Неотектоніка — розділ тектоніки, що вивчає найновіші (неогенові й антропогенові) рухи земної кори та геологічні структури, утворені рухами земних плит.
Неотектонічні рухи проявляються у вигляді вертикальних і горизонтальних переміщень гірських порід. Сумарні амплітуди вертикальних рухів змінюються на території України від +450 до -600 м на платформних ділянках та до +1500 і +2000 м — у гірських районах; горизонтальних — до 25 км і більше. Швидкість сучасних вертикальних рухів обчислюють у міліметрах на рік.
Більшість дослідників вважають, що вік рухів земної кори, які обумовили створення основних рис сучасного рельєфу Землі, пізньоценновий-четвертинний. Неотектонічні дослідження мають велике значення при пошуках корисних копалин, інженерних, геологічних роботах тощо.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
| Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |