Цей розділ потребує для відповідності Вікіпедії. |
Мауро П'яченца (італ. Mauro Piacenza, 15 вересня 1944 року, Генуя) — італійський архієпископ, кардинал, великий пенітенціарій з 21 вересня 2013 року.
Мауро П'яченца | |
---|---|
італ. Mauro Piacenza | |
Народився | 15 вересня 1944 (79 років) Генуя, Італія |
Країна | Італія |
Діяльність | католицький священник, архієпископ, викладач університету, католицький єпископ |
Галузь | канонічне право[1], атеїзм[1] і Догматика[1] |
Alma mater | Папський Латеранський університет |
Знання мов | італійська[1] |
Посада | d, кардинал[2][1], титулярний єпископ, d і Великий пенітенціарій |
Конфесія | католицька церква[2] |
|
Біографія
Народився в Генуї 15 вересня 1944 року.
Він був студентом Головної архієпископської семінарії Генуї. Закінчив з відзнакою канонічне право в Папському Латеранському університеті.
Висвячений на священика 21 грудня 1969 року, він спочатку виконував служіння парафіяльного вікарія, духовника великої архієпископської семінарії, університетського капелана та викладача релігії в деяких державних середніх школах. Потім займав такі посади:
- викладач канонічного права на Богословському факультеті Північної Італії
- викладач сучасної культури Лігурійського вищого інституту релігійних наук
- викладач Єпархіального інституту богослов'я для мирян
- Архієпископський делегат з питань університету та культури
- Єпархіальний помічник церковного руху культурної заангажованості
- Архієпископський прес-службовець
- Суддя єпархіального та обласного Лігурійського церковних судів
- Канон митрополичого собору Генуї
Також П'яченца був відвідувачем і сповідником численних релігійних громад.
Протягом десяти років він редагував релігійні колонки для двох лігурійських телевізійних станцій. Він керував роздумами про святкові Євангелії в деяких газетах. Він є автором деяких публікацій про духовність та стосунки Церкви та держави, а також деяких томів, що стосуються священства служіння та Другого Ватиканського Собору. Він проповідував численні курси вправ і духовних реколекцій для духовенства та різних монастирських і релігійних спільнот загалом. Він є автором численних статей про церковну формацію.
У 1990 році був покликаний на службу до Римської курії в Конгрегації у справах духовенства, де виконував обов'язки глави канцелярії та заступника секретаря.
13 жовтня 2003 року Святіший Отець Іоанн Павло ІІ призначив його головою Папської комісії культурної спадщини Церкви, піднявши його до статусу єпископату та надавши титульної Церкви Вітторіани. Наступного року той самий верховний понтифік також призначив йому головування в Папській комісії священної археології.
7 травня 2007 року Святіший Отець Бенедикт XVI призначив його Секретарем Конгрегації в справах духовенства, одночасно підвищивши його до гідності архієпископа. 7 жовтня 2010 року той самий понтифік призначив його префектом Конгрегації в справах духовенства.
20 листопада 2010 року Святіший Отець Бенедикт XVI присвоїв йому звання кардинала, призначивши дияконом Святого Павла біля Трьох Фонтанів.
21 вересня 2013 року Святіший Отець Франциск призначив його Головою Пенітенціарної установи.
Він є членом Конгрегації богослужіння та Дисципліни Таїнств і Конгрегації в справах святих.
Він є міжнародним президентом папського фонду « Допомога Церкві в потребі» .[1] [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.][]
Примітки
- Czech National Authority Database
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- . www.penitenzieria.va (італ.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cej rozdil potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cej rozdil Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Mauro P yachenca ital Mauro Piacenza 15 veresnya 1944 roku Genuya italijskij arhiyepiskop kardinal velikij penitenciarij z 21 veresnya 2013 roku Mauro P yachencaital Mauro PiacenzaNarodivsya15 veresnya 1944 1944 09 15 79 rokiv Genuya ItaliyaKrayina ItaliyaDiyalnistkatolickij svyashennik arhiyepiskop vikladach universitetu katolickij yepiskopGaluzkanonichne pravo 1 ateyizm 1 i Dogmatika 1 Alma materPapskij Lateranskij universitetZnannya movitalijska 1 Posadad kardinal 2 1 titulyarnij yepiskop d i Velikij penitenciarijKonfesiyakatolicka cerkva 2 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Genuyi 15 veresnya 1944 roku Vin buv studentom Golovnoyi arhiyepiskopskoyi seminariyi Genuyi Zakinchiv z vidznakoyu kanonichne pravo v Papskomu Lateranskomu universiteti Visvyachenij na svyashenika 21 grudnya 1969 roku vin spochatku vikonuvav sluzhinnya parafiyalnogo vikariya duhovnika velikoyi arhiyepiskopskoyi seminariyi universitetskogo kapelana ta vikladacha religiyi v deyakih derzhavnih serednih shkolah Potim zajmav taki posadi vikladach kanonichnogo prava na Bogoslovskomu fakulteti Pivnichnoyi Italiyi vikladach suchasnoyi kulturi Ligurijskogo vishogo institutu religijnih nauk vikladach Yeparhialnogo institutu bogoslov ya dlya miryan Arhiyepiskopskij delegat z pitan universitetu ta kulturi Yeparhialnij pomichnik cerkovnogo ruhu kulturnoyi zaangazhovanosti Arhiyepiskopskij pres sluzhbovec Suddya yeparhialnogo ta oblasnogo Ligurijskogo cerkovnih sudiv Kanon mitropolichogo soboru Genuyi Takozh P yachenca buv vidviduvachem i spovidnikom chislennih religijnih gromad Protyagom desyati rokiv vin redaguvav religijni kolonki dlya dvoh ligurijskih televizijnih stancij Vin keruvav rozdumami pro svyatkovi Yevangeliyi v deyakih gazetah Vin ye avtorom deyakih publikacij pro duhovnist ta stosunki Cerkvi ta derzhavi a takozh deyakih tomiv sho stosuyutsya svyashenstva sluzhinnya ta Drugogo Vatikanskogo Soboru Vin propoviduvav chislenni kursi vprav i duhovnih rekolekcij dlya duhovenstva ta riznih monastirskih i religijnih spilnot zagalom Vin ye avtorom chislennih statej pro cerkovnu formaciyu U 1990 roci buv poklikanij na sluzhbu do Rimskoyi kuriyi v Kongregaciyi u spravah duhovenstva de vikonuvav obov yazki glavi kancelyariyi ta zastupnika sekretarya 13 zhovtnya 2003 roku Svyatishij Otec Ioann Pavlo II priznachiv jogo golovoyu Papskoyi komisiyi kulturnoyi spadshini Cerkvi pidnyavshi jogo do statusu yepiskopatu ta nadavshi titulnoyi Cerkvi Vittoriani Nastupnogo roku toj samij verhovnij pontifik takozh priznachiv jomu golovuvannya v Papskij komisiyi svyashennoyi arheologiyi 7 travnya 2007 roku Svyatishij Otec Benedikt XVI priznachiv jogo Sekretarem Kongregaciyi v spravah duhovenstva odnochasno pidvishivshi jogo do gidnosti arhiyepiskopa 7 zhovtnya 2010 roku toj samij pontifik priznachiv jogo prefektom Kongregaciyi v spravah duhovenstva 20 listopada 2010 roku Svyatishij Otec Benedikt XVI prisvoyiv jomu zvannya kardinala priznachivshi diyakonom Svyatogo Pavla bilya Troh Fontaniv 21 veresnya 2013 roku Svyatishij Otec Francisk priznachiv jogo Golovoyu Penitenciarnoyi ustanovi Vin ye chlenom Kongregaciyi bogosluzhinnya ta Disciplini Tayinstv i Kongregaciyi v spravah svyatih Vin ye mizhnarodnim prezidentom papskogo fondu Dopomoga Cerkvi v potrebi 1 26 sichnya 2022 u Wayback Machine gole posilannya PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 www penitenzieria va ital Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 4 bereznya 2022