforniya 1975 a takozh u Grend Bessin na Reyunion Ajlend 1997 Komandoyu pid kerivnictvom Dzhona Mankinsa znovu bulo prodemonstrovano mikrohvilovu energetichnu peredachu vid verhivki gori Mouyi do ostrova Gavayi v procesi paralelnogo zaboru sonyachnoyi energiyi Tehnologichni vikliki shodo pobudovi matrici yedinogo elementa viprominennya ta zagalnoyi efektivnosti a takozh asociativni teoretichni obmezhennya u teperishnij chas ye predmetom doslidzhen naskliki ce bulo prodemonstrovano na specialnij sesiyi Analizu elektromagnitnih bezprovodovih sistem gelioenergetichnoyi translyaciyi Energetichna translyaciya lazernim promenem Dokladnishe Mazer ta Lazer source source source source Videostrichka animaciyi modeli procesu promenistoyi translyaciyi potuzhnosti vid NASA Alternativoyu fotoelektronnim napivprovidnikam yak kolektoram sonyachnoyi radiaciyi ye pevna grupa visokopotuzhnih lazeriv iz pryamoyu sonyachnoyu nakachkoyu Navit za umovi koli translyuvannya energoresursiv nadvisokochastotnim viprominyuvachem bulo bi efektivnishim to ce vimagalo bi nayavnosti duzhe velikogo peredavacha sho nazivayetsya fazovanoyu antennoyu reshitkoyu Vidpovidno sposib vikoristannya lazernogo promenyu ye menshe efektivnim prote skladovimi komponentami jogo sistemi mozhut buti individualni suputniki yaki vivoditimutsya na orbitu rozdilno na vidminu vid duzhe velikoyi platformi pritamannoyi antennij mikrohvilovij energotranslyaciyi Masshtabna demonstraciya promenevoyi translyaciyi potuzhnosti ye neobhidnim krokom na shlyahu do rozrobki gelioenergetichnih suputnikiv Peredacha energiyi lazernim promenem bula peredbachena davno bagatma iz NASA yak poslidovnij krok u procesi podalshoyi industrializaciyi kosmosu V 1980 h doslidniki vid NASA pracyuvali nad potencijnim vikoristannyam kvantovih generatoriv dlya kosmos kosmos zastosuvannya energetichnoyi promenevoyi peredachi potuzhnosti v bilshosti vikoristovuyuchi u cij rozrobci Sonce yak dzherelo zhivlennya Ale u 1989 roci bulo pidmicheno sho vazhlivo bulo bi peredavati korisnu energiyu na planetu iz kosmichnogo prostoru takozh U 1991 rozpochavsya proyekt Silen SELENE kotrij zadiyav metodiku promenevoyi translyaciyi potuzhnosti dlya postachannya energiyeyu misyachnoyi bazi V 1988 roci Grantom Loganom bulo zaproponovana vikoristannya nazemnogo lazera dlya zhivlennya elektrichnogo reaktivnogo kosmichnogo dviguna Tehnichni detali cogo proyektu buli proanalizovani u 1989 roci Vin argumentuvav vikoristannya rombovih fotoelektronnih komirok sho funkcionuyut pri temperaturi 600 gradusiv dlya peretvorennya ultrafioletovogo lazernogo viprominennya Cya tehnologiya bula prodemonstrovana takozh u laboratoriyi Jogo ideyi piznishe buli adaptovani dlya praktichnogo vikoristannya Vpliv geliosistemi na prirodne dovkillyaIlyustraciya vitokiv problemi vplivu mikrohvilovogo radiopromenyu na ekosistemu planeti Zazvichaj postijno pidnimayetsya pitannya pro shkidlivist vplivu mikrohvilovogo viprominyuvannya na lyudej ta ptahiv Doslidzhennya na sogodni pokazali sho zrazok 2 45 GGc promenyu bezpechnij Prote dlya togo shob konstruktivno proanalizuvati cyu temu neobhidno rozumiti principi radio ta mikrohvilovogo viprominyuvannya Potik potuzhnosti iz kosmichnoyi gelioenergetichnoyi sistemi ce ne sho inshe yak radiopromin Koli lyudi chuyut slovo mikrohvilya to voni dumayut pro mikrohvilovu pichku Ale napruzhennist energopotoku KoGES ne potrebuye intensivnosti elektromagnitnogo viprominennya sho pritamannij zgadanomu kuhonnomu pristroyu a takozh suchasni proyekti bazuyutsya na parametrah polya nad rektenoyu u sotni raziv menshih Yaksho buti tochnishim to des na rivni odnoyi desyatoyi toyi sho prihodit vid Soncya Kosmichna gelioenergetichna sistema bude vikoristovuvati proyektni chastoti promeni yakih ne poglinayutsya vodyanoyu paroyu u atmosferi ta vilno prohodit kriz hmari i dosh Mikrohvili neshkidlivi i zastosovuyutsya u telekomunikacijnomu zv yazku a takozh vikoristannya specialnogo diapazonu chastot dozvolilo bi uniknuti abi yakogo poglinannya otochuyuchim seredovishem tak yak sam promin musit rozpovsyudzhuvatisya na daleki vidstani Sami rekteni buli bi rozmisheni nad miscyami sho vidviduyutsya lyudmi malo ta ye bezpechnimi A takozh potuzhnist translyuyuchogo geliopotuzhnosti promenyu bula bi menshoyu vid sonyachnogo svitla u poluden Prote prisutnist energetichnoyi peredachi sho trivala bi 24 godini na dobu na vidminu vid zvichnoyi periodichnoyi prirodnoyi ta visoka efektivnist procesu trasformuvannya yiyi u elektrichnij strum dozvolila bi povnistyu kompensuvati neznachnu napruzhenist elektromagnitnogo polya mikrohvili Hocha tvarini pid rektenami napevno buli bi cilkovito bezpechni ale ptahi sho prolitayut cherez samisinkij promin musili bi prizvichayitisya do dodatkovogo nagrivannya Neobhidno zauvazhiti vse taki sho v cej chas koli she nevidomo chi potribno zapobigati ptaham potraplyati u zonu prostoru yakoyu peredayetsya korisna potuzhnist Mikrohvilovi promeni niyak ne shozhi na ultrafioletovi chi inshi iz spektru ionizuyuchih kotrimi kozhen omivayetsya prosto progulyuyuchis pid vidkritim soncem Mikrohvili lishe stvoryuyut nagrivannya sho pri neznachnij intensivnosti samogo viprominennya ye duzhe neznachnim Prichina yih bezpechnosti nizka chastota kolivannya hvili sho znachno mensha vid deyakih iz skladovih pryamogo sonyachnogo svitla chi viprominennya yake generuyetsya ekranom televizora abo monitorom komp yutera abo rentgenivskogo oprominennya poglinutogo tilom paciyenta pri viziti do likarya Yaksho i peredacha vid KoGES vbirayetsya biotoyu to tilki na rivni nagrivannya iz pokaznikami blizkimi do nehtuvannya Potochnij proyektnij riven intensivnosti polya u promeni skladaye odnu desyatu toyi sho u sonyachnogo Yaksho tochnishe to 23 mVt sm u centri i tilki 0 1 mVt sm na krayu rektennogo kompleksu Takozh riven napruzhenosti shvidko padaye zi zrostannyam vidstani vid centru V SShA ta Kanadi derzhavni standarti bezpeki dozvolyayut neobmezhenu profesijna diyalnist za umovi nayavnosti dovgotrivalogo oprominennya mikrohvilyami iz pokaznikom 2 45 GGc ta intensivnistyu 10mVt sm V Shvejcariyi Velikij Britaniyi Franciyi ta Niderlandah isnuyut majzhe ci sami dopustimi obmezhennya Deyaki krayini zaprovadili loyalnishi standarti prote vsi najimovirnishe koristuyutsya faktorom zdorovogo gluzdu Zgadayemo takozh sho velichina prosochuvannya radiooprominennya mikrohvilovoyi pichki stanovit 5 mVt sm ta vse she vidpovidaye standartu bezpeki A sho koli promin sho transportuye potuzhnist zmistitsya z rekteni Vin ne mozhe zsunutisya iz cili daleko pri znachnij intensivnosti bo upravlyayetsya tyazhnim signalom prijmacha translyaciyi potochnogo fokusuvannya Danu vlastivist maye zabezpechuvati mehanizm fazovanoyi antennoyi reshitki dlya uspishnogo oriyentuvannya energetichnogo potoku u prostori pri nayavnosti znachnih vidstanej Yaksho promin i zib yetsya to ce privede do jogo rozfokusuvannya ta radikalno zmenshit obsyag peredachi energiyi Primitki2005 ASHRAE Handbooks Fundamentals p 31 14 2005 ASHRAE Handbooks Fundamentals p 31 14 Table 8 Glaser Peter E 22 listopada 1968 Power from the Sun Its Future PDF Science Magazine 162 3856 857 861 en Maynard O E Mackovciak J and Ralph E L Arthur D Little Inc Feasibility study of a satellite solar power station NASA CR 2357 NTIS N74 17784 February 1974 PDF Arhiv originalu PDF za 13 bereznya 2017 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 13 bereznya 2017 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2014 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 http www nss org settlement ssp library 1981NASASPS PowerTransmissionAndReception pdf 2013 12 08 u Wayback Machine Satellite Power System Concept Development and Evaluation Program Power Transmission and Reception Technical Summary and Assessment NASA Reference Publication 1076 July 1981 281 pages PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 26 zhovtnya 2017 Procitovano 2 bereznya 2010 Statement of John C Mankins 27 travnya 2008 u Wayback Machine U S House Subcommittee on Space and Aeronautics Committee on Science Sep 7 2000 Beam it Down Scotty 16 chervnya 2008 u Wayback Machine Mar 2001 from Science NASA Report Japan Developing Satellite That Would Beam Back Solar Power originalu za 2 listopada 2001 Procitovano 2 listopada 2001 Presentation of relevant technical background with diagrams http www spacefuture com archive conceptual study of a solar power satellite sps 2000 shtml 2008 07 25 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 25 zhovtnya 2007 Procitovano 7 kvitnya 2010 Terrestrial Energy Generation Based on Space Solar Power A Feasible Concept or Fantasy Date May 14 16 2007 Location MIT Cambridge MA Sweet Cassandra 13 kvitnya 2009 The Wall Street Journal Arhiv originalu za 17 kvitnya 2009 Procitovano 14 kvitnya 2009 Marshall Jonathan 13 kvitnya 2009 Next 100 PG amp E Arhiv originalu za 15 kvitnya 2009 Procitovano 14 kvitnya 2009 Utility to buy orbit generated electricity from Solaren in 2016 at no risk MSNBC 13 kvitnya 2009 Procitovano 15 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 18 lipnya 2009 Procitovano 7 kvitnya 2010 Japan to Beam Solar Power from Space on Lasers Fox News 9 listopada 2009 Caltech Researchers Create Highly Absorbing Flexible Solar Cells with Silicon Wire Arrays California Institute of Technology 16 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 7 bereznya 2010 Heat receivers for solar dynamic space power systems OhioLINK ETD 22 kvitnya 1991 Procitovano 17 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Preliminary Design and Cost of 1 Megawatt Solar Pumped Iodided Laser Space to Space Transmission Station PDF NASA September 1987 Arhiv PDF originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2012 Solar Powered Laser Technology Review 19 bereznya 2007 Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Brown W C September 1984 The History of Power Transmission by Radio Waves Microwave Theory and Techniques IEEE Transactions on Volume 32 Issue 9 On page s 1230 1242 ISSN 0018 9480 NASA Video date author unknown Wireless Power Transmission for Solar Power Satellite SPS Second Draft by N Shinohara Space Solar Power Workshop Georgia Institute of Technology Brown W C September 1984 The History of Power Transmission by Radio Waves Microwave Theory and Techniques IEEE Transactions on Volume 32 Issue 9 On page s 1230 1242 ISSN 0018 9480 POINT TO POINT WIRELESS POWER TRANSPORTATION IN REUNION ISLAND 23 zhovtnya 2005 u Wayback Machine 48th International Astronautical Congress Turin Italy 6 10 October 1997 IAF 97 R 4 08 J D Lan Sun Luk A Celeste P Romanacce L Chane Kuang Sang J C Gatina University of La Reunion Faculty of Science and Technology POINT TO POINT WIRELESS POWER TRANSPORTATION IN HAWAII 20 chervnya 2010 u Wayback Machine Researchers Beam Space Solar Power in Hawaii by Loretta Hidalgo September 12 2008 Arhiv originalu za 26 lipnya 2009 Procitovano 18 travnya 2010 NASA Space Solar Power DVD Part 4 Wireless Power Transmission GOOGLE INC Procitovano 28 kvitnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 rozdil 5 12 4 5 12 4 Environmental Effects the SPS Microwave Beam PERMANENT Procitovano 28 kvitnya 2010 Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi