Нікара́гуа (ісп. Nicaragua МФА: [nikaˈɾaɣwa] Нікара́гва), офіційно Респу́бліка Нікара́гуа — країна в Центральній Америці. Найбільша за площею (139 494 тис. км²) серед центральноамериканських держав. Є членом ООН, Організації американських держав (ОАД), Системи центральноамериканської інтеграції (СЦАІ), Центральноамериканського спільного ринку (ЦАСР), [en] (ЛАЕС), [en] (СДЛАК), Руху неприєднання та ін.
Республіка Нікарагуа | |||||
| |||||
Гімн: Salve a ti, Nicaragua | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Манагуа country H G O | ||||
Офіційні мови | іспанська мова | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Даніель Ортега | ||||
Незалежність | |||||
- від Іспанії | 15 вересня 1821 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 129 494 км² (97) | ||||
- Внутр. води | 7,14 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2022 | 6,751,000 | ||||
- Густота | 42/км² (157) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | $20 966 мільярдів (108) | ||||
- На душу населення | $3 636 (119) | ||||
ІЛР (2006) | 0,698 (medium) (112) | ||||
Валюта | Кордоба (NIO ) | ||||
Часовий пояс | (UTC-6) | ||||
Коди ISO 3166 | NI / NIC / 558 | ||||
Домен | .ni | ||||
Телефонний код | +505 | ||||
|
Назва
Офіційна назва — Республіка Нікарагуа, Нікарагуа (ісп. Republica de Nicaragua, Nicaragua). Назва країни походить від назви найбільшого індіанського поселення Нікарао в цих місцях, що на нього натрапив іспанський конкістадор [es] під час експедиції 1522-1523 років. Частка «агуа» (ісп. agua) означає воду, тобто великі озера поблизу поселення, Манагуа і Нікарагуа. Іноді назву виводять не від назви поселення, а від імені індіанського вождя Нікарао (?-1523), який був підступно вбитий іспанськими конкістадорами.
Географія
Країна розташована між Тихим океаном та Карибським морем, межує на півночі з Гондурасом, на півдні з Коста-Рикою.
Загальна довжина морського узбережжя Нікараґуа — 910 км. Нікараґуа має вихід як до Тихого океану, так і до Карибського моря.
Основні річки: Коко, Прінсаполька, Ріо-Ґранде та інші.
Гондурас | Гондурас | |
Тихий океан | Карибське море | |
Тихий океан | Коста-Рика |
Рельєф
У межах території Нікараґуа, що відрізняється великою різноманітністю ландшафтів, можна виділити чотири великі природні області.
Прибережна частина Нікарагуа — низовини, усередині країни — нагір'я з хребтами висотою до 2438 м. На заході від нагір'я — тектонічна западина з великими озерами Нікараґуа та Манагуа.
Уздовж західної околиці западини протягається ланцюг згаслих і діючих вулканів: Косігуїна (859 м), Ель-В'єхо (1780 м), Момотомбо (1258 м) і інші.
Вся зона західної западини високосейсмічна. У зоні діючих вулканів часто відбуваються землетруси.
Країну перетинають два довгих гірських пасма, у яких налічується понад 40 вулканів.
Клімат
Територія Нікарагуа лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси.
Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Найхолодніший місяць – січень, температура на висоті 1500 м, на західному узбережжі, становить 16 °C.
У Нікараґуа переважають східні пасатні вітри.
Повітря достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи).
Досить чітко простежується два сезони: сухий (листопад — квітень) та вологий (травень — жовтень). Середня денна температура сухого періоду: 24-32 °C.
У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони. У навітряних, відкритих пасату східних частинах території випадає більше опадів на рік. Далі на захід кількість опадів знижується. Подекуди у країні щорічно випадає більше 3100 мм опадів.
Історія
- 1821 рік — в ході війни за незалежність іспанських колоній в Америці територія Нікарагуа входить до складу Мексики.
- 1823—1838 — Нікарагуа в складі З'єднаних провінцій Центральної Америки.
- 1838 — незалежність Нікарагуа.
- 1858 — столиця Нікарагуа — Манагуа.
- 1910 — початок правління військової хунти.
- 1912—1933 — окупація США. На прохання уряду в 1912 році розміщені військові бази США; партизанські групи на чолі з Аугусто Сандіно виступали проти. У 1933 році американські військові залишили країну, залишивши генерала Сомосу на чолі національної гвардії.
- 1926 — початок національно-визвольної боротьби під керівництвом Августо Сесара Сандіно.
- 1934—1979 — правління клану Сомоси (останній правитель — Анастасіо Сомоса Дебайле).
- У 1962 році для боротьби з режимом Сомоси сформувався Сандиністський фронт національного визволення.
- 1979—1990 — правління сандіністів. Сомоса скинутий у 1979 році. Почалася громадянська війна проти контрас. США стали підтримувати контрреволюційні сили (див. контрас), був оголошений надзвичайний стан, американці замінували гавані Нікарагуа. Президент США Рональд Рейган звинувачував уряд сандіністів, але вони перемогли на виборах.
- У 1987 році нікарагуанські лідери підписали мирний договір, що був знову порушений у 1988 році. Після нових переговорів відбулися в 1989 році демобілізація повстанців і звільнення сомосівців.
- 1990 — в результаті демократичних виборів сандіністи зазнали поразки і до влади прийшов проамериканський уряд. На виборах переміг — підтримувана США коаліція. Віолета Барріос де Чаморро була обрана президентом, антиурядові виступи продовжилися.
- У листопаді 2006 р. президентом стає Данієль Ортега, який очолював Нікарагуа в 1985-1990 рр. — лідер Сандіністського фронту національного визволення (СФНО), який набрав на виборах 38,07 % голосів.
Державно-політичний устрій
Нікараґуа — президентська республіка. Очільником держави та уряду є президент Нікараґуа, який обирається терміном на 5 років.
Данієль Ортега Сааведра — президент Нікарагуа у 1985-1990 рр. і з листопада 2006 р. по теперішній час.
Адміністративно-територіальний поділ
Нікараґуа поділяється на 15 департаментів та 2 автономних регіони.
№ | Прапор | Герб | Назва | Адмінцентр | Населення (осіб, 2012 р.) | Площа (км²) | Щільність, осіб/км² | Мапа |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Мадрис | Сомото | 158 020 | 1 708,23 | 92,51 | |||
2 | Нуева-Сеговія | Окоталь | 243 014 | 3 491,28 | 69,61 | |||
3 | Хінотега | Хінотеґа | 417 372 | 9 222,40 | 45,26 | |||
4 | Автономний регіон Північно-Карибського узбережжя | Пуерто-Кабесас | 453 541 | 33 105,98 | 13,70 | |||
5 | Чинандега | Чинандега | 423 062 | 4 822,42 | 87,73 | |||
6 | Естелі | Естелі | 220 703 | 2 229,69 | 98,98 | |||
7 | Матагальпа | Матагальпа | 542 419 | 6 803,86 | 79,72 | |||
8 | Автономний регіон Південного Карибського узбережжя | Блуфілдс | 369 254 | 27 260,02 | 13,55 | |||
9 | Леон | Леон | 404 471 | 5 138,03 | 78,72 | |||
10 | Манагуа | Манагуа | 1 448 271 | 3 465,10 | 417,96 | |||
11 | Боако | Боако | 174 682 | 4 176,68 | 41,82 | |||
12 | Чонталес | Хуіґальпа | 182 838 | 6 481,27 | 28,21 | |||
13 | Карасо | Хінотепе | 186 898 | 1 081,40 | 172,83 | |||
14 | Масайя | Масайя | 348 254 | 610,78 | 570,18 | |||
15 | Гранада | Гранада | 200 991 | 1 039,68 | 193,32 | |||
16 | Рівас | Рівас | 174 589 | 2 161,82 | 80,76 | |||
17 | Ріо-Сан-Хуан | Сан-Карлос | 122 666 | 7 540,90 | 16,27 | |||
Всього | 6 071 045 | 120 339,54 | 50,45 |
Населення
Чисельність населення, станом на 2022 рік, налічує 6 751 000 осіб. Склад населення (станом на 2001 рік): метиси — 70 %, нащадки іспанців — 15 %; афроамериканці — 10 %, індіанці 5 %.
Мови
Державна мова — іспанська, також населення розмовляє , суму, матагальпа, рама та англійською.
Релігія
Переважна більшість населення країни сповідує католицтво. Вихідці з Вест-Індії — переважно протестанти, значну частку серед яких становлять моравські брати.
Економіка
Нікарагуа — переважно аграрна країна. Основні галузі промисловості: харчова, хімічна, металовиробна, текстильна та легка промисловість, нафтова. У загальному вантажообігу країни провідна роль належить автотранспорту. Основна частина транспортних артерій зосереджена в західній частині країни. У 1993 році загальна протяжність доріг у країні — понад 24 тис. км, здебільшого без твердого покриття. Національна авіакомпанія «Аероніка» здійснює польоти на внутрішніх і міжнародних лініях зі столичного летовища Лас-Мерседес. Головні морські порти — , Пуерто-Кабесас і Блуфілдс. Найбільший морський порт — Корінто, сполучений зі столицею залізницею.
Експорт: кава, бавовна, цукор, банани, м'ясо.
За даними (Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001):
- ВВП — $ 2,2 млрд.
- Темп зростання ВВП — 4 %.
- ВВП на душу населення — $452.
- Прямі закордонні інвестиції — $ 133 млн.
- Імпорт (нафта, несільськогосподарська сировина, споживчі товари тривалого користування і обладнання) — $ 1,5 млрд (г. ч. США — 31 %; Гватемала та Японія — по 10 %; Нідерланди — 7,7 %; Мексика — 2,8 %).
- Експорт (сільськогосподарська продукція, передусім кава, бавовна, цукор, м'ясо і банани) — $ 896 млн (г. ч. США — 36 %; Німеччина — 12,7 %; Коста Рика — 4,5 %; Іспанія — 4,2 %).
Зовнішня політика
Країна має відносини з багатьма країнами світу.
Відносини з Україною
Дипломатичні відносини з Україною були встановлені 30 листопада 1992 р. З 7 листопада 1990 р. підтримуються дипломатичні відносини з Тайванем. Нікарагуа — одна з небагатьох країн, які вслід за Росією визнали незалежність самопроголошеної держави Абхазії.
На початку 2021 року Україна, виконуючи рішення РНБО, ввела секторальні санкції на 5 років проти Нікарагуа через недружні дії щодо України, у результаті яких, ігноруючи протести МЗС України, Нікарагуа відкрило «почесне консульство Нікарагуа» на території окупованого Криму. Міністерство закордонних справ України неодноразово направляло звернення до Міністерства закордонних справ Нікарагуа з вимогою скасувати своє неправомірне рішення, однак офіційна Манагуа ігнорувала звернення української сторони.
Нікарагуа підтримує РФ у вторгненні в Україну.
Культура
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2008) |
Спорт
Найпопулярніший вид спорту в Нікарагуа — бейсбол. Також поширений бокс, який набув популярності завдяки успіху Алексіса Аргуельйо. Інші популярні види спорту: футбол, важка атлетика та плавання. За часів Сандіно уряд доклав зусиль для популяризації спорту серед жінок. Олімпійські спортсмени з Нікарагуа вперше представили свою країну в Мехіко в 1968 році.
Див. також
Примітки
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2013. Процитовано 16 квітня 2015.
- División Política y Administrativa de Nicaragua [ 23 травня 2013 у Wayback Machine.] en INETER.
- Л.Д.Чекаленко. Зовнішня політика України: Підручник. Київ. «Либідь». 2006. -712с. с.48.
- Міжнародне радіо Тайваню.
- Абхазія: кривавий шлях до незалежності. euronews (українською) . 8 березня 2012. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 28 липня 2012.
- Рада ухвалила санкції проти Нікарагуа через консульство в окупованому Криму. 2.02.2021.
- Верховна Рада України затвердила рішення РНБО України про застосування секторальних санкцій до Республіки Нікарагуа строком на п’ять років. rnbo.gov.ua.
- ENCYCLOPÆDIA BRITANNICA (Англійською) . Процитовано 11.11.2018.
Посилання
- Нікараґуа. Олександр Гладкий // Енциклопедія Сучасної України. Т. 23 / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021.]
- Нікарагуа // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Цікаві факти про Нікарагуа // Електронний пізнавальний журнал «Факти про ...»
- Нікараґуа на сайті «Curlie»(англ.)
- на сайті «UCB Libraries GovPubs»(англ.)
- Нікараґуа на сайті «Central Intelligence Agency»(англ.)
- Нікараґуа на сайті «BBC News»(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikara gua isp Nicaragua MFA nikaˈɾaɣwa Nikara gva oficijno Respu blika Nikara gua krayina v Centralnij Americi Najbilsha za plosheyu 139 494 tis km sered centralnoamerikanskih derzhav Ye chlenom OON Organizaciyi amerikanskih derzhav OAD Sistemi centralnoamerikanskoyi integraciyi SCAI Centralnoamerikanskogo spilnogo rinku CASR en LAES en SDLAK Ruhu nepriyednannya ta in Respublika Nikaragua isp Republica de Nicaragua Prapor Gerb Gimn Salve a ti Nicaragua Roztashuvannya Nikaragua Stolicya ta najbilshe misto Managua 12 09 pn sh 86 16 zh d country H G O Oficijni movi ispanska mova Forma pravlinnya Respublika Prezident Daniel Ortega Nezalezhnist vid Ispaniyi 15 veresnya 1821 Plosha Zagalom 129 494 km 97 Vnutr vodi 7 14 Naselennya ocinka 2022 6 751 000 Gustota 42 km 157 VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 20 966 milyardiv 108 Na dushu naselennya 3 636 119 ILR 2006 0 698 medium 112 Valyuta Kordoba a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 NIO a Chasovij poyas UTC 6 Kodi ISO 3166 NI NIC 558 Domen ni Telefonnij kod 505 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NikaraguaNazvaOficijna nazva Respublika Nikaragua Nikaragua isp Republica de Nicaragua Nicaragua Nazva krayini pohodit vid nazvi najbilshogo indianskogo poselennya Nikarao v cih miscyah sho na nogo natrapiv ispanskij konkistador es pid chas ekspediciyi 1522 1523 rokiv Chastka agua isp agua oznachaye vodu tobto veliki ozera poblizu poselennya Managua i Nikaragua Inodi nazvu vivodyat ne vid nazvi poselennya a vid imeni indianskogo vozhdya Nikarao 1523 yakij buv pidstupno vbitij ispanskimi konkistadorami GeografiyaDokladnishe Geografiya Nikaragua ta Geologiya Nikaragua Nikaragua na mapi Pivdennoyi Ameriki Krayina roztashovana mizh Tihim okeanom ta Karibskim morem mezhuye na pivnochi z Gondurasom na pivdni z Kosta Rikoyu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya Nikaragua 910 km Nikaragua maye vihid yak do Tihogo okeanu tak i do Karibskogo morya Osnovni richki Koko Prinsapolka Rio Grande ta inshi Gonduras Gonduras Tihij okean Karibske more Tihij okean Kosta Rika Mapa relyefu Nikaragua Relyef U mezhah teritoriyi Nikaragua sho vidriznyayetsya velikoyu riznomanitnistyu landshaftiv mozhna vidiliti chotiri veliki prirodni oblasti Priberezhna chastina Nikaragua nizovini useredini krayini nagir ya z hrebtami visotoyu do 2438 m Na zahodi vid nagir ya tektonichna zapadina z velikimi ozerami Nikaragua ta Managua Uzdovzh zahidnoyi okolici zapadini protyagayetsya lancyug zgaslih i diyuchih vulkaniv Kosiguyina 859 m El V yeho 1780 m Momotombo 1258 m i inshi Vsya zona zahidnoyi zapadini visokosejsmichna U zoni diyuchih vulkaniv chasto vidbuvayutsya zemletrusi Krayinu peretinayut dva dovgih girskih pasma u yakih nalichuyetsya ponad 40 vulkaniv KlimatKlimatichna mapa Nikaragua za Keppenom Svitlina z kosmosu berezen 2003 Ekonomichna mapa Nikaragua 1979 Roslinnist Nikaragua 1979 Topografichna mapa Nikaragua Teritoriya Nikaragua lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi Uves rik panuyut tropichni povitryani masi Sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Najholodnishij misyac sichen temperatura na visoti 1500 m na zahidnomu uzberezhzhi stanovit 16 C U Nikaragua perevazhayut shidni pasatni vitri Povitrya dostatnye zvolozhennya na pidvitryanih shilah vidchuvayetsya znachnij deficit vologi Dosit chitko prostezhuyetsya dva sezoni suhij listopad kviten ta vologij traven zhovten Serednya denna temperatura suhogo periodu 24 32 C U teplij sezon z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat tropichni cikloni U navitryanih vidkritih pasatu shidnih chastinah teritoriyi vipadaye bilshe opadiv na rik Dali na zahid kilkist opadiv znizhuyetsya Podekudi u krayini shorichno vipadaye bilshe 3100 mm opadiv IstoriyaDokladnishe Istoriya Nikaragua 1821 rik v hodi vijni za nezalezhnist ispanskih kolonij v Americi teritoriya Nikaragua vhodit do skladu Meksiki 1823 1838 Nikaragua v skladi Z yednanih provincij Centralnoyi Ameriki 1838 nezalezhnist Nikaragua 1858 stolicya Nikaragua Managua 1910 pochatok pravlinnya vijskovoyi hunti 1912 1933 okupaciya SShA Na prohannya uryadu v 1912 roci rozmisheni vijskovi bazi SShA partizanski grupi na choli z Augusto Sandino vistupali proti U 1933 roci amerikanski vijskovi zalishili krayinu zalishivshi generala Somosu na choli nacionalnoyi gvardiyi 1926 pochatok nacionalno vizvolnoyi borotbi pid kerivnictvom Avgusto Sesara Sandino 1934 1979 pravlinnya klanu Somosi ostannij pravitel Anastasio Somosa Debajle U 1962 roci dlya borotbi z rezhimom Somosi sformuvavsya Sandinistskij front nacionalnogo vizvolennya 1979 1990 pravlinnya sandinistiv Somosa skinutij u 1979 roci Pochalasya gromadyanska vijna proti kontras SShA stali pidtrimuvati kontrrevolyucijni sili div kontras buv ogoloshenij nadzvichajnij stan amerikanci zaminuvali gavani Nikaragua Prezident SShA Ronald Rejgan zvinuvachuvav uryad sandinistiv ale voni peremogli na viborah U 1987 roci nikaraguanski lideri pidpisali mirnij dogovir sho buv znovu porushenij u 1988 roci Pislya novih peregovoriv vidbulisya v 1989 roci demobilizaciya povstanciv i zvilnennya somosivciv 1990 v rezultati demokratichnih viboriv sandinisti zaznali porazki i do vladi prijshov proamerikanskij uryad Na viborah peremig pidtrimuvana SShA koaliciya Violeta Barrios de Chamorro bula obrana prezidentom antiuryadovi vistupi prodovzhilisya U listopadi 2006 r prezidentom staye Daniyel Ortega yakij ocholyuvav Nikaragua v 1985 1990 rr lider Sandinistskogo frontu nacionalnogo vizvolennya SFNO yakij nabrav na viborah 38 07 golosiv Politichna mapaa NikaraguaDerzhavno politichnij ustrijNikaragua prezidentska respublika Ochilnikom derzhavi ta uryadu ye prezident Nikaragua yakij obirayetsya terminom na 5 rokiv Daniyel Ortega Saavedra prezident Nikaragua u 1985 1990 rr i z listopada 2006 r po teperishnij chas Administrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij podil Nikaragua Nikaragua podilyayetsya na 15 departamentiv ta 2 avtonomnih regioni Departamenti Nikaragua Prapor Gerb Nazva Admincentr Naselennya osib 2012 r Plosha km Shilnist osib km Mapa 1 Madris Somoto 158 020 1 708 23 92 51 2 Nueva Segoviya Okotal 243 014 3 491 28 69 61 3 Hinotega Hinotega 417 372 9 222 40 45 26 4 Avtonomnij region Pivnichno Karibskogo uzberezhzhya Puerto Kabesas 453 541 33 105 98 13 70 5 Chinandega Chinandega 423 062 4 822 42 87 73 6 Esteli Esteli 220 703 2 229 69 98 98 7 Matagalpa Matagalpa 542 419 6 803 86 79 72 8 Avtonomnij region Pivdennogo Karibskogo uzberezhzhya Blufilds 369 254 27 260 02 13 55 9 Leon Leon 404 471 5 138 03 78 72 10 Managua Managua 1 448 271 3 465 10 417 96 11 Boako Boako 174 682 4 176 68 41 82 12 Chontales Huigalpa 182 838 6 481 27 28 21 13 Karaso Hinotepe 186 898 1 081 40 172 83 14 Masajya Masajya 348 254 610 78 570 18 15 Granada Granada 200 991 1 039 68 193 32 16 Rivas Rivas 174 589 2 161 82 80 76 17 Rio San Huan San Karlos 122 666 7 540 90 16 27 Vsogo 6 071 045 120 339 54 50 45NaselennyaDokladnishe Naselennya Nikaragua Chiselnist naselennya stanom na 2022 rik nalichuye 6 751 000 osib Sklad naselennya stanom na 2001 rik metisi 70 nashadki ispanciv 15 afroamerikanci 10 indianci 5 MoviDerzhavna mova ispanska takozh naselennya rozmovlyaye sumu matagalpa rama ta anglijskoyu ReligiyaPerevazhna bilshist naselennya krayini spoviduye katolictvo Vihidci z Vest Indiyi perevazhno protestanti znachnu chastku sered yakih stanovlyat moravski brati EkonomikaDokladnishe Ekonomika Nikaragua Nikaragua perevazhno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti harchova himichna metalovirobna tekstilna ta legka promislovist naftova U zagalnomu vantazhoobigu krayini providna rol nalezhit avtotransportu Osnovna chastina transportnih arterij zoseredzhena v zahidnij chastini krayini U 1993 roci zagalna protyazhnist dorig u krayini ponad 24 tis km zdebilshogo bez tverdogo pokrittya Nacionalna aviakompaniya Aeronika zdijsnyuye poloti na vnutrishnih i mizhnarodnih liniyah zi stolichnogo letovisha Las Mersedes Golovni morski porti Puerto Kabesas i Blufilds Najbilshij morskij port Korinto spoluchenij zi stoliceyu zalizniceyu Eksport kava bavovna cukor banani m yaso Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 2 2 mlrd Temp zrostannya VVP 4 VVP na dushu naselennya 452 Pryami zakordonni investiciyi 133 mln Import nafta nesilskogospodarska sirovina spozhivchi tovari trivalogo koristuvannya i obladnannya 1 5 mlrd g ch SShA 31 Gvatemala ta Yaponiya po 10 Niderlandi 7 7 Meksika 2 8 Eksport silskogospodarska produkciya peredusim kava bavovna cukor m yaso i banani 896 mln g ch SShA 36 Nimechchina 12 7 Kosta Rika 4 5 Ispaniya 4 2 Div takozh Korisni kopalini Nikaragua Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Nikaragua ta Girnicha promislovist NikaraguaZovnishnya politikaKrayina maye vidnosini z bagatma krayinami svitu Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko nikaraguanski vidnosini Diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu buli vstanovleni 30 listopada 1992 r Z 7 listopada 1990 r pidtrimuyutsya diplomatichni vidnosini z Tajvanem Nikaragua odna z nebagatoh krayin yaki vslid za Rosiyeyu viznali nezalezhnist samoprogoloshenoyi derzhavi Abhaziyi Na pochatku 2021 roku Ukrayina vikonuyuchi rishennya RNBO vvela sektoralni sankciyi na 5 rokiv proti Nikaragua cherez nedruzhni diyi shodo Ukrayini u rezultati yakih ignoruyuchi protesti MZS Ukrayini Nikaragua vidkrilo pochesne konsulstvo Nikaragua na teritoriyi okupovanogo Krimu Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini neodnorazovo napravlyalo zvernennya do Ministerstva zakordonnih sprav Nikaragua z vimogoyu skasuvati svoye nepravomirne rishennya odnak oficijna Managua ignoruvala zvernennya ukrayinskoyi storoni Nikaragua pidtrimuye RF u vtorgnenni v Ukrayinu KulturaCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2008 SportNajpopulyarnishij vid sportu v Nikaragua bejsbol Takozh poshirenij boks yakij nabuv populyarnosti zavdyaki uspihu Aleksisa Argueljo Inshi populyarni vidi sportu futbol vazhka atletika ta plavannya Za chasiv Sandino uryad doklav zusil dlya populyarizaciyi sportu sered zhinok Olimpijski sportsmeni z Nikaragua vpershe predstavili svoyu krayinu v Mehiko v 1968 roci Div takozhSpisok mist Nikaragua Sandinistskij front nacionalnogo vizvolennyaPrimitkiKotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 PDF Arhiv originalu PDF za 2 travnya 2013 Procitovano 16 kvitnya 2015 Division Politica y Administrativa de Nicaragua 23 travnya 2013 u Wayback Machine en INETER L D Chekalenko Zovnishnya politika Ukrayini Pidruchnik Kiyiv Libid 2006 712s s 48 Mizhnarodne radio Tajvanyu Abhaziya krivavij shlyah do nezalezhnosti euronews ukrayinskoyu 8 bereznya 2012 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 28 lipnya 2012 Rada uhvalila sankciyi proti Nikaragua cherez konsulstvo v okupovanomu Krimu 2 02 2021 Verhovna Rada Ukrayini zatverdila rishennya RNBO Ukrayini pro zastosuvannya sektoralnih sankcij do Respubliki Nikaragua strokom na p yat rokiv rnbo gov ua ENCYCLOPAEDIA BRITANNICA Anglijskoyu Procitovano 11 11 2018 PosilannyaNikaragua Oleksandr Gladkij Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini T 23 gol redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2021 Nikaragua Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Cikavi fakti pro Nikaragua Elektronnij piznavalnij zhurnal Fakti pro Nikaragua na sajti Curlie angl na sajti UCB Libraries GovPubs angl Nikaragua na sajti Central Intelligence Agency angl Nikaragua na sajti BBC News angl