Никифор Фока (*Νικηφόρος Φωκάς, бл. 940 — після 989) — державний та політичний діяч Візантійської імперії.
| Никифор Фока | |
|---|---|
| Народився | бл. 940 |
| Помер | після 989 |
| Підданство | Візантійська імперія |
| Титул | вест і патрикій |
| Рід | Фоки |
| Батько | Лев Фока Молодший |
Життєпис ред.
Походив з аристократичного роду Фок. Старший син магістра та військовика Льва Фоки Молодшого. Народився близько 940 року, ймовірно в одномуз родинних маєтків. З 944 року перебрався разом з батьком до Каппадокії. У 963 році після сходження стрийка Никифора на імператорський трон отримав почесний титул веста (третій після патрикія та магістра), який було спеціально започатковано для Никифора Фоки. Весь час перебував у Константинополі, підтримуючи батька у справах зміцнення влади Фок. У 968 році отримав титул патрикія.
У 970 році під час заколоту Іоанна Цимісхія проти імператора Никифора II жодним чином не проявив себе. Його разом з батьком Львом заслали на о. Лесбос. Того ж року Никифор разом з батьком виявився причетним до заколоту свого брата Барди Фоки. Вони підбивали до повстання проти імператора Іоанна I стратиотів феми Македонія. Змову було розкрито, Никифора та його батька Льва доставлено на суд до Константинополя, вони були визнані винними і засуджені до позбавлення зору. Проте імператор залишив їм зір. Лев Фока і Никифор Фока були знову відправлені на заслання на Лесбос.
971 року Никифор і Лев Фоки знову спробували повернутися до влади під час відсутності імператора Іоанна I в столиці. Разом з батьком він таємно прибув до Константинополя і почав підготовку змови, але був виданий владі. Разом із батьком Никифора було відправлено на о. Проті, де засліплено за наказом імператора. Усе їхнє майно конфісковано.
Тривалий час перебував на засланні. Никифора звільнено лише у 978 році за наказом фактично правителя імперарії паракимомена Василя Лакапіна, який спрямував брата Никифора — барду — проти заколотника Барди Скліра. З цього часу мешкав у Константинополі. Можливо, плів якісь інтриги під час заколоту свого брата Барди у 989 році. Подальша доля невідома.
Джерела ред.
- Лев Диакон. История. Под ред. Г. Г. Литаврина. — М., 1988
- Конъв Н. А. Византийската титла вест и нейната еволюция през XI в.//Епископ-Константинови четения., Шумен.:Шуменски университет — № 10 — Част II
- The Oxford Dictionary of Byzantium. Editor of chief Alexander P. Kazhdan, Oxford University Press, New York, 1991, vol. 3, p. 2162