Мурсі — нілотська етнічна група, що проживає на південному заході Ефіопії. В основному населяють територію в долині річки Омо, в регіоні Південних національностей, народностей і нарадів недалеко від кордону з Південним Суданом. Згідно національного перепису 2007 року кількість представників народу становила 7500 осіб, на даний момент по різним оцінкам кількість становить близько 10 тисяч осіб.
| Мурсі | |
|---|---|
| Дівчина з народу мурсі | |
| Самоназва | Мун |
| Кількість | 7,500 згідно перепису 2007 року |
| Ареал | Ефіопія, південний захід |
| Раса | негроїди |
| Близькі до: | Ануак, Нілоти |
| Мова | Мурсі |
| Релігія | Анімізм |
Сьогодні автентичних мурсі в Ефіопії не залишилося, всі племена повністю або частково туристичні, тобто вони безумовно живуть як і сотні років тому, але в той же час для туристів та їх грошей. За кожен знімок потрібно розрахуватися, в іншому випадку мурсі стають вкрай агресивними.
Життєдіяльність ред.
Практично кожен дорослий чоловік народу мурсі озброєний автоматом. Щодня вони присвячують відпочинку та бездіяльності, а за потреби розважають туристів та виманюють у них гроші за фото та відео-зйомку. Постійно вживають кукурудзяний алкоголь аракі (що є однією з причин чому туристів до них пускають тільки в супроводі озброєної охорони рано вранці, щоб швидко сфотографуватись і встигнути виїхати поки мурсі ще тверезі).
Жінки в той час, за традицією не повинні заважати чоловікам відпочивати, вони займаються приготуванням їжі, іншою роботою та доглядом за дітьми. Тому у них роздільні побут, відпочинок і навіть харчування.
У їжу вживають кукурудзяну кашу і коржі, але в дні свят або хороших гонорарів від туристів мурсі їдять м'ясо (зазвичай це кози чи корови). Вони їдять м'ясо, як і у всій решті східної Африки - без спецій і солі, злегка підсмаживши над вогнем. Особливим делікатесом, для високопоставлених воїнів та старійшин, вважається козяча печінка, яку вживають в сирому вигляді змочуючи її у соус тара, що складається з перцю та солі.
Живуть мурсі в сіно-солом'яних будинках. Житло у всіх мурсі однакове, не залежно від статусу. Коли на вулиці спати холодно, в одній такій невеликій хатині сплять до 8 людей. Житло має куполоподібну форму і неймовірно низький лаз, скоріш за все для забезпечення тепло-збереження.
Особливості народу ред.
Дуже помітною особливістю народу мурсі, що зробило їх дуже відомими, є прикраси тіла. Одна з яких є розтягування нижньої губи тарілкою. В дитинстві практично кожній дівчинці роблять надріз під нижньою губою, та поступово розтягують її вставляючи тарілку все більшого діаметра, розмір якої може досягати двадцяти сантиметрів в діаметрі. Чим більша тарілка тим дівчина вважається гарнішою та тим більше викуп за неї зможуть отримати від нареченого. Наразі це не обов'язковий ритуал, та дозволяється молодим дівчатам за бажанням розтягувати губу. Ходить думка між мурсі що тарілка в губі захищає жінок від злих духів, але основна причина чому жінки досі розтягують губу те що це гарно. Другою особливою прикрасою як жінок так і чоловіків є шрамування. На тілі роблять глибокі надрізи, що в таких умовах довго гояться і гнояться, від чого утворюються нарости і горби.
Мова ред.
Мурсі розмовляють мовою Мурсі, яку відносять до мов Ніло-сахарської групи. У мові є два написання - засновані на Ефіопському і Латинському письмі відповідно.
Релігія та культура ред.
Як і більшість східноафриканських скотарів-землеробів, Мурсі вірять у вищі сили, які називають «Тумві». «Тумві» зазвичай мешкає на небі, але іноді проявляє себе, як «частина неба» (ahi a tumwin), така як птах або веселка. Основною релігійною посадою є посада жерця або Kômoru. Жрець є сполучною особою між громадою і богом і втілює в собі добробут всієї групи. Особливо цей так званий зв'язок проявляється в разі загрози посухи, голоду, хвороб і шкідників, здатних знищити врожай або принести шкоду худобі. Його роль полягає у вчиненні спеціальних обрядів щоб викликати дощ, захистити худобу і людей від хвороб, запобігти нападу сусідніх племен, гарантувати родючість ґрунту і так далі. В ідеалі, щоб зберегти цей сакральний зв'язок з Богом, жрець ніколи не повинен покидати меж рідних земель. Мурсі проповідують Анімізм як релігію.
Відношення з сусідами ред.
Північними сусідами мурсі є народ боді. У 1974 році, під час сильної засухи, мурсі і боді воювали за право населяти район Мара, який спочатку належав боді, але згодом був заселений мурсі.
Мурсі тримали свою худобу подалі від північних пасовищ, замість цього виводили її на східні околиці, тим самим захищаючи від сусідів, але, одночасно, піддаючи можливості зараження від мух це-це, популяція яких була значна у цьому районі.
В добавок до посух та інших негативних факторів вони втратили десяту частину свого населення через громадянські війни.
Література ред.
- James W. Films on the Mursi: The Land is Bad; Nitha / Wendy James // Antropology Today. — 1922. — Vol. 8, № 2. — P. 21-22.
- James W. The Mursi / Wendy James and Tsehai Berhane Selassie // RAIN. — 1976. — p. 6-7.
- Turton D. Mursi Response to Drought: Some Lessons for Relief and Rehabilitation / David Turton // African Affairs. — 1985. — Vol. 84, № 366. — P. 331-346.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мурсі |
- Mursi Online [ 18 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- People of Africa [ 12 січня 2013 у Wayback Machine.]
- The Mursi Language [ 3 січня 2006 у Wayback Machine.]
- National Geographic Photo Gallery [ 26 травня 2005 у Wayback Machine.]
- An anthropologist’s comments on the Mursi and the Omo Park situation [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] (also available as a Word file [Архівовано 27 лютого 2008 у wayback.archive-it.org])
- African Parks Foundation [ 5 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Mursi Online page on the Mursi 'Surmic' language (tugo) [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Full-text documents and journal articles about the Mursi [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] (Forced Migration Online, Digital Library)
Примітки ред.
- The Mursi, James W. The Mursi / Wendy James and Tsehai Berhane Selassie // RAIN. — 1976. — p. 7.
- Mursi Response to Drought, David T. Mursi Response to Drought: Some Lessons for Relief and Rehabilitation / David Turton // African Affairs. — 1985. — Vol. 84, № 366. — P. 335.
- Films on the Mursi, James W. Films on the Mursi: The Land is Bad; Nitha / Wendy James // Antropology Today. — 1922. — Vol. 8, № 2. — P. 21.