Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Олиб | |
|---|---|
 Узбережжя Олиба | |
Карта  | |
| Географія | |
| 44°22′36″ пн. ш. 14°46′52″ сх. д. / 44.37666666669477422° пн. ш. 14.78111111113877918° сх. д.Координати: 44°22′36″ пн. ш. 14°46′52″ сх. д. / 44.37666666669477422° пн. ш. 14.78111111113877918° сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Площа | 26,09 км² |
| Найвища точка | 74 м |
| Країна | |
| Хорватія | |
| Регіон | Задарська жупанія |
| (Адм. одиниця) | Задарська жупанія |
| Населення | 147 (2001) |
  Олиб Олиб (Хорватія) | |
 Олиб у Вікісховищі | |
Олиб (хорв. Olib) — острів в Хорватії, в північній частині Адріатичного моря. Острів розташований на північний захід від Задара. На північ від Оліба знаходиться затока Кварнер, на південь — затока «Вирське море». На північний схід від Оліба лежить острів Паг, на південний схід — Вир, на південь — група невеликих островів, за якими починається Дугі-Оток. На захід від Олиба розташований схожий на Олиб острів Силба.
Площа острова — 26,09 км ², він має складну форму з численними затоками. Довжина берегової лінії — 31,5 км. Найвища точка острова — 74 метри. Населення острова 147 чоловік, більша частина якого живе в селищі Олиб на західному узбережжі острова. Населення зайняте рибним ловом, сільським господарством, у тому числі виробництвом вина і сиру. Олиб зв'язаний регулярними поромними рейсами із Задаром.
Острів був заселений в римську епоху, перші письмові згадки датуються X ст., острів у документах того часу носив ім'я Алоеп.
Хвиля переселенців з континентальної Хорватії прийшла на острів в XV ст., це були біженці від турецької навали.
Пам'ятки
На острові багато історичних пам'яток, серед яких :
- Парафіяльна церква Успіння Богоматері (XVII ст.), в якій зібрана колекція старовинних глаголичних рукописів.
- Старовинна вежа «Кула».
- Руїни церкви св. Павла і монастиря, покинутого в XIII ст..
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lat dir Plosha zatok Nacionalne nazva Lon dir OlibUzberezhzhya OlibaKarta Karta ostrovaGeografiya44 22 36 pn sh 14 46 52 sh d 44 37666666669477422 pn sh 14 78111111113877918 sh d 44 37666666669477422 14 78111111113877918 Koordinati 44 22 36 pn sh 14 46 52 sh d 44 37666666669477422 pn sh 14 78111111113877918 sh d 44 37666666669477422 14 78111111113877918MisceroztashuvannyaAdriatichne moreAkvatoriyaAdriatichne morePlosha26 09 km Najvisha tochka74 mKrayinaHorvatiyaRegionZadarska zhupaniyaAdm odinicyaZadarska zhupaniyaNaselennya147 2001 OlibOlib Horvatiya Olib u Vikishovishi Olib horv Olib ostriv v Horvatiyi v pivnichnij chastini Adriatichnogo morya Ostriv roztashovanij na pivnichnij zahid vid Zadara Na pivnich vid Oliba znahoditsya zatoka Kvarner na pivden zatoka Virske more Na pivnichnij shid vid Oliba lezhit ostriv Pag na pivdennij shid Vir na pivden grupa nevelikih ostroviv za yakimi pochinayetsya Dugi Otok Na zahid vid Oliba roztashovanij shozhij na Olib ostriv Silba Plosha ostrova 26 09 km vin maye skladnu formu z chislennimi zatokami Dovzhina beregovoyi liniyi 31 5 km Najvisha tochka ostrova 74 metri Naselennya ostrova 147 cholovik bilsha chastina yakogo zhive v selishi Olib na zahidnomu uzberezhzhi ostrova Naselennya zajnyate ribnim lovom silskim gospodarstvom u tomu chisli virobnictvom vina i siru Olib zv yazanij regulyarnimi poromnimi rejsami iz Zadarom Ostriv buv zaselenij v rimsku epohu pershi pismovi zgadki datuyutsya X st ostriv u dokumentah togo chasu nosiv im ya Aloep Hvilya pereselenciv z kontinentalnoyi Horvatiyi prijshla na ostriv v XV st ce buli bizhenci vid tureckoyi navali Pam yatkiNa ostrovi bagato istorichnih pam yatok sered yakih Parafiyalna cerkva Uspinnya Bogomateri XVII st v yakij zibrana kolekciya starovinnih glagolichnih rukopisiv Starovinna vezha Kula Ruyini cerkvi sv Pavla i monastirya pokinutogo v XIII st Posilannya