Сергі́й Олекса́ндрович Ністра́тенко (2 червня 1973-29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
| Ністратенко Сергій Олександрович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 2 червня 1973 Дніпропетровськ |
| Смерть | 29 серпня 2014 (41 рік) Червоносільське |
| Поховання | Дніпро |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Сухопутні війська |
| Рід військ | Територіальна оборона |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис ред.
Стрілець-помічник гранатометника, 39-й батальйон територіальної оборони «Дніпро-2».
29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» — на дорозі поміж селами Многопілля — Червоносільське — Перемога. Сергія було поранено, він повз по полю, і поряд із ним розірвався снаряд з танку, Сергій згорів заживо. Тіло пізніше було вивезено з поля бою Червоним хрестом (з розповіді командира роти 39-го батальйону старшини Юрія Лисенка).
3 вересня 2014-го тіла 97 загиблих привезено до дніпропетровського моргу. Упізнаний побратимами та родиною. Похований в Дніпропетровську, Краснопільське кладовище. Вдома лишилася мама.
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Ністратенко Сергій Олександрович
- Росіяни прсили нас почекати 15 хвилин. Генерал наказав стріляти та іти на прорив(рос.)
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |