Степан Якович Нехаєнко (7 жовтня 1922, Танюшівка — 25 лютого 1996, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир роти 17-го гвардійського стрілецького полку 5-ї гвардійської стрілецької дивізії 11-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту, гвардії старший лейтенант.
Степан Якович Нехаєнко | |
---|---|
Народження | 7 жовтня 1922 Танюшівка, Луганська область |
Смерть | 25 лютого 1996 (73 роки) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1941—1973 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 7 жовтня 1922 року в селі Танюшівці Новопсковського району Луганської області в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1945 року. Закінчив середню школу.
У жовтні 1941 року призваний до лав Червоної Армії. Закінчив курси молодших лейтенантів. У боях німецько-радянської війни з серпня 1942 року. Воював на 3-му Білоруському фронті.
У ніч на 25 квітня 1945 року гвардії старший лейтенант С. Я. Нехаєнко вміло організував форсування протоки, що з'єднує Балтійське море з затокою Фрішес-Хафф (нині ). Рота захопила плацдарм на узбережжі коси Фріше-Нерунг (нині ), утримавши захоплений рубіж до підходу підкріплення — десант на косу Фріше-Нерунг.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшому лейтенанту Степану Яковичу Нехаєнку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7653).
Після закінчення війни продовжив службу в армії. Закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Працював райвоєнкомом в Києві.
З 1973 року полковник С. Я. Нехаєнко — в запасі. Жив у Києві. Помер 25 лютого 1996 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Дриго С. В. За подвигом — подвиг. Калининградское кн.изд.,1984.
- Подвиги, ставшие легендой. — Донецк: Донбас, 1985
- Нехаєнко Степан Якович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Yakovich Nehayenko 7 zhovtnya 1922 Tanyushivka 25 lyutogo 1996 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir roti 17 go gvardijskogo strileckogo polku 5 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 11 yi gvardijskoyi armiyi 3 go Biloruskogo frontu gvardiyi starshij lejtenant Stepan Yakovich NehayenkoNarodzhennya7 zhovtnya 1922 1922 10 07 Tanyushivka Luganska oblastSmert25 lyutogo 1996 1996 02 25 73 roki KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1941 1973PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 7 zhovtnya 1922 roku v seli Tanyushivci Novopskovskogo rajonu Luganskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen KPRS z 1945 roku Zakinchiv serednyu shkolu U zhovtni 1941 roku prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv U boyah nimecko radyanskoyi vijni z serpnya 1942 roku Voyuvav na 3 mu Biloruskomu fronti U nich na 25 kvitnya 1945 roku gvardiyi starshij lejtenant S Ya Nehayenko vmilo organizuvav forsuvannya protoki sho z yednuye Baltijske more z zatokoyu Frishes Haff nini Rota zahopila placdarm na uzberezhzhi kosi Frishe Nerung nini utrimavshi zahoplenij rubizh do pidhodu pidkriplennya desant na kosu Frishe Nerung Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi starshomu lejtenantu Stepanu Yakovichu Nehayenku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7653 Mogila Stepana Nehayenka Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv sluzhbu v armiyi Zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze Pracyuvav rajvoyenkomom v Kiyevi Z 1973 roku polkovnik S Ya Nehayenko v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 25 lyutogo 1996 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Drigo S V Za podvigom podvig Kaliningradskoe kn izd 1984 Podvigi stavshie legendoj Doneck Donbas 1985 Nehayenko Stepan Yakovich Sajt Geroi strany ros