Степан Васильович Нагорний (*8 серпня 1897 — † ?) — сотник Армії УНР.
| Степан Васильович Нагорний | |
|---|---|
| Народження | 8 серпня 1897 с. Дишів, Липовецького повіту Київської губернії |
| Смерть | † ? |
| Країна | УНР |
| Приналежність | Армія УНР |
| Звання | Поручик Сотник |
| Командування | помічник командира 1-го Сірожупанного полку |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Біографія ред.
Народився у с. Дишів, Липовецького повіту Київської губернії.
На службі РІА ред.
Закінчив Житомирську школу прапорщиків (18 грудня 1915), служив прапорщиком 508-го піхотного Черкаського полку.
З 16 липня 1917 р. служив у 116-му піхотному запасному полку, з 20 листопада 1917 р. — у 110-му піхотному запасному полку. Останнє звання у російській армії — поручик.
На службі УНР ред.
З 21 грудня 1917 р. — командир роти Українського Козацького запасного полку Кавказького фронту. У серпні 1918 р. повернувся в Україну. 04–24 жовтня 1918 р. — командир сотні Окремого Чорноморського Коша Армії Української Держави. 24 жовтня—25 листопада 1918 р. перебував під слідством за виступ проти гетьмана П. Скоропадського на старшинському зібранні Чорноморського Коша.
З 25 листопада 1918 р. — командир Окремого Кальницького куреня військ Директорії, голова надзвичайних судів у Липовці та Ковелі. З 01 квітня 1919 р. — командир 1-го куреня 1-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР. У червні—липні 1919 р. — помічник командира 1-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР. З 15 серпня 1919 р. — у резерві старшин при Головному інтендантському управлінні.
26 грудня 1919 р. був інтернований польською владою. 15 лютого 1920 р. — обраний головою громади українських старшин у таборі Ланцут. З 09 червня 1920 р. — приділений до Гарматного запасного куреня 3-ї гарматної бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. З 29 червня 1920 р. — начальник інформаційної філії розвідчого управління Генерального штабу УНР.
Доля після 1921 р. невідома.
Джерела ред.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 68. — С. 75–76.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |