Микільська церква (Микольська церква або Миколаївська церква) — найдавніша та єдина церква міста української архітектури. Церква представляє типову тризрубну трибанну українську церкву подільської архітектурної школи доби бароко.
| Микільська церква | |
|---|---|
| | |
| 49°13′34″ пн. ш. 28°28′12″ сх. д. / 49.22611° пн. ш. 28.47000° сх. д.Координати: 49°13′34″ пн. ш. 28°28′12″ сх. д. / 49.22611° пн. ш. 28.47000° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, Вінниця |
| Засновник | Антон Постельник |
| Початок будівництва | 11 квітня 1746 |
| Будівельна система | подільська архітектурна школа |
| Стиль | українське бароко |
| Належність | УПЦ (МП) |
| Єпархія | Вінницька єпархія УПЦ МП |
| Адреса | вул. Синьоводська, 12 |
| Присвячення | Миколай Чудотворець |
| Микільська церква (Вінниця) (Україна) | |
| Микільська церква у Вікісховищі |
За люстрацією 1554 р. у Вінниці знаходилося 5 православних церков: Покровська, Спаська, Козьмо-Демянська, Воскресенська, Микольська. Крім того на Великих Хуторах була Юрівська церква та на Малих Хуторах — Іванобогословська. До нашого часу збереглася лише дерев'яна Микольська. Микольська церква розташована в передмісті — Старій Вінниці.
Архітектура церкви Редагувати
Церква тризрубна, трибанна, «з опасанням» (відкритою галереєю), на кам'яному підмурку, поставлена з дубових брусів. Церква розташована, як і усі українські церкви в напрямку з заходу на схід. Усі три церковні зруби в плані восьмигранні. До західного зрубу прибудований прямокутний притвір. Бабинець всередині поєднаний з центральною частиною за допомогою широкої арки. Підлога центрального зрубу вища за підлогу в бабинці. Церковні бані всередині церкви зведені за формою шатра, а ззовні мають заокруглення. Кожний зруб представляє самостійну вежу, яка має три яруси. Церква обшальована поздовжніми дошками, пофарбованими ззовні та всередині в блакитний колір.
Дзвіниця Редагувати
Дзвіниця побудована як і в типових церквах українського типу, окремо від церкви. Дзвіниця в плані чотирикутна, покрита пірамідальним чотиригранним дахом. Перший ярус дзвіниці кам'яний, укріплений контрфорсами.
Література Редагувати
- Павлуцкий Г. Г. «Деревянные и каменные храмы». — К : 1905 г., с. 72-84.
| Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |