Нумен (лат. Numen, букв. «божественна воля») — у римській релігії термін для позначення «божественності», «божественної могутності», «божественної волі». Значення цього терміну може змінюватися залежно від контексту, у якому він використовується: культура, релігієзнавство, соціологія.
З початку 20-го століття нумен іноді розглядався в історії релігії як доанімістична фаза, тобто система вірувань, успадкована від більш раннього часу. Numen також використовується соціологами для позначення ідеї магічної сили, укладеної в об'єкті, особливо коли пишуть про ідеї в західній традиції. Коли використовується в цьому сенсі, нумен, на думку деяких вчених, майже синонімічний мані.
Етимологія
Буквально слово перекладається як «кивок головою». Це означає, що певне божество «киває», повідомляючи про свою волю або присутність.
Британський латиніст у 1926 р. так викладає цю теорію (H.J Rose, «Primitive culture in Italy»)
Слово, що це означає досить примітне : numen. Буквально воно перекладається як «кивок головою», або ж, оскільки мова йде про щось пасивне, то як «те, що відбувається завдяки кивку», тобто так само, як flamen означає: «те, що виникає через дуновіння». Згодом слово стало означати «результат або вираження влади», але аж ніяк не саму владу, і це варто підкреслити. Власне кажучи, це боги, а іноді й інші сили — надлюдські сили, що мають в собі numen.—
Numen (божественність) не персоніфікована та її варто відрізняти від поняття бога
Римський культ
Опис цього феномена знаходимо у римських авторів: Цицерон пише про «божественний розум (mens)», який панує над життям людей та навіть змушує «пташку летіти то сюди, то туди, скритися в тій чи іншій частині неба». Із впливом цієї божественної сили Цицерон пов'язує також знамення, які посилаються людям.
Вергілій у «Енеїді» згадує сюжет «Одісеї» про осліплення одноокого велетня Поліфема, де каже, що Одісей та його люди спочатку «просять про допомогу у великої нуміни» (magna precati numina)
Нумен також використовувався в імператорському культі Стародавнього Риму для позначення духу-хранителя, «божества» або божественної сили живого імператора. Таким чином це робило можливим поклоніння живому імператору, при цьому не називаючи його буквально богом. Наприклад, культ імператора Августа пропагувався Тиберієм.
Лукрецій використовує формулювання «numen mentis» або «воля розуму», де «воля» — це numen, але не божественний нумен (якщо не вважати розум проявом божественного)
Предеїстична фаза релігії
Найбільш зважену картину ранньої римської релігії відображає єдина пануюча теорія, яка отримала штучну назву — предеїзм (prédéisme) , який ще називають динамізмом. Згідно з цією теорією, у витоків релігійних уявлень до поняття індивідуального бога та навіть поняття духа, мало місце уявлення про смутну, безособистісну силу, яка розсіяна по численним носіям.
У книзі «Релігія Стародавнього Риму» Герберт Роуз уточнює, яка саме римляни дійшли до створення індивідуалізованих богів на основі numen :
Оскільки numen формується у різних місцях та пов'язаний з різними людьми та предметами, то не дивно, що ця сила може проявлятися нерівномірно. Якщо ці прояви були потужними, а особливо якщо вони відбувалися регулярно, то з цього робився висновок, що вона походить від когось, хто має багато numen. Таке лице могло бути богом або богинею, а про їхню природу римлянин особливо не думав.
Релігієзнавство
Термін numen та похідні від нього слова використовуються у релігієзнавстві у близькому до першопочаткового значенні. Від нього походить, зокрема, слово нумінозність — поняття, що характеризує найважливішу сторону релігійного досвіду та пов'язаного з інтенсивним переживанням божественного.
Німецький лютеранський релігієзнавець Рудольф Отто використовував термін «» для опису рівня мислення, який знаходиться поза межами етики та раціональності. Сприйняття цієї божественності робить релігійний досвід водночас лякаючим та чаруючим.
Аналоги в інших культурах
Примітки
- Rose, H. J. (1926). Primitive Culture in Italy. Methuen & Co.
- Жорж Дюмезиль — Религия древнего Рима
- Цицерон «О дивинации» (І — 119—121)
- 3. 634
- Bailey, Cyril (1907). The Religion of Ancient Rome. Archibald Constable & Co Ltd
- T. Lucretius Carus, De Natura rerum, 3.144,
- Lucretius; R. Allison, Translator (1919). On the Nature of Things. London: Arthur Humphries.
- Для більш точної інформації — Charlton T. Lewis; Charles Short. [1]. A Latin Dictionary (in Latin). Perseus Digital Library.
- Rose, H. J. (1950)."Ancient Roman Religion"
Література
- Жорж Дюмезиль — Религия древнего Рима, СПб.: Издательский проект «Квадривиум», 2018—896 с.
- Rose, H. J. (1926). Primitive Culture in Italy
- Rose, H. J. (1950)."Ancient Roman Religion"
- В. И. Гараджа. Отто, Рудольф // Новая философская энциклопедия
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Numen lat Numen bukv bozhestvenna volya u rimskij religiyi termin dlya poznachennya bozhestvennosti bozhestvennoyi mogutnosti bozhestvennoyi voli Znachennya cogo terminu mozhe zminyuvatisya zalezhno vid kontekstu u yakomu vin vikoristovuyetsya kultura religiyeznavstvo sociologiya Z pochatku 20 go stolittya numen inodi rozglyadavsya v istoriyi religiyi yak doanimistichna faza tobto sistema viruvan uspadkovana vid bilsh rannogo chasu Numen takozh vikoristovuyetsya sociologami dlya poznachennya ideyi magichnoyi sili ukladenoyi v ob yekti osoblivo koli pishut pro ideyi v zahidnij tradiciyi Koli vikoristovuyetsya v comu sensi numen na dumku deyakih vchenih majzhe sinonimichnij mani EtimologiyaBukvalno slovo perekladayetsya yak kivok golovoyu Ce oznachaye sho pevne bozhestvo kivaye povidomlyayuchi pro svoyu volyu abo prisutnist Britanskij latinist u 1926 r tak vikladaye cyu teoriyu H J Rose Primitive culture in Italy Slovo sho ce oznachaye dosit primitne numen Bukvalno vono perekladayetsya yak kivok golovoyu abo zh oskilki mova jde pro shos pasivne to yak te sho vidbuvayetsya zavdyaki kivku tobto tak samo yak flamen oznachaye te sho vinikaye cherez dunovinnya Zgodom slovo stalo oznachati rezultat abo virazhennya vladi ale azh niyak ne samu vladu i ce varto pidkresliti Vlasne kazhuchi ce bogi a inodi j inshi sili nadlyudski sili sho mayut v sobi numen Numen bozhestvennist ne personifikovana ta yiyi varto vidriznyati vid ponyattya bogaRimskij kultOpis cogo fenomena znahodimo u rimskih avtoriv Ciceron pishe pro bozhestvennij rozum mens yakij panuye nad zhittyam lyudej ta navit zmushuye ptashku letiti to syudi to tudi skritisya v tij chi inshij chastini neba Iz vplivom ciyeyi bozhestvennoyi sili Ciceron pov yazuye takozh znamennya yaki posilayutsya lyudyam Vergilij u Eneyidi zgaduye syuzhet Odiseyi pro osliplennya odnookogo veletnya Polifema de kazhe sho Odisej ta jogo lyudi spochatku prosyat pro dopomogu u velikoyi numini magna precati numina Numen takozh vikoristovuvavsya v imperatorskomu kulti Starodavnogo Rimu dlya poznachennya duhu hranitelya bozhestva abo bozhestvennoyi sili zhivogo imperatora Takim chinom ce robilo mozhlivim pokloninnya zhivomu imperatoru pri comu ne nazivayuchi jogo bukvalno bogom Napriklad kult imperatora Avgusta propaguvavsya Tiberiyem Lukrecij vikoristovuye formulyuvannya numen mentis abo volya rozumu de volya ce numen ale ne bozhestvennij numen yaksho ne vvazhati rozum proyavom bozhestvennogo Predeyistichna faza religiyiNajbilsh zvazhenu kartinu rannoyi rimskoyi religiyi vidobrazhaye yedina panuyucha teoriya yaka otrimala shtuchnu nazvu predeyizm predeisme yakij she nazivayut dinamizmom Zgidno z ciyeyu teoriyeyu u vitokiv religijnih uyavlen do ponyattya individualnogo boga ta navit ponyattya duha malo misce uyavlennya pro smutnu bezosobistisnu silu yaka rozsiyana po chislennim nosiyam U knizi Religiya Starodavnogo Rimu Gerbert Rouz utochnyuye yaka same rimlyani dijshli do stvorennya individualizovanih bogiv na osnovi numen Oskilki numen formuyetsya u riznih miscyah ta pov yazanij z riznimi lyudmi ta predmetami to ne divno sho cya sila mozhe proyavlyatisya nerivnomirno Yaksho ci proyavi buli potuzhnimi a osoblivo yaksho voni vidbuvalisya regulyarno to z cogo robivsya visnovok sho vona pohodit vid kogos hto maye bagato numen Take lice moglo buti bogom abo bogineyu a pro yihnyu prirodu rimlyanin osoblivo ne dumav ReligiyeznavstvoTermin numen ta pohidni vid nogo slova vikoristovuyutsya u religiyeznavstvi u blizkomu do pershopochatkovogo znachenni Vid nogo pohodit zokrema slovo numinoznist ponyattya sho harakterizuye najvazhlivishu storonu religijnogo dosvidu ta pov yazanogo z intensivnim perezhivannyam bozhestvennogo Nimeckij lyuteranskij religiyeznavec Rudolf Otto vikoristovuvav termin dlya opisu rivnya mislennya yakij znahoditsya poza mezhami etiki ta racionalnosti Sprijnyattya ciyeyi bozhestvennosti robit religijnij dosvid vodnochas lyakayuchim ta charuyuchim Analogi v inshih kulturahBrahman v induyizmi Kami v sintoyizmi mana v mifologiyi Polineziyi v mifologiyi actekiv Shehina u semitskij mifologiyiPrimitkiRose H J 1926 Primitive Culture in Italy Methuen amp Co Zhorzh Dyumezil Religiya drevnego Rima Ciceron O divinacii I 119 121 3 634 Bailey Cyril 1907 The Religion of Ancient Rome Archibald Constable amp Co Ltd T Lucretius Carus De Natura rerum 3 144 Lucretius R Allison Translator 1919 On the Nature of Things London Arthur Humphries Dlya bilsh tochnoyi informaciyi Charlton T Lewis Charles Short 1 A Latin Dictionary in Latin Perseus Digital Library Rose H J 1950 Ancient Roman Religion LiteraturaZhorzh Dyumezil Religiya drevnego Rima SPb Izdatelskij proekt Kvadrivium 2018 896 s Rose H J 1926 Primitive Culture in Italy Rose H J 1950 Ancient Roman Religion V I Garadzha Otto Rudolf Novaya filosofskaya enciklopediya