Оле́г Петро́вич Омельчу́к (нар. 7 червня 1983, Великі Селища Березнівського району Рівненської області) — український стрілець, бронзовий призер Олімпійських ігор 2020 року, заслужений майстер спорту України з кульової стрільби.
| Олег Петрович Омельчук | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Олег Омельчук у 2013 | ||||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||||
| Громадянство | Україна | |||||||||||||
| Народження | 7 червня 1983 (40 років) Великі Селища, Рівненської області | |||||||||||||
| Зріст | 170 см | |||||||||||||
| Вага | 68 кг | |||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||
| Країна | Україна | |||||||||||||
| Вид спорту | кульова стрільба | |||||||||||||
| Дисципліна | пневматичний пістолет | |||||||||||||
| Спортивне звання | | |||||||||||||
| Нац. збірна | Україна | |||||||||||||
| Участь і здобутки | ||||||||||||||
| Омельчук Олег Петрович у Вікісховищі | ||||||||||||||
|
Життєпис та спортивні досягнення ред.
2005 року закінчив Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука за спеціальністю «фінанси».
З 2002 року працює у Міністерстві в справах сім'ї, молоді та спорту — спортсмен-інструктор.
Неодноразовий переможець першостей та чемпіонатів України, чемпіон Європи та світу в командному заліку серед юніорів, переможець фіналу Кубка світу, учасник ХХІХ літніх Олімпійських ігор у Пекіні — посів 4-е місце.
Тричі вигравав етапи Кубка світу, двічі був призером.
Бронзовий призер чемпіонату Європи в особистому заліку 2001 року.
З 2001 року постійно входить до десятки найкращих спортсменів Рівненської області з олімпійських видів спорту.
Рекордсмен України у вправі ПП-3 (пневматичний пістолет) 2009 року.
В березні 2010 року на Чемпіонаті Європи зі стрільби у місті Меракер (Норвегія) у складі команди здобув срібну медаль — стрільба з пневматичного пістолета на 10 метрів (вправа ПП-3) — разом з Олегом Степком (Дніпропетровськ), поступилися команді РФ 2 балами.
Навесні 2013 року в Форт Беннінгу (США) на Кубку світу з кульової стрільби в стрільбі з пневматичного пістолета показав другий результат.
В кінці травня 2016-го здобув золоту нагороду на етапі Кубку світу з кульової стрільби в Мюнхені.
25 травня 2018 встановив світовий рекорд у кульовій стрільбі з малокаліберного пістолета на дистанції 10 метрів.
2 вересня 2018 року разом з Оленою Костевич виграв бронзову нагороду у міксті на чемпіонаті світу зі спортивної стрільби у Чханвоні (Корея).
23 березня 2019 року Олег Омельчук в дуеті з Оленою Костевич в Осієку (Хорватія) стали чемпіонами Європи в змаганнях змішаних команд.
На ІІ Європейських іграх 2019 виборов срібло у стрільбі з пневматичного пістолета на 10 м та здобув ліцензію Олімпійських ігр 2020 у цій дисципліні
Разом із Михайло Романчук представляв Рівне у складі національної збірної на Олімпійських іграх-2020 у Токіо. У стрільбі з пневматичного пістолета Олег Омельчук 24 липня став вісімнадцятим
27 липня 2021 року Олег Омельчук разом з Оленою Костевич вибороли бронзову медаль із пневматичного пістолета з десяти метрів на Олімпіаді в Токіо.
Виступи на Олімпіадах ред.
| Олімпіада | Дисципліна | Результат | Місце |
| Токіо 2020 | Стрільба. Пневматичний пістолет 10 м | 575 | 18 |
| Токіо 2020 | Стрільба. Змішаний пістолет 10 м | 3 | |
| Ріо 2016 | Стрільба. Пневматичний пістолет 10 м | 577 | 14 |
| Ріо 2016 | Стрільба. Вільний пістолет 50 м | 550 | 21 |
| Лондон 2012 | Стрільба. Пневматичний пістолет 10 м | 683,6 | 5 |
| Лондон 2012 | Стрільба. Вільний пістолет 50 м | 548,00 | 29 |
| Пекін 2008 | Стрільба. Вільний пістолет 50 м | 658,9 | 4 |
| Пекін 2008 | Стрільба. Пневматичний пістолет 10 м | 579 | 16 |
Звання, нагороди ред.
Має військове звання — капітан, стипендіат Президента України 2011 року.
Джерела ред.
- Українець здобув «золото» на Кубку світу зі стрільби [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Якщо я чогось хочу, мене важко спинити, — рівненський олімпієць Олег Омельчук [ 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Державні нагороди ред.
- Орден «За заслуги» II ст. (16 серпня 2021) —За досягнення високих спортивних результатів на ХХХІІ літніх Олімпійських іграх в місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.
- Орден «За заслуги» III ст. (15 липня 2019) —За досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України
Примітки ред.
- ↑ Olympedia — 2006.
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
- . noc-ukr.org. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
- . sport.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 18 липня 2019.