www.wikidata.uk-ua.nina.az

Найближчий спільний предок шимпанзе і людини Найближчий спільний предок між шимпанзе та людиною це гіпотетичний вид що б

Найближчий спільний предок шимпанзе і людини

Найближчий спільний предок між шимпанзе та людиною — це гіпотетичний вид, що був останнім спільним предком існуючих нині родів у трибі Hominini — Pan (шимпанзе та бонобо) і Homo (людина). Через складність процесу гібридного видоутворення наразі неможливо дати точну оцінку віку цієї предкової популяції. Тоді як «початкове розходження» між популяціями людей і шимпанзе могло відбутися ще 13 мільйонів років тому (міоцен), гібридизація між ними могла відбуватись аж до 4 мільйонів р.т. (пліоцен).

У генетичних дослідженнях людей поняття найближчого спільного предка з шимпанзе корисне як опорна точка для розрахунку показників однонуклеотидного поліморфізму (SNP) у людських популяціях, де шимпанзе використовуються як стороння група, тобто як існуючий вид, генетично найбільш подібний до Homo sapiens.

Таксономія ред.

Hominoidea
Hylobatidae (Гібони)
 
Hominidae (Людиноподібні)
Ponginae
(Органгутани)
 
 
Homininae
Gorillini
(Горили)
 
 
Hominini
Panina
(Шимпанзе)
 
 
 
Hominina (Люди)
 
 
 
 
 
 

Трибу таксонів Hominini спершу запропоновали, щоб відокремити людей (рід Homo) від включених тоді у цю трибу шимпанзе (Pan) і горил (рід Gorilla) на основі ідеї, що найменш подібний вид слід відокремити від двох інших. Однак пізніші дані показали, що Pan і Homo генетично ближчі, ніж Pan і Gorilla; таким чином, Pan опинилися у трибі Hominini разом з Homo. А Gorilla тепер стала відокремленим родом і була віднесена до нового таксону, триби Gorillini.

Манн і Вайс (1996) запропонували, щоб триба Hominini охоплювала Pan і Homo, однак виділити їх представників у окремі пфдтриби. Вони віднесли Homo та інших двоногих мавп до підтриби Hominina, а Пана — до підтриби Panina. Вуд (2010) сформулював відмінний від попередників погляд на цю таксономію. Клада шимпанзе запропонована Вудом і Річмондом, відноситься до триби Panini, яка належить до родини Hominidae, що складається з трифуркації підродин.

Річард Ренгем (2001) вважав, що спільний предок був дуже схожий на звичайного шимпанзе (Pan troglodytes) – настільки, що його слід класифікувати як члена роду Pan і дати йому таксономічну назву Pan prior.

Усі пов’язані з людиною роди триби Hominini, що виникли після розходження з Pan, є членами підтриби Hominina, включно з родами Homo та Australopithecus. Ця група представляє людську кладу, її члени називаються «гомініни».

Палеонтологічні свідчення ред.

Жодна скам'янілість ще не була остаточно ідентифікована як останній спільний предок людей і шимпанзе. Можливим кандидатом є Graecopithecus. Втім, трактування означатиме, що наше розходження сталося в Південно-Східній Європі замість Африки, де відбувалася подальша еволюція і Homo, і Pan.

Sahelanthropus tchadensis — це вимерла людиноподібна істота з морфологією, яка очікувалася від останнього спільного предка (втім, думка вчених щодо набору морфологічних ознак не одностайна), сахелантроп жив приблизно 7 мільйонів років тому — близько до вірогідного часу розходження шимпанзе з людиною. Але незрозуміло, чи слід класифікувати його як члена племені Hominini, тобто як гомініна, предка Homo і Pan, і потенційного кандидата на роль останнього спільного предка, чи просто як чергову міоценову мавпу, що мала конвергентну анатомічну подібність із багатьма пізнішими гомінідами.

Ardipithecus, швидше за все, з’явився після розходження еволюційних ліній людини і шимпанзе, близько 5,5 мільйонів років тому, у той час, коли гібридизація, можливо, ще тривала. Він має кілька спільних характеристик із шимпанзе, але (через неповноту скам’янілих решток і близькість до еволюційного розходження) його точне місце в літописі скам’янілостей не зрозуміле. Швидше за все, він походить від лінії шимпанзе і, отже, не є предком людини. Однак Сарм'єнто (2010), зазначивши, що Ardipithecus не має жодних властивостей, притаманних саме Homo, а також через деякі його особливості (зап'ястя та базикраній), припустив, що ардіпітек може бути нащадком мавпи, родички предка людей і інших африканських приматів, навіть до розходження людини, шимпанзе і горили.

Найдавніші скам'янілості, які явно належать предкам людини, але не шимпанзе, з'явилися приблизно 4,5-4 мільйони років тому, це австралопітек анамський.

Було знайдено кілька викопних зразків, які належать «лінії шимпанзе»; перший викопний шимпанзе сучасного вигляду датований між 545 і 284 тисячами років (радіометрія), він виявлений у Східно-Африканській рифтовій долині, на території Кенії (McBrearty, 2005). Orrorin, і Sahelanthropus існували приблизно в період дивергенції, і тому або один, або обидва можуть бути предками обох родів Homo і Pan.

Через дефіцит скам'янілостей-кандидатів на роль останнього спільного предка, Муньє (2016) запропонував створення «віртуальної скам'янілості» шляхом застосування цифрових морфометричних і статистичних алгоритмів до скам'янілостей з усієї еволюційної історії як Homo, так і Pan, попередньо використавши цю техніку для візуалізації черепа останнього спільного предка неандертальця та Homo sapiens.

Приблизні часові рамки ред.

Оцінку часу життя останнього спільного предка шимпанзе і людей від 10 до 13 мільйонів років було запропоновано в 1998 році. Через десять років діапазон від 7 до 10 мільйонів років тому запропонували Вайт та ін.(2009):

Нема апріорних причин рахувати розходження людей і шимпанзе надто недавнім, а більшість викопних свідчень цілком суголосні з ранішою оцінкою цього розходження [7—10 млн.р...
Оригінальний текст (англ.)
In effect, there is now no a priori reason to presume that human-chimpanzee split times are especially recent, and the fossil evidence is now fully compatible with older chimpanzee–human divergence dates [7 to 10 Ma...
— White et al. (2009), 

Деякі дослідники намагалися дати оцінку часу існування останнього спільного предка людей і шимпанзе, використовуючи біополімерні структури, які дещо відрізняються у близькоспоріднених тварин. Серед цих дослідників Аллан Вілсон і Вінсент Сарич були піонерами в розробці молекулярного годинника для людини. Працюючи над білковими послідовностями, вони зрештою (1971) визначили, що людиноподібні мавпи були ближчими до людей, ніж деякі палеонтологи вважали на основі морфології скам’янілостей. Пізніше Вінсент Сарич дійшов висновку, що цей останній спільний предок жив щонайбільше 8 років мільйонів років, з найімовірнішим діапазоном між 4 і 6 мільйонами років тому.

2016 року дослідники проаналізували переходи в CpG-сайтах послідовностей генома, які демонструють більш схожу на генетичний годинник поведінку, ніж інші заміни, та дійшли оцінки часу розходження ліній людини та шимпанзе в 12,1 мільйонів років.

Гібридне видоутворення ред.

Джерелом плутанини у визначенні точного віку поділу Pan і Homo є також і свідчення більш складного процесу видоутворення, ніж чистий поділ між двома лініями. Схоже, що різні хромосоми розділилися в різний час, можливо, протягом 4 мільйонів років, що вказує на тривалий і затягнутий процес видоутворення з великомасштабними подіями гібридизації між двома лініями, що мали місце аж до часів 6,3–5,4 мільйонів років тому (згідно з Паттерсоном та ін. 2006).

Згідно з цією реконструкцією Pan і Homo розходяться протягом останніх 9 мільйонів років. Ардипітек, ймовірно, відгалужується від лінії шимпанзе в середньому міоцені (мессинський ярус). Після первинних розходжень були періоди гібридизації між групами популяцій і процес почергової дивергенції та гібридизації, який тривав кілька мільйонів років. Зрештою, в пізньому міоцені або ранньому пліоцені найдавніші представники людської клади завершили відділення від роду Pan. Часові рамки цих подій – від 13 мільйонів до 4 мільйонів років тому. Вейклі відкидає останню дату і не погоджується з аргументами на користь подій гібридизації.

Припущення про пізню гібридизацію ґрунтувалося, зокрема, на подібності Х-хромосоми у людей і шимпанзе, що свідчить про розбіжність приблизно в 4 мільйонів років тому. Вейклі (2008) відкидає цей висновок і пропонує альтернативні пояснення, включаючи тиск селекції на Х-хромосому в популяціях, що є предками останнього спільного предка.

Складне видоутворення та неповне сортування за походженням[en], ймовірно, теж мали місце в розходженні з родоводом горили, що вказує на те, що «безладне» видоутворення є правилом, а не винятком у великих приматів. Такий сценарій пояснює, чому оцінки віку розходження між Homo і Pan змінюються в залежності від обраного методу, і чому дослідникам важко дійти згоди в цьому питанні.

Дивись також ред.

Коментарі ред.

  1. Це базується на перегляді часу дивергенції Hominoidea і Cercopithecoidea на більш ніж 50 мільйонів років (раніші оцінки були на рівні 30 мільйонів років). "Відповідно до помітного зсуву в датуванні розходження Cercopithecoidea/Hominoidea, всі гомінідні дивергенції отримують набагато більш раннє датування. Таким чином, приблизна дата розбіжності між Pan (шимпанзе) і Homo становить 10-13 млн.п.н., а між горилою і лінією Pan/Homo - ≈17 млн.п.н."
  2. "Якщо людина та всі інші мавпи старого світу востаннє мали спільного предка 30 мільйонів років тому, то людина і африканські мавпи мали спільного предка 5 мільйонів років тому..."
  3. Паттерсон та ін. припускають, що очевидно короткий час дивергенції між людьми та шимпанзе за Х-хромосомою пояснюється масивною міжвидовою гібридизацією в предках цих двох видів. Однак Паттерсон та ін. не проводять статистичної перевірки своєї нульової моделі простого видоутворення, перш ніж зробити висновок, що видоутворення було складним, і - навіть якщо нульова модель може бути відкинута - вони не розглядають інші пояснення короткого часу розбіжності по Х-хромосомі. До них відносяться природний відбір на Х-хромосомі у спільного предка людей і шимпанзе, зміни у співвідношенні частоти чоловічих і жіночих мутацій з плином часу, а також менш екстремальні варіанти дивергенції з потоком генів. Тому я вважаю, що їхня заява про гібридизацію є необґрунтованою.

Примітки ред.

  1. Mann, Alan; Mark Weiss (1996). Hominoid Phylogeny and Taxonomy: a consideration of the molecular and Fossil Evidence in an Historical Perspective. Molecular Phylogenetics and Evolution 5 (1): 169–181. PMID 8673284. doi:10.1006/mpev.1996.0011. 
  2. B. Wood (2010). Reconstructing human evolution: Achievements, challenges, and opportunities. Proceedings of the National Academy of Sciences 107: 8902–8909. Bibcode:2010PNAS..107.8902W. PMC 3024019. PMID 20445105. doi:10.1073/pnas.1001649107. 
  3. Wood and Richmond.; Richmond, BG (2000). Human evolution: taxonomy and paleobiology. Journal of Anatomy 197 (Pt 1): 19–60. PMC 1468107. PMID 10999270. doi:10.1046/j.1469-7580.2000.19710019.x. 
  4. "Out of the Pan, Into the Fire" in: Frans B. M. De Waal, ред. (2001). Tree of Origin: What Primate Behavior Can Tell Us About Human Social Evolution. с. 124–126. ISBN 9780674010048. 
  5. Bradley, B. J. (2006). Reconstructing Phylogenies and Phenotypes: A Molecular View of Human Evolution. Journal of Anatomy 212 (4): 337–353. PMC 2409108. PMID 18380860. doi:10.1111/j.1469-7580.2007.00840.x. 
  6. Fuss, Jochen; Spassov, Nikolai; Begun, David R.; Böhme, Madelaine (2017). Potential hominin affinities of Graecopithecus from the Late Miocene of Europe. PLOS ONE 12 (5): e0177127. Bibcode:2017PLoSO..1277127F. PMC 5439669. PMID 28531170. doi:10.1371/journal.pone.0177127. 
  7. . Архів оригіналу за 5 November 2019. Процитовано 5 листопада 2019. 
  8. Dickinson, Kevin (20 квітня 2019). New fossils suggest human ancestors evolved in Europe, not Africa. Big Think. Процитовано 23 жовтня 2022. 
  9. Wood, Bernard; Harrison, Terry (2011). The evolutionary context of the first hominins. Nature 470 (7334): 347–35. Bibcode:2011Natur.470..347W. PMID 21331035. doi:10.1038/nature09709. 
  10. ↑ Wood, Bernard; Harrison, Terry (2011). The evolutionary context of the first hominins. Nature 470 (7334): 347–52. Bibcode:2011Natur.470..347W. PMID 21331035. doi:10.1038/nature09709. 
  11. ↑ Wolpoff, Milford H. (1996). Human Evolution. ISBN 978-0070718333. 
  12. Sarmiento, E. E. (2010). Comment on the Paleobiology and Classification of Ardipithecus ramidus. Science 328 (5982): 1105; author reply 1105. Bibcode:2010Sci...328.1105S. PMID 20508113. doi:10.1126/science.1184148. 
  13. McBrearty, Sally; Nina G. Jablonski (2005). First fossil chimpanzee. Nature 437 (7055): 105–108. Bibcode:2005Natur.437..105M. PMID 16136135. doi:10.1038/nature04008. 
  14. 'Virtual fossil' reveals last common ancestor of humans and Neanderthals. 18 грудня 2015. Процитовано 30 червня 2019. 
  15. Mounier, Aurélien; Mirazón Lahr, Marta (2016). Virtual ancestor reconstruction: Revealing the ancestor of modern humans and Neandertals. Journal of Human Evolution 91: 57–72. PMID 26852813. doi:10.1016/j.jhevol.2015.11.002. 
  16. Arnason U, Gullberg A, Janke A (December 1998). Molecular timing of primate divergences as estimated by two nonprimate calibration points. Journal of Molecular Evolution 47 (6): 718–27. Bibcode:1998JMolE..47..718A. PMID 9847414. doi:10.1007/PL00006431. 
  17. White TD, Asfaw B, Beyene Y (October 2009). Ardipithecus ramidus and the paleobiology of early hominids. Science 326 (5949): 75–86. Bibcode:2009Sci...326...75W. PMID 19810190. doi:10.1126/science.1175802. 
  18. Sarich, Vincent; Wilson, Allan (1967). Immunological Time Scale for Hominid Evolution. Science 158 (3805): 1200–1203. Bibcode:1967Sci...158.1200S. PMID 4964406. doi:10.1126/science.158.3805.1200. 
  19. Dolhinow, Phyllis; Sarich, Vincent (1971). Background for Man. Little, Brown & Co. с. 76. ISBN 9780512246967. 
  20. Moorjani, Priya; Amorim, Carlos Eduardo G.; Arndt, Peter F.; Przeworski, Molly (2016). Variation in the molecular clock of primates. Proceedings of the National Academy of Sciences 113 (38): 10607–10612. ISSN 0027-8424. PMC 5035889. PMID 27601674. doi:10.1073/pnas.1600374113. 
  21. ↑ Patterson N, Richter DJ, Gnerre S, Lander ES, Reich D (June 2006). Genetic evidence for complex speciation of humans and chimpanzees. Nature 441 (7097): 1103–8. Bibcode:2006Natur.441.1103P. PMID 16710306. doi:10.1038/nature04789. 
  22. Wakeley J (2008). Complex speciation of humans and chimpanzees. Nature 452 (7184): E3–4. Bibcode:2008Natur.452....3W. PMID 18337768. doi:10.1038/nature06805. 
  23. "Паттерсон та ін. припускають, що очевидно короткий час дивергенції між людьми та шимпанзе за Х-хромосомою пояснюється масивною міжвидовою гібридизацією в предках цих двох видів. Однак Паттерсон та ін. не проводять статистичної перевірки своєї нульової моделі простого видоутворення, перш ніж зробити висновок, що видоутворення було складним, і - навіть якщо нульова модель може бути відкинута - вони не розглядають інші пояснення короткого часу розбіжності по Х-хромосомі. До них відносяться природний відбір на Х-хромосомі у спільного предка людей і шимпанзе, зміни у співвідношенні частоти чоловічих і жіночих мутацій з плином часу, а також менш екстремальні варіанти дивергенції з потоком генів. Тому я вважаю, що їхня заява про гібридизацію є необґрунтованою."
  24. Scally A, Dutheil JY, Hillier LW (March 2012). Insights into hominid evolution from the gorilla genome sequence. Nature 483 (7388): 169–75. Bibcode:2012Natur.483..169S. PMC 3303130. PMID 22398555. doi:10.1038/nature10842. 
  25. Van Arsdale, A.P. Go, go, Gorilla genome. The Pleistocene Scene – A.P. Van Arsdale Blog. Процитовано 16 листопада 2012. 

Зовнішні посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Najblizhchij spilnij predok mizh shimpanze ta lyudinoyu ce gipotetichnij vid sho buv ostannim spilnim predkom isnuyuchih nini rodiv u tribi Hominini Pan shimpanze ta bonobo i Homo lyudina Cherez skladnist procesu gibridnogo vidoutvorennya narazi nemozhlivo dati tochnu ocinku viku ciyeyi predkovoyi populyaciyi Todi yak pochatkove rozhodzhennya mizh populyaciyami lyudej i shimpanze moglo vidbutisya she 13 miljoniv rokiv tomu miocen gibridizaciya mizh nimi mogla vidbuvatis azh do 4 miljoniv r t pliocen U genetichnih doslidzhennyah lyudej ponyattya najblizhchogo spilnogo predka z shimpanze korisne yak oporna tochka dlya rozrahunku pokaznikiv odnonukleotidnogo polimorfizmu SNP u lyudskih populyaciyah de shimpanze vikoristovuyutsya yak storonnya grupa tobto yak isnuyuchij vid genetichno najbilsh podibnij do Homo sapiens Zmist 1 Taksonomiya 2 Paleontologichni svidchennya 3 Priblizni chasovi ramki 4 Gibridne vidoutvorennya 5 Divis takozh 6 Komentari 7 Primitki 8 Zovnishni posilannyaTaksonomiya red Dokladnishe HomininiHominoidea Hylobatidae Giboni Hominidae Lyudinopodibni Ponginae Organgutani Homininae Gorillini Gorili Hominini Panina Shimpanze Hominina Lyudi Tribu taksoniv Hominini spershu zaproponovali shob vidokremiti lyudej rid Homo vid vklyuchenih todi u cyu tribu shimpanze Pan i goril rid Gorilla na osnovi ideyi sho najmensh podibnij vid slid vidokremiti vid dvoh inshih Odnak piznishi dani pokazali sho Pan i Homo genetichno blizhchi nizh Pan i Gorilla takim chinom Pan opinilisya u tribi Hominini razom z Homo A Gorilla teper stala vidokremlenim rodom i bula vidnesena do novogo taksonu tribi Gorillini Mann i Vajs 1996 zaproponuvali shob triba Hominini ohoplyuvala Pan i Homo odnak vidiliti yih predstavnikiv u okremi pfdtribi 1 Voni vidnesli Homo ta inshih dvonogih mavp do pidtribi Hominina a Pana do pidtribi Panina Vud 2010 sformulyuvav vidminnij vid poperednikiv poglyad na cyu taksonomiyu 2 Klada shimpanze zaproponovana Vudom i Richmondom vidnositsya do tribi Panini yaka nalezhit do rodini Hominidae sho skladayetsya z trifurkaciyi pidrodin 3 Richard Rengem 2001 vvazhav sho spilnij predok buv duzhe shozhij na zvichajnogo shimpanze Pan troglodytes nastilki sho jogo slid klasifikuvati yak chlena rodu Pan i dati jomu taksonomichnu nazvu Pan prior 4 Usi pov yazani z lyudinoyu rodi tribi Hominini sho vinikli pislya rozhodzhennya z Pan ye chlenami pidtribi Hominina vklyuchno z rodami Homo ta Australopithecus Cya grupa predstavlyaye lyudsku kladu yiyi chleni nazivayutsya gominini 5 Paleontologichni svidchennya red Zhodna skam yanilist she ne bula ostatochno identifikovana yak ostannij spilnij predok lyudej i shimpanze Mozhlivim kandidatom ye Graecopithecus 6 Vtim traktuvannya oznachatime sho nashe rozhodzhennya stalosya v Pivdenno Shidnij Yevropi zamist Afriki de vidbuvalasya podalsha evolyuciya i Homo i Pan 7 8 Sahelanthropus tchadensis ce vimerla lyudinopodibna istota z morfologiyeyu yaka ochikuvalasya vid ostannogo spilnogo predka vtim dumka vchenih shodo naboru morfologichnih oznak ne odnostajna sahelantrop zhiv priblizno 7 miljoniv rokiv tomu blizko do virogidnogo chasu rozhodzhennya shimpanze z lyudinoyu Ale nezrozumilo chi slid klasifikuvati jogo yak chlena plemeni Hominini tobto yak gominina predka Homo i Pan i potencijnogo kandidata na rol ostannogo spilnogo predka chi prosto yak chergovu miocenovu mavpu sho mala konvergentnu anatomichnu podibnist iz bagatma piznishimi gominidami Ardipithecus shvidshe za vse z yavivsya pislya rozhodzhennya evolyucijnih linij lyudini i shimpanze blizko 5 5 miljoniv rokiv tomu u toj chas koli gibridizaciya mozhlivo she trivala Vin maye kilka spilnih harakteristik iz shimpanze ale cherez nepovnotu skam yanilih reshtok i blizkist do evolyucijnogo rozhodzhennya jogo tochne misce v litopisi skam yanilostej ne zrozumile 9 Shvidshe za vse vin pohodit vid liniyi shimpanze i otzhe ne ye predkom lyudini 10 11 Odnak Sarm yento 2010 zaznachivshi sho Ardipithecus ne maye zhodnih vlastivostej pritamannih same Homo a takozh cherez deyaki jogo osoblivosti zap yastya ta bazikranij pripustiv sho ardipitek mozhe buti nashadkom mavpi rodichki predka lyudej i inshih afrikanskih primativ navit do rozhodzhennya lyudini shimpanze i gorili 12 Najdavnishi skam yanilosti yaki yavno nalezhat predkam lyudini ale ne shimpanze z yavilisya priblizno 4 5 4 miljoni rokiv tomu ce avstralopitek anamskij Bulo znajdeno kilka vikopnih zrazkiv yaki nalezhat liniyi shimpanze pershij vikopnij shimpanze suchasnogo viglyadu datovanij mizh 545 i 284 tisyachami rokiv radiometriya vin viyavlenij u Shidno Afrikanskij riftovij dolini na teritoriyi Keniyi McBrearty 2005 13 Orrorin i Sahelanthropus isnuvali priblizno v period divergenciyi i tomu abo odin abo obidva mozhut buti predkami oboh rodiv Homo i Pan Cherez deficit skam yanilostej kandidativ na rol ostannogo spilnogo predka Munye 2016 zaproponuvav stvorennya virtualnoyi skam yanilosti shlyahom zastosuvannya cifrovih morfometrichnih i statistichnih algoritmiv do skam yanilostej z usiyeyi evolyucijnoyi istoriyi yak Homo tak i Pan poperedno vikoristavshi cyu tehniku dlya vizualizaciyi cherepa ostannogo spilnogo predka neandertalcya ta Homo sapiens 14 15 Priblizni chasovi ramki red Ocinku chasu zhittya ostannogo spilnogo predka shimpanze i lyudej vid 10 do 13 miljoniv rokiv bulo zaproponovano v 1998 roci note 1 Cherez desyat rokiv diapazon vid 7 do 10 miljoniv rokiv tomu zaproponuvali Vajt ta in 2009 Nema apriornih prichin rahuvati rozhodzhennya lyudej i shimpanze nadto nedavnim a bilshist vikopnih svidchen cilkom sugolosni z ranishoyu ocinkoyu cogo rozhodzhennya 7 10 mln r Originalnij tekst angl In effect there is now no a priori reason to presume that human chimpanzee split times are especially recent and the fossil evidence is now fully compatible with older chimpanzee human divergence dates 7 to 10 Ma White et al 2009 17 Deyaki doslidniki namagalisya dati ocinku chasu isnuvannya ostannogo spilnogo predka lyudej i shimpanze vikoristovuyuchi biopolimerni strukturi yaki desho vidriznyayutsya u blizkosporidnenih tvarin Sered cih doslidnikiv Allan Vilson i Vinsent Sarich buli pionerami v rozrobci molekulyarnogo godinnika dlya lyudini Pracyuyuchi nad bilkovimi poslidovnostyami voni zreshtoyu 1971 viznachili sho lyudinopodibni mavpi buli blizhchimi do lyudej nizh deyaki paleontologi vvazhali na osnovi morfologiyi skam yanilostej note 2 Piznishe Vinsent Sarich dijshov visnovku sho cej ostannij spilnij predok zhiv shonajbilshe 8 rokiv miljoniv rokiv 19 z najimovirnishim diapazonom mizh 4 i 6 miljonami rokiv tomu 2016 roku doslidniki proanalizuvali perehodi v CpG sajtah poslidovnostej genoma yaki demonstruyut bilsh shozhu na genetichnij godinnik povedinku nizh inshi zamini ta dijshli ocinki chasu rozhodzhennya linij lyudini ta shimpanze v 12 1 miljoniv rokiv 20 Gibridne vidoutvorennya red Dzherelom plutanini u viznachenni tochnogo viku podilu Pan i Homo ye takozh i svidchennya bilsh skladnogo procesu vidoutvorennya nizh chistij podil mizh dvoma liniyami Shozhe sho rizni hromosomi rozdililisya v riznij chas mozhlivo protyagom 4 miljoniv rokiv sho vkazuye na trivalij i zatyagnutij proces vidoutvorennya z velikomasshtabnimi podiyami gibridizaciyi mizh dvoma liniyami sho mali misce azh do chasiv 6 3 5 4 miljoniv rokiv tomu zgidno z Pattersonom ta in 2006 21 Zgidno z ciyeyu rekonstrukciyeyu Pan i Homo rozhodyatsya protyagom ostannih 9 miljoniv rokiv Ardipitek jmovirno vidgaluzhuyetsya vid liniyi shimpanze v serednomu mioceni messinskij yarus 10 11 Pislya pervinnih rozhodzhen buli periodi gibridizaciyi mizh grupami populyacij i proces pochergovoyi divergenciyi ta gibridizaciyi yakij trivav kilka miljoniv rokiv 21 Zreshtoyu v piznomu mioceni abo rannomu plioceni najdavnishi predstavniki lyudskoyi kladi zavershili viddilennya vid rodu Pan Chasovi ramki cih podij vid 13 miljoniv do 4 miljoniv rokiv tomu 21 Vejkli vidkidaye ostannyu datu i ne pogodzhuyetsya z argumentami na korist podij gibridizaciyi 23 Pripushennya pro piznyu gibridizaciyu gruntuvalosya zokrema na podibnosti H hromosomi u lyudej i shimpanze sho svidchit pro rozbizhnist priblizno v 4 miljoniv rokiv tomu Vejkli 2008 vidkidaye cej visnovok i proponuye alternativni poyasnennya vklyuchayuchi tisk selekciyi na H hromosomu v populyaciyah sho ye predkami ostannogo spilnogo predka note 3 Skladne vidoutvorennya ta nepovne sortuvannya za pohodzhennyam en jmovirno tezh mali misce v rozhodzhenni z rodovodom gorili sho vkazuye na te sho bezladne vidoutvorennya ye pravilom a ne vinyatkom u velikih primativ 24 25 Takij scenarij poyasnyuye chomu ocinki viku rozhodzhennya mizh Homo i Pan zminyuyutsya v zalezhnosti vid obranogo metodu i chomu doslidnikam vazhko dijti zgodi v comu pitanni Divis takozh red Lyudinopodibni Antropogenez Spisok skam yanilostej pov yazanih iz evolyuciyeyu lyudiniKomentari red Ce bazuyetsya na pereglyadi chasu divergenciyi Hominoidea i Cercopithecoidea na bilsh nizh 50 miljoniv rokiv ranishi ocinki buli na rivni 30 miljoniv rokiv Vidpovidno do pomitnogo zsuvu v datuvanni rozhodzhennya Cercopithecoidea Hominoidea vsi gominidni divergenciyi otrimuyut nabagato bilsh rannye datuvannya Takim chinom priblizna data rozbizhnosti mizh Pan shimpanze i Homo stanovit 10 13 mln p n a mizh goriloyu i liniyeyu Pan Homo 17 mln p n 16 Yaksho lyudina ta vsi inshi mavpi starogo svitu vostannye mali spilnogo predka 30 miljoniv rokiv tomu to lyudina i afrikanski mavpi mali spilnogo predka 5 miljoniv rokiv tomu 18 Patterson ta in pripuskayut sho ochevidno korotkij chas divergenciyi mizh lyudmi ta shimpanze za H hromosomoyu poyasnyuyetsya masivnoyu mizhvidovoyu gibridizaciyeyu v predkah cih dvoh vidiv Odnak Patterson ta in ne provodyat statistichnoyi perevirki svoyeyi nulovoyi modeli prostogo vidoutvorennya persh nizh zrobiti visnovok sho vidoutvorennya bulo skladnim i navit yaksho nulova model mozhe buti vidkinuta voni ne rozglyadayut inshi poyasnennya korotkogo chasu rozbizhnosti po H hromosomi Do nih vidnosyatsya prirodnij vidbir na H hromosomi u spilnogo predka lyudej i shimpanze zmini u spivvidnoshenni chastoti cholovichih i zhinochih mutacij z plinom chasu a takozh mensh ekstremalni varianti divergenciyi z potokom geniv Tomu ya vvazhayu sho yihnya zayava pro gibridizaciyu ye neobgruntovanoyu Primitki red Mann Alan Mark Weiss 1996 Hominoid Phylogeny and Taxonomy a consideration of the molecular and Fossil Evidence in an Historical Perspective Molecular Phylogenetics and Evolution 5 1 169 181 PMID 8673284 doi 10 1006 mpev 1996 0011 B Wood 2010 Reconstructing human evolution Achievements challenges and opportunities Proceedings of the National Academy of Sciences 107 8902 8909 Bibcode 2010PNAS 107 8902W PMC 3024019 PMID 20445105 doi 10 1073 pnas 1001649107 Wood and Richmond Richmond BG 2000 Human evolution taxonomy and paleobiology Journal of Anatomy 197 Pt 1 19 60 PMC 1468107 PMID 10999270 doi 10 1046 j 1469 7580 2000 19710019 x Out of the Pan Into the Fire in Frans B M De Waal red 2001 Tree of Origin What Primate Behavior Can Tell Us About Human Social Evolution s 124 126 ISBN 9780674010048 Bradley B J 2006 Reconstructing Phylogenies and Phenotypes A Molecular View of Human Evolution Journal of Anatomy 212 4 337 353 PMC 2409108 PMID 18380860 doi 10 1111 j 1469 7580 2007 00840 x Fuss Jochen Spassov Nikolai Begun David R Bohme Madelaine 2017 Potential hominin affinities of Graecopithecus from the Late Miocene of Europe PLOS ONE 12 5 e0177127 Bibcode 2017PLoSO 1277127F PMC 5439669 PMID 28531170 doi 10 1371 journal pone 0177127 Graecopithecus freybergi Oldest Hominin Lived in Europe not Africa Arhiv originalu za 5 November 2019 Procitovano 5 listopada 2019 Dickinson Kevin 20 kvitnya 2019 New fossils suggest human ancestors evolved in Europe not Africa Big Think Procitovano 23 zhovtnya 2022 Wood Bernard Harrison Terry 2011 The evolutionary context of the first hominins Nature 470 7334 347 35 Bibcode 2011Natur 470 347W PMID 21331035 doi 10 1038 nature09709 a b Wood Bernard Harrison Terry 2011 The evolutionary context of the first hominins Nature 470 7334 347 52 Bibcode 2011Natur 470 347W PMID 21331035 doi 10 1038 nature09709 a b Wolpoff Milford H 1996 Human Evolution ISBN 978 0070718333 Sarmiento E E 2010 Comment on the Paleobiology and Classification of Ardipithecus ramidus Science 328 5982 1105 author reply 1105 Bibcode 2010Sci 328 1105S PMID 20508113 doi 10 1126 science 1184148 McBrearty Sally Nina G Jablonski 2005 First fossil chimpanzee Nature 437 7055 105 108 Bibcode 2005Natur 437 105M PMID 16136135 doi 10 1038 nature04008 Virtual fossil reveals last common ancestor of humans and Neanderthals 18 grudnya 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Mounier Aurelien Mirazon Lahr Marta 2016 Virtual ancestor reconstruction Revealing the ancestor of modern humans and Neandertals Journal of Human Evolution 91 57 72 PMID 26852813 doi 10 1016 j jhevol 2015 11 002 Arnason U Gullberg A Janke A December 1998 Molecular timing of primate divergences as estimated by two nonprimate calibration points Journal of Molecular Evolution 47 6 718 27 Bibcode 1998JMolE 47 718A PMID 9847414 doi 10 1007 PL00006431 White TD Asfaw B Beyene Y October 2009 Ardipithecus ramidus and the paleobiology of early hominids Science 326 5949 75 86 Bibcode 2009Sci 326 75W PMID 19810190 doi 10 1126 science 1175802 Sarich Vincent Wilson Allan 1967 Immunological Time Scale for Hominid Evolution Science 158 3805 1200 1203 Bibcode 1967Sci 158 1200S PMID 4964406 doi 10 1126 science 158 3805 1200 Dolhinow Phyllis Sarich Vincent 1971 Background for Man Little Brown amp Co s 76 ISBN 9780512246967 Moorjani Priya Amorim Carlos Eduardo G Arndt Peter F Przeworski Molly 2016 Variation in the molecular clock of primates Proceedings of the National Academy of Sciences 113 38 10607 10612 ISSN 0027 8424 PMC 5035889 PMID 27601674 doi 10 1073 pnas 1600374113 a b v Patterson N Richter DJ Gnerre S Lander ES Reich D June 2006 Genetic evidence for complex speciation of humans and chimpanzees Nature 441 7097 1103 8 Bibcode 2006Natur 441 1103P PMID 16710306 doi 10 1038 nature04789 Wakeley J 2008 Complex speciation of humans and chimpanzees Nature 452 7184 E3 4 Bibcode 2008Natur 452 3W PMID 18337768 doi 10 1038 nature06805 Patterson ta in pripuskayut sho ochevidno korotkij chas divergenciyi mizh lyudmi ta shimpanze za H hromosomoyu poyasnyuyetsya masivnoyu mizhvidovoyu gibridizaciyeyu v predkah cih dvoh vidiv Odnak Patterson ta in ne provodyat statistichnoyi perevirki svoyeyi nulovoyi modeli prostogo vidoutvorennya persh nizh zrobiti visnovok sho vidoutvorennya bulo skladnim i navit yaksho nulova model mozhe buti vidkinuta voni ne rozglyadayut inshi poyasnennya korotkogo chasu rozbizhnosti po H hromosomi Do nih vidnosyatsya prirodnij vidbir na H hromosomi u spilnogo predka lyudej i shimpanze zmini u spivvidnoshenni chastoti cholovichih i zhinochih mutacij z plinom chasu a takozh mensh ekstremalni varianti divergenciyi z potokom geniv Tomu ya vvazhayu sho yihnya zayava pro gibridizaciyu ye neobgruntovanoyu 22 Scally A Dutheil JY Hillier LW March 2012 Insights into hominid evolution from the gorilla genome sequence Nature 483 7388 169 75 Bibcode 2012Natur 483 169S PMC 3303130 PMID 22398555 doi 10 1038 nature10842 Van Arsdale A P Go go Gorilla genome The Pleistocene Scene A P Van Arsdale Blog Procitovano 16 listopada 2012 Zovnishni posilannya red Hronologiya lyudini interaktivna Smitsonivskij institut Nacionalnij muzej prirodnoyi istoriyi serpen 2016 r Ruh i poza vid zvichajnogo gominoyidnogo predka do povnistyu suchasnih gomininiv z osoblivim posilannyam na ostannogo spilnogo panin gomininovogo predka RH Crompton EE Vereecke i SKS Thorpe Journal of Anatomy kviten 2008 r Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Najblizhchij spilnij predok shimpanze i lyudini amp oldid 40624634