Нони (лат. Nonae, від лат. Nonus — дев'ятий, тобто дев'ятий день до Ід, повного Місяця) — у давньоримському календарі 7-й день березня, травня, липня, жовтня і 5-й день інших місяців. Нони служили для рахунку днів всередині місяця.
Стародавній Рим Редагувати
В давньоримському календарі нонами називали 7-й день березня,травня,липня,жовтня та 5-й день січня,лютого,квітня,червня,серпня,вересня,листопада,грудня. Нони слідували одразу ж за Календами,а після йшли Іди. Нони слугували для підрахунку днів всередині місяця.Так як місяці у римлян не мали порядкової нумерації днів,то для підрахунку днів у них слугували три важливих дні: календи, нони та іди. Окрім цього,відлік днів йшов у зворотньому порядку (2 січня - це четвертий день січневих нон ; 2 березня - шостий день березневих нон). У такий підрахунок включався,як і позначений день,так і день,з якого починався відлік. Також,дні нон збігалися з першою чвертю фази місяця. Понтифіки стародавнього Риму кожного місяця у день нон робили оголошення про те,які свята будуть святкуватись в цей день.Саме під час лютневих нон наголошувалось також на тому,що можуть бути додаткові дні,які будуть вставлені в місяць лютий.
Середньовічні країни Редагувати
Під час реформування римського календаря (46 р. до н.е) імператор Гай Юлій Цезар залишив попередній підрахунок днів від календ,нон та ід.
В перші століття нашої ери у Східній Римській Імперії цей підрахунок досі застосовувався. Але протягом V-VII століття у Візантії підрахунок змінили на інший.
В середньовічній Русі такий підрахунок також був відомий. У західних країнах протягом середньовіччя давньоримський календар все ще використовувався до XVI століття. Навіть Норвегія в одній з договірних грамот 1326 року, постаавила датування з використанням рідрахунку нон:"...за три дні до червневих нон..."
Див. також Редагувати
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2022) |