Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде або Мавзолей ільхана Олджейту (англ. Mosque and tomb of Ismael Khodabendeh) — пам'ятка сакральної архітектури Ірану початку 14 ст.
Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде (Мавзолей ільхана Олджейту) | |
---|---|
Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде, фото 2007. | |
36°26′07″ пн. ш. 48°47′48″ сх. д. / 36.435277777805772814° пн. ш. 48.79666666669477593° сх. д.Координати: 36°26′07″ пн. ш. 48°47′48″ сх. д. / 36.435277777805772814° пн. ш. 48.79666666669477593° сх. д. | |
Країна | Іран, провінція Захан |
Місто | Сольтаніє |
Тип | мавзолей і культурна власність |
Висота | 49 м |
Матеріал | цегла і розчин |
Стиль | середньовіччя |
Автор проєкту | Ходжи Алішак з міста Тебріз |
Будівельник | Ходжи Алішак |
Засновник | хан Олджейту |
Перша згадка | 1307 |
Початок будівництва | 1307 |
Побудовано | 1313 |
Основні дати: | |
Стан | реставрація |
Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде (Мавзолей ільхана Олджейту) Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде (Мавзолей ільхана Олджейту) (Іран) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1188-0011188 (англ.) |
Історія створення ред.
Хан Олджейту став прихильником шиітів і, щоби завоювати прихильність вірян, надумав створити нову мечеть і мавзолей для шиітів-святих. За планом хана сюди мали перевезти померлих шиітів-святих, а мечеть планувалась як їх новий мавзолей.
Нову мечеть доручили створити архітектору з міста Тебріз Алішаку. Ходжи Алішак вирішив нову споруду у вигляді високого восьмикутного об'єму з куполом. Верхівка купола височила над землею на висоті п'ятдесят два (52) метри.
Споруду вибудували з цегли у період 1307–1309, з добудовами і декором упорались до 1313. Аби підсилити декоративні властивості мечеті, Ходжи Алішак навіть мінарети розмістив на даху верхнього яруса споруди, всіх мінаретів — вісім. Споруда мала три яруси. Перший ярус мав лише невеликі входи і вузькі вікна на оголених поверхнях мурів, що нагадували мури фортечні. Навпаки, найбільш декорованим і архітектурно розробленим був третій ярус, прикрашений відкритими галереями по три арки на кожному боці восьмикутної споруди. В центрі кожної площини одна широка арка, бічні — трохи менші. Відкрита галерея обігає споруду по периметру. Гранчаті мури слугували пілонами-підмурками для восьми струнких мінаретів. Таке їх розташування було досить декоративним, але небезпечним у сейсмічно неспокійному краї. Мінарети були сильно пошкоджені під час низки землетрусів.
Піднятися на відкриту галерею дозволяли сходинки, приховані у двох гранчатих прибудовах до мечеті, що збільшували її фасад. Споруду вінчав величний шоломоподібний купол, прикрашений синіми кахлями.
Обстеження руїни Паскалем Косте ред.
Французький архітектор і дослідник архітектури мусульманських країн Паскаль Косте оприлюднив власну книгу «Архітектура арабських держав» (1837 р.) До цього року він встиг відвідати арабський Єгипет і Каїр, де створив низку замальовок тамтешньої архітектури. Нове видання сприяло залученню дослідника архітектури до посольства, спрямованого до Персії. Двір шаха дозволив Паскалю Косте подорожувати країною, що француз-науковець використав для відвідин перських провінцій і обстежень пам'яток старовинної місцевої архітектури. Персія в 19 ст. перебувала в протяжній економічній кризі і більшість старовинних споруд перебувала в руїнах. Відвідини західноєвропейського дослідника сприяли обстеженням стану декількох важливих пам'яток архітектури Персії, до котрих тоді нікому не було діла. Дослідник приніс з собою новітні технології дослідження архітектурних пам'яток і власний досвід обстежень, набутий ще в Єгипті.
Серед відвіданих пам'яток була і мечеть хана Олджейту. Паскаль Косте обстежив поруйновану мечеть і замалював її фасад, створив поземний план і навіть проект реконструкції і відновлення її фасадів, поруйнованих мінаретів і купола.
Реставраційно-відновлювальні роботи в пам'ятці архітектури початку 14 ст. відбулися в Ірані лише на зламі 20-21 ст.
Галерея обраних фото ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- https://whc.unesco.org/en/list/1188/
- ↑ Всеобщая история искусств, т 2, книга вторая, М. «Искусство», 1961, с. 82
- Всеобщая история искусств, т 2, книга вторая, М. «Искусство», 1961, с. 83
Посилання ред.
Джерела ред.
- Всеобщая история искусств, т 2, книга вторая, М. «Искусство», 1961(рос.)