Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого в Улашківцях — парафія і храм греко-католицької громади Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Улашківці Чортківського району Тернопільської области.
| Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці) | |
|---|---|
| Назва на честь: | Різдво Пресвятої Богородиці |
| | |
| 48°54′09″ пн. ш. 25°48′06″ сх. д. / 48.902694° пн. ш. 25.801750° сх. д.Координати: 48°54′09″ пн. ш. 25°48′06″ сх. д. / 48.902694° пн. ш. 25.801750° сх. д. | |
| Тип | монастир |
| Країна | Україна |
| Розташування | Україна, Тернопільська область, Чортківський район |
| Конфесія | УГКЦ |
| Єпархія | Бучацька єпархія |
| Орденська приналежність | Василіянский Чин святого Йосафата |
| Реліквії | чудотворні ікони Пресвятої Богородиці Улашківської та Предтечі Івана Христителя |
| Настоятель | о. Власій Фуц, ЧСВВ |
| Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці) (Україна) | |
| Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого у Вікісховищі |
Історія ред.
За переказами, у 1240 році монахи прибули до с. Звиняч, а в 1315 році цілою спільнотою поселилися в печерах Улашківців, де і продовжили монаше життя. Монастир діяв з XIV століття до 1946 року та з 1990 донині. З XVIII століття до 1946 року і з 1990 — в лоні УГКЦ.
- 1738 — збудовано монастирські приміщення, а в 1856 р. монастирський храм за проектом Адальберта Гаара.
- 1739 — монастир інкорпоровано в Чин Святого Василія Великого.
- 1765 — від родини Раціборських було передано в храм чудотворну ікону Пресвятої Діви Марії, написану на полотні за зразком Белзької (Ченстоховської) Богоматері.
- 1946 — більшовицька влада монастир закрила, а ченців вивезли на заслання. У радянський період органи влади з церкви зробили склад, а з монастиря — гуртожиток і клуб.
- 1995—2002 — монастир обслуговував парафію с. Милівців і парафіяльну капличку на хуторі Жмиків.
- 2008 — розпочато будівництво нового корпусу обителі.
У храмі є чудотворні ікони Пресвятої Богородиці Улашківської та Предтечі Івана Христителя, а також мощі Предтечі Івана Хрестителя, св. свщмч. Йосафата Кунцевича і фрагменти Чесного Животворящого Хреста Господнього.
Монастир і його парафія мають статус відпустового місця.
При парафії діють: братство, сестринство та Вівтарна дружина.
У власності монастиря є будівлі монастиря, богослужбова каплиця, храм, дзвіниця, зруйнований печерний монастир, господарські споруди. На території парафії є Хресна дорога.
Настоятелі ред.
- о. Віталій Брилинський (1740 вивезений у Росію)
- о. Пахомій Негребецький
- о. Йосафат Лозинський
- о. Віктор Ярембковський
- о. Лев Подсонський
- о. Іларіон Лонтовський
- о. Онуфрій Крижановський (†24.03.1793)
- о. Макарій Татаркевич (†20.03.1826 в Улашківцях)
- о. Авксентій Кулінич
- о. Інокентій Кундрат
- о. Павло Древницький
- о. Ігнатій Нагурський (†3.10.1866 в Улашківцях)
- о. Самуїл Чарноруцький
- о. Ізидор Коржинський
- о. Амврозій Тарчанин
- о. Леонтій Осмільовський
- о. Юліян Телішевський (†10.01.1883 в Улашківцях)
- о. Модест Бущак (†9.03.1896 в Улашківцях)
- о. Мирон Хмілевський
- о. Маркіян Шкірпан
- о. Аркадій Мурій
- о. Єремія Ломницький
- о. Мирон Хмілевський
- о. Йосиф Пеленський
- о. Макарій Каровець
- о. Євстахій Турковид
- о. Пасив Кисіль
- о. Вартоломей Сенюта
- о. Виссаріон Фідик
- о. Сильвестр Журавецький
- о. Єронім Галабарда
- о. Юліян Дацій
- о. Веніамин Розгін
- о. Панкратій Савицький
- о. Павло Олінський
- о. Андрій Явдощак (1990—1991)
- о. Теодосій Крецул (1991—2016)
- о. Власій Фуц (від 2016)
Див. також ред.
Джерела ред.
- Парафія с. Улашківці. Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (ЧСВВ) // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 367. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.