Володимир Олегович Нечай (25 березня 1984 — 4 червня 2022, поблизу м. Святогірська, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
| Володимир Нечай Володимир Олегович Нечай | |
|---|---|
| Солдат | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 25 березня 1984 |
| Смерть | 4 червня 2022 (38 років) поблизу м. Святогірська, Донецька область, Україна |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. |
Народився 25 березня 1984 року. Мешканець м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області.
Наприкінці квітня 2019 року уклав контракт зі Збройними Силами України. Військову службу проходив на посаді старшого оператора 3-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2-го десантно-штурмового батальйону 80 ОДШБр.
Загинув 4 червня 2022 року поблизу м. Святогірська на Донеччині.
Похований 9 червня 2022 року в с. Жуківцях Лановецької громади на Тернопільщині.
Залишилася дружина та діти.
Нагороди Редагувати
- орден «За мужність» III ступеня (1 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Вшанування пам'яті Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки Редагувати
- Указ Президента України від 1 липня 2022 року № 462/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела Редагувати
- Белякова, І. «Будь сильною дівчинкою» — останнє, що написав дружині. Прощаються з Героєм Володимиром Нечаєм // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 9 червня.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |