Матеріаломі́сткість проду́кції — частка витрат матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії) на виготовлення одиниці продукції у загальних витратах.
Виражається в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива та енергії, необхідних для виготовлення одиниці продукції, або у відсотках до вартості використовуваних матеріальних ресурсів в структурі собівартості продукції.
Показники матеріаломісткості можуть використовуватися як для аналізу економічної діяльності конкретного підприємства, так і для оцінки ефективності окремих видів економічної діяльності та національної економіки в цілому. Окремими випадками матеріаломісткості є такі показники, як енергомісткість, електромісткість, металомісткість тощо.
Матеріаломісткість безпосередньо пов'язана з конкурентоспроможністю виробництва, оскільки вона впливає на загальну величину його витрат. У зв'язку з цим зниження матеріаломісткості вважається одним з ключових способів підвищення ефективності виробництва. Крім того, показники матеріаломісткості дозволяють оцінювати якісні характеристики економічного зростання, проводити міждержавні зіставлення ефективності використання первинних ресурсів, виявляти сильні і слабкі сторони національної економіки.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- ДСТУ 2961-94 Нормування матеріалів та виробничих процесів. Терміни та визначення.