Михаїл I Рангаве (грец. Μιχαὴλ Α' ὁ Ραγκαβές, бл. 770 — 11 січня 844 на острові Проті біля Константинополя) — імператор Візантії у 811–813 роках.
| Михаїл I Рангаве | |
|---|---|
| грец. Μιχαὴλ Α' ὁ Ραγκαβές | |
| Михаїл I Рангаве на монеті того часу. | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 811 |
| Кінець правління: | 813 |
| | |
| Попередник: | Ставракій |
| Наступник: | Лев V Вірменин |
| | |
| Дата народження: | бл.770 |
| Місце народження: | Константинополь |
| Країна: | Східної Римської імперії |
| Дата смерті: | 11 січня 844 |
| Місце смерті: | Киналиада |
| Поховання | Киналиада |
| Діти: | Феофілакт, Стауракіс, Никита, Георгій, Феофан |
| Батько: | Феофілакт Рангаве |
Михаїл народжений близько 770 року. Його батьком був патрицій Феофілакт, який пробував узурпувати владу у 781 році. Михаїл I Рангаве був одружений з Прокопією, дочкою імператора Никифора I й управляв імператорським палацом. У жовтні 811 року він захопив владу, скинув хворого сина Никифора, імператора Ставракія і призначив свого сина Феофілакта співімператором.
У 812 він визнав за Карлом I Великим титул Римського імератора. Однак у зовнішіній політиці були напружені стосунки з болгарами. Не вдалося укласти мир із болгарським ханом Крумом і болгари сплюндрували частину Македонії і Фракії. Михаїл зібрав військо і виступив проти болгар. 22 червня 813 року у битві під Верзінікією його військо було розбите. Він опинився під політичним тиском. Коли у липні 813 року війська проголошують імператором Лева Вірменина, Михаїл повернувся до приватного життя й пішов у монастир на острів Проті, де дожив до смерті у 844 році.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
(англ.)