Московсько польська війна 1577 1582 Московсько польська війна 1577 1582 1 є завершальною частиною Лівонської війни в пер

Московсько-польська війна (1577-1582 ) - є завершальною частиною Лівонської війни, в період між 1577 і 1582 роком. Війська Речі Посполитої під командуванням короля польського та великого князя литовського Стефана Баторія успішно діяли проти армії Івана Грозного у боротьбі за Задвінське герцогство та Полоцьк . Московські війська були витіснені з Лівонії ще до укладання Ям-Запольського світу .

Московсько-польська війна 1577—1582

Лівонська війна

Облога Пскову війсками Стефана Баторія. Контратака псковського гарнізону

Дата:	1577—1582
Місце:	Території сучасної Росії, Білорусі, Півночі України, Польщі, Литви та Латвії
Привід:	боротьба Московії, Швеції та Польщі за «Лівонський спадок»:
Результат:	Перемога Речі Посполитої, Ям-Запольський мир

Сторони

Командувачі

Військові дії ред.

Вступивши за активної підтримки турків ( 1576 ) на престол Речі Посполитої Стефан Баторій перейшов у наступ, зайняв Венден ( 1578 ), проте московським військам вдалося взяти Оберпаллен і осадити Венден. Московські війська були розбиті під Венденом 21.10.1578 р. Сапегою і Бойє. Московити втратили Полоцьк ( 1579 ), Сокіл, Веліж, Усвят, Великі Луки . У взятих фортець поляки і литовці повністю знищували московські гарнізони . Польські та литовські загони розоряли Смоленщину, Сіверську землю, Рязанщину, південний захід Новгородчини, грабували московські землі аж до верхів'їв Волги. Зроблені ними спустошення нагадували найгірші татарські набіги. Литовський воєвода Філон Кміта з Орші спалив у західних московських землях 2000 сіл і захопив величезний полон. Литовські магнати Острозькі та Вишневецькі за допомогою легких кінних загонів пограбували Чернігівщину. Кіннота шляхтича Яна Соломерецького розорила околиці Ярославля.

У лютому 1581 р. литовці спалили Стару Руссу .

У 1581 польсько-литовське військо обложило Псков, маючи намір у разі успіху йти на Новгород Великий та Москву .

Оборона Пскова в 1581 - 1582 гарнізоном і населенням міста визначила сприятливіший результат війни для Московського царства: невдача під Псковом змусила Стефана Баторія піти на мирні переговори.

Див. також ред.

Примітки ред.

Władysław Konopczyński, Dzieje Polski nowożytnej. 1936, pp. 152—165.
Соловьёв С. М. «История России с древнейших времён», М., 2001, т. 6, с. 872
Соловьёв. С. М. История России с древнейших времён, М., 2001, т. 6, с. 873.

[1] Władysław Konopczyński, Dzieje Polski nowożytnej. 1936, pp. 152—165.

[2] Соловьёв С. М. «История России с древнейших времён», М., 2001, т. 6, с. 872

[3] Соловьёв. С. М. История России с древнейших времён, М., 2001, т. 6, с. 873.