Макси́м Вале́рійович Овчару́к (19 травня 1976 — 9 лютого 2015) — солдат резерву Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
| Овчарук Максим Валерійович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 19 травня 1976 Львів |
| Смерть | 9 лютого 2015 (38 років) Логвинове, Донецька область, Україна |
| Поховання | |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014-2015 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | МВС України |
| Рід військ | Національна гвардія України |
| Формування | 1-ша окрема медична рота імені Пирогова, Північне ТУ НГУ, в/ч 3001 |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
| Овчарук Максим Валерійович у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Активний учасник Революції Гідності, член громадської організації «Рабів до раю не пускають», 3 місяці був волонтером автомобільної сотні.
Доброволець, водій, 1-ша окрема медична рота імені Пирогова, псевдо «Тарпан». Власним коштом придбав й подарував 2 автомобілі медичній роті імені М. Пирогова. 20 січня 2015-го вирушив в зону бойових дій з товаришем дитинства Дмитром Лагуновим, військовий шпиталь центральної лікарні Артемівська.
9 лютого 2015-го машина «швидкої допомоги» їхала назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок. Задорожний і Лагунов рухалися в медичному автомобілі, Кончевич — у медичному БТРі. Під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій Кацабін загинув разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком й пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком. Тоді ж загинули Василь Задорожний, Тарас Кончевич, Дмитро Лагунов.
Без Максима лишились батько, дружина, двоє синів 2003 й 2008 р.н.
Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за тестами ДНК, 26 березня 2015-го похований у місті Львів, Личаківське кладовище, поле почесних поховань.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)
- пам'ятним нагрудним знаком «Медична рота» (посмертно)
Джерела ред.
- Овчарук Максим Валерійович
- Сьогодні у Гарнізонному храмі прощались із військовим медиком Максимом Овчаруком
- Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |