Володи́мир Фе́дорович Маті́йченко (* 27 травня 1931, Полтава — † 16 березня 2013, Кременчук) — громадський діяч, Почесний громадянин міста Кременчук, ветеран будівельної справи. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями «За доблесну працю» та «Ветеран праці», Заслужений будівельник Української РСР.
Життєпис ред.
Перебував на окупованій території, дитинство закінчилося рано — приходилося тяжко працювати, щоб прогодувати родину. Після повернення батька з фронту поновлює навчання в школі, закінчив семирічку, по тому — ремісниче училище.
1948 року почав працювати слюсарем паровозного депо Полтави, з 1951 року служив у лавах Радянської армії — моряк-підводник.
1954 року поступив до Полтавського будівельного технікуму, закінчив з відзнакою.
З 1958 року працював по скеруванню на будівництві в Кременчуці, почав професійний шлях майстром.
Керував будівельним управлінням «Житлобуд» з 1963 року, тоді були побудовані перша дев'ятиповерхівка в Кременчуці та Міський палац культури — 1972.
За час його керівництва житловою організацією в Кременчуці було збудовано 650 тисяч квадратних метрів житла, 31 навчальний, 14 лікувальних та 12 дошкільних закладів, 6 культурних центрів, 27 комунальних споруд.
Зокрема, керував чи брав участь у будівництві: річкового вокзалу, пологового будинку, адмінприміщення міської ради, корпуси університету Кременчука та машинобудівного технікуму, корпус госпіталю для інвалідів та ветеранів Другої світової війни.
Його син, Ігор, теж став військовим будівельником.
Джерела ред.
- Вісник Кременчука[недоступне посилання з квітня 2019]
- Некролог (рос.) [ 24 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Кременчук попрощався з почесним громадянином (рос.) [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]