Нови́й ше́кель (івр. שקל חדש — Sheqel Ḥadash, символ: ₪, літерний код: ILS) — офіційна валюта Держави Ізраїль. Використовується також на території частково визнаної Палестинської держави. Перебуває в обігу з 4 вересня 1985 року, після скасування старого шекеля. Один шекель поділяється на 100 агор (одн. — івр. אגורה, агора; мн. — івр. אגורות, агори). В обігу перебувають монети номіналом 10 агор а також ½, 1, 2, 5 і 10 шекелів та банкноти номіналом 20, 50, 100 і 200 шекелів. Центральний банк — Банк Ізраїлю.
Новий шекель івр. שקל חדש | |
---|---|
Банкноти нового шекеля (2018) | |
Держава(и) | Ізраїль (країна-емітент), а також: Палестина (частково визнана) |
Банкноти | 20, 50, 100, 200 шекелів |
Монети | 10 агор, ½, 1, 2, 5, 10 шекелів |
Символ | ₪ |
Літерний код | ILS |
Центральний банк | Банк Ізраїлю |
Вебсайт | boi.org.il |
Валютні курси | |
1 USD = | 3,663 ILS (10 липня 2024) |
1 EUR = | 3,965 ILS (10 липня 2024) |
1 UAH = | 0,08995 ILS (10 липня 2024) |
Інфляція | −0.2 % % (2016) |
Ізраїльський новий шекель у Вікісховищі |
Символ шекеля
З 1980 по 1985 рік як символ шекеля використовувалася стилізована літера «ש» (Шин) — .
Символ теперішньої валюти ₪ являє собою монограму з двох літер івриту — ש (Шин) і ח (Хет), з яких починається повна назва ізраїльської національної валюти «новий шекель» (івр. שקל חדש). Ще один варіант утворений від тих же букв скорочення — ש"ח (вимовляється як «шах»). Офіційним літерним кодом валюти згідно з ISO 4217 є ILS. Одночасно з цими символами в Ізраїлі активно використовується абревіатура NIS (від англ. New Israeli Sheqel), що означає «новий ізраїльський шекель».
Етимологія
Слово «Шекель» походить від однойменної стародавньої міри ваги, що використовувалася протягом тисяч років спершу в Межиріччі, а потім і на всьому Близькому Сході, в тому числі і євреями. Дорівнювала сучасним 11,4 грамам.
Історія
З моменту утворення Держави Ізраїль в 1948 році і до 1954 року в Ізраїлі не було центрального банку. Його функції виконував Англо-Палестинський Банк (тепер Банк Леумі) який випускав Палестинський фунт з прив'язкою до Британського Фунта стерлінгів. 1 травня 1951 року Англо-Палестинський банк змінив своє ім'я на Національний банк Ізраїлю.
У 1952 році Національний банк Ізраїлю випустив банкноти, на яких слова івр. לירה ארץ ישראלית (ліра землі ізраїльської) були замінені на івр. לירה ישראלית (ізраїльська ліра) з дублюючої написом англійською мовою — Israel Pound (ізраїльський фунт), а назва 1/1000 фунта було замінено з «миль» (івр. מיל) на «прута» (івр. פרוטה), що можна перевести як «дрібниця, дрібна частина, пенс, ніщо». Ця серія була в обігу три роки. З 1 січня 1954 року була скасована прив'язка палестинського фунта й ізраїльського фунта до фунта стерлінгів.
1 грудня 1954 року було засновано Банк Ізраїлю, і однією з його обов'язків було введення в обіг місцевої валюти і поповнення фонду купюр. У 1955 році вийшла в обіг перша випущена ним грошова серія.
Через скасування прив'язки ізраїльського фунта до фунта стерлінгів його вартість різко покотилася вниз: з 0,357 фунта за 1 американський долар в 1949 році (коли палестинський фунт ще був прив'язаний до фунта стерлінгів) до постійного курсу в 1,8 фунта за 1 американський долар в 1954 році. Ті жителі Ізраїлю, які отримували пенсію або зарплату від уряду Британії, повинні були вибрати після закінчення мандата, в якій валюті будуть виконуватися платежі; ті, хто повірив в ізраїльську валюту, з подивом виявили, що, незважаючи на ті ж цифри, з 1954 року вони отримують набагато менше своїх товаришів, які вирішили продовжувати отримувати платежі в англійських фунтах.
Через падіння вартості ізраїльського фунта монети номіналом менше 10 прут (івр. פרוטות) практично вийшли з обігу. Тому 1 січня 1960 року замість прут були введені в обіг агори (івр. אגורות — гроші), прирівняні до 1/100 ізраїльського фунта. Назва для нової грошової одиниці придумала Академія івриту, на основі виразу «срібний гріш» (івр. אגורת כסף), що зустрічається в Старому Завіті, в Першій Книзі Царств, 2:36.
У 1964 році, внаслідок глибокої кризи ізраїльської економіки, було прийнято рішення зменшити вартість ізраїльського фунта і встановити обмінний курс в 3 фунти за американський долар. З кризи ізраїльська економіка змогла вибратися тільки в 1967 році, після закінчення Шестиденної війни.
Протягом 1960-х років в ізраїльському суспільстві знову і знову розгорялися дискусії з приводу назви грошової одиниці. Обидві використовуванні назви: ліра і фунт — запозиченні слова. На противагу їм була запропонована назва — шекель. 4 червня 1969 на засіданні Кнесету був прийнятий закон, за яким назва ізраїльської валюти має бути «шекель». Однак практичної цінності цей закон не мав, тому що в ньому було записано, що перехід з фунта на шекелі буде проведений за указом міністра фінансів в момент, який здасться йому відповідним.
У листопаді 1977 року представник Банку Ізраїлю при уряді Арнон Гафні порадив ратифікувати закон від 1969, і випустити нову валюту, шекель. У травні 1978 року проект ратифікації затвердили прем'єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін і міністр фінансів Симха Ерліх. Проект заміни грошових знаків готувався в таємниці, і був оприлюднений лише 22 лютого 1980 року, коли почалася кампанія зміни грошових знаків. На день обміну вартість американського долара дорівнювала 40 ізраїльським фунтам, і тому один шекель був встановлений як рівний 10 фунтам.
Шекель був в обігу з 24 лютого 1980 до 31 грудня 1985. Як ліра (фунт) протягом всієї її історії (в 60-х та 70-х рр.) піддавалася девальвації відносно іноземних валют, так і її наступник шекель піддавався цій тенденції — у ще більших масштабах, внаслідок гіперінфляції на початку 1980-х років.
Після того як інфляція була зафіксована в межах передбачених в Плані економічної стабілізації 1985 року, 1 січня 1986 року була проведена деномінація у співвідношенні 1000 до 1: 1000 ізраїльських шекелів мінялися на 1 «Новий шекель», який існує по сьогодні.
Після економічної кризи 1980-х і введення Нових шекелів у 1986, Банк Ізраїлю і Уряд держави стали вести більш обережну і консервативну фіскальну і монетарну політику та поступово запроваджували різні ринкові економічні реформи. Крім того, підписання угод про вільну торгівлю допомогло економіці Ізраїлю стати більш конкурентоспроможною, а значні інвестиції в її промислові та наукові ресурси дозволили країні скористатися можливостями, пов'язаними з підйомом світової економіки знань, тим самим значно збільшуючи експорт та відкриваючи нові ринки для своєї продукції та послуг. Як наслідок, інфляція стала відносно низькою, відновився позитивний платіжний баланс та зростання ВВП. А валюта Ізраїлю, всупереч десятиліть девальвації, стабілізувалася і навіть зміцніла. В перше десятиліття 2000-х років новий шекель виріс відносно Долара США на понад 20 %.
З 1 січня 2003 року, Ізраїльський новий шекель увійшов в перелік вільноконвертованих валют світу з плаваючим валютним курсом.
Монети
Новий шекель поділяється на 100 агор, які є, здебільшого, рахунковою одиницею, оскільки в обігу знаходяться тільки 10 агор та ½ (або 50 агор). Крім цього у вигляді монет карбують 1, 2, 5 та 10 шекелів. Монета номіналом 5 агор, випуск якої був припинений в 2006 році, остаточно виведена з обігу 1 січня 2008 року.
Всі монети — різні за розмірами, вагою та товщиною. Матеріалом для виготовлення монет є алюмінієва бронза, мідь, алюміній та нікель (у сплаві).
Аверси відрізняються на всіх монетах. Так, на 1 агорі було зображено давню галеру, а також напис «Ізраїль», на 5 агорах — герб Ізраїлю та напис, на 10 — також герб та напис «Ізраїль», а на ½ — інструмент ліра, що також присутня на гербі держави. На реверсі всіх монет зображено номінал та дату виготовлення.
- 10 агор
- ½ шекеля (50 агор)
- 1 шекель
- 2 шекеля
- 5 шекелів
- 10 шекелів
Банкноти
Починаючи з 1985 року, було випущено три серії банкнот Нового шекеля: A (1985—1999), B (1999-дотепер) і C (2014-дотепер). В серії A випускалися банкноти номіналом 1, 5, 10, 20, 50, 100 та 200 шекелів. В серії B був припинений випуск банкнотів номіналом 1, 5 та 10 шекелів (вони були замінені на монети). Банкоти серії A були виведені з обігу в 1995 (номінали 1, 5 та 10) і в 2000 (номінали 20, 50, 100 та 200) роках. Станом на 2017 рік, в обігу перебувають усі банкноти серії B а також з 2014 року вводяться банкноти нової серії C.
Серія A (1985—1999)
- 1 шекель
(Маймонід) - 5 шекелів
(Леві Ешкол) - 10 шекелів
(Голда Меїр) - 20 шекелів
(Моше Шарет) - 50 шекелів
(Шмуель Йосеф Агнон) - 100 шекелів
(Іцхак Бен-Цві) - 200 шекелів
(Залман Шазар)
Серія B (1999—2017)
- 20 шекелів
(Моше Шарет) - 50 шекелів
(Шмуель Йосеф Агнон) - 100 шекелів
(Іцхак Бен-Цві) - 200 шекелів
(Залман Шазар)
Серія C (2014-дотепер)
- 20 шекелів
(Рахель Блувштейн) - 50 шекелів
(Саул Черниховський) - 100 шекелів
(Лія Голдберг) - 200 шекелів
(Натан Альтерман)
Валютний курс
Станом на 10 липня 2024, валютний курс ізраїльського нового шекеля (за даними НБУ, ЄЦБ та МВФ) становить 11,12 гривень за 1 шекель, 3,965 шекелів за 1 євро та 3,663 шекелів за 1 долар США.
Поточний обмінний курс ILS | |
---|---|
На Minfin.com.ua(укр.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
На XE.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
На fxtop.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
Цікавий факт
- П'ять з семи ізраїльських діячів, портрети яких зображені на банкнотах Нового шекеля серії A, є народженими на території сучасної України. У серії B таких відповідно є 3 з 4, в серії C 1 з 4. Крім того, першим головою Банку Ізраїлю був ізраїльський економіст Давид Горовіц, також народжений в Україні.
Примітки
- (Hebrew) . Банк Ізраїлю. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 15 вересня 2017.
- , IL: Bank of Israel, архів оригіналу за 27 April 2006
- , IL: Bank of Israel, архів оригіналу за 27 вересня 2007
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - ILS — новий ізраїльський шекель [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] finance.ua
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ізраїльський новий шекель |
- (івр.) -(араб.) -(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novi j she kel ivr שקל חדש Sheqel Ḥadash simvol liternij kod ILS oficijna valyuta Derzhavi Izrayil Vikoristovuyetsya takozh na teritoriyi chastkovo viznanoyi Palestinskoyi derzhavi Perebuvaye v obigu z 4 veresnya 1985 roku pislya skasuvannya starogo shekelya Odin shekel podilyayetsya na 100 agor odn ivr אגורה agora mn ivr אגורות agori V obigu perebuvayut moneti nominalom 10 agor a takozh 1 2 5 i 10 shekeliv ta banknoti nominalom 20 50 100 i 200 shekeliv Centralnij bank Bank Izrayilyu Novij shekel ivr שקל חדש Banknoti novogo shekelya 2018 Derzhava i Izrayil krayina emitent a takozh Palestina chastkovo viznana Banknoti20 50 100 200 shekelivMoneti10 agor 1 2 5 10 shekelivSimvol Liternij kodILSCentralnij bankBank IzrayilyuVebsajtboi org ilValyutni kursi1 USD 3 663 ILS 10 lipnya 2024 1 EUR 3 965 ILS 10 lipnya 2024 1 UAH 0 08995 ILS 10 lipnya 2024 Inflyaciya 0 2 2016 Izrayilskij novij shekel u VikishovishiSimvol shekelyaDokladnishe Simvol shekelya Z 1980 po 1985 rik yak simvol shekelya vikoristovuvalasya stilizovana litera ש Shin Simvol teperishnoyi valyuti yavlyaye soboyu monogramu z dvoh liter ivritu ש Shin i ח Het z yakih pochinayetsya povna nazva izrayilskoyi nacionalnoyi valyuti novij shekel ivr שקל חדש She odin variant utvorenij vid tih zhe bukv skorochennya ש ח vimovlyayetsya yak shah Oficijnim liternim kodom valyuti zgidno z ISO 4217 ye ILS Odnochasno z cimi simvolami v Izrayili aktivno vikoristovuyetsya abreviatura NIS vid angl New Israeli Sheqel sho oznachaye novij izrayilskij shekel EtimologiyaDokladnishe Shekel mira Slovo Shekel pohodit vid odnojmennoyi starodavnoyi miri vagi sho vikoristovuvalasya protyagom tisyach rokiv spershu v Mezhirichchi a potim i na vsomu Blizkomu Shodi v tomu chisli i yevreyami Dorivnyuvala suchasnim 11 4 gramam IstoriyaDiv takozh Izrayilska lira ta Izrayilskij shekel Z momentu utvorennya Derzhavi Izrayil v 1948 roci i do 1954 roku v Izrayili ne bulo centralnogo banku Jogo funkciyi vikonuvav Anglo Palestinskij Bank teper Bank Leumi yakij vipuskav Palestinskij funt z priv yazkoyu do Britanskogo Funta sterlingiv 1 travnya 1951 roku Anglo Palestinskij bank zminiv svoye im ya na Nacionalnij bank Izrayilyu Banknota 10 izrayilskih funtiv 1952 roku Avers ta revers U 1952 roci Nacionalnij bank Izrayilyu vipustiv banknoti na yakih slova ivr לירה ארץ ישראלית lira zemli izrayilskoyi buli zamineni na ivr לירה ישראלית izrayilska lira z dublyuyuchoyi napisom anglijskoyu movoyu Israel Pound izrayilskij funt a nazva 1 1000 funta bulo zamineno z mil ivr מיל na pruta ivr פרוטה sho mozhna perevesti yak dribnicya dribna chastina pens nisho Cya seriya bula v obigu tri roki Z 1 sichnya 1954 roku bula skasovana priv yazka palestinskogo funta j izrayilskogo funta do funta sterlingiv 1 grudnya 1954 roku bulo zasnovano Bank Izrayilyu i odniyeyu z jogo obov yazkiv bulo vvedennya v obig miscevoyi valyuti i popovnennya fondu kupyur U 1955 roci vijshla v obig persha vipushena nim groshova seriya Cherez skasuvannya priv yazki izrayilskogo funta do funta sterlingiv jogo vartist rizko pokotilasya vniz z 0 357 funta za 1 amerikanskij dolar v 1949 roci koli palestinskij funt she buv priv yazanij do funta sterlingiv do postijnogo kursu v 1 8 funta za 1 amerikanskij dolar v 1954 roci Ti zhiteli Izrayilyu yaki otrimuvali pensiyu abo zarplatu vid uryadu Britaniyi povinni buli vibrati pislya zakinchennya mandata v yakij valyuti budut vikonuvatisya platezhi ti hto poviriv v izrayilsku valyutu z podivom viyavili sho nezvazhayuchi na ti zh cifri z 1954 roku voni otrimuyut nabagato menshe svoyih tovarishiv yaki virishili prodovzhuvati otrimuvati platezhi v anglijskih funtah Cherez padinnya vartosti izrayilskogo funta moneti nominalom menshe 10 prut ivr פרוטות praktichno vijshli z obigu Tomu 1 sichnya 1960 roku zamist prut buli vvedeni v obig agori ivr אגורות groshi pririvnyani do 1 100 izrayilskogo funta Nazva dlya novoyi groshovoyi odinici pridumala Akademiya ivritu na osnovi virazu sribnij grish ivr אגורת כסף sho zustrichayetsya v Staromu Zaviti v Pershij Knizi Carstv 2 36 U 1964 roci vnaslidok glibokoyi krizi izrayilskoyi ekonomiki bulo prijnyato rishennya zmenshiti vartist izrayilskogo funta i vstanoviti obminnij kurs v 3 funti za amerikanskij dolar Z krizi izrayilska ekonomika zmogla vibratisya tilki v 1967 roci pislya zakinchennya Shestidennoyi vijni Banknota 500 izrayilskih funtiv 1975 roku Avers ta revers Protyagom 1960 h rokiv v izrayilskomu suspilstvi znovu i znovu rozgoryalisya diskusiyi z privodu nazvi groshovoyi odinici Obidvi vikoristovuvanni nazvi lira i funt zapozichenni slova Na protivagu yim bula zaproponovana nazva shekel 4 chervnya 1969 na zasidanni Knesetu buv prijnyatij zakon za yakim nazva izrayilskoyi valyuti maye buti shekel Odnak praktichnoyi cinnosti cej zakon ne mav tomu sho v nomu bulo zapisano sho perehid z funta na shekeli bude provedenij za ukazom ministra finansiv v moment yakij zdastsya jomu vidpovidnim U listopadi 1977 roku predstavnik Banku Izrayilyu pri uryadi Arnon Gafni poradiv ratifikuvati zakon vid 1969 i vipustiti novu valyutu shekel U travni 1978 roku proekt ratifikaciyi zatverdili prem yer ministr Izrayilyu Menahem Begin i ministr finansiv Simha Erlih Proekt zamini groshovih znakiv gotuvavsya v tayemnici i buv oprilyudnenij lishe 22 lyutogo 1980 roku koli pochalasya kampaniya zmini groshovih znakiv Na den obminu vartist amerikanskogo dolara dorivnyuvala 40 izrayilskim funtam i tomu odin shekel buv vstanovlenij yak rivnij 10 funtam Shekel buv v obigu z 24 lyutogo 1980 do 31 grudnya 1985 Yak lira funt protyagom vsiyeyi yiyi istoriyi v 60 h ta 70 h rr piddavalasya devalvaciyi vidnosno inozemnih valyut tak i yiyi nastupnik shekel piddavavsya cij tendenciyi u she bilshih masshtabah vnaslidok giperinflyaciyi na pochatku 1980 h rokiv Pislya togo yak inflyaciya bula zafiksovana v mezhah peredbachenih v Plani ekonomichnoyi stabilizaciyi 1985 roku 1 sichnya 1986 roku bula provedena denominaciya u spivvidnoshenni 1000 do 1 1000 izrayilskih shekeliv minyalisya na 1 Novij shekel yakij isnuye po sogodni Pislya ekonomichnoyi krizi 1980 h i vvedennya Novih shekeliv u 1986 Bank Izrayilyu i Uryad derzhavi stali vesti bilsh oberezhnu i konservativnu fiskalnu i monetarnu politiku ta postupovo zaprovadzhuvali rizni rinkovi ekonomichni reformi Krim togo pidpisannya ugod pro vilnu torgivlyu dopomoglo ekonomici Izrayilyu stati bilsh konkurentospromozhnoyu a znachni investiciyi v yiyi promislovi ta naukovi resursi dozvolili krayini skoristatisya mozhlivostyami pov yazanimi z pidjomom svitovoyi ekonomiki znan tim samim znachno zbilshuyuchi eksport ta vidkrivayuchi novi rinki dlya svoyeyi produkciyi ta poslug Yak naslidok inflyaciya stala vidnosno nizkoyu vidnovivsya pozitivnij platizhnij balans ta zrostannya VVP A valyuta Izrayilyu vsuperech desyatilit devalvaciyi stabilizuvalasya i navit zmicnila V pershe desyatilittya 2000 h rokiv novij shekel viris vidnosno Dolara SShA na ponad 20 Z 1 sichnya 2003 roku Izrayilskij novij shekel uvijshov v perelik vilnokonvertovanih valyut svitu z plavayuchim valyutnim kursom MonetiDiv takozh Agora moneta Novij shekel podilyayetsya na 100 agor yaki ye zdebilshogo rahunkovoyu odiniceyu oskilki v obigu znahodyatsya tilki 10 agor ta abo 50 agor Krim cogo u viglyadi monet karbuyut 1 2 5 ta 10 shekeliv Moneta nominalom 5 agor vipusk yakoyi buv pripinenij v 2006 roci ostatochno vivedena z obigu 1 sichnya 2008 roku Vsi moneti rizni za rozmirami vagoyu ta tovshinoyu Materialom dlya vigotovlennya monet ye alyuminiyeva bronza mid alyuminij ta nikel u splavi Aversi vidriznyayutsya na vsih monetah Tak na 1 agori bulo zobrazheno davnyu galeru a takozh napis Izrayil na 5 agorah gerb Izrayilyu ta napis na 10 takozh gerb ta napis Izrayil a na instrument lira sho takozh prisutnya na gerbi derzhavi Na reversi vsih monet zobrazheno nominal ta datu vigotovlennya 10 agor shekelya 50 agor 1 shekel 2 shekelya 5 shekeliv 10 shekelivBanknotiPochinayuchi z 1985 roku bulo vipusheno tri seriyi banknot Novogo shekelya A 1985 1999 B 1999 doteper i C 2014 doteper V seriyi A vipuskalisya banknoti nominalom 1 5 10 20 50 100 ta 200 shekeliv V seriyi B buv pripinenij vipusk banknotiv nominalom 1 5 ta 10 shekeliv voni buli zamineni na moneti Bankoti seriyi A buli vivedeni z obigu v 1995 nominali 1 5 ta 10 i v 2000 nominali 20 50 100 ta 200 rokah Stanom na 2017 rik v obigu perebuvayut usi banknoti seriyi B a takozh z 2014 roku vvodyatsya banknoti novoyi seriyi C Seriya A 1985 1999 1 shekel Majmonid 5 shekeliv Levi Eshkol 10 shekeliv Golda Meyir 20 shekeliv Moshe Sharet 50 shekeliv Shmuel Josef Agnon 100 shekeliv Ichak Ben Cvi 200 shekeliv Zalman Shazar Seriya B 1999 2017 20 shekeliv Moshe Sharet 50 shekeliv Shmuel Josef Agnon 100 shekeliv Ichak Ben Cvi 200 shekeliv Zalman Shazar Seriya C 2014 doteper 20 shekeliv Rahel Bluvshtejn 50 shekeliv Saul Chernihovskij 100 shekeliv Liya Goldberg 200 shekeliv Natan Alterman Valyutnij kursStanom na 10 lipnya 2024 valyutnij kurs izrayilskogo novogo shekelya za danimi NBU YeCB ta MVF stanovit 11 12 griven za 1 shekel 3 965 shekeliv za 1 yevro ta 3 663 shekeliv za 1 dolar SShA Grafik valyutnogo kursu vidnosno Yevro z 2011 roku shekeliv za 1 yevro Potochnij obminnij kurs ILSNa Minfin com ua ukr AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAHNa XE com angl AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAHNa fxtop com angl AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAHCikavij faktP yat z semi izrayilskih diyachiv portreti yakih zobrazheni na banknotah Novogo shekelya seriyi A ye narodzhenimi na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini U seriyi B takih vidpovidno ye 3 z 4 v seriyi C 1 z 4 Krim togo pershim golovoyu Banku Izrayilyu buv izrayilskij ekonomist David Gorovic takozh narodzhenij v Ukrayini Primitki Hebrew Bank Izrayilyu Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2017 IL Bank of Israel arhiv originalu za 27 April 2006 IL Bank of Israel arhiv originalu za 27 veresnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka ILS novij izrayilskij shekel 15 veresnya 2017 u Wayback Machine finance uaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Izrayilskij novij shekelPortal Izrayil Portal Ekonomika ivr arab angl