www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гнатів Микола Ярослав Миколайович Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці

Гнатів Микола-Ярослав Миколайович

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2016)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (жовтень 2016)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гнатів.

Микола-Ярослав Гнатів
Народився 29 жовтня 1937(1937-10-29)
Миколаїв, Жидачівський повіт, Польща
Помер 11 липня 2015(2015-07-11) (77 років)
Львів
Поховання
 : 

Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність інформатик
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Мова творів українська
Членство НСПУ
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії

Мико́ла-Яросла́в Микола́йович Гна́тів (псевдоніми: Сергій Ярошинський, Ярослав Миколович, В.Столецький, Пан Никтарський; нар. 29 жовтня 1937, Миколаїв, Львівська область — пом. 11 липня 2015 , Львів) — український фахівець з інформатики, письменник (прозаїк), історик, літературознавець, краєзнавець, громадський і політичний діяч. У широких колах львів'ян був знаний як «Ярко» чи «Миколович» . Член Національної Спілки письменників України (1997). Доцент кафедри електронних обчислювальних машин НУ «Львівська політехніка» . Лауреат Шевченківської премії (2011).

Життєпис ред.

Походження ред.

Син корінних миколаївських міщан Марії Гнатівни Старовецької і Миколи Миколовича Гнатіва.

За його ж свідченням, «родина Гнатівих – корінні копачі, вперше зафіксовані в джерелах в т. з. “Дезидератах вільності”, які підписали 16 травня 1616 року 247 міщан, протестуючи проти свавілля старостинської адміністрації і попрання прав міщан Миколаєва. Гнатіви належали до цеху шевців, представники цієї родини дали кілька поколінь знаних майстрів» .

Народився у Миколаєві над Дністром (тепер Львівська область).

Після закінчення Миколаївської середньої школи №1 у 1954 році вступив до Львівського політехнічного інституту, з якого 1956 року був виключений «за поступок, позорящий звание советского студента», і скерований на «перевиховання» до війська. Після служби у війську (1956–1959) закінчив Львівський політехнічний інститут (грудень 1964) і отримав роботу у цьому ж навчальному закладі. Працював на різних посадах — від асистента до старшого наукового співробітника та доцента кафедри «Автоматизовані системи управління».

Кінець 1980-х рр. — належав до середовища самвидавчого альманаху "Євшан-зілля".

Був одним із провідних діячів відродження громадського і політичного життя у Львові в кінці 1980-х — на початку 1990-х років. Депутат Львівської обласної ради перших двох демократичних скликань (1990–1998), член обласного виконавчого комітету (1991–1992), голова Фонду майна Львівської обласної ради (1992–1996), перший заступник голови обласної ради (1997–1998). Був редактором і видавцем (1992–1995) «Інформаційного бюлетеня з приватизації комунальної власності області», у якому опублікував цикл статей та нарисів з питань управління майном та його приватизації. У 1992 році очолював діловий комітет, який займався перенесенням останків Патріарха Иосифа Сліпого з Риму до Львова. Член-засновник Клюбу української греко-католицької інтелігенції у Львові (1990).

З 2000 або 2001 року — президент "Академічної Академії".

Помер 11 липня 2015 року. Похований на цвинтарі у м. Миколаїв .

Сім'я ред.

Дружина Юліана Устиянович, дочка Наталка й онук Теодор Рожанківський.

Внесок у літературу і науку ред.

Ярослав Гнатів є автором понад 100 наукових праць з інформатики, зокрема в області обробки зорових та слухових зображень, має 10 авторських свідоцтв на винаходи (нагороджений Знаком «Изобретатель СССР»).

Як літератор уперше виступив (на запрошення Романа Федоріва) у журналі «Жовтень» №7 за 1977 рік із публікацією «Червоні коні» (повість-есе). Згодом друкував свої твори у журналах «Дзвін» (Львів), «Всесвіт» (Київ), «Київська церква» (Київ-Львів), в альманасі «Молодий буковинець» (Чернівці), у часописах «Ленінська молодь» (згодом «Молода Галичина»), «Віра батьків», «Мета», «Шлях перемоги» тощо. У часи цензурних обмежень його літературні праці публікувались у часописах «Наше слово» (Варшава), «Гомін України» (Монреаль, Канада) та самвидавчому альманасі «Євшан-зілля», де вів рубрику «Весела гласність», під псевдонімами «Ярослав Николович», «Василь Столецький», «Сергій Ярошевський», «Пан Нектарський».

Книги ред.

  • «Віра Батьків»,
  • «Кам'яна Господиня»,
  • «Коли прокидається Лицар»,
  • «Біля паплі»,
  • «Стрільбицькі князі» [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.],
  • «Закувала зозуленька ой під Чернелицев»,
  • «Між вогнями. Микола Устиянович»,
  • «Іван Франко» (10-томний біографічний цикл) (останні два — у співавторстві з Р.Гораком).

Друковані праці ред.

  • «Червоні коні. Історія забутого промислу в Миколаєві над Дністром», нарис / Микола Гнатів // Жовтень, 1977, № 8 (про історію гончарства в Миколаєві-Дністровському)
  • «Свято у „Наддністрянських Афінах“» / Ярослав Миколович // «Наше слово», 8 лютого 1987 (про 175-ліття Миколи Устияновича)
  • «Екслібрис для Едуарда Моніка» / Ярослав Миколович // «Наше слово», 23 серпня 1987 (про виставку «Іван Франко в екслібрисі»)
  • «Віра Батьків» (про долю Греко-Католицької Церкви та її митрополита Андрея Шептицького в часи Першої світової війни).
  • Про польові квіти й національну символіку / В.Столецький // Дзвін. — 01/1990. — № 1.
  • Домб'є. / В.Столецький // Дзвін. — 04/1990. — № 4. — С. 75-81.
  • Пан Никтарський. Перша демократична сесія Лепільської сільради [ 29 вересня 2014 у Wayback Machine.]. — Бібліотечка «Поступу», 1990 (гумористичний нарис, самвидав)
  • Ярослав Гнатів. Кам'яна господиня. — Клюб Української католицької інтелігенції. / Л.: Місіонер, 2001 (перша книжка «миколаївського циклу»; складається з 4 розділів, присвячених дитячим рокам мистецтвознавця й письменника Миколи Голубця, художникові Петрові Холодному-старшому, довголітньому парохові Миколаєва отцеві Володимирові Федусевичу, родоводу Шухевичів)
  • Ярослав Николович. Коли прокидається лицар. — Львів, 2006 (про життя поліконфесійних і полірелігійних родин Миколаєва упродовж 400 років, про різноманітні перипетії, що відбувалися в рідному для автора місті).
  • (розповідь про життя кількох «князівських» родин зі села Стрільбичі; згідно з «волоським правом» «князями» називали голів громад)
  • Пан Никтарський. Нектар-зілля, або Перша Демократична… — Л.: 2010 (гумористичні спогади про першу сесію Львівської обласної ради першого демократичного скликання)
  • Ярослав Гнатів-Николович. Біля паплі. — Л.: Апріорі, 2011. — 388 с. [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.] (складається із двох розділів — цикл новел «Біля паплі» та «Говиковичі» — своєрідна хроніка родини, тісно пов'язаної з Миколаєвом).
  • Ярослав Николович. «Закувала зозуленька ой під Чернелицев». — Л.: Апріорі, 2013. — 436 с. (історія містечка Чернелиця).

У співавторстві з Романом Гораком ред.

  • десятитомник «Іван Франко» (Шевченківська премія 2011 року)
    • книга перша «Рід Якова» (2000)
    • книга друга «Цілком нормальна школа» (2001)
    • книга третя «Гімназія» (2002)
    • книга четверта «Університет» (2004)
    • книга п'ята «Не пора!» (2005)
    • книга шоста «В поті чола» (2005)
    • книга сьома «Протистояння» (2006)
    • книга восьма «Роки страждань» (2007)
    • книга дев'ята «Катастрофа» (2008)
    • книга десята «Quo tendis» (2009, у двох частинах — «Відхід» і «У притворі вічності»).
  • Нестаничі, Шашкевича, 43 // Жовтень, 1984, № 1 (про перебування Маркіяна Шашкевича в селі Нестаничі)
  • Запросини на жентицю // Жовтень, 1984, № 5 (про перипетії довкола встановлення авторства листа до Маркіяна Шашкевича від 10 травня 1839; автори спростовують усталене доти авторство цього листа, приписуване Миколі Устияновичу, а встановлюють справжнього автора — Маркіянового брата Миколу).
  • Там, де народилася «Читанка» // Жовтень, 1986, № 9 (до 175-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича; встановлено точну адресу будинку на вул. Коперника, 27 у Львові, у якому М.Шашкевич жив у 1824—1825 і 1830—1831 рр. і створив свою «Читанку»).
  • «Микола Устиянович» (роман-есей; журнальний варіант — «Жовтень», 1989, № 4-5; окреме видання вийшло під однією палітуркою з повістю-документом «Між вогнями» — Л.: «Каменяр», 1994) [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.].
  • Чому «Русалка Дністровая» народилася на берегах Дунаю? // Всесвіт, 1988, № 12 (про історію видання першого українського альманаху)

Нагороди ред.

  • Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
  • Лауреат Шевченківської премії (2011).
  • Лауреат премії з номінації «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади» імені Михайла Возняка.

Примітки ред.

  1. Львівська обласна універсальна наукова бібліотека [ 20 липня 2015 у Wayback Machine.], 13 липня 2015
  2. ↑ Іван Лучук. Незабутній пан Никтарський. Світлій пам'яті Ярослава Гнатіва [ 14 липня 2015 у Wayback Machine.] // Zbruch, 12 липня 2015
  3. . Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 12 липня 2015. 
  4. . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 19 вересня 2016. 
  5. . Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 8 серпня 2016. 
  6. . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 12 липня 2015. 

Про нього ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2016 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gnativ Ukrcenter Primitki Mikola Yaroslav GnativNarodivsya 29 zhovtnya 1937 1937 10 29 Mikolayiv Zhidachivskij povit PolshaPomer 11 lipnya 2015 2015 07 11 77 rokiv LvivPohovannya Gromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist informatikAlma mater Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Mova tvoriv ukrayinskaChlenstvo NSPUNagorodi Orden Za zaslugi III stupenyaPremiyiMiko la Yarosla v Mikola jovich Gna tiv psevdonimi Sergij Yaroshinskij Yaroslav Mikolovich V Stoleckij Pan Niktarskij nar 29 zhovtnya 1937 Mikolayiv Lvivska oblast pom 11 lipnya 2015 1 Lviv ukrayinskij fahivec z informatiki pismennik prozayik istorik literaturoznavec krayeznavec gromadskij i politichnij diyach U shirokih kolah lviv yan buv znanij yak Yarko chi Mikolovich 2 Chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini 1997 Docent kafedri elektronnih obchislyuvalnih mashin NU Lvivska politehnika 3 Laureat Shevchenkivskoyi premiyi 2011 Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pohodzhennya 1 2 Sim ya 2 Vnesok u literaturu i nauku 2 1 Knigi 2 2 Drukovani praci 2 2 1 U spivavtorstvi z Romanom Gorakom 3 Nagorodi 4 Primitki 5 Pro nogo 6 PosilannyaZhittyepis red Pohodzhennya red Sin korinnih mikolayivskih mishan Mariyi Gnativni Staroveckoyi i Mikoli Mikolovicha Gnativa Za jogo zh svidchennyam rodina Gnativih korinni kopachi vpershe zafiksovani v dzherelah v t z Dezideratah vilnosti yaki pidpisali 16 travnya 1616 roku 247 mishan protestuyuchi proti svavillya starostinskoyi administraciyi i poprannya prav mishan Mikolayeva Gnativi nalezhali do cehu shevciv predstavniki ciyeyi rodini dali kilka pokolin znanih majstriv 2 Narodivsya u Mikolayevi nad Dnistrom teper Lvivska oblast Pislya zakinchennya Mikolayivskoyi serednoyi shkoli 1 u 1954 roci vstupiv do Lvivskogo politehnichnogo institutu z yakogo 1956 roku buv viklyuchenij za postupok pozoryashij zvanie sovetskogo studenta i skerovanij na perevihovannya do vijska Pislya sluzhbi u vijsku 1956 1959 zakinchiv Lvivskij politehnichnij institut gruden 1964 i otrimav robotu u comu zh navchalnomu zakladi Pracyuvav na riznih posadah vid asistenta do starshogo naukovogo spivrobitnika ta docenta kafedri Avtomatizovani sistemi upravlinnya Kinec 1980 h rr nalezhav do seredovisha samvidavchogo almanahu Yevshan zillya Buv odnim iz providnih diyachiv vidrodzhennya gromadskogo i politichnogo zhittya u Lvovi v kinci 1980 h na pochatku 1990 h rokiv Deputat Lvivskoyi oblasnoyi radi pershih dvoh demokratichnih sklikan 1990 1998 chlen oblasnogo vikonavchogo komitetu 1991 1992 golova Fondu majna Lvivskoyi oblasnoyi radi 1992 1996 pershij zastupnik golovi oblasnoyi radi 1997 1998 Buv redaktorom i vidavcem 1992 1995 Informacijnogo byuletenya z privatizaciyi komunalnoyi vlasnosti oblasti u yakomu opublikuvav cikl statej ta narisiv z pitan upravlinnya majnom ta jogo privatizaciyi U 1992 roci ocholyuvav dilovij komitet yakij zajmavsya perenesennyam ostankiv Patriarha Iosifa Slipogo z Rimu do Lvova Chlen zasnovnik Klyubu ukrayinskoyi greko katolickoyi inteligenciyi u Lvovi 1990 Z 2000 4 abo 2001 5 roku prezident Akademichnoyi Akademiyi Pomer 11 lipnya 2015 roku Pohovanij na cvintari u m Mikolayiv Sim ya red Druzhina Yuliana Ustiyanovich dochka Natalka j onuk Teodor Rozhankivskij Vnesok u literaturu i nauku red Yaroslav Gnativ ye avtorom ponad 100 naukovih prac z informatiki zokrema v oblasti obrobki zorovih ta sluhovih zobrazhen maye 10 avtorskih svidoctv na vinahodi nagorodzhenij Znakom Izobretatel SSSR Yak literator upershe vistupiv na zaproshennya Romana Fedoriva u zhurnali Zhovten 7 za 1977 rik iz publikaciyeyu Chervoni koni povist ese Zgodom drukuvav svoyi tvori u zhurnalah Dzvin Lviv Vsesvit Kiyiv Kiyivska cerkva Kiyiv Lviv v almanasi Molodij bukovinec Chernivci u chasopisah Leninska molod zgodom Moloda Galichina Vira batkiv Meta Shlyah peremogi tosho U chasi cenzurnih obmezhen jogo literaturni praci publikuvalis u chasopisah Nashe slovo Varshava Gomin Ukrayini Monreal Kanada ta samvidavchomu almanasi Yevshan zillya de viv rubriku Vesela glasnist pid psevdonimami Yaroslav Nikolovich Vasil Stoleckij Sergij Yaroshevskij Pan Nektarskij Knigi red Vira Batkiv Kam yana Gospodinya Koli prokidayetsya Licar Bilya papli Strilbicki knyazi Arhivovano 2 listopada 2013 u Wayback Machine Zakuvala zozulenka oj pid Chernelicev Mizh vognyami Mikola Ustiyanovich Ivan Franko 10 tomnij biografichnij cikl ostanni dva u spivavtorstvi z R Gorakom Drukovani praci red Chervoni koni Istoriya zabutogo promislu v Mikolayevi nad Dnistrom naris Mikola Gnativ Zhovten 1977 8 pro istoriyu goncharstva v Mikolayevi Dnistrovskomu 6 Svyato u Naddnistryanskih Afinah Yaroslav Mikolovich Nashe slovo 8 lyutogo 1987 pro 175 littya Mikoli Ustiyanovicha Ekslibris dlya Eduarda Monika Yaroslav Mikolovich Nashe slovo 23 serpnya 1987 pro vistavku Ivan Franko v ekslibrisi Vira Batkiv pro dolyu Greko Katolickoyi Cerkvi ta yiyi mitropolita Andreya Sheptickogo v chasi Pershoyi svitovoyi vijni Pershe vidannya Vira Batkiv Sergij Yaroshinskij Yevshan zillya tt 3 4 Druge vidannya Vira Batkiv Rim 1990 Tretye vidannya Vira Batkiv L Apriori 2012 Pro polovi kviti j nacionalnu simvoliku V Stoleckij Dzvin 01 1990 1 Ternovij vinok izDomb ye V Stoleckij Dzvin 04 1990 4 S 75 81 Pan Niktarskij Persha demokratichna sesiya Lepilskoyi silradi Arhivovano 29 veresnya 2014 u Wayback Machine Bibliotechka Postupu 1990 gumoristichnij naris samvidav Yaroslav Gnativ Kam yana gospodinya Klyub Ukrayinskoyi katolickoyi inteligenciyi L Misioner 2001 persha knizhka mikolayivskogo ciklu skladayetsya z 4 rozdiliv prisvyachenih dityachim rokam mistectvoznavcya j pismennika Mikoli Golubcya hudozhnikovi Petrovi Holodnomu starshomu dovgolitnomu parohovi Mikolayeva otcevi Volodimirovi Fedusevichu rodovodu Shuhevichiv Yaroslav Nikolovich Koli prokidayetsya licar Lviv 2006 pro zhittya polikonfesijnih i polireligijnih rodin Mikolayeva uprodovzh 400 rokiv pro riznomanitni peripetiyi sho vidbuvalisya v ridnomu dlya avtora misti Yaroslav Mikolovich Strilbicki knyazi L Manuskript 2009 rozpovid pro zhittya kilkoh knyazivskih rodin zi sela Strilbichi zgidno z voloskim pravom knyazyami nazivali goliv gromad Pan Niktarskij Nektar zillya abo Persha Demokratichna L 2010 gumoristichni spogadi pro pershu sesiyu Lvivskoyi oblasnoyi radi pershogo demokratichnogo sklikannya Yaroslav Gnativ Nikolovich Bilya papli L Apriori 2011 388 s Arhivovano 13 lipnya 2015 u Wayback Machine skladayetsya iz dvoh rozdiliv cikl novel Bilya papli ta Govikovichi svoyeridna hronika rodini tisno pov yazanoyi z Mikolayevom Yaroslav Nikolovich Zakuvala zozulenka oj pid Chernelicev L Apriori 2013 436 s istoriya mistechka Chernelicya 2 U spivavtorstvi z Romanom Gorakom red desyatitomnik Ivan Franko Shevchenkivska premiya 2011 roku kniga persha Rid Yakova 2000 kniga druga Cilkom normalna shkola 2001 kniga tretya Gimnaziya 2002 kniga chetverta Universitet 2004 kniga p yata Ne pora 2005 kniga shosta V poti chola 2005 kniga soma Protistoyannya 2006 kniga vosma Roki strazhdan 2007 kniga dev yata Katastrofa 2008 kniga desyata Quo tendis 2009 u dvoh chastinah Vidhid i U pritvori vichnosti Nestanichi Shashkevicha 43 Zhovten 1984 1 pro perebuvannya Markiyana Shashkevicha v seli Nestanichi Zaprosini na zhenticyu Zhovten 1984 5 pro peripetiyi dovkola vstanovlennya avtorstva lista do Markiyana Shashkevicha vid 10 travnya 1839 avtori sprostovuyut ustalene doti avtorstvo cogo lista pripisuvane Mikoli Ustiyanovichu a vstanovlyuyut spravzhnogo avtora Markiyanovogo brata Mikolu Tam de narodilasya Chitanka Zhovten 1986 9 do 175 richchya vid dnya narodzhennya Markiyana Shashkevicha vstanovleno tochnu adresu budinku na vul Kopernika 27 u Lvovi u yakomu M Shashkevich zhiv u 1824 1825 i 1830 1831 rr i stvoriv svoyu Chitanku Mikola Ustiyanovich roman esej zhurnalnij variant Zhovten 1989 4 5 okreme vidannya vijshlo pid odniyeyu paliturkoyu z povistyu dokumentom Mizh vognyami L Kamenyar 1994 Arhivovano 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Chomu Rusalka Dnistrovaya narodilasya na beregah Dunayu Vsesvit 1988 12 pro istoriyu vidannya pershogo ukrayinskogo almanahu Nagorodi red Nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III stupenya Laureat Shevchenkivskoyi premiyi 2011 Laureat premiyi z nominaciyi Literaturoznavstvo suchasna literaturna kritika ta perekladi imeni Mihajla Voznyaka Primitki red Lvivska oblasna universalna naukova biblioteka Arhivovano 20 lipnya 2015 u Wayback Machine 13 lipnya 2015 a b v Ivan Luchuk Nezabutnij pan Niktarskij Svitlij pam yati Yaroslava Gnativa Arhivovano 14 lipnya 2015 u Wayback Machine Zbruch 12 lipnya 2015 Pres sluzhba NU Lvivska politehnika 12 veresnya 2013 Arhiv originalu za 1 travnya 2015 Procitovano 12 lipnya 2015 Miroslav Gudz In memorium Yarko zblizka Zbruch 19 08 2015 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 19 veresnya 2016 Yurij Vinnichuk Knajpi lvivskoyi bogemi 2 Zbruch 24 07 2016 Arhiv originalu za 27 lipnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2016 Ivan Luchuk Yaroslav Gnativ koloritnij personazh lvivskogo pejzazhu zaxid net 22 10 2012 Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 12 lipnya 2015 Pro nogo red Yaroslav Prishlyak Vidatni osobistosti Mikolayivshini Monreal 1998 Stepan Kost Kam yana Gospodinya bude stoyati Zbirnik prac kafedri ukrayinskoyi presi Vipusk 4 6 Vidavnichij centr LNU 2001 Yaroslav Lyalka Pavlo Romanyuk Litopis neskorenoyi Ukrayini Kniga 3 L Kamenyar 2002 Novi imena Lvivshina ta lviv yani Istoriko biografichnij enciklopedichnij dovidnik L RG Vika 2004 Literaturna Lvivshina Hrestomatiya dlya vivchennya literaturi ridnogo krayu L Kamula 2004 Ivan Luchuk Yaroslav Gnativ koloritnij personazh lvivskogo pejzazhu zaxid net 22 10 2012 Arhivovano 13 lipnya 2015 u Wayback Machine Ivan Luchuk Nezabutnij pan Niktarskij Svitlij pam yati Yaroslava Gnativa Zbruch 12 07 2015 Arhivovano 14 lipnya 2015 u Wayback Machine Miroslav Gudz In memorium Yarko zblizka Zbruch 19 08 2015 Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yurij Vinnichuk Knajpi lvivskoyi bogemi 2 Zbruch 24 07 2016 Arhivovano 27 lipnya 2016 u Wayback Machine Detalna informaciya Mikolayiv nad Dnistrom Arhivovano 13 lipnya 2015 u Wayback Machine Recenziyi na tvori u chasopisah Postup Visokij Zamok Lvivska gazeta Prosvita Osnova tosho Posilannya red Shevchenkivskij komitet Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gnativ Mikola Yaroslav Mikolajovich amp oldid 36678430