Нікос Анастопулос (грец. Νίκος Αναστόπουλος), іноді Ніколаос Анастопулос (нар. 22 січня 1958, Дафні, Аттика, Греція) — грецький футболіст та тренер, нападник; найпопулярніший гравець покоління 1970—1980-х років у грецькому футболі. Найкращий бомбардир національної футбольної збірної Греції; чотириразовий найкращий бомбардир Грецької Суперліги.
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Народження | 22 січня 1958 (65 років) | |
| Афіни, Греція | ||
| Зріст | 178 см | |
| Вага | 69 кг | |
| Прізвисько | Мустакіас (Вусач) | |
| Громадянство | Греція | |
| Позиція | нападник | |
| Юнацькі клуби | ||
| до 1977 | «Дафні» | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1977—1980 1980—1987 1987—1988 1988—1989 1989—1992 1992—1993 1993—1994 | «Паніоніос» «Олімпіакос» «Авелліно» «Паніоніос» «Олімпіакос» «Іонікос» «Олімпіакос» | 85 (14) 198 (115) 16 (0) 11 (5) 72 (30) 19 (7) 3 (0) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1977—1988 | Греція | 74 (29) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1997—1998 1998—2000 2000—2001 2001—2002 2002 2003 2003—2005 2005—2006 2008 2008 2008—2009 2010— | Панелефсініакос Панетолікос Яніна Пансерраїкос Панахаїкі Каллітея Керкіра Аріс, Салоніки Іонікос Яніна Кавала Яніна | |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Нікос Анастопулос у Вікісховищі |
Спортивна кар'єра ред.
Нікос Анастопулос розпочав Футбольну кар'єру у юнацькому складі клубу «Дафні» в передмісті Афін. До переїзду в Пірей він встиг також завоювати в 1979 році Кубок країни з афінським «Паніоніосом». Ця перемога досі залишається найбільшим успіхом в історії клубу. За шість років виступів у складі пірейського «Олімпіакос», найтитулованішій команді грецького вищого дивізіону, в період між 1981 і до 1987 року Анастопулос тричі ставав чемпіоном Греції і чотири рази — найкращим бомбардиром чемпіонату. В сезоні 1987—1988 Анастопулоса придбав італійський клуб «Авелліно», за особистої ініціативи тренера Луїса Вінісіо, найкращого бомбардира в історії «Віченци». Проте грецький нападник не прижився у новій команді і повернувся на батьківщину.
За національну збірну Греції виступав 11 років поспіль з 1977 по 1988 роки. Учасник групового етапу Чемпіонату Європи з футболу 1980 року. Хоча Анастопулос зумів зрівняти рахунок у поєдинку з Чехословаччиною (1:1), його команда все одно програла поєдинок (1:3). Рекордсмен збірної команди за кількістю забитих м'ячів — 29 у 74 іграх. Близького результату у 23 м'ячі досяг Ангелос Харістеас, відомий також переможним голом на Чемпіонаті Європи 2004 року.
1994 року Нікос Анастопулос завершив футбольну кар'єру, загалом провівши тільки у клубних змаганнях 404 матчі і забивши 171 м'яч.
З 1997 року після трирічної перерви займається тренерською діяльністю. За ці роки був наставником багатьох грецьких клубів, серед яких «Панелефсініакос», «Панетолікос», «Пансерраїкос», «Панахаїкі», «Каллітея», «Керкіра», гранд грецького футболу «Аріс, Салоніки», «Іонікос», «Кавала», «Яніна», гравців якої тренує донині. Будучи тренером, Анастопулос в 2004 році вперше вивів у вищий футбольний дивізіон Альфа Етнікі команду «Керкіра» з курортного острова Корфу.
Досягнення ред.
- Чемпіон Греції: 1981, 1982, 1983, 1987.
- Володар Кубка Греції: 1979, 1981, 1990, 1992.
- Найкращий футболіст Греції: 1979, 1981, 1983.
- Найкращий бомбардир чемпіонату Греції: 1983, 1984, 1986, 1987 .
- Володар «Бронзового бутса» серед найкращих бомбардирів національних чемпіонатів Європи 1983 року (29 голів), за версією журналу «Франс-футбол».
- Володар національного рекорду за кількістю голів забитих за національну збірну — 29 голів.
Примітки ред.
- Transfermarkt.de — 2000.
- FBref
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ . Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 24 червня 2010.
- Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 24 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ Никос Анастопулос — Футболисты мир[недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання ред.
- Футбол: игроки, тренеры, судьи[недоступне посилання з квітня 2019]