Мігель Альфредо Портільйо (ісп. Miguel Alfredo Portillo; нар. 26 вересня 1982, Гобернадор-Вірасоро[en], Аргентина) — аргентинський футболіст, захисник.
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Мігель Альфредо Портільйо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 26 вересня 1982 (41 рік) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Гобернадор-Вірасоро, Коррієнтес, Аргентина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 180 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 76 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби |
Кар'єра ред.
Народився на півночі Аргентини в невеликому містечку під назвою Гобернадор Вірасоро де Корр'єнтес. Його мати українка, її батьки свого часу іммігрували з України до Південної Америки. Мігель з раннього дитинства присвятив себе футболу, йому завжди подобалося бігати з м'ячем і він мріяв стати професійним футболістом. У п'ять років Портільйо потрапив в академію клубу «Терагуї» з рідного міста, потім пробув рік в іншій спортивній школі і вже звідти потрапив у молодіжну команду «Бока Хуніорс».
У 2001 році молодий захисник дебютував в основному складі «Боки», зігравши два матчі на Кубок Меркосур, але так і не дебютував в чемпіонаті. Ці дві гри Мігель провів, коли команду тренував Карлос Б'янкі, але незабаром «Боку» очолив уругваєць Оскар Табарес, і Портільйо, що ще не мав професійного контракту, відправили до дублюючого складу. Після турне «Боки Хуніорс» по Європі, Мігель вирішив залишитися в Швейцарії, ставши гравцем клубу «Ксамакс» з Невшателя.
Потім аргентинський заисник виступав у швейцарських клубах «Серветт» з Женеви, «Янг Бойз» з Берна та «Лугано», а також «Анже» з Франції та «Вадуц», у складі якого виграв свій єдиний трофей — кубок Ліхтенштейну.
23 липня 2010 року підписав контракт з одеським «Чорноморцем». Дебютував за новий клуб 9 серпня у матчі Першої ліги проти бурштинського «Енергетика» (1:1). Південноамериканець досить успішно зіграв, був непоступливий в єдиноборствах, добре «тримав» позицію і навіть жовту картку заробив за «професійний фол»: в ситуації, коли потрібно було за всяку ціну виправляти помилку партнерів. Всього за сезон аргентинець зіграв у 25 матчах чемпіонату і забив один гол (18 вересня у ворота «Кримтеплиці» (4:0), допомігши команді за підсумками сезону вийти в Прем'єр-лігу. Проте в ній так і не зіграв, покинувши одеський клуб влітку 2011 року на правах вільного агента.
У сезоні 2011/12 виступав за єрусалимський «Бейтар», після чого повернувся до Швейцарії, де став грати за місцевий нижчоліговий клуб «Кеніц»[de]
Досягнення ред.
- Володар Кубка Ліхтенштейну: 2006/07
Примітки ред.
- ↑ Мигель Портильо: «В „Черноморце“ футболистам остается думать только о футболе» [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
- Новичок из Аргентины (рос.). Официальный сайт ФК «Черноморец» (Одесса). 23.07.2010. Архів оригіналу за 15.07.2012. Процитовано 03.07.2016.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
Посилання ред.
- Мігель Портільйо на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua