Німфе́ум, німфе́й (грец. νυμφαῖον, лат. nymphaeum) — первісно невелике святилище, присвячене водним (німфам), яке зазвичай споруджували біля джерела води або водойми. Іноді мали форму природних або штучних (гротів).
У (елліністичних державах) та Стародавньому Римі «німфеями» стали називати міські будівлі з водоймами або споруди, котрі прикрашали джерела води. В період розквіту Риму на території імперії (особливо в її східних та південних провінціях) спорудили чимало монументальних німфеїв, гарно або задовільно збережені приклади яких можливо побачити у (Герасі), (Філадельфії) (обидва (Йорданія)), ((Лівії)), , , Гієраполісі (всі — Туреччина). Такі німфеї були пишно оздоблені (колони, (пілястри), різьблені елементи, скульптури, мармурове облицювання або елементи з мармуру) та могли мати кілька ярусів (споруджений у столиці імперії грандіозний (Септізодіум) мав три яруси та сім секцій). За формою відомі німфеї напівкруглі, напівоктагональні, з прямим фасадом.
Також у східних провінціях Риму з'явилась споріднена із німфеєм споруда, котру називають kalybe. При подібному зовнішньому вигляді вона не мала водопровідної системи і наразі тлумачиться як декоративний «безводний німфей» (за іншим припущенням — як пов’язаний із набатейським впливом різновид будівель для відправляння імперського культу). Ці споруди виявлено у ряді античних міст Сирії ((Шахба), (Босра) та ще три менші поселення у провінції (Сувейда)), (Гіппосі) ((Голанські висоти)) та Йорданії (згаданий вище німфей у Філадельфії деякі дослідники трактують саме як kalybe).
У ранньохристиянські часи німфеуми виконували функцію (баптистерію).
Римський період
Німфей у Джераші, Йордан, був побудований у 191 році нашої ери. Фонтан спочатку був прикрашений мармуровим облицюванням на нижньому рівні, покритий гіпсом на верхньому й увінчаний напівкупольним дахом, який утворював гігантську нішу. Вода стікала крізь сім різьблених голів левів у маленькі умивальниці на тротуарі.
Німфеї римського періоду, які розширили сакральне використання до виключно рекреаційного, були запозичені з конструкцій елліністичного сходу. Більшість із них становили ротонди; їх прикрашали статуї та малюнки. Ці споруди мали потрійне призначення. Вони слугували святилищами, водоймами та приміщеннями для зборів. Їхньою особливістю було те, що вони використовувалися для святкування одружень. Такі німфеї існували в Коринфі, Антіохії та Константинополі. Рештки близько двацяти було знайдено в Римі і багато в Африці. Так звана екседра Герода Аттика (що в усіх відношеннях відповідає німфею в римському стилі); особливо варто згадати про німфей у палаці Доміціана та вілли Адріана в Тіволі (Тібур).
Галерея
- Німфей у Шато-де-Жербевіле, (Лотарингія)
- Фасад німфею на Villa Visconti Borromeo Arese Litta в Мілані
- Стеля німфею XVII ст. у семінарії св. Сульпіція в (Іссі-ле-Муліно)
- «Німфенбад» — німфей у палаці (Цвінґеру) в (Дрездені)
Джерела
- «Lexikon der Antike». 10 -те розширене видання. VEB Bibliographisches Institut Leipzig, Leipzig 1990. (нім.)
Посилання
- Німфеуми у Римі на LacusCurtius (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет