Михалевич Андрій Степанович (псевдо: «Денис», «Кос», «Старий», «Шугай», «В», «13», «73», «132», «333»; 1918, прис. Хочете с. Замшани, Ратнівський район, Волинська область — 8.12.1951, в лісі біля с. Нові Червища, Камінь-Каширський район, Волинська область) — лицар Срібного хреста заслуги УПА.
| Андрій Михалевич | |
|---|---|
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1918 с. Замшани, Ратнівський район, Волинська область |
| Смерть | 8 грудня 1951 с. Нові Червища, Камінь-Каширський район, Волинська область |
| Псевдо | «Кос», «Денис», «Старий», «Шугай», «В», «13», «132», «333», «73» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Українська держава (1941) |
| Вид ЗС | УПА ОУНР |
| Війни / битви | Друга Світова війна |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився у сім'ї селян Сергія та Мотрі Михалевич. Освіта — середня: закінчив Ковельську лісничу школу. Одружений. Член ОУН. У 1938 р. був учасником демонстрації в Ковелі після вбивства Є. Коновальця. Керівник Седлищанського районного проводу ОУН (1939—1940). У 1940 р. призваний до лав Червоної армії, а в червні 1941 р. потрапив у німецький полон, звідки восени 1941 р. був звільнений і повернувся додому. Працював лісничим, а в 1942 р. перейшов на нелегальне становище. Референт СБ Седлищанського районного проводу ОУН, керував засідками на автошляху Ковель–Брест. Командир сотні УПА на теренах Ратнівського та Старовижівського р-нів Волинської обл. (?-11.1943), командир куреня УПА (11.1943-?), керівник Старовижівського районного проводу ОУН (05.1946-03.1947), Старовижівського (04.-08.1947), Любомльського (09.1947-1949) надрайонних проводів ОУН, референт СБ та заступник керівника Ковельського окружного проводу ОУН (1949-12.1951). Загинув у криївці, оточений агентурно-бойовою групою «Стального» Управління МДБ Волинської обл. Підірвався на гранаті, щоб живим не потрапити в руки ворога.
Нагороди ред.
- Згідно з Постановою УГВР від 15.06.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/52 від 20.06.1952 р. керівник СБ Ковельського окружного проводу ОУН Андрій Михалевич — «Кос» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.
Вшанування пам'яті ред.
- 1.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Луцьку Срібний хрест заслуги УПА (№ 034) переданий Віталію Михалевичу, племіннику Андрія Михалевича — «Коса»..
Примітки ред.
- Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2019.
Джерела та література ред.
- Архів УМВС України. — Ф. О . — Спр. 3333. — Арк. 2.
- Архів УСБУ ВО. — Ф. П. — Спр. 5151. — Арк. 102.
- Архів УСБУ ВО. — Ф. П. — Спр. 7825. — Арк. 40.
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 279.
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 85. — Арк. 15.
- ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1693. — Арк. 84.
- Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930—1955). — Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. — С. 470—471.
- Коц М. Між рядками секретних паперів // Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2006. — Вип. 21. — С. 115.
- Михалевич А. Незгасима ватра // Вісті Ковельщини. — 2007. — 3 травня.
- Літопис УПА. Нова серія. Т. 15: Боротьба проти повстанського руху та націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945—1954. Кн. 2 / Упор. С. Власенко, С. К окін, В. Лозицький. — Київ; Торонто, 2011. — С. 76.
- Смірнова В. Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — № 2 (37). — Харків, 2012. — С. 266—270.
- Якуб'юк А. Комбатанти Волинського краю // Волинь. — 2002. — № 4. — С. 151.
- Манзуренко В. Лицарі Срібного Хреста Заслуги // Український визвольний рух. — 2006. — № 8. — С. 277—301.
- Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. — Рівне, 2008. — Т. 1. — C. 329.
- Федорович О. Полювання на «Коса» // Полісся. — 2014. — 4 січня.