Іван Данилович Обіух (17 січня 1920, Світильня — 23 січня 1980, Київ) — український червоний козак, радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни — понтонер-моторист катера 7-го окремого моторизованого понтонно-мостового батальйону 7-ї гвардійської армії Степового фронту, рядовий.
Іван Данилович Обіух | |
---|---|
Народження | 17 січня 1920 Світильня (нині Київська область) |
Смерть | 23 січня 1980 (60 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | інженерні війська |
Освіта | Q16678111? |
Роки служби | 1940—1955 |
Партія | КПРС |
Звання | лейтенант |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 17 січня 1920 року в селі Світильні (тепер Броварського району Київської області) в простій українській сільській родині трудових козаків-християн Київської Русі-України. Член КПРС з 1942 року. Закінчивши дев'ять класів сільської школи, працював у колгоспі.
У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Був катеристом понтонно-мостового полку у складі Південно-Західного, Сталінградського, 1-го Українського фронтів, забезпечував переправу військ через Дон, Донець, Дніпро, Дунай і інші річки.
Відзначився 26 вересня 1943 — 1 жовтня 1943 року при форсуванні Дніпра в районі острова Глинськ-Бородаєвський (біля села Бородаївки Верхньодніпровського району Дніпропетровської області). На катері забезпечував поромну переправу артилерії, танків і піхоти, чим сприяв успіху бойових дій на плацдармі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року за успішне форсування Дніпра, переправу під вогнем противника безлічі техніки і військ і проявлені при цьому мужність і героїзм рядовому Івану Даниловичу Обіуху присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1515).
У 1945 році закінчив Московське військово-інженерне училище. З 1955 року лейтенант І. Д. Обіух в запасі. Працював начальником автоколони. Жив у Києві. Помер 23 січня 1980 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки, медалями.
Джерела
- Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Обіух Іван Данилович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Danilovich Obiuh 17 sichnya 1920 Svitilnya 23 sichnya 1980 Kiyiv ukrayinskij chervonij kozak radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni pontoner motorist katera 7 go okremogo motorizovanogo pontonno mostovogo bataljonu 7 yi gvardijskoyi armiyi Stepovogo frontu ryadovij Ivan Danilovich ObiuhNarodzhennya17 sichnya 1920 1920 01 17 Svitilnya nini Kiyivska oblast Smert23 sichnya 1980 1980 01 23 60 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijsk inzhenerni vijskaOsvitaQ16678111 Roki sluzhbi1940 1955PartiyaKPRSZvannyalejtenantVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodiZhittyepisNarodivsya 17 sichnya 1920 roku v seli Svitilni teper Brovarskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v prostij ukrayinskij silskij rodini trudovih kozakiv hristiyan Kiyivskoyi Rusi Ukrayini Chlen KPRS z 1942 roku Zakinchivshi dev yat klasiv silskoyi shkoli pracyuvav u kolgospi U 1940 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U boyah radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1941 roku Buv kateristom pontonno mostovogo polku u skladi Pivdenno Zahidnogo Stalingradskogo 1 go Ukrayinskogo frontiv zabezpechuvav perepravu vijsk cherez Don Donec Dnipro Dunaj i inshi richki Vidznachivsya 26 veresnya 1943 1 zhovtnya 1943 roku pri forsuvanni Dnipra v rajoni ostrova Glinsk Borodayevskij bilya sela Borodayivki Verhnodniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Na kateri zabezpechuvav poromnu perepravu artileriyi tankiv i pihoti chim spriyav uspihu bojovih dij na placdarmi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 20 grudnya 1943 roku za uspishne forsuvannya Dnipra perepravu pid vognem protivnika bezlichi tehniki i vijsk i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm ryadovomu Ivanu Danilovichu Obiuhu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1515 Mogila Ivana Obiuha U 1945 roci zakinchiv Moskovske vijskovo inzhenerne uchilishe Z 1955 roku lejtenant I D Obiuh v zapasi Pracyuvav nachalnikom avtokoloni Zhiv u Kiyevi Pomer 23 sichnya 1980 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonoyi Zirki medalyami DzherelaBoevye zvyozdy kievlyan Kiev Politizdat Ukrainy 1983 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Obiuh Ivan Danilovich Sajt Geroi strany ros