www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обсерваторія П єра Оже ісп El Observatorio Pierre Auger міжнародна обсерваторія космічних променів в Аргентині призначен

Обсерваторія П'єра Оже

Обсерваторія П'єра Оже (ісп. El Observatorio Pierre Auger) — міжнародна обсерваторія космічних променів в Аргентині, призначена для виявлення космічних променів надвисоких енергій: субатомних частинок, що рухаються зі швидкістю близькою до швидкості світла та енергією вище 1018  еВ. В атмосфері Землі такі частинки взаємодіють з ядрами атомів повітря, породжуючи інші частинки. Частинки, утворені внаслідок цього ефекту (так званий ефект «широких атмосферних злив»), можуть бути виявлені і виміряні. Однак оскільки ці високоенергетичні частинки за оцінками з'являються на 1 км2  тільки раз на століття, площа виявлення частинок в обсерваторії Оже становить 3000 км2 — розмір Род-Айленду, або Люксембургу — для того, щоб зафіксувати достатню кількість цих взаємодій. Обсерваторія розташована в західній частині провінції Мендоси, Аргентина, неподалік Анд.

Обсерваторія П'єра Оже
англ. Pierre Auger Observatory
Назва на честь: П'єр Віктор Оже
35°12′24″ пд. ш. 69°18′57″ зх. д. / 35.20667° пд. ш. 69.31583° зх. д. / -35.20667; -69.31583
Країна  Аргентина
Розташування Malargüe Departmentd
Сан-Рафаель[d]
Код I47
Висота 1340 м
Відкрито 2008
Сайт: auger.org
Обсерваторія П'єра Оже
Обсерваторія П'єра Оже (Аргентина)
 Обсерваторія П'єра Оже у Вікісховищі

Будівництво розпочалося 2000 року році і офіційно завершено 2008 року.

Обсерваторію було названо на честь французького фізика П'єра Віктора Оже. Проект був запропонований Джеймсом Кроніном і Аланом Уотсонсом 1992 року. Сьогодні більш ніж 500 фізиків з близько 100 різних установ у всьому світі співпрацюють для підтримки та оновлення сайту в Аргентині, а також для збору та аналізу даних вимірювань. 15 країн-учасників зробили певний внесок в загальний бюджет будівництва, що становить близько 50 млн $[джерело?].

Фізичне підґрунтя Редагувати

Космічні промені надвисоких енергій, що досягають Землі, складаються з окремих субатомних частинок (протонів або атомних ядер), кожна з енергією понад 1018 еВ. Коли одна з таких частинок досягає атмосфери Землі, вона розсіює свою енергію утворюючи мільйони інших частинок: електрони, фотони та мюони зі швидкостями, наближеними до швидкості світла. Ці частинки поширюються перпендикулярно до напрямку руху частинки, що їх породила, утворюючи площину поступального руху частинок з більшими інтенсивностями поблизу осі. Це явище називають «широкими атмосферними зливами». Проходячи через атмосферу, ці частинки створює ультрафіолетове випромінювання, невидиме для людського ока, так званий флуоресцентний ефект, яке більш-менш нагадує структуру прямих слідів блискавки. Ці сліди можуть бути сфотографовані на високій швидкості спеціалізованими телескопами, так званими детекторами флуоресценції, на невеликій висоті. Також, коли частинки досягають поверхні Землі, вони можуть бути виявлені після потрапляння в резервуар з водою, де вони випромінюють видиме світло, спричинене ефектом Черенкова. Це випромінювання фіксується чутливою фотоелектричною трубкою. Такі станції називаються водяними черенковськими детекторами. Обсерваторія Оже має обидва типи детекторів, що охоплюють всю площу, забезпечуючи високу точність вимірювань.

Коли широкі атмосферні зливи досягають поверхні, напрям променя може бути розрахований, застосовуючи декілька детекторів Черенкова. Розташування осі може бути визначено виходячи з щільності в кожному з детекторів наземної станції. Кут осі може бути визначений залежно від різниці в часі взаємодії: коли вісь вертикальна, всі наземні детектори фіксують спалахи в один момент часу; будь-який нахил осі викличе різницю в часі між надходженням частинок на різних детекторах.

Обсерваторії Ейлера Редагувати

Космічні промені були відкриті 1912 року Віктором Гессом. Він виміряв різницю в іонізації на різних висотах (використовуючи Ейфелеву вежу й повітряну кулю), визначаючи атмосферне розрідження з одного променя. Вимірювання проводились під час затемнення, щоб виключити вплив Сонця. Багато вчених досліджували феномен, іноді самостійно, а в 1937 році Пьєр Оже зміг описати детально, що це був один промінь, що взаємодіяв з ядрами атомів повітря, спричиняючи електронну й фотонну атмосферні зливи. У той же час була виявлена третя частка — мюон (поводиться як дуже важкий електрон).

Огляд Редагувати

Поверхневий детектор (ПД) Редагувати

Станція поверхневих детекторів (або 'танків') обсерваторії П'єра Оже.

1967 року Університет Лідса працював з водяним детектором Черенкова (або поверхна станція; невеликий басейн з водою, 1,2 м глибиною, який також називається танк) і створив 12 км2 зону виявлення Хавера Парк[en] за допомогою 200 таких танків. Вони були організовані в групи по чотири трикутної форми (Y) різних розмірів. Обсерваторія працювала протягом 20 років, і основні проектні параметри були використані для наземної системи виявлення в обсерваторії Оже. Це було зроблено Аланом Уотсонсом[en], який в останні роки очолював дослідницьку групу і згодом очолював Колаборацію Оже Обсерваторії.


Флуоресцентний детектор (ФД) Редагувати

Один з чотирьох флюоресцентних детекторів (ФД) станції. Видно шість вікон

Техніка для флуоресцентного детектора була розроблена в експериментах Волкано-Ранч (Нью-Мексико, 1959—1978), так званого Ока Мухи (англ. the Fly's Eye) (Дугвай, штат Юта) і його наступника детектора космічних променів "Око Мухи" високої роздільної здатності[en]. Ці оптичні телескопи, відюстовані, щоб фіксувати УФ промені світла вздовж площі поверхні. Він використовує мозаїчне спостереження (аналогічно як в очей мухи) для утворення піксельних фотографій на високій швидкості. 1992 року Джеймс Вотсон Кронін керував дослідженнями і очолив Колаборацію обсерваторії Оже.

Результати Редагувати

У листопаді 2007 року, команда проекту П'єра Оже оголосила деякі попередні результати. Вони показали, що напрямки 27 точок з найбільшими енергіями сильно корелюють з розташуванням активних ядер галактик (АЯГ). Отримані результати підтверджують теорію, що в центрі кожного АЯГ є велика чорна діра, що створює достатньо сильне магнітне поле, щоб прискорити протони до енергієї 1020 еВ і вище.

Вивчалась анізотропія космічних променів з енергією вище 1019 еВ. Була виявлена не суттєва відмінність від ізотропного потоку в аналізі з масиву телескопа. Науковці не виявили точкових джерел EeV нейтронів або фотонів.


Колаборація П'єра Оже публікує (з інформаційно-просвітницькою метою) 1 зі 100 випадків атмосферних злив, енергія яких не перевищує 50 ЕеВ (1 ЕеВ = 1018 еВ). Більші енергії потребують детальнішого аналізу і ще не опубліковані. Ці дані доступні на офіційному вебсайті .

Галерея Редагувати

Посилання Редагувати

  1. GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
    d:Track:Q30141628
  2. https://visitantes.auger.org.ar/index.php/ubicacion/
  3. . Архів оригіналу за 12 листопада 2007. Процитовано 13 грудня 2015. 
  4. . Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 13 грудня 2015. 
  5. The Auger Collaboration (31 жовтня 1995). . Fermi National Accelerator Laboratory. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 13 червня 2013. 
  6. Riesselmann, Kurt (October–November 2007). . Symmetry 4 (8-9): 16–23. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2015. 
  7. Science Magazine; 9 November 2007; The Pierre Auger Collaboration et al., pp. 938—943
  8. SEARCHES FOR LARGE-SCALE ANISOTROPY IN THE ARRIVAL DIRECTIONS OF COSMIC RAYS DETECTED ABOVE ENERGY OF 1019 eV AT THE PIERRE AUGER OBSERVATORY AND THE TELESCOPE ARRAY. The Astrophysical Journal. 20 жовтня 2014. Bibcode:2014ApJ...794..172A. arXiv:1409.3128. doi:10.1088/0004-637X/794/2/172. 
  9. A Targeted Search for Point Sources of EeV Neutrons. The Astrophysical Journal Letters. 2014. Bibcode:2014ApJ...789L..34A. arXiv:1406.4038. doi:10.1088/2041-8205/789/2/L34. 
  10. A search for point sources of EeV photons. The Astrophysical Journal. 2014. Bibcode:2014ApJ...789..160A. arXiv:1406.2912. doi:10.1088/0004-637X/789/2/160. 

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Observatoriya P yera Ozhe isp El Observatorio Pierre Auger mizhnarodna observatoriya kosmichnih promeniv v Argentini priznachena dlya viyavlennya kosmichnih promeniv nadvisokih energij subatomnih chastinok sho ruhayutsya zi shvidkistyu blizkoyu do shvidkosti svitla ta energiyeyu vishe 1018 eV V atmosferi Zemli taki chastinki vzayemodiyut z yadrami atomiv povitrya porodzhuyuchi inshi chastinki Chastinki utvoreni vnaslidok cogo efektu tak zvanij efekt shirokih atmosfernih zliv mozhut buti viyavleni i vimiryani Odnak oskilki ci visokoenergetichni chastinki za ocinkami z yavlyayutsya na 1 km2 tilki raz na stolittya plosha viyavlennya chastinok v observatoriyi Ozhe stanovit 3000 km2 rozmir Rod Ajlendu abo Lyuksemburgu dlya togo shob zafiksuvati dostatnyu kilkist cih vzayemodij Observatoriya roztashovana v zahidnij chastini provinciyi Mendosi Argentina nepodalik And Observatoriya P yera Ozheangl Pierre Auger ObservatoryNazva na chest P yer Viktor Ozhe35 12 24 pd sh 69 18 57 zh d 35 20667 pd sh 69 31583 zh d 35 20667 69 31583Krayina Argentina 1 Roztashuvannya Malargue Departmentd San Rafael d 2 Kod I47Visota 1340 mVidkrito 2008Sajt auger orgObservatoriya P yera OzheObservatoriya P yera Ozhe Argentina Observatoriya P yera Ozhe u VikishovishiBudivnictvo rozpochalosya 2000 roku 3 roci i oficijno zaversheno 2008 roku Observatoriyu bulo nazvano na chest francuzkogo fizika P yera Viktora Ozhe Proekt buv zaproponovanij Dzhejmsom Kroninom i Alanom Uotsonsom 1992 roku Sogodni bilsh nizh 500 fizikiv z blizko 100 riznih ustanov u vsomu sviti 4 spivpracyuyut dlya pidtrimki ta onovlennya sajtu v Argentini a takozh dlya zboru ta analizu danih vimiryuvan 15 krayin uchasnikiv zrobili pevnij vnesok v zagalnij byudzhet budivnictva sho stanovit blizko 50 mln dzherelo Zmist 1 Fizichne pidgruntya 1 1 Observatoriyi Ejlera 2 Oglyad 2 1 Poverhnevij detektor PD 2 2 Fluorescentnij detektor FD 3 Rezultati 4 Galereya 5 Posilannya 6 Div takozh 7 PosilannyaFizichne pidgruntya RedaguvatiKosmichni promeni nadvisokih energij sho dosyagayut Zemli skladayutsya z okremih subatomnih chastinok protoniv abo atomnih yader kozhna z energiyeyu ponad 1018 eV Koli odna z takih chastinok dosyagaye atmosferi Zemli vona rozsiyuye svoyu energiyu utvoryuyuchi miljoni inshih chastinok elektroni fotoni ta myuoni zi shvidkostyami nablizhenimi do shvidkosti svitla Ci chastinki poshiryuyutsya perpendikulyarno do napryamku ruhu chastinki sho yih porodila utvoryuyuchi ploshinu postupalnogo ruhu chastinok z bilshimi intensivnostyami poblizu osi Ce yavishe nazivayut shirokimi atmosfernimi zlivami Prohodyachi cherez atmosferu ci chastinki stvoryuye ultrafioletove viprominyuvannya nevidime dlya lyudskogo oka tak zvanij fluorescentnij efekt yake bilsh mensh nagaduye strukturu pryamih slidiv bliskavki Ci slidi mozhut buti sfotografovani na visokij shvidkosti specializovanimi teleskopami tak zvanimi detektorami fluorescenciyi na nevelikij visoti Takozh koli chastinki dosyagayut poverhni Zemli voni mozhut buti viyavleni pislya potraplyannya v rezervuar z vodoyu de voni viprominyuyut vidime svitlo sprichinene efektom Cherenkova Ce viprominyuvannya fiksuyetsya chutlivoyu fotoelektrichnoyu trubkoyu Taki stanciyi nazivayutsya vodyanimi cherenkovskimi detektorami Observatoriya Ozhe maye obidva tipi detektoriv sho ohoplyuyut vsyu ploshu zabezpechuyuchi visoku tochnist vimiryuvan Koli shiroki atmosferni zlivi dosyagayut poverhni napryam promenya mozhe buti rozrahovanij zastosovuyuchi dekilka detektoriv Cherenkova Roztashuvannya osi mozhe buti viznacheno vihodyachi z shilnosti v kozhnomu z detektoriv nazemnoyi stanciyi Kut osi mozhe buti viznachenij zalezhno vid riznici v chasi vzayemodiyi koli vis vertikalna vsi nazemni detektori fiksuyut spalahi v odin moment chasu bud yakij nahil osi vikliche riznicyu v chasi mizh nadhodzhennyam chastinok na riznih detektorah 5 Observatoriyi Ejlera Redaguvati Dokladnishe Observatoriya kosmichnih promenivKosmichni promeni buli vidkriti 1912 roku Viktorom Gessom Vin vimiryav riznicyu v ionizaciyi na riznih visotah vikoristovuyuchi Ejfelevu vezhu j povitryanu kulyu viznachayuchi atmosferne rozridzhennya z odnogo promenya Vimiryuvannya provodilis pid chas zatemnennya shob viklyuchiti vpliv Soncya Bagato vchenih doslidzhuvali fenomen inodi samostijno a v 1937 roci Pyer Ozhe zmig opisati detalno sho ce buv odin promin sho vzayemodiyav z yadrami atomiv povitrya sprichinyayuchi elektronnu j fotonnu atmosferni zlivi U toj zhe chas bula viyavlena tretya chastka myuon povoditsya yak duzhe vazhkij elektron Oglyad RedaguvatiPoverhnevij detektor PD Redaguvati nbsp Stanciya poverhnevih detektoriv abo tankiv observatoriyi P yera Ozhe 1967 roku Universitet Lidsa pracyuvav z vodyanim detektorom Cherenkova abo poverhna stanciya nevelikij basejn z vodoyu 1 2 m glibinoyu yakij takozh nazivayetsya tank i stvoriv 12 km2 zonu viyavlennya Havera Park en za dopomogoyu 200 takih tankiv Voni buli organizovani v grupi po chotiri trikutnoyi formi Y riznih rozmiriv Observatoriya pracyuvala protyagom 20 rokiv i osnovni proektni parametri buli vikoristani dlya nazemnoyi sistemi viyavlennya v observatoriyi Ozhe Ce bulo zrobleno Alanom Uotsonsom en yakij v ostanni roki ocholyuvav doslidnicku grupu i zgodom ocholyuvav Kolaboraciyu Ozhe Observatoriyi Fluorescentnij detektor FD Redaguvati nbsp Odin z chotiroh flyuorescentnih detektoriv FD stanciyi Vidno shist vikonTehnika dlya fluorescentnogo detektora bula rozroblena v eksperimentah Volkano Ranch Nyu Meksiko 1959 1978 tak zvanogo Oka Muhi angl the Fly s Eye Dugvaj shtat Yuta i jogo nastupnika detektora kosmichnih promeniv Oko Muhi visokoyi rozdilnoyi zdatnosti en Ci optichni teleskopi vidyustovani shob fiksuvati UF promeni svitla vzdovzh ploshi poverhni Vin vikoristovuye mozayichne sposterezhennya analogichno yak v ochej muhi dlya utvorennya pikselnih fotografij na visokij shvidkosti 1992 roku Dzhejms Votson Kronin keruvav doslidzhennyami i ocholiv Kolaboraciyu observatoriyi Ozhe Rezultati RedaguvatiU listopadi 2007 roku komanda proektu P yera Ozhe ogolosila deyaki poperedni rezultati Voni pokazali sho napryamki 27 tochok z najbilshimi energiyami silno korelyuyut z roztashuvannyam aktivnih yader galaktik AYaG Otrimani rezultati pidtverdzhuyut teoriyu sho v centri kozhnogo AYaG ye velika chorna dira sho stvoryuye dostatno silne magnitne pole shob priskoriti protoni do energiyeyi 1020 eV i vishe 6 7 Vivchalas anizotropiya kosmichnih promeniv z energiyeyu vishe 1019 eV Bula viyavlena ne suttyeva vidminnist vid izotropnogo potoku v analizi z masivu teleskopa 8 Naukovci ne viyavili tochkovih dzherel EeV nejtroniv abo fotoniv 9 10 Kolaboraciya P yera Ozhe publikuye z informacijno prosvitnickoyu metoyu 1 zi 100 vipadkiv atmosfernih zliv energiya yakih ne perevishuye 50 EeV 1 EeV 1018 eV Bilshi energiyi potrebuyut detalnishogo analizu i she ne opublikovani Ci dani dostupni na oficijnomu vebsajti Public Event Display Galereya Redaguvati nbsp Centralnij kampus nbsp Zadnij viglyad stanciyi PD nbsp Odin z chotiroh FD Posilannya Redaguvati GRID Release 2017 05 22 2017 05 22 2017 doi 10 6084 M9 FIGSHARE 5032286 d Track Q30141628 https visitantes auger org ar index php ubicacion News 20 12 13 Arhiv originalu za 12 listopada 2007 Procitovano 13 grudnya 2015 The Pierre Auger Collaboration collaborators by institution Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 13 grudnya 2015 The Auger Collaboration 31 zhovtnya 1995 The Pierre Auger Project Design Report Fermi National Accelerator Laboratory Arhiv originalu za 25 sichnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2013 Riesselmann Kurt October November 2007 On the trail of cosmic bullets Symmetry 4 8 9 16 23 Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 13 grudnya 2015 Science Magazine 9 November 2007 The Pierre Auger Collaboration et al pp 938 943 SEARCHES FOR LARGE SCALE ANISOTROPY IN THE ARRIVAL DIRECTIONS OF COSMIC RAYS DETECTED ABOVE ENERGY OF 1019 eV AT THE PIERRE AUGER OBSERVATORY AND THE TELESCOPE ARRAY The Astrophysical Journal 20 zhovtnya 2014 Bibcode 2014ApJ 794 172A arXiv 1409 3128 doi 10 1088 0004 637X 794 2 172 A Targeted Search for Point Sources of EeV Neutrons The Astrophysical Journal Letters 2014 Bibcode 2014ApJ 789L 34A arXiv 1406 4038 doi 10 1088 2041 8205 789 2 L34 A search for point sources of EeV photons The Astrophysical Journal 2014 Bibcode 2014ApJ 789 160A arXiv 1406 2912 doi 10 1088 0004 637X 789 2 160 Div takozh RedaguvatiNovember 2007 AGN Press Release Correlation of the Highest Energy Cosmic Rays with Nearby Extragalactic Objects Arhivovano 15 travnya 2010 u Wayback Machine Science 2007 subscription required Arxiv preprint Arhivovano 19 bereznya 2017 u Wayback Machine free but not official Let It Rain Symmetry February 2005Posilannya RedaguvatiOfficial website Arhivovano 25 chervnya 2010 u Wayback Machine Public Event Display Southern site website Arhivovano 17 sichnya 2016 u Wayback Machine Spanish and English COSMUS visuals for the PAO includes movies animated 3d models of cosmic ray showers over the Malargue site and stereo photographs ASPERA European astroparticle physics network Astroparticle org European astroparticle physics portal Detecting Cosmic Rays The Auger Observatory and Frontier Science Arhivovano 28 kvitnya 2009 u Wayback Machine Interview with Angela Olinto video nbsp Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Observatoriya P 27yera Ozhe amp oldid 40445368