Мистецькі змагання входили до складу сучасних Олімпійських ігор в перші роки їх існування, з 1912 до 1952 року. Змагання були частиною початкових задумів засновника олімпійського руху П'єра де Кубертена. Медалі вручали за твори мистецтва, що були пов'язані тематично зі спортом, змагання проводились в п'яти категоріях: архітектура, література, музика, живопис і скульптура.
Проведення конкурсів мистецтва припинили 1954 року, тому що митців вважали професіоналами, а в той час олімпійські спортсмени мали бути аматорами.
Історія
Зі створенням Міжнародного олімпійського комітету (МОК) 1894 року, і проведенням першої сучасної Олімпіади, французький барон П'єр де Кубертен бачив виконання своїх ідеалів — тренувати розум і тіло, і конкурувати у спорті, а не у війні. Одним з його бажань було об'єднати мистецтво і спорт, і таким чином, він вважав художні твори достойними до участі на Олімпійських іграх.
У травні 1906 року, барон де Кубертен організував зустріч у Парижі для членів МОК та представників організацій художників. Зустріч закінчилася пропозицією МОК провести мистецькі конкурси на Олімпійських іграх в п'яти областях: архітектура, література, музика, живопис і скульптура.
Планувалось провести такі змагання на літніх Олімпійських іграх 1908 в Римі, Італія. Але італійські організатори постали перед фінансовими труднощами й були змушені відмовитись від проведення Ігор, тоді МОК доручив організацію Лондону. Британці планували провести мистецькі конкурси, але через короткий час на підготовку, їх скасували. Організатори вважали, що митці не мати б достатньо часу, щоб створити свої роботи.
П'єр де Кубертен включив мистецькі змагання до програми літніх Олімпійських ігор 1912 року, які відбулися в Стокгольмі, Швеція. Хоча шведи спочатку заперечували проти ідеї мистецьких змагань, їх врешті-решт провели: 35 митців відправили свої твори мистецтва до Швеції, а золоті медалі були присуджені у всіх п'яти категоріях.
Перші післявоєнні Олімпійські ігри проходили в розореній війною Бельгії, мистецькі змагання були в програмі Ігор. На Літніх Олімпійських іграх 1924 року в Парижі конкуренція була досить високою, а 193 митці представили свої роботи. До їх числа входило три митці, що представляли Російську імперію (російську еміграцію в Парижі), тоді як Радянський Союз офіційно не брав участь в Олімпійських іграх, бо вважав їх «буржуазними».
Зростання кількості учасників продовжилося 1928 року в Амстердамі, де понад 1100 творів мистецтва були виставлені в міському музеї, а також були представлені твори з літератури, музики та архітектури. Художникам було дозволено продавати свої роботи в кінці виставки. В той час починаються суперечки в МОК, чи можна вважати митців аматорами, чи вони є професіоналами. В Амстердамі, число конкурсів також була збільшена, з чотирьох до п'яти.
Через економічні труднощі та віддаленість розташування Лос-Анджелеса, число учасників в Олімпіаді 1932 року було нижчим, ніж 1928 року. Але мистецький конкурс це не зачепило, а кількість творів мистецтва залишалась стабільною. Виставку подивилось 384000 відвідувачів в Лос-Анджелеському музеї історії, науки та мистецтва.
Мистецькі конкурси були проведені також в Берліні (1936) і Лондоні (1948), хоча число робіт значно скоротилося до 1948 року.
На конгресі МОК 1949 року обговорювали доповідь, згідно з якою практично всі учасники мистецьких конкурсів були професіоналами, які займаються мистецтвом за гроші, що не відповідало аматорському статусу Олімпіад. Тому змагання вирішено було замінити на виставки без нагород і медалей. Це викликало запеклі дебати в рамках МОК.
1951 року МОК вирішив знову повернути художні конкурси в програму XV літніх Олімпійських ігор 1952 року в Гельсінкі. Проте фінські організатори відмовилися від цієї ідеї під приводом недостатнього часу на підготовку. На конгресі МОК у 1954 році остаточно вирішили замінити художні конкурси виставками. Спроби переглянути це питання виявилися безрезультатними. Однак, в Олімпійській хартії прописані додаткові зобов'язання для організаторів — включати в програму Олімпіад культурні заходи, щоб «сприяти розвитку взаєморозуміння, дружби та гармонійних відносин між учасниками та глядачами».
Див. також
Література
- Richard Stanton: The forgotten Olympic art competitions — The story of the Olympic art competitions of the 20th century. Trafford Publishing, 2001. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mistecki zmagannya vhodili do skladu suchasnih Olimpijskih igor v pershi roki yih isnuvannya z 1912 do 1952 roku Zmagannya buli chastinoyu pochatkovih zadumiv zasnovnika olimpijskogo ruhu P yera de Kubertena Medali vruchali za tvori mistectva sho buli pov yazani tematichno zi sportom zmagannya provodilis v p yati kategoriyah arhitektura literatura muzika zhivopis i skulptura Zolota medal na XIV litnij Olimpiadi 1948 v Londoni Avtor shvedskij skulptor Gustav Nordal Provedennya konkursiv mistectva pripinili 1954 roku tomu sho mitciv vvazhali profesionalami a v toj chas olimpijski sportsmeni mali buti amatorami IstoriyaZi stvorennyam Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu MOK 1894 roku i provedennyam pershoyi suchasnoyi Olimpiadi francuzkij baron P yer de Kuberten bachiv vikonannya svoyih idealiv trenuvati rozum i tilo i konkuruvati u sporti a ne u vijni Odnim z jogo bazhan bulo ob yednati mistectvo i sport i takim chinom vin vvazhav hudozhni tvori dostojnimi do uchasti na Olimpijskih igrah U travni 1906 roku baron de Kuberten organizuvav zustrich u Parizhi dlya chleniv MOK ta predstavnikiv organizacij hudozhnikiv Zustrich zakinchilasya propoziciyeyu MOK provesti mistecki konkursi na Olimpijskih igrah v p yati oblastyah arhitektura literatura muzika zhivopis i skulptura Planuvalos provesti taki zmagannya na litnih Olimpijskih igrah 1908 v Rimi Italiya Ale italijski organizatori postali pered finansovimi trudnoshami j buli zmusheni vidmovitis vid provedennya Igor todi MOK doruchiv organizaciyu Londonu Britanci planuvali provesti mistecki konkursi ale cherez korotkij chas na pidgotovku yih skasuvali Organizatori vvazhali sho mitci ne mati b dostatno chasu shob stvoriti svoyi roboti P yer de Kuberten vklyuchiv mistecki zmagannya do programi litnih Olimpijskih igor 1912 roku yaki vidbulisya v Stokgolmi Shveciya Hocha shvedi spochatku zaperechuvali proti ideyi misteckih zmagan yih vreshti resht proveli 35 mitciv vidpravili svoyi tvori mistectva do Shveciyi a zoloti medali buli prisudzheni u vsih p yati kategoriyah Pershi pislyavoyenni Olimpijski igri prohodili v rozorenij vijnoyu Belgiyi mistecki zmagannya buli v programi Igor Na Litnih Olimpijskih igrah 1924 roku v Parizhi konkurenciya bula dosit visokoyu a 193 mitci predstavili svoyi roboti Do yih chisla vhodilo tri mitci sho predstavlyali Rosijsku imperiyu rosijsku emigraciyu v Parizhi todi yak Radyanskij Soyuz oficijno ne brav uchast v Olimpijskih igrah bo vvazhav yih burzhuaznimi Zrostannya kilkosti uchasnikiv prodovzhilosya 1928 roku v Amsterdami de ponad 1100 tvoriv mistectva buli vistavleni v miskomu muzeyi a takozh buli predstavleni tvori z literaturi muziki ta arhitekturi Hudozhnikam bulo dozvoleno prodavati svoyi roboti v kinci vistavki V toj chas pochinayutsya superechki v MOK chi mozhna vvazhati mitciv amatorami chi voni ye profesionalami V Amsterdami chislo konkursiv takozh bula zbilshena z chotiroh do p yati Cherez ekonomichni trudnoshi ta viddalenist roztashuvannya Los Andzhelesa chislo uchasnikiv v Olimpiadi 1932 roku bulo nizhchim nizh 1928 roku Ale misteckij konkurs ce ne zachepilo a kilkist tvoriv mistectva zalishalas stabilnoyu Vistavku podivilos 384000 vidviduvachiv v Los Andzheleskomu muzeyi istoriyi nauki ta mistectva Mistecki konkursi buli provedeni takozh v Berlini 1936 i Londoni 1948 hocha chislo robit znachno skorotilosya do 1948 roku Na kongresi MOK 1949 roku obgovoryuvali dopovid zgidno z yakoyu praktichno vsi uchasniki misteckih konkursiv buli profesionalami yaki zajmayutsya mistectvom za groshi sho ne vidpovidalo amatorskomu statusu Olimpiad Tomu zmagannya virisheno bulo zaminiti na vistavki bez nagorod i medalej Ce viklikalo zapekli debati v ramkah MOK 1951 roku MOK virishiv znovu povernuti hudozhni konkursi v programu XV litnih Olimpijskih igor 1952 roku v Gelsinki Prote finski organizatori vidmovilisya vid ciyeyi ideyi pid privodom nedostatnogo chasu na pidgotovku Na kongresi MOK u 1954 roci ostatochno virishili zaminiti hudozhni konkursi vistavkami Sprobi pereglyanuti ce pitannya viyavilisya bezrezultatnimi Odnak v Olimpijskij hartiyi propisani dodatkovi zobov yazannya dlya organizatoriv vklyuchati v programu Olimpiad kulturni zahodi shob spriyati rozvitku vzayemorozuminnya druzhbi ta garmonijnih vidnosin mizh uchasnikami ta glyadachami Div takozhPifijski igri Delfijski igri suchasnostiLiteraturaRichard Stanton The forgotten Olympic art competitions The story of the Olympic art competitions of the 20th century Trafford Publishing 2001 ISBN 1 55212 606 4 angl