«Місто світла» — науково-фантастичний роман Мечислава Смолярського, надрукований 1924 року.
Місто світла | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Miasto światłości | ||||
Жанр | наукова фантастика | |||
Автор | Мечислав Смолярський | |||
Мова | польська | |||
Написано | 1924 | |||
Опубліковано | 1924 1988 | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Видавництво | Księgarnia św. Wojciecha Wydawnictwo Poznańskie | |||
ISBN-10: | ||||
| ||||
Про роман
Твір поєднує в собі теми антиутопії і апокаліпсису. Тут описується кінець Землі, наступний в серії з двох катаклізмів. Перший з них знищує більшість представників цивілізації, а другий взагалі планету Земля і всіх її жителів. Роман застерігає від імперіалізму і варварства разом із неконтрольованим технічним прогресом. Також розглядається антимілітаристська і революційна проблематика, що склалася після Першої світової війни.
Деякі моменти в цьому романі, а також в іншому творі Смолярського — «Весільна Подорож Містера Гамільтона», перекликаються з романом Олдоса Гакслі «Прекрасний новий світ», що вийшов 1932 року. Через це Смолярський заявляв Гакслі свою підозру в плагіаті. Однак останній не поставився до претензій із серйозністю. У 1982 закиди повторив Антоній Смушкевич у книзі «Чарівна гра».
Сюжет
Дія розгортається слід в передгір'ях Татр через 500 років після війни, що призвела до руйнування європейської цивілізації. На руїнах старого світу було створено примітивні соціальні анклави. Їх члени відреклись від свого минулого, культури й наукових знань. Проте, у свідомості цих варварів збереглися міфи про потужні міста, якими правили видатні вчені, які й розв'язали велику війну.
Легенда є близькою до істини, мегаполіс є реальним містом, який зобов'язаний своїм виживанням інтуїції винахідника — Пола Неллі, який свого часу оточив його непробивним електричним полем, що тягнеться над дахами будинків і пристосований для відбиття куль і снарядів. Він побудував величезні будівлі — башти мовчання, які є надійною зброєю проти нападу варварів. Містом керують маги, їхня рада складається з учених і технічних фахівців. Роботи в цьому місті виконують роботу без втручання людей. Одяг та продукти харчування отримуються з хімічних сполук і віддаються вільним громадянам.
Безтурботність життя породжує проблеми. Відкриття безсмертя викликає різкий спад народжуваності, змінюють емоційну і моральну сфери життя, фактично нівелюють довіру до релігії, а також мистецтва. Машини контролюють все більше сфер життя людей, які своєю чергою все менше розуміють принципи їх роботи й побудову складних технологічних систем. Все більше машин відмовляються підкорятися контролю людей. Секта «людська природа» вимагає відкрити вихід до зовнішнього світу для спілкування з племенами варварів, що населяють навколишні землі.
Головний герой роману Ендрю, він народився в невеликому селищі, заснованому на руїнах Кракова. Ендрю вирушає на пошуки таємничого замку. Талановитий, розумний молодий чоловік, завдяки співпраці з ученими, реставраторами будує космічний корабель, який планує направити в сторону Венери. Під час навали варварів він планує врятувати місто, запустивши легендарні захисні вежі Нелла поблизу міста.
Таємничі промені дійсно знищують орди загарбників, але виходять з-під контролю і герой не може їх вимкнути. Величезна кількість тепла, що виділяється вежами, розбалансовує середовище Землі, від чого гине все живе — тепло від палаючого матеріалу проходить через кору земної кулі. Ендрю намагається втекти зі своєю нареченою в «безкраї простори Всесвіту».
В романі описуються катастрофічні тенденції «кінця світу» у тісному зв'язку з романтичними настроями. Вчені, відповідальні за долю укріпленого замку, не в змозі врятувати місто від руйнування, вони зазнають поразки. Прогрес, таким чином, не може забезпечити щастя, навпаки — він загрожує безпеці, стійкості суспільних відносин.
Охоронна вежа «Нелла» є синонімом прихованих сил, вершиною технічного прогресу людини, яка наближає людство до саморуйнування. І це принципова відмінність від головної ідеї «прекрасного нового світу» Гакслі. Смолярський робить значно песимістичніші прогнози щодо майбутнього і вказує на неминучість змін.
Одночасно з цим «Місто Світла» припускає можливість відродження і продовження життя людей на інших планетах, що неможливо без високого розвитку технологій.
Примітки
- . encyklopediafantastyki.pl. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
Бібліографія
- Grzegorz Gazda: Dwudziestolecie międzywojenne. Słownik literatury polskiej. Gdańsk: słowo / obraz terytoria; Gdańskie Wydawnictwo Oświatowe, 2008, s. 129. .
- Jerzy Kwiatkowski: Dwudziestolecie międzywojenne. Wyd. III - 5 dodruk. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2012, s. 247, seria: Wielka Historia Literatury Polskiej. .
Посилання
- http://encyklopediafantastyki.pl/index.php/Miasto_%C5%9Awiat%C5%82o%C5%9Bci [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- http://encyklopediafantastyki.pl/index.php/Mieczys%C5%82aw_Smolarski [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Misto svitla naukovo fantastichnij roman Mechislava Smolyarskogo nadrukovanij 1924 roku Misto svitlapol Miasto swiatlosciZhanrnaukova fantastikaAvtorMechislav SmolyarskijMovapolskaNapisano1924Opublikovano1924 1988Krayina Respublika PolshaVidavnictvoKsiegarnia sw Wojciecha Wydawnictwo PoznanskieISBN 10 8321007023Pro romanTvir poyednuye v sobi temi antiutopiyi i apokalipsisu Tut opisuyetsya kinec Zemli nastupnij v seriyi z dvoh kataklizmiv Pershij z nih znishuye bilshist predstavnikiv civilizaciyi a drugij vzagali planetu Zemlya i vsih yiyi zhiteliv Roman zasterigaye vid imperializmu i varvarstva razom iz nekontrolovanim tehnichnim progresom Takozh rozglyadayetsya antimilitaristska i revolyucijna problematika sho sklalasya pislya Pershoyi svitovoyi vijni Deyaki momenti v comu romani a takozh v inshomu tvori Smolyarskogo Vesilna Podorozh Mistera Gamiltona pereklikayutsya z romanom Oldosa Gaksli Prekrasnij novij svit sho vijshov 1932 roku Cherez ce Smolyarskij zayavlyav Gaksli svoyu pidozru v plagiati Odnak ostannij ne postavivsya do pretenzij iz serjoznistyu U 1982 zakidi povtoriv Antonij Smushkevich u knizi Charivna gra SyuzhetDiya rozgortayetsya slid v peredgir yah Tatr cherez 500 rokiv pislya vijni sho prizvela do rujnuvannya yevropejskoyi civilizaciyi Na ruyinah starogo svitu bulo stvoreno primitivni socialni anklavi Yih chleni vidreklis vid svogo minulogo kulturi j naukovih znan Prote u svidomosti cih varvariv zbereglisya mifi pro potuzhni mista yakimi pravili vidatni vcheni yaki j rozv yazali veliku vijnu Legenda ye blizkoyu do istini megapolis ye realnim mistom yakij zobov yazanij svoyim vizhivannyam intuyiciyi vinahidnika Pola Nelli yakij svogo chasu otochiv jogo neprobivnim elektrichnim polem sho tyagnetsya nad dahami budinkiv i pristosovanij dlya vidbittya kul i snaryadiv Vin pobuduvav velichezni budivli bashti movchannya yaki ye nadijnoyu zbroyeyu proti napadu varvariv Mistom keruyut magi yihnya rada skladayetsya z uchenih i tehnichnih fahivciv Roboti v comu misti vikonuyut robotu bez vtruchannya lyudej Odyag ta produkti harchuvannya otrimuyutsya z himichnih spoluk i viddayutsya vilnim gromadyanam Bezturbotnist zhittya porodzhuye problemi Vidkrittya bezsmertya viklikaye rizkij spad narodzhuvanosti zminyuyut emocijnu i moralnu sferi zhittya faktichno nivelyuyut doviru do religiyi a takozh mistectva Mashini kontrolyuyut vse bilshe sfer zhittya lyudej yaki svoyeyu chergoyu vse menshe rozumiyut principi yih roboti j pobudovu skladnih tehnologichnih sistem Vse bilshe mashin vidmovlyayutsya pidkoryatisya kontrolyu lyudej Sekta lyudska priroda vimagaye vidkriti vihid do zovnishnogo svitu dlya spilkuvannya z plemenami varvariv sho naselyayut navkolishni zemli Golovnij geroj romanu Endryu vin narodivsya v nevelikomu selishi zasnovanomu na ruyinah Krakova Endryu virushaye na poshuki tayemnichogo zamku Talanovitij rozumnij molodij cholovik zavdyaki spivpraci z uchenimi restavratorami buduye kosmichnij korabel yakij planuye napraviti v storonu Veneri Pid chas navali varvariv vin planuye vryatuvati misto zapustivshi legendarni zahisni vezhi Nella poblizu mista Tayemnichi promeni dijsno znishuyut ordi zagarbnikiv ale vihodyat z pid kontrolyu i geroj ne mozhe yih vimknuti Velichezna kilkist tepla sho vidilyayetsya vezhami rozbalansovuye seredovishe Zemli vid chogo gine vse zhive teplo vid palayuchogo materialu prohodit cherez koru zemnoyi kuli Endryu namagayetsya vtekti zi svoyeyu narechenoyu v bezkrayi prostori Vsesvitu V romani opisuyutsya katastrofichni tendenciyi kincya svitu u tisnomu zv yazku z romantichnimi nastroyami Vcheni vidpovidalni za dolyu ukriplenogo zamku ne v zmozi vryatuvati misto vid rujnuvannya voni zaznayut porazki Progres takim chinom ne mozhe zabezpechiti shastya navpaki vin zagrozhuye bezpeci stijkosti suspilnih vidnosin Ohoronna vezha Nella ye sinonimom prihovanih sil vershinoyu tehnichnogo progresu lyudini yaka nablizhaye lyudstvo do samorujnuvannya I ce principova vidminnist vid golovnoyi ideyi prekrasnogo novogo svitu Gaksli Smolyarskij robit znachno pesimistichnishi prognozi shodo majbutnogo i vkazuye na neminuchist zmin Odnochasno z cim Misto Svitla pripuskaye mozhlivist vidrodzhennya i prodovzhennya zhittya lyudej na inshih planetah sho nemozhlivo bez visokogo rozvitku tehnologij Primitki encyklopediafantastyki pl Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 3 listopada 2016 BibliografiyaGrzegorz Gazda Dwudziestolecie miedzywojenne Slownik literatury polskiej Gdansk slowo obraz terytoria Gdanskie Wydawnictwo Oswiatowe 2008 s 129 ISBN 978 83 7420 110 0 Jerzy Kwiatkowski Dwudziestolecie miedzywojenne Wyd III 5 dodruk Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 2012 s 247 seria Wielka Historia Literatury Polskiej ISBN 978 83 01 13851 6 Posilannyahttp encyklopediafantastyki pl index php Miasto C5 9Awiat C5 82o C5 9Bci 4 listopada 2016 u Wayback Machine http encyklopediafantastyki pl index php Mieczys C5 82aw Smolarski 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine