Мітридат I (*Միհրդատ Իբերացի, д/н —51) — цар Великої Вірменії у 35—37 та 42—51 роках.
| Мітридат I | |
|---|---|
| груз. მითრიდატე | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 51 |
| Національність | кавказький ібер |
| Діяльність | суверен |
| Титул | цар Великої Вірменії |
| Посада | цар Вірменії[d] |
| Термін | 35—37 та 42—51 роки |
| Рід | Фарнавазіди |
| Батько | Картам |
| Мати | донька Фарнаваза |
| Діти | 1 син і 1 донька |
Життєпис ред.
Походив з іберійської династії Фарнавазідів. Син царевича Картама. У 35 році за підтримки римських військ та іберійців на чолі із братом Мітридата — Фарсмана I, царя Кавказької Іберії, повалив Орода, царя Великої Вірменії, й сам став володарем цієї держави.
Мітридат I на чолі вірмено-іберійського війська завдав поразки новому війську, яке 35 року вів повалений цар Ород. В подальшому в союзі з кавказькими албанами і аланами відбив нові спроби парфян його повалити. В результаті в союзі з проконсулом Сирії Луцієм Вітеллієм перейшов у наступ. На його бік перейшов Ізат II, цар Адіабени. В Парфії почалися повстання проти царя Артабана III.
У 37 році внаслідок якихось інтриг Мітридата I було повалено за наказом римського імператора Калігули й відновлено Орода.
В якості заручника перебував у Римі до 42 року, коли новим імператор Клавдій відновив Мітридата на троні. Намагався проводити незалежну від Іберії політику, що викликало невдоволення його брата Фрасмана I, який влаштував змову, внаслідок якої Мітридата I було повалено й задушено разом із сином. Новим царем Великої Вірменії став Радаміст, син Фрасмана I.
Родина ред.
- донька Зенобія, дружина Радаміста, царя Великої Вірменії
- син (вбито 51 року)
Джерела ред.
- R. Grousset, History of Armenia from its origins to 1071, Paris Payot, 1947 (reprinted again in 1984, 1995 & 2008)
- Cyrille Toumanoff Chronology of the early Kings of Iberia Traditio, Vol. 25 (1969), p. 14.