Нахапетов Родіон Рафаїлович радянський російський актор кінорежисер Заслужений артист РРФСР 1967 Народний артист РРФСР 1

Нахапетов Родіон Рафаїлович — радянський російський актор, кінорежисер. Заслужений артист РРФСР (1967). Народний артист РРФСР (1985). Лауреат ряду кінематографічних премій.

Нахапетов Родіон Рафаїлович

Дата народження	21 січня 1944(1944-01-21) (79 років)
Місце народження	П'ятихатки, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР Росія США
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1965) і Всеросійський державний інститут кінематографії (1972)
Професія	актор, кінорежисер, сценарист, виробник, оператор-постановник, кінопродюсер
Нагороди
IMDb	ID 0620471
rodionnahapetov.com

Біографічні відомості Редагувати

Народ. 21 січня 1944 р., П'ятихатки Дніпропетровської області. Закінчив акторський (1965) і режисерський (1972, майстерня І. Таланкіна) факультети Всесоюзного державного інституту кінематографії.

Популярність акторові принесли ролі в картинах «Ніжність» (1967), «Закохані» (1969), «Раба любові» (1975), «Валентина» (1981), «Пізня любов» (1983).

Поставив згодом фільми: «З тобою і без тебе» (1973), «Вороги» (1977), «Не стріляйте в білих лебедів» (1980), «Парасолька для наречених» (1986) тощо.

Знявся в українських стрічках: «Мріяти і жити» (1974), «Стрибок» (1985, Сергій Кустовський), «Ранкове шосе» (1988, Антон Клямін).

Володар красивого голосу, працює на дубляжі іноземних картин («Людина-оркестр» (1970, Філіп Еванс (роль Олів'є де Фюнеса), «Народний роман» (1974, агент Джованні (роль Мікеле Плачідо) тощо).

1985 — Лауреат Державної премії СРСР — за роль у фільмі «Торпедоносці» (1983).

З 1989 р. жив і працював у США, де створив серіал «Росіяни у місті Ангелів» (2002) тощо.

З 2003 року Нахапетов, також, живе і працює в Росії.

Фільмографія Редагувати

Режисер-постановник Редагувати

«Кульбабове вино» (1972, к/м)
«З тобою і без тебе» (1973)
«На край світу…» (1975)
«Вороги» (1977)
«Не стріляйте в білих лебедів» (1980)
«Про тебе» (1981, також співавт. сценарію)
«Парасолька для наречених» (1986)
«Наприкінці ночі» (1987)
«Прикордонний блюз» / Border Blues (2004)
«Зараження» / Contamination (2008, також сценарист, США) та ін.

Акторські роботи Редагувати

«Живе такий хлопець» (1964, інженер Гена; реж. В. Шукшин)
«Застава Ілліча» (1964, червоноармієць (в титрах — Р. Нахопятов)
«Серце матері» (1965, Ленін)
«Вірність матері» (1966, Ленін)
«Пряма лінія» (1967, Володимир Бєлов)
«Пароль не потрібен» (1967, Всеволод Владимиров (він же Максим Максимович Ісаєв, він же майбутній Отто фон Штірліц))
«Ніжність» (1967, Тімур)
«Закохані» (1969, Родін)
«Старий дім» (1969, Огарьов)
«Це солодке слово — свобода!» (1972, Бенедикто)
«Мріяти і жити» (1974, Костянтин Петрович, режисер; реж. Ю. Іллєнко, студія ім. О. Довженка)
«Раба любові» (1975, Віктор Іванович Потоцький, кінооператор; реж. М. Михалков)
«Підозрілий» (1978, Дімітріу)
«Перед закритими дверима» (1981, Мурад)
«Суджу тебе любов'ю» /Súdim ta láskou (1981, Сопко)
«Валентина» (1981, Володимир Михайлович Шаманов, слідчий; реж. Г. Панфілов)
«Дві глави з сімейної хроніки» (1982, Гаммер в молодості)
«Людина, яка закрила місто» (1982, Олексій Іванович Рогов, слідчий прокуратури)
«Торпедоносці» (1983, льотчик Олександр Бєлобров, гвардії старший лейтенант, командир екіпажу)
«Пізня любов» (1983, Микола Андрійович Шаблов)
«Серафим Полубєс й інші мешканці Землі» (1983, експерт Микита Зав'ялов)
«Вибач нас, перше кохання» (1984, Алік, архітектор-реставратор)
«Стрибок» (1985, Сергій Кустовський; реж. М. Малецький, студія ім. О. Довженка)
«Замах на ГОЕЛРО» (1986, Ігор Борисов)
«Політ птаха» (1988, Гліб, оператор-документаліст)
«Воно» (1989, Ераст Андрійович Грустилов)
«Зараження» (2008, Василій Тельник)
«Павук» (2015, т/с, Сергій Сергійович Скуратов, начальник відділу кадрів Будинку моди) та ін.

Література Редагувати

Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.291;
Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.531.