Миха́йло (Мойсе́й) Абра́мович Шве́йцер (* 16 березня 1920, Перм — †2 червня 2000, Москва) — радянський кінорежисер, народний артист РРФСР.
Михайло Абрамович Швейцер | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Мойсей Абрамович Швейцер | |||
Народився | 16 березня 1920 Перм, РРФСР | |||
Помер | 2 червня 2000 (80 років) Москва, Росія | |||
Поховання | Востряковський цвинтар | |||
Національність | єврей | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | кінорежисер, сценарист | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Заклад | d | |||
Роки діяльності | 1949—1993 | |||
Дружина | С. А. Мількіна | |||
Брати / сестри | d[1] | |||
IMDb | nm0796073 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 16 березня 1920 р. в м. Перм. Весною 1925 року переїхав до Москви, вступив до ВДІКу, вчився у Сергія Ейзенштейна. «Я учень Ейзенштейна, — любив говорити Швейцер. — Коли ми привезли в Локарно на кінофестиваль фільм „Воскресіння“, всі журналісти відмітили в картині вплив Ейзенштейна. Я дійсно пам'ятаю багато його заповітів. Картина „Час, вперед!“ теж створена під великим впливом уроків Ейзенштейна. Я взагалі вважаю цю картину своєю найкращою. Вона сильна і у сенсі майстерності, і у сенсі щирості».
Працював на Ташкентській к/с у 1941—1942 рр. як асистент режисера. У 1944 році закінчив режисерський факультет ВДІКу, почав працювати на "Мосфільм"і. Був асистентом режисера на зйомках стрічки М. І. Ромма «Людина No 217» у 1944 році.
Перша самостійна робота — фільм «Шлях слави» (1949). Після цієї картини, зйомки якої (як експеримент) виконували зразу троє молодих режисерів, Швейцер залишився без роботи: його поява у кіно припала на період «боротьби з космополітизмом». Звільнений з кіностудії «Мосфільм», він тільки при допомозі М. І. Ромма, у якого він був асистентом на стрічці «Людина № 217», зміг влаштуватися на Свердловську кіностудію режисером документальних фільмів. У період з 1951 по 1955 рр. Швейцер відзняв ряд документальних та видових фільмів.
У 1953—1955 рр. працює на к/с «Ленфільм». З 1956 — режисер-постановник к/с «Мосфільм».
Потім доля потурала йому і у 1956 році він зняв картину «Чужа рідня». Зразу після нього, у 1957 році, разом з В. Тендряковим, знімає фільм «Тугий вузол». І знову невдача — фільм був названий «антипартійним» і пішов у прокат (обмежений) лише після серйозних виправлень під назвою «Саша вступає в життя» (початковий варіант був вперше показаний лише у 1989 році). Швейцер потім зізнавався, що давав тоді собі слово більше ніколи не працювати з сучасним матеріалом.
Загалом, якщо сучасність не балувала режисера, то класика була благодатним матеріалом — так з'являються «Воскресіння», «Крейцерова соната», «Золоте теля», «Маленькі трагедії», «Мертві душі», які ввійшли у золотий фонд радянського (та пост-радянського) кіно.
Головною людиною в житті Михайла Швейцера була його жінка — Софія Абрамівна Мількіна, теж випускниця ВДІКу, з якою він познайомився наприкінці війни у 1944 році. Вона, за його словами, була і його вчителем, і єдиною людиною, яка ставила високі вимоги і не дозволяла схибити, яка формувала світогляд режисера та його реальне життя. Завдяки її величезним духовним, творчім та організаційним силам, Швейцер та їх спільна з Софією Абрамівною творчість відбулися. Багато режисерських та сценарських робіт зроблено разом з нею.
М.Швейцер був художнім консультантом Правління Кіноконцерну «Мосфільм». Він написав і опублікував в центральних газетах та журналах низку серйозних статей про життя та про мистецтво. Протягом багатьох років був головою Бюро режисерів студії та членом Правління Союзу Кінематографістів СРСР.
Михайло Швейцер помер 2 червня 2000 р. у Москві через місяць після автокатастрофи.
Нагороди та звання
- 1977 — Народний артист РРФСР
- 1977 — Лауреат Державної премії СРСР (фільм «Втеча містера Мак-Кінлі»)
- 1989 — Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (фільм «Крейцерова соната»)
- 1990 — Народний артист СРСР
- 1992 — Премія «Кінотавр», приз у номінації «За творчій внесок в кіномистецтво»
- 1995 — Лауреат Премії «Золотий Овен» («Людина кінематографічного року»)
- 1996 — «Орден Пошани»
- 1998 — Премія Президента Росії в області літератури та мистецтва
- 1999 — Лауреат Премії «Ніка» (приз «Честь и достоинство»)
- 1999 — Золота пушкінська медаль рос. «За вклад в развитие, сохранение и приумножение традиций отечественной культуры»
- 2000 — Орден «За заслуги перед Вітчизною» III-го ступеню
- 2000 — Лауреат премії мерії м. Москви в області кіно (посмертно)
Фільмографія
Режисерські роботи
- 1948 — «Шлях слави», разом з Б.Бунєєвим та А.Рибаковим
- 1954 — «Кортик», разом з В. Венгеровим
- 1956 — «Чужа рідня» (у головній ролі Микола Рибников)
- 1957 — «Тугий вузол», (інша назва «Саша вступає у життя»)
- 1960 — «Воскресіння», 1-ша серія
- 1960 — «Мічман Панін»
- 1961 — «Воскресіння», 2-га серія
- 1966 — «Час, вперед!», разом з С. Мількіною
- 1968 — «Золоте теля»
- 1970 — «Карусель»
- 1975 — «Втеча містера Мак-Кінлі»
- 1977 — «Смішні люди!»
- 1979 — «Маленькі трагедії», телевізійний фільм
- 1984 — «Мертві душі», телевізійний фільм
- 1987 — «Крейцерова соната», разом з С. Мількіною
- 1992 — («Як живете, карасі?»), разом з С. Мількіною
- 1993 — , телевізійний фільм, разом з С. Мількіною
Сценарії до фільмів
- 1960 — «Воскресіння», 1-ша серія (участь у сценарії)
- 1961 — «Воскресіння», 2-га серія (участь у сценарії)
- 1966 — «Час, вперед!», разом з В.Катаєвим
- 1968 — «Золоте теля»
- 1970 — «Карусель»
- 1977 — «Смішні люди!»
- 1979 — «Маленькі трагедії»
- 1984 — «Мертві душі»
- 1987 — «Крейцерова соната»
- 1992 — («Як живете, карасі?»), разом з С. Мількіною та Є.Козловським
- 1993 — , разом з С. Мількіною
- 2001 — , анімаційний (Росія), разом з О. Деміним
Акторські роботи
- 1966 — «Час, вперед!»
Посилання
- Энциклопедия отечественного кино[недоступне посилання з серпня 2019]
- http://echo.msk.ru/programs/time/528382-echo/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Shvejcer Miha jlo Mojse j Abra movich Shve jcer 16 bereznya 1920 Perm 2 chervnya 2000 Moskva radyanskij kinorezhiser narodnij artist RRFSR Mihajlo Abramovich ShvejcerIm ya pri narodzhenniMojsej Abramovich ShvejcerNarodivsya16 bereznya 1920 1920 03 16 Perm RRFSRPomer2 chervnya 2000 2000 06 02 80 rokiv Moskva Rosiya avtomobilna avariyaPohovannyaVostryakovskij cvintarNacionalnistyevrejGromadyanstvo SRSRDiyalnistkinorezhiser scenaristAlma materVserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiZakladdRoki diyalnosti1949 1993DruzhinaS A MilkinaBrati sestrid 1 IMDbnm0796073Nagorodi ta premiyiOrden Poshani Zolotij Oven Nika Kinotavr priz u nominaciyi Za tvorchij vnesok v kinomistectvo ZhittyepisNarodivsya 16 bereznya 1920 r v m Perm Vesnoyu 1925 roku pereyihav do Moskvi vstupiv do VDIKu vchivsya u Sergiya Ejzenshtejna Ya uchen Ejzenshtejna lyubiv govoriti Shvejcer Koli mi privezli v Lokarno na kinofestival film Voskresinnya vsi zhurnalisti vidmitili v kartini vpliv Ejzenshtejna Ya dijsno pam yatayu bagato jogo zapovitiv Kartina Chas vpered tezh stvorena pid velikim vplivom urokiv Ejzenshtejna Ya vzagali vvazhayu cyu kartinu svoyeyu najkrashoyu Vona silna i u sensi majsternosti i u sensi shirosti Pracyuvav na Tashkentskij k s u 1941 1942 rr yak asistent rezhisera U 1944 roci zakinchiv rezhiserskij fakultet VDIKu pochav pracyuvati na Mosfilm i Buv asistentom rezhisera na zjomkah strichki M I Romma Lyudina No 217 u 1944 roci Persha samostijna robota film Shlyah slavi 1949 Pislya ciyeyi kartini zjomki yakoyi yak eksperiment vikonuvali zrazu troye molodih rezhiseriv Shvejcer zalishivsya bez roboti jogo poyava u kino pripala na period borotbi z kosmopolitizmom Zvilnenij z kinostudiyi Mosfilm vin tilki pri dopomozi M I Romma u yakogo vin buv asistentom na strichci Lyudina 217 zmig vlashtuvatisya na Sverdlovsku kinostudiyu rezhiserom dokumentalnih filmiv U period z 1951 po 1955 rr Shvejcer vidznyav ryad dokumentalnih ta vidovih filmiv U 1953 1955 rr pracyuye na k s Lenfilm Z 1956 rezhiser postanovnik k s Mosfilm Potim dolya poturala jomu i u 1956 roci vin znyav kartinu Chuzha ridnya Zrazu pislya nogo u 1957 roci razom z V Tendryakovim znimaye film Tugij vuzol I znovu nevdacha film buv nazvanij antipartijnim i pishov u prokat obmezhenij lishe pislya serjoznih vipravlen pid nazvoyu Sasha vstupaye v zhittya pochatkovij variant buv vpershe pokazanij lishe u 1989 roci Shvejcer potim ziznavavsya sho davav todi sobi slovo bilshe nikoli ne pracyuvati z suchasnim materialom Zagalom yaksho suchasnist ne baluvala rezhisera to klasika bula blagodatnim materialom tak z yavlyayutsya Voskresinnya Krejcerova sonata Zolote telya Malenki tragediyi Mertvi dushi yaki vvijshli u zolotij fond radyanskogo ta post radyanskogo kino Golovnoyu lyudinoyu v zhitti Mihajla Shvejcera bula jogo zhinka Sofiya Abramivna Milkina tezh vipusknicya VDIKu z yakoyu vin poznajomivsya naprikinci vijni u 1944 roci Vona za jogo slovami bula i jogo vchitelem i yedinoyu lyudinoyu yaka stavila visoki vimogi i ne dozvolyala shibiti yaka formuvala svitoglyad rezhisera ta jogo realne zhittya Zavdyaki yiyi velicheznim duhovnim tvorchim ta organizacijnim silam Shvejcer ta yih spilna z Sofiyeyu Abramivnoyu tvorchist vidbulisya Bagato rezhiserskih ta scenarskih robit zrobleno razom z neyu M Shvejcer buv hudozhnim konsultantom Pravlinnya Kinokoncernu Mosfilm Vin napisav i opublikuvav v centralnih gazetah ta zhurnalah nizku serjoznih statej pro zhittya ta pro mistectvo Protyagom bagatoh rokiv buv golovoyu Byuro rezhiseriv studiyi ta chlenom Pravlinnya Soyuzu Kinematografistiv SRSR Mihajlo Shvejcer pomer 2 chervnya 2000 r u Moskvi cherez misyac pislya avtokatastrofi Nagorodi ta zvannya1977 Narodnij artist RRFSR 1977 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR film Vtecha mistera Mak Kinli 1989 Laureat Derzhavnoyi premiyi RRFSR im brativ Vasilyevih film Krejcerova sonata 1990 Narodnij artist SRSR 1992 Premiya Kinotavr priz u nominaciyi Za tvorchij vnesok v kinomistectvo 1995 Laureat Premiyi Zolotij Oven Lyudina kinematografichnogo roku 1996 Orden Poshani 1998 Premiya Prezidenta Rosiyi v oblasti literaturi ta mistectva 1999 Laureat Premiyi Nika priz Chest i dostoinstvo 1999 Zolota pushkinska medal ros Za vklad v razvitie sohranenie i priumnozhenie tradicij otechestvennoj kultury 2000 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III go stupenyu 2000 Laureat premiyi meriyi m Moskvi v oblasti kino posmertno FilmografiyaRezhiserski roboti 1948 Shlyah slavi razom z B Bunyeyevim ta A Ribakovim 1954 Kortik razom z V Vengerovim 1956 Chuzha ridnya u golovnij roli Mikola Ribnikov 1957 Tugij vuzol insha nazva Sasha vstupaye u zhittya 1960 Voskresinnya 1 sha seriya 1960 Michman Panin 1961 Voskresinnya 2 ga seriya 1966 Chas vpered razom z S Milkinoyu 1968 Zolote telya 1970 Karusel 1975 Vtecha mistera Mak Kinli 1977 Smishni lyudi 1979 Malenki tragediyi televizijnij film 1984 Mertvi dushi televizijnij film 1987 Krejcerova sonata razom z S Milkinoyu 1992 Yak zhivete karasi razom z S Milkinoyu 1993 televizijnij film razom z S Milkinoyu Scenariyi do filmiv 1960 Voskresinnya 1 sha seriya uchast u scenariyi 1961 Voskresinnya 2 ga seriya uchast u scenariyi 1966 Chas vpered razom z V Katayevim 1968 Zolote telya 1970 Karusel 1977 Smishni lyudi 1979 Malenki tragediyi 1984 Mertvi dushi 1987 Krejcerova sonata 1992 Yak zhivete karasi razom z S Milkinoyu ta Ye Kozlovskim 1993 razom z S Milkinoyu 2001 animacijnij Rosiya razom z O Deminim Aktorski roboti 1966 Chas vpered PosilannyaEnciklopediya otechestvennogo kino nedostupne posilannya z serpnya 2019 http echo msk ru programs time 528382 echo