Мустафа́ Кема́ль Ататю́рк (тур. Mustafa Kemal Atatürk, Ґазі Мустафа Кемаль), ім'я при народженні — Алі́ Риза́-оглу Мустафа́ (тур. Ali Rıza oğlu Mustafa), до 1934 Мустафа Кемаль Паша; 19 травня 1881, Салоніки, Османська імперія — 10 листопада 1938, Долмабахче, Бешикташ, Стамбул, Туреччина) — видатний турецький державний і політичний діяч, революціонер, генерал; «батько-засновник» республіки, перший президент Туреччини з 1923 до своєї смерті в 1938; лідер турецької війни за незалежність.
Очоливши після поразки (жовтень 1918 року) Османської імперії у Першій світовій війні національно-революційний рух і війну за незалежність в Анатолії, домігся ліквідації уряду султана і окупаційного режиму, не дав відбутися поділу імперії, створив нову, засновану на націоналізмі («суверенітет нації»), республіканську державу, провів ряд серйозних політичних, соціальних і культурних реформ, таких як: ліквідація султанату (1 листопада 1922 року), проголошення республіки (29 жовтня 1923 року), скасування халіфату (3 березня 1924 року), запровадження світського навчання, закриття дервішських орденів, реформа одягу (1925 рік), прийняття нового кримінального та цивільного кодексів за європейським зразком (1926 рік), латинізація алфавіту, відділення релігії від держави (1928 рік), надання виборчих прав жінкам, скасування титулів і феодальних форм звертання, введення прізвищ (1934 рік), створення національних банків і національної промисловості. Як голова Великих національних зборів (1920—1923 роки) і потім (з 29 жовтня 1923 року) як президент республіки, переобирався на цей пост кожне чотириріччя, а також як незмінний голова ним створеної Народно-республіканської партії, набув у Туреччині незаперечний авторитет і диктаторські повноваження. Попри його жорстокі дії стосовно інших націй Туреччина це заперечує і вважає його своїм національним героєм.
Життєпис
Походження, дитинство і освіта
Народився в 1880 або 1881 (достовірних відомостей про дату народження немає; згодом Кемаль обрав датою свого народження 19 травня — день початку боротьби за незалежність Туреччини) у кварталі Ходжакасим османського міста Салоніки (нині Греція) в сім'ї дрібного лісоторговця, колишнього митного службовця Алі Риза-ефенді і його дружини Зюбейде-ханим, і йому було дано поширене тоді серед османських мусульман ім'я Мустафа («обраний»). Його батько, мабуть, був за походженням албанцем, мати — можливо македонка (достовірних відомостей немає); в сім'ї говорили османською та сповідували іслам, хоча серед противників Кемаля в Османській імперії було поширена думка, що його батько належав до юдейської секти Денмен, одним із центрів якої було місто Салоніки. Він і його молодша сестра Макбуль Атадан були єдиними дітьми в сім'ї, які дожили до дорослого віку, решта померли в ранньому віці.
Мустафа був активною дитиною і мав запальний і надзвичайно незалежний характер. Замість спілкування з однолітками чи сестрою хлопчик віддавав перевагу самотності та незалежності. Він нетерпимо ставився до думки оточення, не любив іти на компроміси й завжди прагнув слідувати обраному для себе шляху. Звичка прямо висловлювати все, що він думає, принесла Мустафі надалі житті чимало клопоту, і з нею він нажив численних ворогів.
Мати Мустафи, ревна мусульманка, хотіла, щоб її син вивчив Коран, але її чоловік, Алі Різа, схилявся до того, щоб дати Мустафі сучаснішу освіту. Подружжя ніяк не могло прийти до компромісу, і тому, коли Мустафа досяг шкільного віку, його спочатку віддали в школу Хафіза Мехмет-ефенді, що розмістилася в кварталі, де жила сім'я. Його батько помер в 1888 році, коли Мустафі було 8 років. 13 березня 1893 року він, відповідно до свого прагнення, бувши у віці 12-и років, поступив у підготовчу військову школу в Салоніках Selânik Askerî Rüştiyesi in Selânik, де вчитель математики дав йому друге ім'я Кемаль («досконалість»).
У 1896 році його зарахували до військової школи (Manastır Askerî İdadisi) у місті Монастір (нині Бітоль в Македонії). 13 березня 1899 року він вступив до османського військового коледжу (Mekteb-i Harbiye-i Şahane) в Константинополі, столиці Османської імперії. На відміну від колишніх місць навчання, де панували революційні і реформаторські настрої, коледж у Константинополі був під жорстким контролем султана Абдул-Хаміда II.
10 лютого 1902 призначений в османську академію генштабу (Erkân-ı Harbiye Mektebi) в Константинополі, яку закінчив 11 січня 1905 року. Відразу по закінченні академії, його заарештували за звинуваченням у протизаконній критиці абдулхамідовського режиму і після декількох місяців під вартою заслано в Дамаск, де в 1905 році він створив революційну організацію Ватан («Батьківщина»).
Початок служби. Молодотурки
У 1905—1907 разом із Лютфі Мюфіт-беєм (Оздешем) служив у 5-тій армії, дислокованій у Дамаску.
У 1907 підвищений у званні й отримав направлення в 3-тю армію в місто Монастір.
Вже під час навчання в Салоніках Кемаль брав участь у революційних товариствах; після закінчення Академії приєднався до молодотурків, брав участь у підготовці та проведенні Молодотурецької революції 1908 року; згодом, зважаючи на розбіжності з лідерами Молодотурецького руху, тимчасово відійшов від політичної діяльності.
У 1908 брав участь у молодотурецькій революції.
У 1910 направили до Франції, де він був присутній на Пікардійських військових маневрах.
У 1911 почав служити в Константинополі, в Генштабі збройних сил. На війні, що почалася в 1911 зі штурму Триполі італійцями, Мустафа Кемаль разом з групою своїх товаришів бився в районі Тобрука та Дерну. 22 грудня 1911 здобув перемогу над італійцями у битві під Тобруком, а 6 березня 1912 його призначили на посаду командувача османськими військами в Дерен.
Був на фронтах італо-турецької (1911—1912), Другої Балканської та Першої світової війн, де за командирські якості отримав титул «паша», який перекладається як генерал.
У жовтні 1912 почалася Балканська війна, в якій брав участь разом з військовими підрозділами з Галліполі і Болайира. Він зіграв велику роль у справі відвоювання Дідімотіхона (Діметокі) й Адріанополя у болгар.
У 1913 призначений на посаду військового аташе в Софії, де 1914 року йому присвоїли звання підполковника. Там прослужив до 1915, коли його направили Текірдаг для формування 19-ї дивізії.
Кемаль у Першій світовій війні
На початку Першої світової війни успішно командував османськими військами у битві за Чанаккале (див. Дарданельська операція).
18 березня 1915 британо-французька ескадра спробувала пройти протоку Дарданелли, однак зазнала важких втрат. Після цього командування Антанти ухвалило рішення висадити десант на півострові Галліполі. 25 квітня 1915 британці та французи, що висадилися на мисі Арибурну, були зупинені 19-ю дивізією під командуванням Мустафи Кемаля. Після цієї перемоги Мустафу Кемаля підвищили до звання полковника. 6-7 серпня 1915 британські війська знову перейшли в наступ із півострова Арибурну.
Під час висадки військ австралійського та новозеландського корпусу та інших британських частин на Галліпольський півострів в ході Дарданелльської операції, в найрозпачливіший момент битви, вранці 25 квітня 1915, в наказі для свого 57-го полку Кемаль написав: «Я не наказую вам наступати, я наказую вам померти. Поки ми будемо вмирати, інші війська і командири зможуть прийти і стати на наші місця.» Весь особовий склад 57-го полку загинув до кінця бою.
6 — 15 серпня 1915 група військ під командуванням німецького офіцера Отто Сандерса і Кемаля зуміла перешкодити успіху британських сил при висадці в затоці Сувла. Наступними були перемога при Кіречтепе (17 серпня) і друга перемога при (21 серпня).
Після битв за Дарданелли командував військами в Адріанополі та Діярбакирі. 1 квітня 1916 його підвищили до дивізійного генерала (генерал-лейтенант) і призначили командувачем 2-ї армії. Під його командуванням 2-га армія на початку серпня 1916 року зуміла ненадовго зайняти Муш і Бітліс, але незабаром була вибита звідти росіянами. Після короткострокової служби в Дамаску і Халебі Мустафа Кемаль повернувся в Константинополь. Звідси разом з принцом Вахідеттіном ефенді вирушив до Німеччини на лінію фронту для проведення інспекції. Після повернення з цієї поїздки серйозно захворів і був відправлений на лікування до Відня і Баден-Бадену.
15 серпня 1918 року повернувся в Халеб на посаді командувача 7-ю армією. Під його командуванням армія успішно оборонялася від атак британських військ. Після підписання Мудроського перемир'я (капітуляції Османської імперії) (30 жовтня 1918 року) був призначений на посаду командувача групою військ швидкого реагування. Після розпуску цієї армії Мустафа Кемаль 13 листопада 1918 року повернувся до Константинополя, де почав працювати в Міністерстві оборони.
У 1919 очолив національно-визвольний рух проти Антанти, що привів до проголошення Турецької республіки.
У 1921 сформував тимчасовий уряд в Анкарі.
У 1923 після проголошення республіки став її першим президентом; правив авторитарно, впроваджуючи реформи, що мали європеїзувати і модернізувати Туреччину. Серед його реформ найбільш значущі скасування багатоженства й емансипація жінок, реформа законодавства і освіти, заміна арабської абетки латинською, мусульманського календаря — Григоріанським). Дбав і про розвиток промисловості.
Смерть
У 1934 турецький парламент надав йому ймення Ататюрк (перекладається як «батько турків», хоча деякі турки перекладають як «Великий турок»).
Помер 10 листопада 1938 від цирозу печінки, оскільки в останні роки свого життя зловживав алкоголем, що було пов'язане з важкими моральними навантаженнями. Похований в Анкарі на Турецькому державному цвинтарі в мавзолеї.
Організація Анкарського уряду
Підписання Портою капітуляції змусило розпочати планомірне роззброєння і розформування Османської армії. 19 травня 1919 року Мустафа Кемаль як інспектор 9-ї армії прибув до Самсуна.
22 червня 1919 в Амація він оприлюднив циркуляр (Amasya Genelgesi), який свідчив, що незалежність країни знаходиться під загрозою, а також оголошував скликання депутатів на Сіваський конгрес.
8 липня 1919 звільнився з османської армії; султанський уряд видав ордер на його арешт; згодом він був засуджений (заочно) до смертної кари. 23 липня — 7 серпня 1919 року в Ерзурумі відбувся з'їзд (Erzurum Kongresi) 6-ти східних вілайєтів імперії, за яким пішов Сіваський конгрес, проведений з 4 по 11 вересня 1919 року. Мустафа Кемаль, який забезпечив скликання і роботу цих конгресів, таким чином визначив шляхи порятунку вітчизни. 27 грудня 1919 року Мустафу Кемаля з радістю зустріли жителі Ангори (Анкари).
Після окупації Константинополя військами Антанти і розпуску оттоманського парламенту (16 березня 1920), Кемаль скликав у Ангорі власний парламент — Великі національні збори Туреччини (ВНЗТ), перше засідання якого відкрилося 23 квітня 1920 року. Сам Кемаль був обраний головою парламенту і главою уряду Великих Національних Зборів, що тоді не визнавалося жодною з держав. Основним безпосереднім завданням кемалістів була боротьба з вірменами на північному сході, з греками — на заході, а також — з окупацією Антантою «турецьких» земель та продовженим де-факто режимом капітуляцій.
7 червня 1920 Ангорський уряд оголосив недійсними всі колишні договори Османської імперії; крім того, Великі національні збори Туреччини(уряд) відкинули і в кінцевому підсумку, шляхом військових дій, зірвали ратифікацію підписаного 10 серпня 1920 року між султанським урядом та країнами Антанти Севрського договору, який вони вважали несправедливим щодо турецького населення імперії.
Реформи
Провів ряд реформ у галузі права, мови, культури і побуту. Дотримувався політики дружби з СРСР, вважаючи її необхідною гарантією незалежності Туреччини. Ініціатор укладення договорів Туреччини з РСФРР (16 березня 1921) та Закавказькими радянськими республіками (13 жовтня 1921). Вів переговори з Надзвичайною місією УРСР до Туреччини на чолі з М. В. Фрунзе, внаслідок чого в Анкарі 2 січня 1922 було підписано договір про дружбу і братерство між Туреччиною та УРСР. 17 грудня 1925 року уклав договір про нейтралітет між Туреччиною та СРСР.
Реформа владної вертикалі
29 лютого 1924 відбулася остання традиційна церемонія п'ятничного відвідування останнім халіфом Туреччини мечеті в Константинополі. Наступного дня, відкриваючи чергове засідання Великих національних зборів Туреччини, Мустафа Кемаль вимовив обвинувальну промову з приводу вікового використання ісламської релігії як політичного інструменту, зажадав повернути її «істинному призначенню», терміново і найрішучішим чином врятувати «священні релігійні цінності» від різного роду «темних цілей і прагнень». 3 березня на засіданні Великих національних зборів Туреччини під головуванням М. Кемаля були прийнято, серед інших, закони про скасування в Туреччині шаріатського судочинства, передачу вакуфного майна в розпорядження створюваного генерального управліннями вакуфом.
Також передбачалася передача всіх наукових та навчальних закладів у розпорядження міністерства освіти, створення єдиної світської системи національної освіти. Дані розпорядження поширювалися і на іноземні навчальні заклади, і на школи національних меншин.
- Скасування султанату (1 листопада 1922 року).
- Створення Народної партії та встановлення однопартійної політичної системи (9 вересня 1923 року).
- Проголошення Республіки (29 жовтня 1923 року).
- Скасування халіфату (3 березня 1924 року).
Перетворення в правовій сфері:
- Скасування меджелле (зводу законів, що ґрунтуються на шаріаті) (1924—1937 роки).
- Прийняття нового Цивільного кодексу та інших законів, внаслідок чого став можливим перехід на світську систему державного правління.
Суспільні зміни
У 1926 прийнятий новий Цивільний кодекс, де встановлювалися ліберальні світські принципи цивільного права, визначалися поняття власності, володіння нерухомим майном — приватне, спільне і т. д. Кодекс був переписаний з тексту швейцарського цивільного кодексу, тоді — найпрогресивнішого в Європі. Таким чином пішов у минуле Меджелле — звід османських законів, а також Земельний кодекс 1858 року.
- Надання жінкам рівних з чоловіками прав (1926—1934).
- Реформа головних уборів і одягу (25 листопада 1925).
- Заборона на діяльність релігійних осередків й орденів (30 листопада 1925).
- Закон про прізвища (21 червня 1934).
- Скасування приставок до імен у вигляді прізвиськ і звань (26 листопада 1934).
- Введення міжнародних систем часу, календаря і мір (1925—1931).
Освіта
- Об'єднання всіх органів освіти під єдиним керівництвом (3 березня 1924).
- Прийняття нового турецького алфавіту
- Установа Турецького лінгвістичного та Турецького історичного товариств.
- Впорядкування університетської освіти (31 травня 1933).
- Нововведення у сфері витончених мистецтв.
Ататюрк двічі, 24 квітня 1920 року і 13 серпня 1923 року, обирався на пост спікера ВНЗТ. Цей пост поєднував у собі пости глав держави і уряду. 29 жовтня 1923 року проголошена республіка Туреччина, і Ататюрка обрали першим її президентом. Відповідно до конституції, вибори президента країни проводилися раз на чотири роки, і Великі Національні Збори Туреччини обирали Ататюрка на цей пост в 1927, 1931 і 1935 роках. 24 листопада 1934 року турецький парламент присвоїв йому прізвище «Ататюрк» («батько турків» або «великий турок», самі турки віддають перевагу другому варіанту перекладу).
Аграрна реформа
В аграрній політиці держава розподіляла серед безземельних і малоземельних селян націоналізовану державну вакуфну власність, а також землі християн, що померли або залишили Туреччину. Після курдського повстання шейха Саїда були прийняті закони про скасування натурального податку ашариту та ліквідації іноземної тютюнової фірми «Режі» (1925). Держава заохочувала створення сільськогосподарських кооперативів.
Економічні реформи
Одним з основних перетворень Кемаля на початковому етапі становлення нової держави стала економічна політика, яка визначалася нерозвиненістю її соціально-економічної структури. З 14 млн населення близько 77 % проживало в селах, 81,6 % було зайнято в сільському господарстві, 5,6 % — у промисловості, 4,8 % — в торгівлі і 7 % — у сфері послуг. Частка сільського господарства в національному доході становила 67 %, промисловості — 10 %. Більша частина залізниць залишалася в руках іноземців. У банківській справі, страхових компаніях, муніципальних підприємствах, в гірничодобувних підприємствах також панував іноземний капітал. Функції Центрального Банку виконував Оттоманський банк, контрольований британським та французьким капіталом. Місцева промисловість за окремим винятком була представлена ремеслом і дрібними кустарними промислами.
У 1924 за підтримки Кемаля і низки депутатів Меджлісу був заснований Діловий банк. Вже в перші роки діяльності він став власником 40 % акцій компанії «Тюрк тельсіз телефон Таш», побудував найбільший тоді в Анкарі готель «Анкара-палас», купив і реорганізував фабрику вовняних тканин, надав кредити кільком Анкарським торговцям, які постачали на експорт тіфтік і вовну.
Найважливіше значення мав Закон про заохочення промисловості, який набув чинності з 1 липня 1927 року. Відтепер промисловець, що мав намір будувати підприємство, міг отримати безоплатно земельну ділянку до 10 га. Він звільнявся від податків на криті приміщення, на земельну ділянку, на прибуток тощо. На матеріали, імпортовані для будівництва та виробничої діяльності підприємства, не накладалися митні збори та податки. У перший рік виробничої діяльності кожного підприємства на вартість продукції, що вироблялася, встановлювалася премія в 10 % вартості.
Для підтримки курсу турецької ліри і торгівлі валютою в березні 1930 р. був заснований тимчасовий консорціум, до якого увійшли всі найбільші національні та іноземні банки, що діяли в Стамбулі, а також міністерство фінансів Туреччини. Через шість місяців після створення консорціуму було надано право емісії. Подальшим кроком в упорядкуванні грошової системи і регулювання курсу турецької ліри стало заснування в липні 1930 року Центрального банку, який розпочав свою діяльність у жовтні наступного року. З початком діяльності нового банку консорціум був ліквідований, а право емісії перейшло до Центрального банку. Таким чином, перестав грати домінуючу роль у турецькій фінансовій системі.
- Скасування системи ашарит (застарілого оподаткування сільського господарства).
- Заохочення приватного підприємництва в сільському господарстві.
- Створення зразкових сільськогосподарських підприємств.
- Видання Закону про промисловість і створення промислових підприємств.
- Прийняття 1-го і 2-го планів індустріального розвитку (1933—1937 роки), будівництво доріг на території всієї країни.
Мовна реформа
У 1920 турецька мова містила лише 20 відсотків слів тюркського походження. Решта були арабські, перські, французькі. Внаслідок проведеної Ататюрком мовної реформи, у 1980 в турецькій мові залишилося 10 відсотків слів іншомовного походження. Розвиток йшов шляхом відновлення давно забутих слів, осучаснення їх і навіть надання нового змісту. Реформа включала також перехід з арабського письма, яке погано підходило для відображення турецької фонетики, на латинську абетку.
Етнічні чистки
У прагненні очистити в етнічному та релігійному відношенні Анатолію та вважаючи християн неблагонадійними, молодотурецька влада під проводом Ататюрка розпочала етнічні чистки, спрямовані проти грецького та вірменського населення Понтійської області, які згодом переросли у геноциди понтійського та вірменського народів.[]
Націоналізм і політика тюркізації меншин
Згідно з Ататюрком, елементами, які зміцнюють турецький націоналізм і єдність нації, є:
- 1. Пакт про національну згоду.
- 2. Національне виховання.
- 3. Національна культура.
- 4. Єдність мови, історії та культури.
- 5. Турецька самосвідомість.
- 6. Духовні цінності.
У рамках цих концепцій, громадянство було законодавчо ототожнено з етнічністю, і всі жителі країни, включаючи курдів, що становили понад 20 відсотків населення, були оголошені турками. Всі мови, крім турецької, були заборонені. Вся система освіти базувалася на вихованні духу турецької національної єдності. Ці постулати були проголошені в конституції 1924 року, зокрема в статтях 68, 69, 70, 80. Таким чином, націоналізм Ататюрка протиставляв себе не сусідам, а національним меншинам Туреччини, які намагалися зберегти свою культуру і традиції: Ататюрк послідовно будував моноетнічну державу, силою насаджуючи турецьку ідентичність і піддаючи дискримінації тих, хто намагався відстоювати свою самобутність.
Гаслом турецького націоналізму стала фраза Ататюрка: Я щасливий говорити: «я турок!» (тур. Ne mutlu Türküm diyene!) Цей вислів понині написано на стінах, пам'ятниках, рекламних щитах і навіть на горах.
Складніше було з релігійними меншинами (вірменами, греками та євреями), яким Лозаннський договір гарантував можливість створювати власні організації та навчальні заклади, а також користуватися національною мовою. Однак Ататюрк не мав наміру сумлінно виконувати ці пункти договору. Була розпочата кампанія з насадження турецької мови в побуті національних меншин, під гаслом: «громадянине, говори по-турецьки!»; Від євреїв, наприклад, наполегливо вимагали, аби вони відмовилися од рідної мови джудесмо (ладіно) і перейшли на турецьку, що розглядалось як свідчення лояльності державі. Одночасно держава закликала представників релігійних меншин «стати справжніми турками» і на підтвердження цього добровільно відмовитися від прав, гарантованих їм у Лозанні.
Стосовно євреїв це було досягнуто тим, що в лютому 1926 року газети опублікували відповідну телеграму, нібито послану 300 турецькими євреями в Іспанію (при цьому ні автори, ні адресати телеграми так ніколи і не були названі). Хоча телеграма була відверто фальшивою, євреї не посміли її спростувати. У результаті була ліквідована автономія єврейської громади в Туреччині; її єврейським організаціям і установам довелося припинити або значною мірою згорнути свою діяльність. Їм також суворо заборонялося підтримувати зв'язки з єврейськими громадами в інших країнах або брати участь у роботі міжнародних єврейських об'єднань. Було фактично ліквідовано єврейську національно-релігійну освіту: скасовано уроки єврейської традиції та історії, а вивчення івриту зведено до мінімуму, необхідного для читання молитов. Євреїв не приймали на службу в державні установи, а тих, хто працював у них раніше, при Ататюрку звільнили; в армії євреїв не брали в офіцери і навіть не довіряли їм зброї — військову повинність вони відбували у трудових батальйонах.
Репресії проти курдів
Цей розділ не містить . (жовтень 2022) |
Після винищення і вигнання християнського населення Анатолії, курди залишалися єдиним великим нетурецьким етносом на території Турецької республіки. Під час Війни за незалежність Ататюрк обіцяв курдам національні права і автономію, за що й отримав їхню підтримку. Але відразу після перемоги ці обіцянки були забуті. Утворені на початку 20-х рр. курдські громадські організації (такі, як зокрема товариство курдських офіцерів «Азаді», Курдська радикальна партія, «Курдська партія») були розгромлені і оголошені поза законом.
У лютому 1925 почалося масове національне повстання курдів, очолене шейхом суфійського ордену Накшбанді Саїдом Пірані. У середині квітня повстанцям було завдано рішучої поразки в Генчській долині, керівники повстання на чолі з шейхом Саїдом потрапили в полон і були повішені в Діярбакирі.
Ататюрк відповів на повстання терором. 4 березня були засновані військово-польові суди («суди незалежності»), на чолі яких поставлений Ісмет Іненю.
Суди карали за найменші прояви співчуття до курдів: полковник Алі-Рухи отримав сім років позбавлення волі за висловлені ним в кафе симпатії до курдів, журналіст Уджузу був засуджений до багаторічного ув'язнення за співчуття Алі-Рухи. Придушення повстання супроводжувалося масовими вбивствами і депортаціями мирних жителів; було знищено близько 206 курдських сіл з 8758 будинками, і вбито понад 15 тисяч жителів. За словами сучасника, «турки Мустафи Кемаля в жадобі помсти вбивали курдів з тією ж жорстокістю і лютістю, з якою турки султана вбивали греків, вірмен, болгар». Стан облоги на курдських територіях продовжувався багато років поспіль. Було заборонено використання курдської мови в громадських місцях, носіння національного одягу. Книги курдською мовою конфісковували і спалювалися. Слова «курд» і «Курдистан» були вилучені з підручників, а самі курди оголошені «гірськими турками», які з невідомої науці причини забули свою турецьку ідентичність. У 1934 прийнятий «Закон про переселення» (№ 2510), за яким міністр внутрішніх справ отримав право змінювати місце проживання різних народностей країни в залежності від того, наскільки вони «адаптувалися до турецької культури». У результаті тисячі курдів були переселені на захід Туреччини; на їх місце заселялися боснійці, албанці та ін.
Відкриваючи засідання меджлісу в 1936 заявив, що з усіх проблем, що стоять перед країною, чи не найважливішою є курдська, і закликав «покінчити з нею раз і назавжди».
Проте репресії не зупинили повстанського руху: відбулося Араратське повстання 1927—1930 року на чолі з полковником Іхсанов Нурі-пашею, що проголосив в Араратських горах курдську республіку. Нове повстання почалось в 1936 році в районі Дерсіму, населеному курдами-Заза (алавітами), і користувався до того часу значною самостійністю. За пропозицією Ататюрка, питання про «умиротворення» Дерсіму включили до порядку денного ВНЗТ, підсумком чого стало рішення про його перетворення у вілайєт з особливим режимом і перейменування в Тунджелі. Главою особливої зони був призначений генерал Альпдоган. Вождь дерсімських курдів Сеїд Реза направив йому листа з вимогою скасування нового закону; у відповідь, проти дерсімців були спрямовані жандармерія, війська і 10 літаків, які почали бомбардування району. Курдських жінок і дітей, які переховувалися в печерах, замуровували там наглухо або душили димом. Тих, хто вибирався кололи багнетами. Всього, за даними антрополога Мартіна Ван Брюйніссена, загинуло до 10 % населення . Однак дерсімці продовжували повстання протягом двох років. У вересні 1937 Сеїда Резу виманили у Ерзінджан нібито для переговорів, схопили і повісили; але тільки через рік опір дерсімців було остаточно зламано.
Особисте життя
29 січня 1923 одружився з Латіфе Ушаклигіль. Шлюб Ататюрка і Латіфе-ханим, яка супроводжувала засновника Турецької республіки у багатьох поїздках по країні, закінчився 5 серпня 1925. Причини розлучення невідомі. Рідних дітей у нього не було, зате він узяв 7 прийомних дочок (Афету, Сабіху, Фікрят, Юлкю, Небіе, Рукіе, Зехру) і сина (Мустафу), а також узяв на піклування двох хлопчиків-сиріт (Абдуррахмана та Ісхана). Усім прийомним дітям Ататюрк забезпечив хороше майбутнє. Одна з прийомних дочок Ататюрка стала істориком, інша — першою турецькою жінкою-льотчиком. Кар'єри дочок Ататюрка служили широко пропагованими прикладами емансипації турецької жінки.
Пам'ять
Після смерті Мустафи Кемаля навколо його особи було створено цілий культ — в кожному місті Туреччини стоїть пам'ятник Ататюрку, його портрети висять в усіх державних установах, на честь Кемаля названий найбільший в країні аеропорт. Крім того в Туреччині законом передбачене покарання за очорнення біографії Ататюрка. Також важливим є День пам'яті Мустафи Кемаля Ататюрка, 10 листопада (день його смерті). Кожного року цього дня о 9:05, в точний час смерті Мустафи Кемаля, в країні оголошується хвилина мовчання. Крім того протягом цього дня в країні закриті розважальні центри, а по телебаченню демонструються документальні фільми про Ататюрка.
Постать Ататюрка залишається центральною в історичній пам'яті Туреччини, а кемалізм досі вважається офіційною ідеологією Туреччини, але в дійсності уже з 1980-х почався відхід від закладених ним принципів — зокрема в 1982 релігійне виховання стало обов'язковим у державних школах, що означало досить серйозний розрив із кемалістським секуляризмом. Надалі цей відхід лише поглиблювався, особливо після приходу в 2002 до влади помірковано ісламістської Партії справедливості та розвитку, у якій кемалісти склали одну з основних політичних опозицій. Конфлікт влади з кемалізмом загострився під час протестів на площі Таксім, коли Ердоган у парламенті неявно назвав Мустафу Кемаля і Ісмета Іненю «двома пияками».
Та попри відмову від багатьох принципів кемалізму, закладених у фундамент Турецької республіки, до рішучого розриву з пам'яттю про Ататюрка все ще не доходить.
Див. також
- Фокс (собака) (собака Мустафи Ататюрка)
Примітки
- Ататюрк Мустафа Кемаль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/591866/Thessaloniki
- https://www.aa.com.tr/tr/turkiye/ataturkun-dolmabahce-sarayindaki-odasinda-toren/961584
- http://www.milliyet.com.tr/nefeslerin-tutuldugu-tarih-9/gundem/detay/1789751/default.htm
- https://www.haberturk.com/ataturk-un-hatiralari-gaziantep-te-nufusta-kayitli-oldugu-mahallede-yasatiliyor-1706769
- CONOR.Sl
- https://www.tbmm.gov.tr/yayinlar/hukumetler/hukumetler_cilt_1.pdf
- https://www.msb.gov.tr/Content/Upload/Docs/askeritariharsiv/13_turk_istiklal_harbi_komutan_biyografileri.pdf
- https://www.sozcu.com.tr/2013/gundem/ataturkun-boyu-ve-kilosu-kacti-227626/
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 20 січня 2020.
- На честь цієї дати названо стадіон в Анкарі
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2009. Процитовано 20 жовтня 2009.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2007. Процитовано 24 лютого 2007.
- ATATÜRK VE BOZKURT. оригіналу за 11 січня 2007. Процитовано 11 січня 2007.
- День пам'яті Мустафи Кемаля Ататюрка в Туреччині[недоступне посилання] // OUTLOOK — 10.11.2014.
- Перрі Андерсон. Після Кемаля: від Кемаля до Озала [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Спільне — 08.08.2013.
- Перрі Андерсон. Після Кемаля: правління Партії справедливості та розвитку [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Спільне — 15.08.2013.
- ‘Who are the two drunks,’ Turkish politicians ask after PM's remarks [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Daily News. — 29.05.2013.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- В. І. Головченко. Ататюрк // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- В. Головченко. Ататюрк (Ataturk) Мустафа Кемаль // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 44. — .
- Ататюрк: Біографія мислителя / М.-Ш. Ганіоглу ; пер. з англ. О. Галенко. — Львів: Вид-во Анетти Антоненко, 2018. — 240 с. — .
Посилання
- Салтан А. Н. «Шесть стрел» Мустаф Кемаля Ататюрка [Электронный ресурс] . — Режим доступа к статье: http://sled.net.ua/node/32647 [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]. — Заглавие с экрана. — 17.08.16.
- Денис Ковальов, Людмила Громовик. Шлях Державника: реформатор Мустафа Кемаль [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mustafa Kema l Atatyu rk tur Mustafa Kemal Ataturk Gazi Mustafa Kemal im ya pri narodzhenni Ali Riza oglu Mustafa tur Ali Riza oglu Mustafa do 1934 Mustafa Kemal Pasha 19 travnya 1881 Saloniki Osmanska imperiya 10 listopada 1938 Dolmabahche Beshiktash Stambul Turechchina vidatnij tureckij derzhavnij i politichnij diyach revolyucioner general batko zasnovnik respubliki pershij prezident Turechchini z 1923 do svoyeyi smerti v 1938 lider tureckoyi vijni za nezalezhnist Mustafa Kemal Atatyurktur Mustafa Kemal AtaturkIm ya pri narodzhennitur Ali Riza oglu MustafaPrizviskoTurklerin babasi Father of the Turks i თურქების მამაNarodivsya19 travnya 1881 1881 05 19 Saloniki Saloniki Osmanska imperiya 1 4 Pomer10 listopada 1938 1938 11 10 1 2 Dolmabahche Beshiktash Turechchina 5 ciroz pechinkiPohovannyaAnitkabir 6 i Etnografichnij muzej Ankari 6 Krayina Turechchina Osmanska imperiyaNacionalnistturkiMisce prozhivannyaSaloniki Osmanska imperiya d Gaziantep Turechchina 7 Diyalnistpolitik oficer derzhavnij diyach pismennik revolyucioner oficer armiyiAlma materTurecka vijskova akademiya 1902 d i d 11 sichnya 1905 Znannya movturecka 2 8 osmanska i francuzkaUchasnikd Italijsko turecka vijna 1911 12 Balkanski vijni Dardanelska operaciya 1915 Kavkazkij teatr voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijni Sinajsko Palestinska kampaniya i Turecka vijna za nezalezhnistChlenstvod i dTitulPasha i dPosadaprezident Turechchini Chlen Velikih nacionalnih zboriv Turechchini d d 9 i prem yer ministr TurechchiniVijskove zvannyad 10 PartiyaRespublikanska narodna partiya 1938 BatkodMatidBrati sestridU shlyubi zLatife UshakligilDitiSabiha Gekchen d d Afet Inan d d d i dZrist174 sm 11 Volossyabilyave volossyaOchiblakitniAvtografNagorodiIMDbID 1130855Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kemal znachennya Ocholivshi pislya porazki zhovten 1918 roku Osmanskoyi imperiyi u Pershij svitovij vijni nacionalno revolyucijnij ruh i vijnu za nezalezhnist v Anatoliyi domigsya likvidaciyi uryadu sultana i okupacijnogo rezhimu ne dav vidbutisya podilu imperiyi stvoriv novu zasnovanu na nacionalizmi suverenitet naciyi respublikansku derzhavu proviv ryad serjoznih politichnih socialnih i kulturnih reform takih yak likvidaciya sultanatu 1 listopada 1922 roku progoloshennya respubliki 29 zhovtnya 1923 roku skasuvannya halifatu 3 bereznya 1924 roku zaprovadzhennya svitskogo navchannya zakrittya dervishskih ordeniv reforma odyagu 1925 rik prijnyattya novogo kriminalnogo ta civilnogo kodeksiv za yevropejskim zrazkom 1926 rik latinizaciya alfavitu viddilennya religiyi vid derzhavi 1928 rik nadannya viborchih prav zhinkam skasuvannya tituliv i feodalnih form zvertannya vvedennya prizvish 1934 rik stvorennya nacionalnih bankiv i nacionalnoyi promislovosti Yak golova Velikih nacionalnih zboriv 1920 1923 roki i potim z 29 zhovtnya 1923 roku yak prezident respubliki pereobiravsya na cej post kozhne chotiririchchya a takozh yak nezminnij golova nim stvorenoyi Narodno respublikanskoyi partiyi nabuv u Turechchini nezaperechnij avtoritet i diktatorski povnovazhennya Popri jogo zhorstoki diyi stosovno inshih nacij Turechchina ce zaperechuye i vvazhaye jogo svoyim nacionalnim geroyem ZhittyepisPohodzhennya ditinstvo i osvita Narodivsya v 1880 abo 1881 dostovirnih vidomostej pro datu narodzhennya nemaye zgodom Kemal obrav datoyu svogo narodzhennya 19 travnya den pochatku borotbi za nezalezhnist Turechchini u kvartali Hodzhakasim osmanskogo mista Saloniki nini Greciya v sim yi dribnogo lisotorgovcya kolishnogo mitnogo sluzhbovcya Ali Riza efendi i jogo druzhini Zyubejde hanim i jomu bulo dano poshirene todi sered osmanskih musulman im ya Mustafa obranij Jogo batko mabut buv za pohodzhennyam albancem mati mozhlivo makedonka dostovirnih vidomostej nemaye v sim yi govorili osmanskoyu ta spoviduvali islam hocha sered protivnikiv Kemalya v Osmanskij imperiyi bulo poshirena dumka sho jogo batko nalezhav do yudejskoyi sekti Denmen odnim iz centriv yakoyi bulo misto Saloniki Vin i jogo molodsha sestra Makbul Atadan buli yedinimi ditmi v sim yi yaki dozhili do doroslogo viku reshta pomerli v rannomu vici Mustafa buv aktivnoyu ditinoyu i mav zapalnij i nadzvichajno nezalezhnij harakter Zamist spilkuvannya z odnolitkami chi sestroyu hlopchik viddavav perevagu samotnosti ta nezalezhnosti Vin neterpimo stavivsya do dumki otochennya ne lyubiv iti na kompromisi j zavzhdi pragnuv sliduvati obranomu dlya sebe shlyahu Zvichka pryamo vislovlyuvati vse sho vin dumaye prinesla Mustafi nadali zhitti chimalo klopotu i z neyu vin nazhiv chislennih vorogiv Mati Mustafi revna musulmanka hotila shob yiyi sin vivchiv Koran ale yiyi cholovik Ali Riza shilyavsya do togo shob dati Mustafi suchasnishu osvitu Podruzhzhya niyak ne moglo prijti do kompromisu i tomu koli Mustafa dosyag shkilnogo viku jogo spochatku viddali v shkolu Hafiza Mehmet efendi sho rozmistilasya v kvartali de zhila sim ya Jogo batko pomer v 1888 roci koli Mustafi bulo 8 rokiv 13 bereznya 1893 roku vin vidpovidno do svogo pragnennya buvshi u vici 12 i rokiv postupiv u pidgotovchu vijskovu shkolu v Salonikah Selanik Askeri Rustiyesi in Selanik de vchitel matematiki dav jomu druge im ya Kemal doskonalist U 1896 roci jogo zarahuvali do vijskovoyi shkoli Manastir Askeri Idadisi u misti Monastir nini Bitol v Makedoniyi 13 bereznya 1899 roku vin vstupiv do osmanskogo vijskovogo koledzhu Mekteb i Harbiye i Sahane v Konstantinopoli stolici Osmanskoyi imperiyi Na vidminu vid kolishnih misc navchannya de panuvali revolyucijni i reformatorski nastroyi koledzh u Konstantinopoli buv pid zhorstkim kontrolem sultana Abdul Hamida II 10 lyutogo 1902 priznachenij v osmansku akademiyu genshtabu Erkan i Harbiye Mektebi v Konstantinopoli yaku zakinchiv 11 sichnya 1905 roku Vidrazu po zakinchenni akademiyi jogo zaareshtuvali za zvinuvachennyam u protizakonnij kritici abdulhamidovskogo rezhimu i pislya dekilkoh misyaciv pid vartoyu zaslano v Damask de v 1905 roci vin stvoriv revolyucijnu organizaciyu Vatan Batkivshina Pochatok sluzhbi Molodoturki U 1905 1907 razom iz Lyutfi Myufit beyem Ozdeshem sluzhiv u 5 tij armiyi dislokovanij u Damasku U 1907 pidvishenij u zvanni j otrimav napravlennya v 3 tyu armiyu v misto Monastir Vzhe pid chas navchannya v Salonikah Kemal brav uchast u revolyucijnih tovaristvah pislya zakinchennya Akademiyi priyednavsya do molodoturkiv brav uchast u pidgotovci ta provedenni Molodotureckoyi revolyuciyi 1908 roku zgodom zvazhayuchi na rozbizhnosti z liderami Molodotureckogo ruhu timchasovo vidijshov vid politichnoyi diyalnosti U 1908 brav uchast u molodotureckij revolyuciyi U 1910 napravili do Franciyi de vin buv prisutnij na Pikardijskih vijskovih manevrah U 1911 pochav sluzhiti v Konstantinopoli v Genshtabi zbrojnih sil Na vijni sho pochalasya v 1911 zi shturmu Tripoli italijcyami Mustafa Kemal razom z grupoyu svoyih tovarishiv bivsya v rajoni Tobruka ta Dernu 22 grudnya 1911 zdobuv peremogu nad italijcyami u bitvi pid Tobrukom a 6 bereznya 1912 jogo priznachili na posadu komanduvacha osmanskimi vijskami v Deren Buv na frontah italo tureckoyi 1911 1912 Drugoyi Balkanskoyi ta Pershoyi svitovoyi vijn de za komandirski yakosti otrimav titul pasha yakij perekladayetsya yak general U zhovtni 1912 pochalasya Balkanska vijna v yakij brav uchast razom z vijskovimi pidrozdilami z Gallipoli i Bolajira Vin zigrav veliku rol u spravi vidvoyuvannya Didimotihona Dimetoki j Adrianopolya u bolgar U 1913 priznachenij na posadu vijskovogo atashe v Sofiyi de 1914 roku jomu prisvoyili zvannya pidpolkovnika Tam prosluzhiv do 1915 koli jogo napravili Tekirdag dlya formuvannya 19 yi diviziyi Kemal u Pershij svitovij vijni Atatyurk u toj chas komanduvach armiyeyu 1918 Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni uspishno komanduvav osmanskimi vijskami u bitvi za Chanakkale div Dardanelska operaciya 18 bereznya 1915 britano francuzka eskadra sprobuvala projti protoku Dardanelli odnak zaznala vazhkih vtrat Pislya cogo komanduvannya Antanti uhvalilo rishennya visaditi desant na pivostrovi Gallipoli 25 kvitnya 1915 britanci ta francuzi sho visadilisya na misi Ariburnu buli zupineni 19 yu diviziyeyu pid komanduvannyam Mustafi Kemalya Pislya ciyeyi peremogi Mustafu Kemalya pidvishili do zvannya polkovnika 6 7 serpnya 1915 britanski vijska znovu perejshli v nastup iz pivostrova Ariburnu Pid chas visadki vijsk avstralijskogo ta novozelandskogo korpusu ta inshih britanskih chastin na Gallipolskij pivostriv v hodi Dardanellskoyi operaciyi v najrozpachlivishij moment bitvi vranci 25 kvitnya 1915 v nakazi dlya svogo 57 go polku Kemal napisav Ya ne nakazuyu vam nastupati ya nakazuyu vam pomerti Poki mi budemo vmirati inshi vijska i komandiri zmozhut prijti i stati na nashi miscya Ves osobovij sklad 57 go polku zaginuv do kincya boyu 6 15 serpnya 1915 grupa vijsk pid komanduvannyam nimeckogo oficera Otto Sandersa i Kemalya zumila pereshkoditi uspihu britanskih sil pri visadci v zatoci Suvla Nastupnimi buli peremoga pri Kirechtepe 17 serpnya i druga peremoga pri 21 serpnya Pislya bitv za Dardanelli komanduvav vijskami v Adrianopoli ta Diyarbakiri 1 kvitnya 1916 jogo pidvishili do divizijnogo generala general lejtenant i priznachili komanduvachem 2 yi armiyi Pid jogo komanduvannyam 2 ga armiya na pochatku serpnya 1916 roku zumila nenadovgo zajnyati Mush i Bitlis ale nezabarom bula vibita zvidti rosiyanami Pislya korotkostrokovoyi sluzhbi v Damasku i Halebi Mustafa Kemal povernuvsya v Konstantinopol Zvidsi razom z princom Vahidettinom efendi virushiv do Nimechchini na liniyu frontu dlya provedennya inspekciyi Pislya povernennya z ciyeyi poyizdki serjozno zahvoriv i buv vidpravlenij na likuvannya do Vidnya i Baden Badenu 15 serpnya 1918 roku povernuvsya v Haleb na posadi komanduvacha 7 yu armiyeyu Pid jogo komanduvannyam armiya uspishno oboronyalasya vid atak britanskih vijsk Pislya pidpisannya Mudroskogo peremir ya kapitulyaciyi Osmanskoyi imperiyi 30 zhovtnya 1918 roku buv priznachenij na posadu komanduvacha grupoyu vijsk shvidkogo reaguvannya Pislya rozpusku ciyeyi armiyi Mustafa Kemal 13 listopada 1918 roku povernuvsya do Konstantinopolya de pochav pracyuvati v Ministerstvi oboroni U 1919 ocholiv nacionalno vizvolnij ruh proti Antanti sho priviv do progoloshennya Tureckoyi respubliki U 1921 sformuvav timchasovij uryad v Ankari U 1923 pislya progoloshennya respubliki stav yiyi pershim prezidentom praviv avtoritarno vprovadzhuyuchi reformi sho mali yevropeyizuvati i modernizuvati Turechchinu Sered jogo reform najbilsh znachushi skasuvannya bagatozhenstva j emansipaciya zhinok reforma zakonodavstva i osviti zamina arabskoyi abetki latinskoyu musulmanskogo kalendarya Grigorianskim Dbav i pro rozvitok promislovosti Smert U 1934 tureckij parlament nadav jomu jmennya Atatyurk perekladayetsya yak batko turkiv hocha deyaki turki perekladayut yak Velikij turok Pomer 10 listopada 1938 vid cirozu pechinki oskilki v ostanni roki svogo zhittya zlovzhivav alkogolem sho bulo pov yazane z vazhkimi moralnimi navantazhennyami Pohovanij v Ankari na Tureckomu derzhavnomu cvintari v mavzoleyi Organizaciya Ankarskogo uryaduVidatni nacionalisti na Kongresi Sivasu Zliva napravo Muzaffer Kilich Rauf Orbaj Bekir Sami Kundu Mustafa Kemal Atatyurk Rushen Eshref Unajdin Dzhemil Kahit Tojdemir Dzhevat Abbas Gyurer Pidpisannya Portoyu kapitulyaciyi zmusilo rozpochati planomirne rozzbroyennya i rozformuvannya Osmanskoyi armiyi 19 travnya 1919 roku Mustafa Kemal yak inspektor 9 yi armiyi pribuv do Samsuna 22 chervnya 1919 v Amaciya vin oprilyudniv cirkulyar Amasya Genelgesi yakij svidchiv sho nezalezhnist krayini znahoditsya pid zagrozoyu a takozh ogoloshuvav sklikannya deputativ na Sivaskij kongres 8 lipnya 1919 zvilnivsya z osmanskoyi armiyi sultanskij uryad vidav order na jogo aresht zgodom vin buv zasudzhenij zaochno do smertnoyi kari 23 lipnya 7 serpnya 1919 roku v Erzurumi vidbuvsya z yizd Erzurum Kongresi 6 ti shidnih vilajyetiv imperiyi za yakim pishov Sivaskij kongres provedenij z 4 po 11 veresnya 1919 roku Mustafa Kemal yakij zabezpechiv sklikannya i robotu cih kongresiv takim chinom viznachiv shlyahi poryatunku vitchizni 27 grudnya 1919 roku Mustafu Kemalya z radistyu zustrili zhiteli Angori Ankari Chleni Velikoyi nacionalnoyi asambleyi Atatyurk znahoditsya speredu Pislya okupaciyi Konstantinopolya vijskami Antanti i rozpusku ottomanskogo parlamentu 16 bereznya 1920 Kemal sklikav u Angori vlasnij parlament Veliki nacionalni zbori Turechchini VNZT pershe zasidannya yakogo vidkrilosya 23 kvitnya 1920 roku Sam Kemal buv obranij golovoyu parlamentu i glavoyu uryadu Velikih Nacionalnih Zboriv sho todi ne viznavalosya zhodnoyu z derzhav Osnovnim bezposerednim zavdannyam kemalistiv bula borotba z virmenami na pivnichnomu shodi z grekami na zahodi a takozh z okupaciyeyu Antantoyu tureckih zemel ta prodovzhenim de fakto rezhimom kapitulyacij 7 chervnya 1920 Angorskij uryad ogolosiv nedijsnimi vsi kolishni dogovori Osmanskoyi imperiyi krim togo Veliki nacionalni zbori Turechchini uryad vidkinuli i v kincevomu pidsumku shlyahom vijskovih dij zirvali ratifikaciyu pidpisanogo 10 serpnya 1920 roku mizh sultanskim uryadom ta krayinami Antanti Sevrskogo dogovoru yakij voni vvazhali nespravedlivim shodo tureckogo naselennya imperiyi ReformiProviv ryad reform u galuzi prava movi kulturi i pobutu Dotrimuvavsya politiki druzhbi z SRSR vvazhayuchi yiyi neobhidnoyu garantiyeyu nezalezhnosti Turechchini Iniciator ukladennya dogovoriv Turechchini z RSFRR 16 bereznya 1921 ta Zakavkazkimi radyanskimi respublikami 13 zhovtnya 1921 Viv peregovori z Nadzvichajnoyu misiyeyu URSR do Turechchini na choli z M V Frunze vnaslidok chogo v Ankari 2 sichnya 1922 bulo pidpisano dogovir pro druzhbu i braterstvo mizh Turechchinoyu ta URSR 17 grudnya 1925 roku uklav dogovir pro nejtralitet mizh Turechchinoyu ta SRSR Reforma vladnoyi vertikali Karta Turechchini 1927 roku yaka bula opublikovana do reformi alfavitu 1939 roku Turechchina aneksuvala derzhavu Hataj 29 lyutogo 1924 vidbulasya ostannya tradicijna ceremoniya p yatnichnogo vidviduvannya ostannim halifom Turechchini mecheti v Konstantinopoli Nastupnogo dnya vidkrivayuchi chergove zasidannya Velikih nacionalnih zboriv Turechchini Mustafa Kemal vimoviv obvinuvalnu promovu z privodu vikovogo vikoristannya islamskoyi religiyi yak politichnogo instrumentu zazhadav povernuti yiyi istinnomu priznachennyu terminovo i najrishuchishim chinom vryatuvati svyashenni religijni cinnosti vid riznogo rodu temnih cilej i pragnen 3 bereznya na zasidanni Velikih nacionalnih zboriv Turechchini pid golovuvannyam M Kemalya buli prijnyato sered inshih zakoni pro skasuvannya v Turechchini shariatskogo sudochinstva peredachu vakufnogo majna v rozporyadzhennya stvoryuvanogo generalnogo upravlinnyami vakufom Takozh peredbachalasya peredacha vsih naukovih ta navchalnih zakladiv u rozporyadzhennya ministerstva osviti stvorennya yedinoyi svitskoyi sistemi nacionalnoyi osviti Dani rozporyadzhennya poshiryuvalisya i na inozemni navchalni zakladi i na shkoli nacionalnih menshin Skasuvannya sultanatu 1 listopada 1922 roku Stvorennya Narodnoyi partiyi ta vstanovlennya odnopartijnoyi politichnoyi sistemi 9 veresnya 1923 roku Progoloshennya Respubliki 29 zhovtnya 1923 roku Skasuvannya halifatu 3 bereznya 1924 roku Peretvorennya v pravovij sferi Skasuvannya medzhelle zvodu zakoniv sho gruntuyutsya na shariati 1924 1937 roki Prijnyattya novogo Civilnogo kodeksu ta inshih zakoniv vnaslidok chogo stav mozhlivim perehid na svitsku sistemu derzhavnogo pravlinnya Suspilni zmini U 1926 prijnyatij novij Civilnij kodeks de vstanovlyuvalisya liberalni svitski principi civilnogo prava viznachalisya ponyattya vlasnosti volodinnya neruhomim majnom privatne spilne i t d Kodeks buv perepisanij z tekstu shvejcarskogo civilnogo kodeksu todi najprogresivnishogo v Yevropi Takim chinom pishov u minule Medzhelle zvid osmanskih zakoniv a takozh Zemelnij kodeks 1858 roku Nadannya zhinkam rivnih z cholovikami prav 1926 1934 Reforma golovnih uboriv i odyagu 25 listopada 1925 Zaborona na diyalnist religijnih oseredkiv j ordeniv 30 listopada 1925 Zakon pro prizvisha 21 chervnya 1934 Skasuvannya pristavok do imen u viglyadi prizvisk i zvan 26 listopada 1934 Vvedennya mizhnarodnih sistem chasu kalendarya i mir 1925 1931 Osvita Atatyurk vidviduye zanyattya z matematiki v Izmirskij serednij shkoli dlya hlopchikiv 1 lyutogo 1931 roku Ob yednannya vsih organiv osviti pid yedinim kerivnictvom 3 bereznya 1924 Prijnyattya novogo tureckogo alfavitu Ustanova Tureckogo lingvistichnogo ta Tureckogo istorichnogo tovaristv Vporyadkuvannya universitetskoyi osviti 31 travnya 1933 Novovvedennya u sferi vitonchenih mistectv Atatyurk dvichi 24 kvitnya 1920 roku i 13 serpnya 1923 roku obiravsya na post spikera VNZT Cej post poyednuvav u sobi posti glav derzhavi i uryadu 29 zhovtnya 1923 roku progoloshena respublika Turechchina i Atatyurka obrali pershim yiyi prezidentom Vidpovidno do konstituciyi vibori prezidenta krayini provodilisya raz na chotiri roki i Veliki Nacionalni Zbori Turechchini obirali Atatyurka na cej post v 1927 1931 i 1935 rokah 24 listopada 1934 roku tureckij parlament prisvoyiv jomu prizvishe Atatyurk batko turkiv abo velikij turok sami turki viddayut perevagu drugomu variantu perekladu Agrarna reforma V agrarnij politici derzhava rozpodilyala sered bezzemelnih i malozemelnih selyan nacionalizovanu derzhavnu vakufnu vlasnist a takozh zemli hristiyan sho pomerli abo zalishili Turechchinu Pislya kurdskogo povstannya shejha Sayida buli prijnyati zakoni pro skasuvannya naturalnogo podatku asharitu ta likvidaciyi inozemnoyi tyutyunovoyi firmi Rezhi 1925 Derzhava zaohochuvala stvorennya silskogospodarskih kooperativiv Ekonomichni reformi Odnim z osnovnih peretvoren Kemalya na pochatkovomu etapi stanovlennya novoyi derzhavi stala ekonomichna politika yaka viznachalasya nerozvinenistyu yiyi socialno ekonomichnoyi strukturi Z 14 mln naselennya blizko 77 prozhivalo v selah 81 6 bulo zajnyato v silskomu gospodarstvi 5 6 u promislovosti 4 8 v torgivli i 7 u sferi poslug Chastka silskogo gospodarstva v nacionalnomu dohodi stanovila 67 promislovosti 10 Bilsha chastina zaliznic zalishalasya v rukah inozemciv U bankivskij spravi strahovih kompaniyah municipalnih pidpriyemstvah v girnichodobuvnih pidpriyemstvah takozh panuvav inozemnij kapital Funkciyi Centralnogo Banku vikonuvav Ottomanskij bank kontrolovanij britanskim ta francuzkim kapitalom Misceva promislovist za okremim vinyatkom bula predstavlena remeslom i dribnimi kustarnimi promislami U 1924 za pidtrimki Kemalya i nizki deputativ Medzhlisu buv zasnovanij Dilovij bank Vzhe v pershi roki diyalnosti vin stav vlasnikom 40 akcij kompaniyi Tyurk telsiz telefon Tash pobuduvav najbilshij todi v Ankari gotel Ankara palas kupiv i reorganizuvav fabriku vovnyanih tkanin nadav krediti kilkom Ankarskim torgovcyam yaki postachali na eksport tiftik i vovnu Najvazhlivishe znachennya mav Zakon pro zaohochennya promislovosti yakij nabuv chinnosti z 1 lipnya 1927 roku Vidteper promislovec sho mav namir buduvati pidpriyemstvo mig otrimati bezoplatno zemelnu dilyanku do 10 ga Vin zvilnyavsya vid podatkiv na kriti primishennya na zemelnu dilyanku na pributok tosho Na materiali importovani dlya budivnictva ta virobnichoyi diyalnosti pidpriyemstva ne nakladalisya mitni zbori ta podatki U pershij rik virobnichoyi diyalnosti kozhnogo pidpriyemstva na vartist produkciyi sho viroblyalasya vstanovlyuvalasya premiya v 10 vartosti Dlya pidtrimki kursu tureckoyi liri i torgivli valyutoyu v berezni 1930 r buv zasnovanij timchasovij konsorcium do yakogo uvijshli vsi najbilshi nacionalni ta inozemni banki sho diyali v Stambuli a takozh ministerstvo finansiv Turechchini Cherez shist misyaciv pislya stvorennya konsorciumu bulo nadano pravo emisiyi Podalshim krokom v uporyadkuvanni groshovoyi sistemi i regulyuvannya kursu tureckoyi liri stalo zasnuvannya v lipni 1930 roku Centralnogo banku yakij rozpochav svoyu diyalnist u zhovtni nastupnogo roku Z pochatkom diyalnosti novogo banku konsorcium buv likvidovanij a pravo emisiyi perejshlo do Centralnogo banku Takim chinom perestav grati dominuyuchu rol u tureckij finansovij sistemi Skasuvannya sistemi asharit zastarilogo opodatkuvannya silskogo gospodarstva Zaohochennya privatnogo pidpriyemnictva v silskomu gospodarstvi Stvorennya zrazkovih silskogospodarskih pidpriyemstv Vidannya Zakonu pro promislovist i stvorennya promislovih pidpriyemstv Prijnyattya 1 go i 2 go planiv industrialnogo rozvitku 1933 1937 roki budivnictvo dorig na teritoriyi vsiyeyi krayini Movna reforma Turecka naciya yaka znaye yak zberegti svoyu krayinu svoyu visoku nezalezhnist povinna zberegti svoyu movu vid yarma inozemnih mov Gazi Mustafa Kemal U 1920 turecka mova mistila lishe 20 vidsotkiv sliv tyurkskogo pohodzhennya Reshta buli arabski perski francuzki Vnaslidok provedenoyi Atatyurkom movnoyi reformi u 1980 v tureckij movi zalishilosya 10 vidsotkiv sliv inshomovnogo pohodzhennya Rozvitok jshov shlyahom vidnovlennya davno zabutih sliv osuchasnennya yih i navit nadannya novogo zmistu Reforma vklyuchala takozh perehid z arabskogo pisma yake pogano pidhodilo dlya vidobrazhennya tureckoyi fonetiki na latinsku abetku Etnichni chistki U pragnenni ochistiti v etnichnomu ta religijnomu vidnoshenni Anatoliyu ta vvazhayuchi hristiyan neblagonadijnimi molodoturecka vlada pid provodom Atatyurka rozpochala etnichni chistki spryamovani proti greckogo ta virmenskogo naselennya Pontijskoyi oblasti yaki zgodom pererosli u genocidi pontijskogo ta virmenskogo narodiv dzherelo Nacionalizm i politika tyurkizaciyi menshinZgidno z Atatyurkom elementami yaki zmicnyuyut tureckij nacionalizm i yednist naciyi ye 1 Pakt pro nacionalnu zgodu 2 Nacionalne vihovannya 3 Nacionalna kultura 4 Yednist movi istoriyi ta kulturi 5 Turecka samosvidomist 6 Duhovni cinnosti U ramkah cih koncepcij gromadyanstvo bulo zakonodavcho ototozhneno z etnichnistyu i vsi zhiteli krayini vklyuchayuchi kurdiv sho stanovili ponad 20 vidsotkiv naselennya buli ogolosheni turkami Vsi movi krim tureckoyi buli zaboroneni Vsya sistema osviti bazuvalasya na vihovanni duhu tureckoyi nacionalnoyi yednosti Ci postulati buli progolosheni v konstituciyi 1924 roku zokrema v stattyah 68 69 70 80 Takim chinom nacionalizm Atatyurka protistavlyav sebe ne susidam a nacionalnim menshinam Turechchini yaki namagalisya zberegti svoyu kulturu i tradiciyi Atatyurk poslidovno buduvav monoetnichnu derzhavu siloyu nasadzhuyuchi turecku identichnist i piddayuchi diskriminaciyi tih hto namagavsya vidstoyuvati svoyu samobutnist Gaslom tureckogo nacionalizmu stala fraza Atatyurka Ya shaslivij govoriti ya turok tur Ne mutlu Turkum diyene Cej visliv ponini napisano na stinah pam yatnikah reklamnih shitah i navit na gorah Banknota epohi Atatyurka v Turechchini Sirij vovk ye simvolom tureckogo nacionalizmu yak i panturkizmu Skladnishe bulo z religijnimi menshinami virmenami grekami ta yevreyami yakim Lozannskij dogovir garantuvav mozhlivist stvoryuvati vlasni organizaciyi ta navchalni zakladi a takozh koristuvatisya nacionalnoyu movoyu Odnak Atatyurk ne mav namiru sumlinno vikonuvati ci punkti dogovoru Bula rozpochata kampaniya z nasadzhennya tureckoyi movi v pobuti nacionalnih menshin pid gaslom gromadyanine govori po turecki Vid yevreyiv napriklad napoleglivo vimagali abi voni vidmovilisya od ridnoyi movi dzhudesmo ladino i perejshli na turecku sho rozglyadalos yak svidchennya loyalnosti derzhavi Odnochasno derzhava zaklikala predstavnikiv religijnih menshin stati spravzhnimi turkami i na pidtverdzhennya cogo dobrovilno vidmovitisya vid prav garantovanih yim u Lozanni Stosovno yevreyiv ce bulo dosyagnuto tim sho v lyutomu 1926 roku gazeti opublikuvali vidpovidnu telegramu nibito poslanu 300 tureckimi yevreyami v Ispaniyu pri comu ni avtori ni adresati telegrami tak nikoli i ne buli nazvani Hocha telegrama bula vidverto falshivoyu yevreyi ne posmili yiyi sprostuvati U rezultati bula likvidovana avtonomiya yevrejskoyi gromadi v Turechchini yiyi yevrejskim organizaciyam i ustanovam dovelosya pripiniti abo znachnoyu miroyu zgornuti svoyu diyalnist Yim takozh suvoro zaboronyalosya pidtrimuvati zv yazki z yevrejskimi gromadami v inshih krayinah abo brati uchast u roboti mizhnarodnih yevrejskih ob yednan Bulo faktichno likvidovano yevrejsku nacionalno religijnu osvitu skasovano uroki yevrejskoyi tradiciyi ta istoriyi a vivchennya ivritu zvedeno do minimumu neobhidnogo dlya chitannya molitov Yevreyiv ne prijmali na sluzhbu v derzhavni ustanovi a tih hto pracyuvav u nih ranishe pri Atatyurku zvilnili v armiyi yevreyiv ne brali v oficeri i navit ne doviryali yim zbroyi vijskovu povinnist voni vidbuvali u trudovih bataljonah Represiyi proti kurdivCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2022 Pislya vinishennya i vignannya hristiyanskogo naselennya Anatoliyi kurdi zalishalisya yedinim velikim netureckim etnosom na teritoriyi Tureckoyi respubliki Pid chas Vijni za nezalezhnist Atatyurk obicyav kurdam nacionalni prava i avtonomiyu za sho j otrimav yihnyu pidtrimku Ale vidrazu pislya peremogi ci obicyanki buli zabuti Utvoreni na pochatku 20 h rr kurdski gromadski organizaciyi taki yak zokrema tovaristvo kurdskih oficeriv Azadi Kurdska radikalna partiya Kurdska partiya buli rozgromleni i ogolosheni poza zakonom U lyutomu 1925 pochalosya masove nacionalne povstannya kurdiv ocholene shejhom sufijskogo ordenu Nakshbandi Sayidom Pirani U seredini kvitnya povstancyam bulo zavdano rishuchoyi porazki v Genchskij dolini kerivniki povstannya na choli z shejhom Sayidom potrapili v polon i buli povisheni v Diyarbakiri Atatyurk vidpoviv na povstannya terorom 4 bereznya buli zasnovani vijskovo polovi sudi sudi nezalezhnosti na choli yakih postavlenij Ismet Inenyu Sudi karali za najmenshi proyavi spivchuttya do kurdiv polkovnik Ali Ruhi otrimav sim rokiv pozbavlennya voli za vislovleni nim v kafe simpatiyi do kurdiv zhurnalist Udzhuzu buv zasudzhenij do bagatorichnogo uv yaznennya za spivchuttya Ali Ruhi Pridushennya povstannya suprovodzhuvalosya masovimi vbivstvami i deportaciyami mirnih zhiteliv bulo znisheno blizko 206 kurdskih sil z 8758 budinkami i vbito ponad 15 tisyach zhiteliv Za slovami suchasnika turki Mustafi Kemalya v zhadobi pomsti vbivali kurdiv z tiyeyu zh zhorstokistyu i lyutistyu z yakoyu turki sultana vbivali grekiv virmen bolgar Stan oblogi na kurdskih teritoriyah prodovzhuvavsya bagato rokiv pospil Bulo zaboroneno vikoristannya kurdskoyi movi v gromadskih miscyah nosinnya nacionalnogo odyagu Knigi kurdskoyu movoyu konfiskovuvali i spalyuvalisya Slova kurd i Kurdistan buli vilucheni z pidruchnikiv a sami kurdi ogolosheni girskimi turkami yaki z nevidomoyi nauci prichini zabuli svoyu turecku identichnist U 1934 prijnyatij Zakon pro pereselennya 2510 za yakim ministr vnutrishnih sprav otrimav pravo zminyuvati misce prozhivannya riznih narodnostej krayini v zalezhnosti vid togo naskilki voni adaptuvalisya do tureckoyi kulturi U rezultati tisyachi kurdiv buli pereseleni na zahid Turechchini na yih misce zaselyalisya bosnijci albanci ta in Vidkrivayuchi zasidannya medzhlisu v 1936 zayaviv sho z usih problem sho stoyat pered krayinoyu chi ne najvazhlivishoyu ye kurdska i zaklikav pokinchiti z neyu raz i nazavzhdi Prote represiyi ne zupinili povstanskogo ruhu vidbulosya Araratske povstannya 1927 1930 roku na choli z polkovnikom Ihsanov Nuri pasheyu sho progolosiv v Araratskih gorah kurdsku respubliku Nove povstannya pochalos v 1936 roci v rajoni Dersimu naselenomu kurdami Zaza alavitami i koristuvavsya do togo chasu znachnoyu samostijnistyu Za propoziciyeyu Atatyurka pitannya pro umirotvorennya Dersimu vklyuchili do poryadku dennogo VNZT pidsumkom chogo stalo rishennya pro jogo peretvorennya u vilajyet z osoblivim rezhimom i perejmenuvannya v Tundzheli Glavoyu osoblivoyi zoni buv priznachenij general Alpdogan Vozhd dersimskih kurdiv Seyid Reza napraviv jomu lista z vimogoyu skasuvannya novogo zakonu u vidpovid proti dersimciv buli spryamovani zhandarmeriya vijska i 10 litakiv yaki pochali bombarduvannya rajonu Kurdskih zhinok i ditej yaki perehovuvalisya v pecherah zamurovuvali tam nagluho abo dushili dimom Tih hto vibiravsya kololi bagnetami Vsogo za danimi antropologa Martina Van Bryujnissena zaginulo do 10 naselennya Odnak dersimci prodovzhuvali povstannya protyagom dvoh rokiv U veresni 1937 Seyida Rezu vimanili u Erzindzhan nibito dlya peregovoriv shopili i povisili ale tilki cherez rik opir dersimciv bulo ostatochno zlamano Osobiste zhittyaAtatyurk i jogo druzhina Latife Ushakligil Adana 1923 29 sichnya 1923 odruzhivsya z Latife Ushakligil Shlyub Atatyurka i Latife hanim yaka suprovodzhuvala zasnovnika Tureckoyi respubliki u bagatoh poyizdkah po krayini zakinchivsya 5 serpnya 1925 Prichini rozluchennya nevidomi Ridnih ditej u nogo ne bulo zate vin uzyav 7 prijomnih dochok Afetu Sabihu Fikryat Yulkyu Nebie Rukie Zehru i sina Mustafu a takozh uzyav na pikluvannya dvoh hlopchikiv sirit Abdurrahmana ta Ishana Usim prijomnim dityam Atatyurk zabezpechiv horoshe majbutnye Odna z prijomnih dochok Atatyurka stala istorikom insha pershoyu tureckoyu zhinkoyu lotchikom Kar yeri dochok Atatyurka sluzhili shiroko propagovanimi prikladami emansipaciyi tureckoyi zhinki Pam yatPam yatnik Atatyurku v misti Marmaris Pislya smerti Mustafi Kemalya navkolo jogo osobi bulo stvoreno cilij kult v kozhnomu misti Turechchini stoyit pam yatnik Atatyurku jogo portreti visyat v usih derzhavnih ustanovah na chest Kemalya nazvanij najbilshij v krayini aeroport Krim togo v Turechchini zakonom peredbachene pokarannya za ochornennya biografiyi Atatyurka Takozh vazhlivim ye Den pam yati Mustafi Kemalya Atatyurka 10 listopada den jogo smerti Kozhnogo roku cogo dnya o 9 05 v tochnij chas smerti Mustafi Kemalya v krayini ogoloshuyetsya hvilina movchannya Krim togo protyagom cogo dnya v krayini zakriti rozvazhalni centri a po telebachennyu demonstruyutsya dokumentalni filmi pro Atatyurka Postat Atatyurka zalishayetsya centralnoyu v istorichnij pam yati Turechchini a kemalizm dosi vvazhayetsya oficijnoyu ideologiyeyu Turechchini ale v dijsnosti uzhe z 1980 h pochavsya vidhid vid zakladenih nim principiv zokrema v 1982 religijne vihovannya stalo obov yazkovim u derzhavnih shkolah sho oznachalo dosit serjoznij rozriv iz kemalistskim sekulyarizmom Nadali cej vidhid lishe pogliblyuvavsya osoblivo pislya prihodu v 2002 do vladi pomirkovano islamistskoyi Partiyi spravedlivosti ta rozvitku u yakij kemalisti sklali odnu z osnovnih politichnih opozicij Konflikt vladi z kemalizmom zagostrivsya pid chas protestiv na ploshi Taksim koli Erdogan u parlamenti neyavno nazvav Mustafu Kemalya i Ismeta Inenyu dvoma piyakami Ta popri vidmovu vid bagatoh principiv kemalizmu zakladenih u fundament Tureckoyi respubliki do rishuchogo rozrivu z pam yattyu pro Atatyurka vse she ne dohodit Div takozhFoks sobaka sobaka Mustafi Atatyurka PrimitkiAtatyurk Mustafa Kemal Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 http www britannica com EBchecked topic 591866 Thessaloniki https www aa com tr tr turkiye ataturkun dolmabahce sarayindaki odasinda toren 961584 http www milliyet com tr nefeslerin tutuldugu tarih 9 gundem detay 1789751 default htm https www haberturk com ataturk un hatiralari gaziantep te nufusta kayitli oldugu mahallede yasatiliyor 1706769 CONOR Sl d Track Q16744133 https www tbmm gov tr yayinlar hukumetler hukumetler cilt 1 pdf https www msb gov tr Content Upload Docs askeritariharsiv 13 turk istiklal harbi komutan biyografileri pdf https www sozcu com tr 2013 gundem ataturkun boyu ve kilosu kacti 227626 PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 20 sichnya 2020 Na chest ciyeyi dati nazvano stadion v Ankari Arhiv originalu za 29 listopada 2009 Procitovano 20 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 12 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2007 Procitovano 24 lyutogo 2007 ATATURK VE BOZKURT originalu za 11 sichnya 2007 Procitovano 11 sichnya 2007 Den pam yati Mustafi Kemalya Atatyurka v Turechchini nedostupne posilannya OUTLOOK 10 11 2014 Perri Anderson Pislya Kemalya vid Kemalya do Ozala 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Spilne 08 08 2013 Perri Anderson Pislya Kemalya pravlinnya Partiyi spravedlivosti ta rozvitku 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Spilne 15 08 2013 Who are the two drunks Turkish politicians ask after PM s remarks 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Daily News 29 05 2013 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 V I Golovchenko Atatyurk Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X V Golovchenko Atatyurk Ataturk Mustafa Kemal Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 44 ISBN 978 966 611 818 2 Atatyurk Biografiya mislitelya M Sh Ganioglu per z angl O Galenko Lviv Vid vo Anetti Antonenko 2018 240 s ISBN 617 7192 93 9 PosilannyaMustafa Kemal Atatyurk u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Mustafa Kemal Atatyurk u Vikishovishi Saltan A N Shest strel Mustaf Kemalya Atatyurka Elektronnyj resurs Rezhim dostupa k state http sled net ua node 32647 12 listopada 2016 u Wayback Machine Zaglavie s ekrana 17 08 16 Denis Kovalov Lyudmila Gromovik Shlyah Derzhavnika reformator Mustafa Kemal 18 sichnya 2017 u Wayback Machine Mizhnarodne viznannya ta nagorodi Poperednik Nimechchina Lyudina tizhnya zhurnalu Tajm 24 bereznya 1923 Nastupnik SShA