Михайло Кантакузин (грец. Μιχαήλ Καντακουζηνός; 1264/1265 — 1316) — 1-й пожиттєвий епітроп (наглядач) Мореї (Містри) в 1308—1316 роках.
| Михайло Кантакузин | |
|---|---|
| Народився | 1264 |
| Помер | 1316 Містра, Sparta Municipalityd, Laconia Regional Unitd, Пелопоннес, Decentralized Administration of Peloponnese, Western Greece and the Ionian Islandsd, Греція |
| Країна | Візантійська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Рід | Кантакузін[d] |
| У шлюбі з | Theodora Palaiologina Kantakouzened |
| Діти | Іоанн VI Кантакузин |
Життєпис Редагувати
Походив з візантійського шляхїетського роду Кантакузинів, перші представники якої досягли значних посад за перших Комнінів. Син Мbхайла Кантакузина, вірного прихильника візантійського імператора Михайла VIII Палеолога, що був кевалем фортеці Монемвасія, і загинув у боротьбі проти Ахейського князівства.
Про більшу частину діяльності Минайла Кантакузина невідомо. Але напевне зумів проявити себе за часів імператора Андроніка II, оскільки той у 1308 році той призначив візантійській провінції Містра на Пелопоннесі довічний епітроп (до того керував кефал, що призначався на 1 рік), яким став Кантакузин.
Спочатку досяг значного успіху у боротьбу з корупцією місцевих чиновників, намагався поліпшити економічне становище місцевої знаті та купців. Наступним кроком стало намагання розширити межі візантійських володінь. Це призвело до конфлікту з Ахейським князівством, що володіло більшою частиною Пелопоннесу. В битві при Тріиотамосі візантійці зазнали поразки від військ князя Філіпа II. В результаті цього Кантакузин втратив більшість земель, окрім Містри. Після того як Філіп II залишив Пелопоннес, Михайло перейшов у наступ, переміг ахейські загони в ущелині Жерині та повернув втрачені землі.
В наступні роки зміцнив фінансове становище області. Помер 1316 року. Йому наступником на посаді епітропа став Андронік Асен.
Родина Редагувати
Дружина — Теодола Палеологіна Ангеліна, донька Михайла Тархеніота Палеолога. Була онукою Марії, сестри візантійського імператора Михайла VIII
Діти:
- Іоанн (1292—1383), імператор Візантії у 1347—1354 роках
- Никифор (д/н—після 1355), себастократор
- донька, дружина Костянтина Акрополіта
Джерела Редагувати
- Averikios Th. Papadopulos: Versuch einer Genealogie der Palaiologen. 1259—1453. Pilger-Druckerei, Speyer 1938 (Neudruck: Verlag Adolf M. Hakkert, Amsterdam 1962), (Zugleich: München, Univ., Phil. Diss., 1938).
- Donald M. Nicol: The Byzantine family of Kantakouzenos (Cantacuzenus) ca. 1100—1460. A genealogical and prosopographical study. (= Dumbarton Oaks Studies, Bd. 11). Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, Washington DC 1968, S. 27–30 Nr 20.
- John J. Norwich: Aufstieg und Fall eines Weltreiches. 4. Auflage. List (Ullstein) Verlag, Berlin 2010, ISBN 978-3-548-60620-0.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.