Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Молдовська література — література Молдовського князівства, пізніше Запрутської Молдови, Бессарабії, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова, створена румунською (молдовською) мовою, а також література іншими мовами, створена на молдовських теренах.
Молдовська література розглядається також як складова румунської літератури.
Історія
Створенню молдовської писемної літератури передувала багата усна народна творчість, що сформувалася в X–XI століттях: календарна й сімейна обрядова поезія («Плугушорул»), казки, героїчний епос («Гідра», «Тома Алімош», «Богатир Груя Грозован», «Міхул Копілул», «Кодряну», «Корбі»), історичні пісні («Дука Воде», «Бужор», «Тобулток»), народні легенди, прислів'я, приказки, ліричні пісні-дойни, балади («Сонце і місяць», «Багач і бідняк», «Долка»).
Найбільша пам'ятка молдовської ліро-епічної народної поезії — балада «Міоріца», різні версії якої були поширені також по всій Румунії. Боротьба проти османських завойовників відображена у баладі «Колодязь морозу», що була поширена як у Молдовському князівстві, так і в Валахії.
Середньовіччя
Перші пам'ятки писемності з'явилися у Молдові на рубежі IX–X століть церковно-слов'янською (староболгарською) мовою молдовської редакції, яка була до XVII століття офіційною мовою церкви й держави, а також літературною мовою. Цією мовою створено значну релігійну та історичну літературу («Житіє святого Іоанна Нового» та проповіді Григорія Цамблака, ієрарха молдовської церкви в 1401–1403 роках; анонімні літописи XV–XVI століть, літописи Макарія, Євфимія, Азарія в XVI ст. та інші). Перша молдовська книга — «Казань» (тлумачення Євангелій) митрополита Варлаама (1590–1657) була видана в 1643 році. Наступник Варлаама митрополит Дософтей (1624-93) переклав молдовською мовою «Псалтир» у віршах.
З XV століття молдовська література зазнала потужного впливу латинської культури, провідниками якої були домініканці та францисканці, та південно-слов'янської культури Сербії та Болгарії. Перша половина XVII століття ознаменовує пробудженням національної свідомості серед румунів. Молдовський Господар Василе Лупу відкриває вищий навчальний заклад, кілька друкарень (з 1642 року), видає першу молдовську «Ухвалу» — закон, що надає ряд привілеїв великому поміщицькому класові.
У другій половині XV століття в Молдовському князівстві з'являється й розвивається історична література. Хроніки складалися за велінням і під наглядом господарів і були призначені для прославлення їхніх діянь. При дворі Стефана Великого була складена офіційна хроніка слов'янською мовою, оригінал якої не зберігся, проте її зміст зберігся в п'яти редакціях: Анонімна хроніка, Путнянський літопис (у двох списках), молдовсько-німецька хроніка, молдовсько-російська хроніка та молдовсько-польська хроніка. Всі редакції включають час правління Стефана Великого і відображають основний зміст оригіналу. Разом з тим в кожній з хронік існують також деякі відмінності й доповнення переписувачів.
Молдовська хронографія слов'янською мовою продовжувала розвиватися і в XVI століття тобто Хроніка єпископа Романа Макарія, складена за дорученням Петра Рареша, охоплює історичні події, що відбувалися між 1504–1551 роках. Ігумен Євфимій з Кепріанського Успенського монастиря продовжує працю Макарія, описуючи історію Молдовського князівства в період 1541–1554 роках. за дорученням Олександра Лепушняну. Події 1554–1574 роках. були описані в хроніці ченця Азарія, учня Макарія, за указом . Основна ідея хронік XVI століття — це ідея зміцнення центральної влади. Азаров був останнім представником школи придворних літописців.
Літописи Молдовського князівства висвітлюють епоху з XIV по XVIII століття. У них описується діяльність окремих князів і монастирів, що реперзентували християнську культуру того часу. З XVII століття літописання початок вестися молдовською мовою. Відомі літописці Григорій Уреке (90-і роки XVI століття-1647), Мирон Костін (1633–1691), Іон Некулче (1672–1746).
На рівень тодішньої європейський науки молдовська історіографія піднялася у творах Дмитра Кантемира. Дмитро Кантемір був автором найповнішої протягом двох століть історії турків. Його «Історія зростання і занепаду Османської імперії» (1714) була перекладена багатьма європейськими мовами. Цінним у історичному, етнографічному та географічному плані є «Опис Молдавії», написаний Кантемиром в 1716.
Новий час
Лише в кінці XVIII-початку XIX століття виникає світська література. В 1780 році вийшла граматика Самуеля Міку «Елементи дако-романської мови» (латинською мовою). Про соціальний рух початку XIX століття оповідає хроніка Алеку Белдімана «Tragodia sau mai bine a zice jalnica Moldovei întâmplare după răzvrătirea grecilor», у якій описується селянське повстання 1821 року. Широку популярність мають «Гайдуцький пісні», молдовська народна пісня («дойна»).
На початку XIX століття виступають письменники: Георге Асакі (засновник першої молдовської газети "Румунська бджола " у 1829), , , , Богдан Петричейку Гашдеу, .
Когелнічану видає в Молдові журнал «Дачія літераре» (Літературна Дакія) та історичний журнал «Архіву роминяске» (Румунський архів), а в 1844 році разом з І. Гіке, Василе Александрі і Костянтином Негруцці випускає літературний журнал «Пропешіря» (Відродження), який через деякий час був закритий цензурою.
Константин Негруцці — засновник молдовської прози. Він брав активну участь в селянському повстанні 1821 року, втік до Бессарабію, де познайомився з Пушкіним.
У другій половині XIX століття молдовська література зазнає впливу французької літератури. Певний вплив на молдовську літературу мала також і німецька література.
У цьому часі розвивається творчість поета і драматурга Васіле Александрі (1821–1890), який був активним учасником національного руху за об'єднання Молдови та Волощини, учасником революції 1848 року, керівником журналів «Прогрес», «Літературна Дакія», засновником журналу «Літературна Румунія». У 1888 році Олена Севастос видає збірку «Кинтече молдовенеште» (Молдовські пісні). Націоналізм, естетизм, ідеалізація народної творчості характеризують Фольклорні збірники того часу. Представником традиційного крила є критик Тита Майореску, організатор консервативної партії. Популярний Богдан-Петричейку Гашдеу — редактор газети «Троян» та сатиричного журналу «Черіенок». Саме на цей час припадають найплідніші роки видатного румунського і молдовського поета Міхая Емінеску (1850–1889).
Молдовська література розвивається в руслі європейських традицій, оскільки завдяки близкості романських мов молдовські інтелектуали мали можливість читати в оригіналі найновіші тексти французької та італійської літератури.
Довоєнний радянський період (Молдавська АРСР)
З 1926 році газета «Плугарул Рошу» («Червоний орач») приділяє спершу куточок молдовської літератури, а потім починає виходити «Паӂина літераре» (Літературна сторінка), перетворена з 1 травня 1927 року на журнал «Молдова літераре» (Літературна Молдова). У квітні 1927 організується спілка молдовських радянських письменників «Ресерітул» (Схід). У наприкінці 1931 року при спілці молдовських письменників створюються секції «Тінерімя» (Молодь) і «Уларф» (Локаф). У листопаді 1931 року журнал «Молдова літераре» реорганізується в політико-літературний та публіцистичний щомісячний журнал «Жовтнень» — орган Спілки письменників і соціолого-літературної секції Молдавського наукового комітету.
Серед письменників цього періоду виділялися Міхай Андріеску, Феодор Малай (Пхунел), Самуїл Рівіновіч Лехтцір, Леонід Юхимович Корняну, І. Марков, Анна Кириченко, Гроза Бабич.
Бессарабія в складі Румунії
Участниками підпольного революційного руху й антифашистської боротьби в Бессарабії були письменники Єміліан Буков (1909—1984) і Андрій Лупан (1912—1992). Цікаві збірки віршів Букова «Мова сонця» (1937) і «Китай» (1938). На цей період припадає початок літературної діяльності й інших письменників: Джордже Менюка (1918—1987), Б. Істру (1914—1993), Т. Ненчева (1913—1941), Лівіу Деляну (1911—1967), Н. Костенко (нар. 1913), А. Робота (1916—1941), Г. Адама (1914—1946), (1905—1961), Д. Вєтрова (1913—1952) та інших.
Післявоєнний радянський період (Молдавська РСР)
У післявоєнні роки переважно розвивається література так званого соціалістичного реалізму, покликана прославляти «здобутки» радянської влади й засуджувати її ворогів. Незважаючи на ідеологічні утиски у цей час молдовська література все-таки змогла створити низку творів, значимість яких не викликає сумнівів і в XXI столітті.
Типовими зразками літератури соцреалізму можна назвати великі епічні твори-поеми «Андрієш» (1946) та «Країна моя»(1947) Букова, «Забута село» (1940) та «Обличчям до обличчя» (1945) Лупана, «Погорна» (1947) і «Весна в Карпатах» (1955) Істру, «Пісня зорі» (1948) Менюка, «Безсмертна молодість» (1950) Делянов, «Слово матері»(1952) Крученюка.
На ці роки припадає творчість поетів П. Дарієнка, (нар. 1923), В. Рошко (нар. 1925), (нар. 1920), (нар. 1927), А. Бусуйок (нар. 1928), (нар. 1922), В. Телеуке (нар. 1933), Г. Вієру (нар. 1935). П. Боцу (нар. 1933), А. Чіботару (нар. 1935), Е. Лотяну (нар. 1936), Л. Даміана (нар. 1935) та ін
Серед прозових творів того часу варто згадати «Листя смутку» (1957) Іона Друце (нар. 1928), «Кодри» (книги 1-2, 1954-57) І. Чобану (нар. 1927), «Нижня окраїна» (1962) Шляху, «Люди і долі» (1958) А. Шаларь (нар. 1923), «Вітер в обличчя» (1957) (нар. 1922), «Заметіль» (1960) Є. Даміан (нар. 1924), «Один перед обличчям любові» (1966) Бусуйок, «Крик стрижа» (1966) Володимира Бешляге (нар. 1931) та ін. Розвиваються жанри нарису і оповідання, з якими виступають багато хто з названих письменників, а також Менюк, Буків, Рошка, В. Малєва (нар. 1926), (нар. 1926), А. Маринат (нар. 1924), Р. Лунгу (нар. 1928) та ін.
У розвитку драматургії чільне місце посідають п'єси «Світло» (1948) Лупана, «Вируючий Дунай» (1957) Букова, «Колесо часу» (1959) Анни Лупан, «Літають пташки» (1957) (1908–1965), «Гіркота любові» (1958) , «Каса маре» (1960) і «Птахи нашої молодості» (1972) Іона Друце, «Діти і яблука» (1961) К. Кондря, п'єси Г. Маларчука (нар. 1934), Бусуйок, І. Подоляни (нар. 1929) та ін.
У 1960-1970-х роках з'являється чимало цікавих, хоча й не позбавлених нальоту соцреалізму творів поезії та прози. Серед них роман «Мости» (1965) Чобану, 1-а ч. роману «Тягар нашої доброти» (1968; під назвою «Степові балади», 1963) Друце, збірки віршів «День справжній, день прийдешній» (1965) Букова, «Закон гостинності» (1966) Лупана, " Материки " (1966) Боцу, «Коріння» (1966) Л. Даміана, «Вірші» (1965) Г. П. Вієру, «Оленячий острів» (1966) Віктора Телеуке, «Сходи» (1970) А. Чіботару та ін
Відносно великими накладами видаються молдоавські письменники-класики. Хоча більшість перекладів зарубіжної літератури в СРСР здійснювалося російською мовою й видавалося центральними московськими видавництвами, деякі важливі твори вийшли друком і в молдовському перекладі. Та насамперед з ідеологічних причин підтримувалися переклади молдовською мовою творів російської літератури, й так званих «літератур народів СРСР». В галузі перекладу працювали І. Крецу (нар. 1922), Александру Козмеску (нар. 1922), П. Старостін (нар. 1924), Ю. Баржанскій (нар. 1922) та ін.
Видавалися книги гагаузьких літераторів Д. Карачобана (нар. 1933) та (нар. 1922).
1940 року за зразком заідеологізованої та заієрархізованої Спілки письменників СРСР була створена Спілка письменників Молдавської РСР.
Республіка Молдова
Здобувши незалежність, Молдова стала самостійно виробляти свою культурну політику. Значно поглибилися культурні й зокрема літературні зв'язки з сусідньою Румунією. У Молдові виникли нові літературні журнали, як-от «Котрафорт», які намагалися заповнити численні лакуни з часів СРСР й скерувати молдовську літературу до європейських традицій. Саме завдяки новим журналам і видавництвам на кшталт «Картієр» утвердився статус румунської мови в Молдові, а більшість письменників уважають себе румунськими письменниками. Однак складне економічне становище Молдови ускладнює повноцінний розвиток видавничої та книгорозповсюджувальної інфраструктури.
Див. також
Література
- Потрібна відстань : сучас. поети Молдови : [зб. поезій] / упоряд. Л. Бутнару ; [пер. І. Астапенка та ін.]. — Львів : Літ. агенція "Піраміда", 2016. — 186 с. : портр. — На звороті тит. арк.: Міжнар. проект Київ. орг. Нац. спілки письменників України. — Зміст авт.: М. Беня, Л. Бутнару, Г. Кіпер, Т. Кіріак, Д. Круду, Ю. Філіп, І. Некіт, Н. Пілкін, М. Попа, В. Романчук, Н. Спетару, А. Сучев'яну, І. Зегря, А. Цуркану. —
- История литературий молдовенешть. — Кишинэу: 1958.
- Скице де фолклор молдовенеск. — Кишинэу: 1965.
- Молдавско-русско-украинские литературные и фольклорные связи. — Кишинэу: 1967.
- Матуритате. — Кишинэу: 1967.
- Студий деспре романтизмул ши реализмул молдовенеск дин секолул XIX. — Кишинэу: 1970.
- Профилурь литераре. — Кишинэу: 1972.
- Кожевников Ю. А. Литература Молдавии и Валахии. XVIII в // История всемирной литературы: В 9 томах. — М.: Наука, 1988. — Т. 5. — С. 332–335.
Посилання
- Література Республіки Молдова за 20 років відокремлення від СРСР[недоступне посилання з липня 2019]
- Молдови література і Шевченко // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 291-294.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moldovska literatura literatura Moldovskogo knyazivstva piznishe Zaprutskoyi Moldovi Bessarabiyi Moldavskoyi ARSR Moldavskoyi RSR suchasnoyi Respubliki Moldova stvorena rumunskoyu moldovskoyu movoyu a takozh literatura inshimi movami stvorena na moldovskih terenah Moldovska literatura rozglyadayetsya takozh yak skladova rumunskoyi literaturi IstoriyaStvorennyu moldovskoyi pisemnoyi literaturi pereduvala bagata usna narodna tvorchist sho sformuvalasya v X XI stolittyah kalendarna j simejna obryadova poeziya Plugushorul kazki geroyichnij epos Gidra Toma Alimosh Bogatir Gruya Grozovan Mihul Kopilul Kodryanu Korbi istorichni pisni Duka Vode Buzhor Tobultok narodni legendi prisliv ya prikazki lirichni pisni dojni baladi Sonce i misyac Bagach i bidnyak Dolka Najbilsha pam yatka moldovskoyi liro epichnoyi narodnoyi poeziyi balada Miorica rizni versiyi yakoyi buli poshireni takozh po vsij Rumuniyi Borotba proti osmanskih zavojovnikiv vidobrazhena u baladi Kolodyaz morozu sho bula poshirena yak u Moldovskomu knyazivstvi tak i v Valahiyi Serednovichchya Pershi pam yatki pisemnosti z yavilisya u Moldovi na rubezhi IX X stolit cerkovno slov yanskoyu starobolgarskoyu movoyu moldovskoyi redakciyi yaka bula do XVII stolittya oficijnoyu movoyu cerkvi j derzhavi a takozh literaturnoyu movoyu Ciyeyu movoyu stvoreno znachnu religijnu ta istorichnu literaturu Zhitiye svyatogo Ioanna Novogo ta propovidi Grigoriya Camblaka iyerarha moldovskoyi cerkvi v 1401 1403 rokah anonimni litopisi XV XVI stolit litopisi Makariya Yevfimiya Azariya v XVI st ta inshi Persha moldovska kniga Kazan tlumachennya Yevangelij mitropolita Varlaama 1590 1657 bula vidana v 1643 roci Nastupnik Varlaama mitropolit Dosoftej 1624 93 pereklav moldovskoyu movoyu Psaltir u virshah Z XV stolittya moldovska literatura zaznala potuzhnogo vplivu latinskoyi kulturi providnikami yakoyi buli dominikanci ta franciskanci ta pivdenno slov yanskoyi kulturi Serbiyi ta Bolgariyi Persha polovina XVII stolittya oznamenovuye probudzhennyam nacionalnoyi svidomosti sered rumuniv Moldovskij Gospodar Vasile Lupu vidkrivaye vishij navchalnij zaklad kilka drukaren z 1642 roku vidaye pershu moldovsku Uhvalu zakon sho nadaye ryad privileyiv velikomu pomishickomu klasovi U drugij polovini XV stolittya v Moldovskomu knyazivstvi z yavlyayetsya j rozvivayetsya istorichna literatura Hroniki skladalisya za velinnyam i pid naglyadom gospodariv i buli priznacheni dlya proslavlennya yihnih diyan Pri dvori Stefana Velikogo bula skladena oficijna hronika slov yanskoyu movoyu original yakoyi ne zberigsya prote yiyi zmist zberigsya v p yati redakciyah Anonimna hronika Putnyanskij litopis u dvoh spiskah moldovsko nimecka hronika moldovsko rosijska hronika ta moldovsko polska hronika Vsi redakciyi vklyuchayut chas pravlinnya Stefana Velikogo i vidobrazhayut osnovnij zmist originalu Razom z tim v kozhnij z hronik isnuyut takozh deyaki vidminnosti j dopovnennya perepisuvachiv Moldovska hronografiya slov yanskoyu movoyu prodovzhuvala rozvivatisya i v XVI stolittya tobto Hronika yepiskopa Romana Makariya skladena za doruchennyam Petra Raresha ohoplyuye istorichni podiyi sho vidbuvalisya mizh 1504 1551 rokah Igumen Yevfimij z Keprianskogo Uspenskogo monastirya prodovzhuye pracyu Makariya opisuyuchi istoriyu Moldovskogo knyazivstva v period 1541 1554 rokah za doruchennyam Oleksandra Lepushnyanu Podiyi 1554 1574 rokah buli opisani v hronici chencya Azariya uchnya Makariya za ukazom Osnovna ideya hronik XVI stolittya ce ideya zmicnennya centralnoyi vladi Azarov buv ostannim predstavnikom shkoli pridvornih litopisciv Litopisi Moldovskogo knyazivstva visvitlyuyut epohu z XIV po XVIII stolittya U nih opisuyetsya diyalnist okremih knyaziv i monastiriv sho reperzentuvali hristiyansku kulturu togo chasu Z XVII stolittya litopisannya pochatok vestisya moldovskoyu movoyu Vidomi litopisci Grigorij Ureke 90 i roki XVI stolittya 1647 Miron Kostin 1633 1691 Ion Nekulche 1672 1746 Na riven todishnoyi yevropejskij nauki moldovska istoriografiya pidnyalasya u tvorah Dmitra Kantemira Dmitro Kantemir buv avtorom najpovnishoyi protyagom dvoh stolit istoriyi turkiv Jogo Istoriya zrostannya i zanepadu Osmanskoyi imperiyi 1714 bula perekladena bagatma yevropejskimi movami Cinnim u istorichnomu etnografichnomu ta geografichnomu plani ye Opis Moldaviyi napisanij Kantemirom v 1716 Novij chas Lishe v kinci XVIII pochatku XIX stolittya vinikaye svitska literatura V 1780 roci vijshla gramatika Samuelya Miku Elementi dako romanskoyi movi latinskoyu movoyu Pro socialnij ruh pochatku XIX stolittya opovidaye hronika Aleku Beldimana Tragodia sau mai bine a zice jalnica Moldovei intamplare după răzvrătirea grecilor u yakij opisuyetsya selyanske povstannya 1821 roku Shiroku populyarnist mayut Gajduckij pisni moldovska narodna pisnya dojna Na pochatku XIX stolittya vistupayut pismenniki George Asaki zasnovnik pershoyi moldovskoyi gazeti Rumunska bdzhola u 1829 Bogdan Petrichejku Gashdeu Kogelnichanu vidaye v Moldovi zhurnal Dachiya literare Literaturna Dakiya ta istorichnij zhurnal Arhivu rominyaske Rumunskij arhiv a v 1844 roci razom z I Gike Vasile Aleksandri i Kostyantinom Negrucci vipuskaye literaturnij zhurnal Propeshirya Vidrodzhennya yakij cherez deyakij chas buv zakritij cenzuroyu Konstantin Negrucci zasnovnik moldovskoyi prozi Vin brav aktivnu uchast v selyanskomu povstanni 1821 roku vtik do Bessarabiyu de poznajomivsya z Pushkinim U drugij polovini XIX stolittya moldovska literatura zaznaye vplivu francuzkoyi literaturi Pevnij vpliv na moldovsku literaturu mala takozh i nimecka literatura U comu chasi rozvivayetsya tvorchist poeta i dramaturga Vasile Aleksandri 1821 1890 yakij buv aktivnim uchasnikom nacionalnogo ruhu za ob yednannya Moldovi ta Voloshini uchasnikom revolyuciyi 1848 roku kerivnikom zhurnaliv Progres Literaturna Dakiya zasnovnikom zhurnalu Literaturna Rumuniya U 1888 roci Olena Sevastos vidaye zbirku Kinteche moldoveneshte Moldovski pisni Nacionalizm estetizm idealizaciya narodnoyi tvorchosti harakterizuyut Folklorni zbirniki togo chasu Predstavnikom tradicijnogo krila ye kritik Tita Majoresku organizator konservativnoyi partiyi Populyarnij Bogdan Petrichejku Gashdeu redaktor gazeti Troyan ta satirichnogo zhurnalu Cherienok Same na cej chas pripadayut najplidnishi roki vidatnogo rumunskogo i moldovskogo poeta Mihaya Eminesku 1850 1889 Moldovska literatura rozvivayetsya v rusli yevropejskih tradicij oskilki zavdyaki blizkosti romanskih mov moldovski intelektuali mali mozhlivist chitati v originali najnovishi teksti francuzkoyi ta italijskoyi literaturi Dovoyennij radyanskij period Moldavska ARSR Z 1926 roci gazeta Plugarul Roshu Chervonij orach pridilyaye spershu kutochok moldovskoyi literaturi a potim pochinaye vihoditi Paӂina literare Literaturna storinka peretvorena z 1 travnya 1927 roku na zhurnal Moldova literare Literaturna Moldova U kvitni 1927 organizuyetsya spilka moldovskih radyanskih pismennikiv Reseritul Shid U naprikinci 1931 roku pri spilci moldovskih pismennikiv stvoryuyutsya sekciyi Tinerimya Molod i Ularf Lokaf U listopadi 1931 roku zhurnal Moldova literare reorganizuyetsya v politiko literaturnij ta publicistichnij shomisyachnij zhurnal Zhovtnen organ Spilki pismennikiv i sociologo literaturnoyi sekciyi Moldavskogo naukovogo komitetu Sered pismennikiv cogo periodu vidilyalisya Mihaj Andriesku Feodor Malaj Phunel Samuyil Rivinovich Lehtcir Leonid Yuhimovich Kornyanu I Markov Anna Kirichenko Groza Babich Bessarabiya v skladi Rumuniyi Uchastnikami pidpolnogo revolyucijnogo ruhu j antifashistskoyi borotbi v Bessarabiyi buli pismenniki Yemilian Bukov 1909 1984 i Andrij Lupan 1912 1992 Cikavi zbirki virshiv Bukova Mova soncya 1937 i Kitaj 1938 Na cej period pripadaye pochatok literaturnoyi diyalnosti j inshih pismennikiv Dzhordzhe Menyuka 1918 1987 B Istru 1914 1993 T Nencheva 1913 1941 Liviu Delyanu 1911 1967 N Kostenko nar 1913 A Robota 1916 1941 G Adama 1914 1946 1905 1961 D Vyetrova 1913 1952 ta inshih Pislyavoyennij radyanskij period Moldavska RSR U pislyavoyenni roki perevazhno rozvivayetsya literatura tak zvanogo socialistichnogo realizmu poklikana proslavlyati zdobutki radyanskoyi vladi j zasudzhuvati yiyi vorogiv Nezvazhayuchi na ideologichni utiski u cej chas moldovska literatura vse taki zmogla stvoriti nizku tvoriv znachimist yakih ne viklikaye sumniviv i v XXI stolitti Tipovimi zrazkami literaturi socrealizmu mozhna nazvati veliki epichni tvori poemi Andriyesh 1946 ta Krayina moya 1947 Bukova Zabuta selo 1940 ta Oblichchyam do oblichchya 1945 Lupana Pogorna 1947 i Vesna v Karpatah 1955 Istru Pisnya zori 1948 Menyuka Bezsmertna molodist 1950 Delyanov Slovo materi 1952 Kruchenyuka Na ci roki pripadaye tvorchist poetiv P Dariyenka nar 1923 V Roshko nar 1925 nar 1920 nar 1927 A Busujok nar 1928 nar 1922 V Teleuke nar 1933 G Viyeru nar 1935 P Bocu nar 1933 A Chibotaru nar 1935 E Lotyanu nar 1936 L Damiana nar 1935 ta in Sered prozovih tvoriv togo chasu varto zgadati Listya smutku 1957 Iona Druce nar 1928 Kodri knigi 1 2 1954 57 I Chobanu nar 1927 Nizhnya okrayina 1962 Shlyahu Lyudi i doli 1958 A Shalar nar 1923 Viter v oblichchya 1957 nar 1922 Zametil 1960 Ye Damian nar 1924 Odin pered oblichchyam lyubovi 1966 Busujok Krik strizha 1966 Volodimira Beshlyage nar 1931 ta in Rozvivayutsya zhanri narisu i opovidannya z yakimi vistupayut bagato hto z nazvanih pismennikiv a takozh Menyuk Bukiv Roshka V Malyeva nar 1926 nar 1926 A Marinat nar 1924 R Lungu nar 1928 ta in U rozvitku dramaturgiyi chilne misce posidayut p yesi Svitlo 1948 Lupana Viruyuchij Dunaj 1957 Bukova Koleso chasu 1959 Anni Lupan Litayut ptashki 1957 1908 1965 Girkota lyubovi 1958 Kasa mare 1960 i Ptahi nashoyi molodosti 1972 Iona Druce Diti i yabluka 1961 K Kondrya p yesi G Malarchuka nar 1934 Busujok I Podolyani nar 1929 ta in U 1960 1970 h rokah z yavlyayetsya chimalo cikavih hocha j ne pozbavlenih nalotu socrealizmu tvoriv poeziyi ta prozi Sered nih roman Mosti 1965 Chobanu 1 a ch romanu Tyagar nashoyi dobroti 1968 pid nazvoyu Stepovi baladi 1963 Druce zbirki virshiv Den spravzhnij den prijdeshnij 1965 Bukova Zakon gostinnosti 1966 Lupana Materiki 1966 Bocu Korinnya 1966 L Damiana Virshi 1965 G P Viyeru Olenyachij ostriv 1966 Viktora Teleuke Shodi 1970 A Chibotaru ta in Vidnosno velikimi nakladami vidayutsya moldoavski pismenniki klasiki Hocha bilshist perekladiv zarubizhnoyi literaturi v SRSR zdijsnyuvalosya rosijskoyu movoyu j vidavalosya centralnimi moskovskimi vidavnictvami deyaki vazhlivi tvori vijshli drukom i v moldovskomu perekladi Ta nasampered z ideologichnih prichin pidtrimuvalisya perekladi moldovskoyu movoyu tvoriv rosijskoyi literaturi j tak zvanih literatur narodiv SRSR V galuzi perekladu pracyuvali I Krecu nar 1922 Aleksandru Kozmesku nar 1922 P Starostin nar 1924 Yu Barzhanskij nar 1922 ta in Vidavalisya knigi gagauzkih literatoriv D Karachobana nar 1933 ta nar 1922 1940 roku za zrazkom zaideologizovanoyi ta zaiyerarhizovanoyi Spilki pismennikiv SRSR bula stvorena Spilka pismennikiv Moldavskoyi RSR Respublika Moldova Zdobuvshi nezalezhnist Moldova stala samostijno viroblyati svoyu kulturnu politiku Znachno poglibilisya kulturni j zokrema literaturni zv yazki z susidnoyu Rumuniyeyu U Moldovi vinikli novi literaturni zhurnali yak ot Kotrafort yaki namagalisya zapovniti chislenni lakuni z chasiv SRSR j skeruvati moldovsku literaturu do yevropejskih tradicij Same zavdyaki novim zhurnalam i vidavnictvam na kshtalt Kartiyer utverdivsya status rumunskoyi movi v Moldovi a bilshist pismennikiv uvazhayut sebe rumunskimi pismennikami Odnak skladne ekonomichne stanovishe Moldovi uskladnyuye povnocinnij rozvitok vidavnichoyi ta knigorozpovsyudzhuvalnoyi infrastrukturi Div takozhLitopisi Moldovskogo knyazivstvaLiteraturaPotribna vidstan suchas poeti Moldovi zb poezij uporyad L Butnaru per I Astapenka ta in Lviv Lit agenciya Piramida 2016 186 s portr Na zvoroti tit ark Mizhnar proekt Kiyiv org Nac spilki pismennikiv Ukrayini Zmist avt M Benya L Butnaru G Kiper T Kiriak D Krudu Yu Filip I Nekit N Pilkin M Popa V Romanchuk N Spetaru A Suchev yanu I Zegrya A Curkanu ISBN 978 966 441 464 4 Istoriya literaturij moldovenesht Kishineu 1958 Skice de folklor moldovenesk Kishineu 1965 Moldavsko russko ukrainskie literaturnye i folklornye svyazi Kishineu 1967 Maturitate Kishineu 1967 Studij despre romantizmul shi realizmul moldovenesk din sekolul XIX Kishineu 1970 Profilur literare Kishineu 1972 Kozhevnikov Yu A Literatura Moldavii i Valahii XVIII v Istoriya vsemirnoj literatury V 9 tomah M Nauka 1988 T 5 S 332 335 PosilannyaLiteratura Respubliki Moldova za 20 rokiv vidokremlennya vid SRSR nedostupne posilannya z lipnya 2019 Moldovi literatura i Shevchenko Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 291 294