Нетопир карлик (Pipistrellus pipistrellus) — кажан, вид роду нетопир (Pipistrellus) з родини лиликових (Vespertilionidae), представник надвиду нетопир звичайний, один з найвідоміших і найзагадковіших видів кажанів.
| Нетопир карлик | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Рід: | Нетопир (Pipistrellus) |
| Вид: | Нетопир карлик (P. pipistrellus) |
| Біноміальна назва | |
| Pipistrellus pipistrellus (Schreber, 1774) | |
| Синоніми | |
| Vespertilio pipistrellus Schreber, 1774 |
Назва ред.
Вернакулярна назва «нетопир малий» використовується для позначення всього комплексу дрібних форм нетопирів, насамперед пари видів нетопир карлик та нетопир пігмей, тобто для надвиду Pipistrellus pipistrellus (sensu lato) у колишньому широкому його розумінні.
Середовище проживання ред.
Поширений від Британських островів і крайнього півдня Скандинавії до гірських регіонів Північної Африки і до Західної і Центральної Азії.
це адаптивний вид, який можна знайти на полюванні в широкому діапазоні ландшафтів: від міських центрів до орних угідь і лісових угідь, але він полював би поблизу лісів або прибережних районів, якщо такі є. Часто добувається біля вуличних ліхтарів.
Спосіб життя ред.
Влітку відпочиває в будівлях і деревах, а колонії часто змінюють місце для сну протягом пологового періоду. Більшість зимових місць сну у Європі було знайдено в щілинах будівель, хоча також використовуються тріщини в скелях і печерах, а також порожнини дерев. У Європі перевагу віддають дрібним двокрилим (мошкам і мухам), тоді як лускокрилі були основною здобиччю в Туреччині.
Pipistrellus pipistrellus як надвид ред.
У колишньому широкому розумінні («нетопир малий», Pipistrellus pipistrellus sensu lato) включав низки суміжних видів. З початку-середини 20 ст. окремим видом визнано нетопира лісового (Pipistrellus nathusii), якого довгий час то вносили до складу Pipistrellus pipistrellus, то виокремлювали з нього. З кінця 20 ст. окремим видом стали вважати ультразвукову форму «55 кГц» «малих нетопирів», описану надалі як окремий вид — P. pygmaeus, або P. mediterraneus, відому в англомовній літературі як «soprano pipistrelle» або «bandit pipistrelle».
P. pipistrellus у вузькому розумінні ред.
Більшість описів нетопирів 19-20 ст. стосуються всього комплексу названих видів, і такі дані вимагають докладного перегляду. Формально, за всією сумою даних, «нетопир малий» поширений по всій Європі і прилеглих районах Азії і Африки. Попри це, аналіз колекцій засвідчує, що цей вид, найімовірніше, поширений лише на півдні Європи, вкл. й південь України. У сучасний період проблема розрізнення (і, відповідно, опису біології) «малих» (види P. pipistrelllus+pygmaeus) і «лісових» (вид P. nathusii) нетопирів загалом відійшла у минуле, і найбільші проблеми складає розрізнення двійникової пари P. pipistrelllus — P. pygmaeus.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Hutson, A.M., Spitzenberger, F., Aulagnier, S., Coroiu, I., Karataş, A., Juste, J., Paunovic, M., Palmeirim, J. & Benda, P. 2008. Pipistrellus pipistrellus. The IUCN Red List of Threatened Species 2008: e.T17317A6968203. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T17317A6968203.en. Процитовано 1 листопада 2018.
- ↑ Pipistrellus pipistrellus (Schreber, 1774). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 25.07.2015.
- ↑ IUCN
Джерела ред.
- Mayer F., von Helversen O. Sympatric distribution of two cryptic bat species across Europe // Biological Journal of the Linnean Society. — 2001. — Vol. 74, Is. 3. — P. 365—374.
- Загороднюк І., Негода В. Нетопири: Pipistrellus та Hypsugo // Міграційний статус кажанів в Україні. — Київ, 2001. — С. 65-72. — (Novitates Theriologicae, pars 6).
- Нетопир звичайний Pipistrellus pipistrellus. Червона книга України.