Андрі́й Володи́мирович Наза́ренко (21 листопада 1985 — 20 червня 2015) — старший солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
| Назаренко Андрій Володимирович | |
|---|---|
| Старший солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 21 листопада 1985 Маріуполь |
| Смерть | 20 червня 2015 (29 років) Павлопіль |
| Псевдо | «Мєх» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014-2015 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Сухопутні війська |
| Рід військ | Військова розвідка |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
До війни Андрій Назаренко був моряком та мріяв стати капітаном корабля. Жив на одній вулиці з загиблим кіборгом Андрієм Миронюком.
Наприкінці літа 2014 року стає одним із перших учасників Маріупольської Самооборони. Після обстрілу російськими терористами мікрорайону «Східний» 24 січня 2015-го був серед волонтерів «Нового Маріуполя», котрі допомагали постраждалим.
У лютому 2015-го із Самооборони перейшов до лав ЗСУ, проходив службу в 129-му ОРБ, згодом перейшов до 131-го ОРБ. Старший солдат, розвідник-кулеметник 131-го окремого розвідувального батальйону.
20 червня 2015 року загинув у бойовому зіткненні з ДРГ поміж Чермаликом та Павлопільським водосховищем. Тоді ж загинув сержант Володимир Милосердов.
Без Андрія залишилися батьки та сестра.
З 2015 року тривають обговорення щодо перейменування вулиці Новоросійської, на якій жив Андрій Назаренко, на його честь. Станом на кінець 2017 року міська влада Маріуполя чинить перешкоди цьому перейменуванню.
Нагороди та вшанування ред.
- 16 січня 2016 року, — за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
- почесний громадянин Маріуполя (посмертно);
- у школі, котру закінчив Андрій Назаренко, відкрито меморіальну дошку на його честь;
- маріуполець Данило Подибайло присвятив Андрію Назаренку пісню «Чорні крила».
Примітки ред.
- . priazov.tv. Громадське телебачення Приазов'я. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
- . priazov.tv. Місто героїв. Громадське телебачення Приазов'я. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
- ↑ . priazov.tv. Громадське телебачення Приазов'я. 20 січня 2016. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
- . priazov.tv. Громадське телебачення Приазов'я. 26 липня 2016. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
- Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ . priazov.tv. Громадське телебачення Приазов'я. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
Джерела ред.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |