Матеріаліза́ція — втілення чого-небудь у матеріальній, конкретній формі, уречевлення.
Матеріалізація в соціології — інтерпретація абстрактного загального поняття (наприклад, держави) як «реального», особливо коли воно розглядається з точки зору логічно невірної дії або помилки. Так, методологічні індивідуалісти дотримуються думки, що інші, зокрема, функціоналісти, матеріалізують загальні поняття на кшталт суспільства або структури. Термін вперше був застосований в рамках марксизму стосовно схильності багатьох немарксистів, та й деяких марксистів, приписувати жорсткий «матеріалізований» статус тому, що більш доцільно вважати складною і змінюваною сукупністю соціальних відносин. Однак матеріалізація, неприпустима для одного соціолога, може бути абсолютно прийнятною для іншого. Якщо всезагальні поняття уявляються як абстрактні, але володіють потенційно «реальними» вихідними об'єктами, то будь-який жорсткий і поспішний поділ на логічно вірну і невірну матеріалізацію стає направильним. Таким чином, в соціології немає еталону щодо прийнятних і неприпустимих форм матеріалізації.
Матріалізація в містичних вченнях та парапсихології — надання чому-небудь речової, матеріальної форми, матеріалізація духу.
Примітки Редагувати
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун». 2005[1]
- Большой толковый социологический словарь.— М.: АСТ, Вече. Дэвид Джери, Джулия Джери. 1999.[2] [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК», 2007.[3] [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.]