www.wikidata.uk-ua.nina.az

Масове вбивство в Сонгмі в єт Thảm sát Sơn Mỹ воєнний злочин скоєний американськими солдатами в сільській громаді Мілай

Масове вбивство в Сонгмі

Масове вбивство в Сонгмі (в'єт. Thảm sát Sơn Mỹ) — воєнний злочин, скоєний американськими солдатами в сільській громаді Мілай (в'єт. Mỹ Lai) в окрузі Сонтіно провінції Куангнгай в Південному В'єтнамі, який отримав широкий розголос у світі 1969 року під час війни у ​​В'єтнамі.

Масове вбивство в Сонгмі
Країна  Південний В'єтнам і  В'єтнам
Адміністративна одиниця Sơn Tịnhd
Південний В'єтнам
Місце розташування Son Myd
Дата й час 16 березня 1968
Кількість загиблих 504
Ціль цивільне населення
Винуватець 20th Infantry Regimentd, 3rd Infantry Regimentd і 23-я піхотна дивізія
 Масове вбивство в Сонгмі у Вікісховищі

Координати: 15°10′42″ пн. ш. 108°52′10″ сх. д. / 15.17833333336077750° пн. ш. 108.86944444446778846° сх. д. / 15.17833333336077750; 108.86944444446778846

Як стало відомо, роком раніше військовослужбовці Армії США вчинили масове вбивство цивільного населення декількох сіл, що входили до складу громад Мілай та Мікхе (Міхе), знищивши, за різними оцінками, від 347 до 504 мирних жителів. Багато жертв перед убивством були піддані американськими солдатами тортурам, а жінки — груповим зґвалтуванням.

Злочин викликав обурення світової громадськості та став одним з найвідоміших та символічних подій війни у ​​В'єтнамі. Тільки один солдат був визнаний американським судом винним, але через 3,5 року був звільнений.

Історія Редагувати

Трупи чоловіка та дитини в громаді Сонгмі
Труп дитини та неопізнаний труп
Палаючий будинок та трупи біля нього
Труп, скинутий в колодязь

Під час війни у В'єтнамі збройні сили США зіткнулися з найсильнішою протидією з боку в'єтнамських партизан, підтримуваних місцевим населенням. Американське командування стало розглядати кожне південнов'єтнамського село як опорний пункт партизанів та стало застосовувати тактику випаленої землі.

Під час Тетського наступу (січні — лютому 1968) збройні акції в провінції Куангнгай здійснював 48-й батальйон НФВПВ (В'єтконг). Сили союзників в цьому районі після відходу звідси південнокорейських військ представляла оперативна група «Баркер» (TF Barker), що складалася з підрозділів 11-ї легкої піхотної бригади 23-ї піхотної дивізії «Америкал», що проводила тут тривалу операцію «Muscatine». Бригада була перекинута до В'єтнаму наприкінці 1967; більшість її підрозділів ще не встигли узяти участь у великих бойових діях.

До кінця 1967 року в провінції Куангнгай американськими військовими для позбавлення партизан продовольчої бази були знищені більшість дамб, за допомогою яких жителі вирощували рис. Близько 140 тис. людей втратили дах над головою.

У середині березня командування оперативного угруповання «Баркер» отримало розвідінформацію про те, що штаб та деякі підрозділи 48-го батальйону розташовуються в сільській громаді Сонгмі (цей район американці називали «Пінквілль»). Була спланована операція зі знищення штабу, якій надавалося велике значення, оскільки 48-й батальйон досі успішно уникав прямого бою з американськими частинами. Згідно з задумом командування, рота С («Чарлі») 1-го батальйону 20-го піхотного полку під командуванням капітана Ернеста Медіни повинна була висадитися з гелікоптерів на захід від громади, інша рота — блокувати громаду з півночі, а третя — у разі необхідності посилити роту C або висадитися в іншому місці. До цього моменту рота C займалася лише патрулюванням та організацією засідок, під час чого встигла зазнати втрат, переважно безмовні — від пасток і мін. 14 березня рота втратила штаб-сержанта Джорджа Кокса, якого дуже поважали солдати. На поминальній службі по сержанту капітан Медіна виголосив промову, загальний зміст якої зводився до необхідності помститися противнику.

Перед операцією солдати були проінструктовані, що населений пункт зайнятий противником, готовим надати запеклий опір, присутності мирного населення не очікується. З невідомих каналів була отримана інформація про те, що мирні жителі села вранці вирушають на ринок, тому село буде пусте. Для солдатів роти C це повинно було стати першим серйозним боєм і можливістю помститися за полеглих товаришів. Медіна також розпорядився спалити всі будівлі, вбити худобу та знищити посіви для запобігання використання всього майна селян противником.

Операція почалася вранці 16 березня 1968. Після п'ятихвилинного підготовчого артилерійського обстрілу рота С була висаджена з гелікоптерів біля Мілай-4. Як виявилося, в селі не було жодного солдата супротивника (невеликий підрозділ ополченців, що перебував у Мілай, покинув село одразу після початку висадки). Тим не менш, солдати відкрили вогонь по жителям села, які працювали на рисових полях. Близько 8:00 рота почала наступ на село, ведучи безперервний вогонь. У селі солдати роти почали закидати хатини гранатами та розстрілювати їх мешканців з автоматичної зброї. Групи втікачів, які ховалися в придорожніх канавах, знищувалися з автоматичної зброї. Група з 50 селян, які ховалися в ямі в дальньому кінці села, була розстріляна за наказом командира 1-го взводу лейтенанта Вільяма Келлі. Пізніше були знищені близько 100 полонених, яких солдати захопили в селі. Те ж саме було зроблено в сусідньому селі Біньтей.

У вбивствах брали участь далеко не всі військовослужбовці роти. Багато залишилися осторонь, один солдат вистрілив собі в ногу, щоб його евакуювали санітарним гелікоптером. Зі 100 американських солдатів, які увійшли в село, у вбивствах брали участь 30 осіб. Пілот наглядового гелікоптера роти B 123-го авіаційного батальйону Г'ю Томпсон, що спостерігав за подіями з повітря, посадив свій OH-23[en] між групою в'єтнамських селян, що переховувалися в саморобному бомбосховищі і американськими солдатами, які мали намір їх убити. Томпсон наказав борт-стрільцю та бортінженерові відкрити вогонь по американських піхотинцях, якщо ті спробують убити в'єтнамців. Потім Томпсон викликав гелікоптери для евакуації поранених в'єтнамців (було евакуйовано 11 осіб, ще одна дитина була підібрана в зрошувальній канаві, де лежали мертві та конаючі).

Тим часом рота B («Браво») 4-го батальйону 3-го піхотного полку висадилася з іншого боку Сонгмі. Один з її взводів при цьому втратив 1 людину вбитим і 7 пораненими від мін і/або пасток. Інший взвод цього батальйону увійшов в село Мікхе-4, ведучи вогонь по всьому, що рухається, і закидаючи виявлені укриття гранатами. Тут також загинули мирні селяни (ймовірно, до 90 осіб), хоча, згідно з доповіддю комісії Пірса, вбивства не вилилися в цілеспрямоване знищення.

Розслідування та суд Редагувати

Невиразні чутки про вчинений злочин поширилися серед американських солдатів у В'єтнамі. У березні 1969 Рональд Райденаур, який чув історії про злочин під час своєї служби у В'єтнамі, демобілізувався і відправив листи з описом того, що було йому відомо, президенту Ніксону в Пентагон, Держдепартамент та багатьом конгресменам. Його листи майже ніде не викликали жодної реакції, але йому вдалося привернути увагу конгресмена Морріса Оделла, позиція якого зрештою привела до початку нового розслідування.

Зібраних доказів виявилося достатньо, щоб відкликати лейтенанта Келлі з В'єтнаму і у вересні пред'явити йому звинувачення у вбивстві мирних жителів. Новина пройшла практично непоміченою ЗМІ, і самі події в Сонгмі залишалися невідомими широкому загалу до 12 листопада 1969, коли незалежний журналіст Сеймур Херш повідомив, що Келлі звинувачений у справі про вбивство 109 мирних в'єтнамців. Це повідомлення стало сенсацією, підхопленою усіма провідними американськими ЗМІ. Після цього розслідування і суд стало неможливо приховати від громадськості. Широку популярність здобули знімки військового фотографа Рональда Геберлі, що був свідком злочину.

Розслідуванням займалася комісія на чолі з генерал-лейтенантом Вільямом Пірсом, колишнім командиром 4-ї піхотної дивізії і I польового корпусу у В'єтнамі. Протягом чотирьох місяців роботи комісія Пірса допитала близько 400 осіб. У її доповіді було рекомендовано притягнути до кримінальної відповідальності десятки військових, винних у зґвалтуваннях, вбивствах та змові з метою приховування істини. Спочатку у справі Сонгмі проходили 80 американських військовослужбовців. З них 25 були пред'явлені звинувачення. Перед військовим трибуналом постали всього 6 осіб, всі вони були виправдані, за винятком Вільяма Келлі. У ході суду над Келлі його захист ґрунтувалася на тому, що лейтенант виконував наказ командира, хоча так і не вдалося встановити, чи дійсно капітан Медіна віддавав явні розпорядження знищити мирних жителів. 29 березня 1971 Келлі був визнаний винним у вбивстві 22 осіб і засуджений до довічних каторжних робіт. Через 3 дні за особливим розпорядженням президента США Річарда Ніксона він був переведений з в'язниці під домашній арешт в Форт-Беннінг (Джорджія). Термін його ув'язнення кілька разів зменшувався, поки в листопаді 1974 він не був помилуваний та звільнений.

Ступінь відповідальності капітана Медіни не був встановлений. Сам він стверджував, що перебував на краю села і не знав про те, що відбувається; коли він увійшов в село близько 10 години ранку, побачив тіла загиблих та наказав припинити вогонь, було вже пізно. Деякі свідки показували, що насправді Медіна увійшов в село ближче до 9 години, коли вбивства ще тривали.

Американська громадськість поставилася до справи Келлі вкрай неоднозначно. Деякі вважали, що з нього зробили цапа-відбувайла, виправдавши інших учасників різанини, винних не в меншій мірі. Інші сприймали Келлі як героя, постраждалого від армійської бюрократії. В Білий Дім були направлені тисячі телеграм на його підтримку, а законодавчі органи кількох штатів прийняли резолюції із закликом проявити до Келлі поблажливість. Згідно з опитуванням компанії Opinion Reasearch Corporation у квітні 1971, 78 % американців негативно сприйняли рішення суду, 51 % вважали, що президент Ніксон повинен помилувати Келлі, а 28 % — скоротити йому термін ув'язнення.

Міністр оборони США Мелвін Лерд попередив президента Ніксона, що масове вбивство в Сонгмі «може поставити наш уряд у вельми складне становище» і буде «лити воду на млин пацифістів». Держсекретар США Генрі Кіссінджер запропонував: «Необхідно, щоб міністр оборони показав обурення, щоб він проявив себе голубом та одразу ж організував військовий трибунал. Треба довести, що ми одразу ж відреагували та усунули паршиву вівцю, лише таким чином можна знизити тиск з боку громадськості». Ніксон назвав масове вбивство в Сонгмі «одиничним інцидентом».

Втручання в події екіпажу гелікоптера Редагувати

Г'ю Томпсон-молодший — пілот гелікоптера, що зупинив різанину

Екіпаж гелікоптера спостереження OH-23:

Повернувшись з вильоту, Томпсон доповів що відбувається своєму командирові. Інформація досягла комбрига підполковника Баркера, який почав з'ясовувати, що відбувається в Сонгмі, внаслідок чого капітан Медіна віддав наказ про припинення вогню.

Рапорт Томпсона привів до того, що командування 23-ї піхотної дивізії скасувало заплановані операції угруповання «Баркер» в інших селах в цьому районі і тим самим, можливо, врятувало їх від знищення. Сам Томпсон за порятунок мирного населення був нагороджений Хрестом «За видатні льотні заслуги».

У США, за словами Томпсона, він піддався переслідуванню: йому погрожували вбивством, підкидали до дверей дому понівечених тварин.

Рівно через тридцять років після трагедії всі три члени екіпажу гелікоптера були нагороджені Солдатськими медалями — вищою нагородою Армії США за дії в не бойовій обстановці. Андреотті був нагороджений посмертно (загинув у В'єтнамі 8 квітня 1968).

Число жертв Редагувати

Точне число жертв цивільного населення в Сонгмі невідомо. Називаються різні числа в межах від 200 до 550 осіб (в радянських джерелах часто згадувалося число 567 осіб). Встановлений у селі меморіал перераховує імена 504 загиблих у віці від 1 року до 82 років.

У тому числі:

За офіційними американськими даними, число жертв склало 347 осіб.

Крім того, під час подій 16 березня загинув один американський військовослужбовець та принаймні два партизана НФВПВ (їх тіла і зброя були виявлені північніше села).

Свідчення очевидців Редагувати

Мешканка Чионг Тхі Ле, якій було тоді 33 роки, згадувала:

«Коли американці прийшли в село, вони вивели нас з будинків, штовхали прикладами в спину, щоб ми йшли в канаву, туди, де вже стояло більше ста осіб. Вони поставили нас на коліна та одразу почали стріляти ззаду з кулемета. З 11 осіб нашої родини живими залишилися лише я і моя молодша дитина — я закрила її собою. Зверху на мене впали три трупи, і лише завдяки їм ми вижили: вони приховали нас від американців».

Інша мешканка Ха Тхі Куй говорила:

«… 16 березня вони прийшли цілим натовпом та одразу забрали чотирьох родичів та відвезли до каналу. Ми благали їх не вбивати нас, залишити живими, а вони стріляли й стріляли. Вони штовхали нас, щоб ми впали на коліна, і починали стріляти. Мама загинула, діти загинули. Чоловіка мого тоді не було, тут взагалі не було чоловіків — лише жінки, старі й діти. Я була при смерті, без свідомості, поранена. Лежала, було холодно, дуже холодно, вся голова в крові, я вся тремтіла. Я розумію — це війна, але чому така жорстока, за що вбили ціле село? Просто прийшли — і всіх убили. Що за люди ці американці, які вбили матерів, дітей ?..»

Причини Редагувати

Учасник та дослідник В'єтнамської війни Шелбі Стентон, коментуючи події в Сонгмі та помилкову доповідь капітана Медіни про знищення військовослужбовців противника замість мирних жителів, писав у книзі «Зліт та падіння американської армії»:

Дивізія «Американо» страждала від серйозних проблем, пов'язаних з командуванням та керівництвом, що виникли внаслідок поганої підготовки та нестачі керівництва, на рівнях від дивізії до взводу, і робило можливим погане поводження з цивільними особами. Деякі підрозділи її 11-ї легкої піхотної бригади були не набагато кращими за організовані банди головорізів, а офіцери захоплювалися грою в підрахунок тіл… Фактично, різанина в Мілай відображала абсолютний терор війни на виснаження, в якій військовий успіх через відсутність рубежів на місцевості [тобто лінії фронту] вимірювався статистично, шляхом підрахунку трупів. Хоча підрахунки втрат є обґрунтованими показниками війни, у В'єтнамі вони, на жаль, стали чимось більшим, ніж мірилом для оцінки поля бою. Вони стали самоціллю, а не засобами визначення.

Оригінальний текст (англ.)
The Americal Division suffered from grave command and control problems, stemming from poor training and a lack of leadership, from division down to platoon level, which permitted civilian mistreatment. Some elements of its 11th Infantry Brigade (Light) were little better than organized bands of thugs, with the officers eager participants in the body count game... Actually, the My Lai massacre itself reflected the stark terror of a war of attrition, in which military success, for lack of terrain objectives, was measured statistically by counting corpses. While casualty counts are valid measurements of war, in Vietnam they unfortunately became more than yardsticks used to gauge the battlefield. Rather than means of determination, they became objectives in themselves.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Murder in the name of war — My Lai [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // BBC. 20 July, 1998
  2. Оперативна група «Баркер» була зведеним батальйоном, до складу якого входило по роті кожного з трьох батальйонів 11-ї бригади. Командував групою підполковник Френк Баркер.
  3. Коли 23-тя піхотна дивізія була сформована в Південному В'єтнамі у вересні 1967 року, в країні перебувала тільки одна з трьох її бригад. Дві інші бригади, включаючи й 11-у легку піхотну, прибули до В'єтнаму в кінці року та не мали бойового досвіду.
  4. ↑ // Washington Profile, 15 червня 2006
  5. В 1950-х роках полкова система в Армії США була замінена бригадою, проте батальйони зберігали позначення своїх історичних полків як данину традиції.
  6. Вважалось, що цей район вже два десятиліття є оплотом комуністичних сил. Сонгмі розкинулась в «зоні вільного вогню», тобто передбачалося, що її населення перебуває під повним впливом противника, і тут допускається застосування силами США важкого озброєння без узгодження з південнов'єтнамською владою.
  7. Джерело такої інформації невідомий, і сама інформація, як виявилося згодом, була помилковою.
  8. ↑ . Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 3 грудня 2014. 
  9. ↑ . Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 3 грудня 2014. 
  10. Miscue on the Massacre [ 12 лютого 2011 у Wayback Machine.] // Time. Dec. 05, 1969
  11. ↑ . Архів оригіналу за 11 березня 2008. Процитовано 3 грудня 2014. 
  12. . Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 3 грудня 2014. 
  13. Реутов А. [1][недоступне посилання з квітня 2019] // Военно-промышленный курьер, № 1 (117), 11 — 17 січня 2006
  14. Trent Angers, The Forgotten Hero of My Lai: The Hugh Thompson Story. Acadian House Publishing, 1999. P. 219—220.
  15. Moral Courage In Combat: The My Lai Story. Lecture by Hugh Thompson. [ 25 листопада 2011 у Wayback Machine.] 2003
  16. . Архів оригіналу за 18 серпня 2007. Процитовано 3 грудня 2014. 
  17. ↑ Плескачевская И. Бабушки из Сонгми [ 13 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Советская Белоруссия, 16 березня 2006
  18. Shelby L. Stanton The Rise and Fall of an American Army. — Novato, CA: Presidio Press, 1985. P. 271—272.

Посилання Редагувати

Масове вбивство в Сонгмі
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?
  • (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Masove vbivstvo v Songmi v yet Thảm sat Sơn Mỹ voyennij zlochin skoyenij amerikanskimi soldatami v silskij gromadi Milaj v yet Mỹ Lai v okruzi Sontino provinciyi Kuangngaj v Pivdennomu V yetnami yakij otrimav shirokij rozgolos u sviti 1969 roku pid chas vijni u V yetnami Masove vbivstvo v SongmiKrayina Pivdennij V yetnam i V yetnamAdministrativna odinicyaSơn Tịnhd Pivdennij V yetnamMisce roztashuvannyaSon MydData j chas16 bereznya 1968 source source Kilkist zagiblih504Cilcivilne naselennyaVinuvatec20th Infantry Regimentd 3rd Infantry Regimentd i 23 ya pihotna diviziya Masove vbivstvo v Songmi u VikishovishiKoordinati 15 10 42 pn sh 108 52 10 sh d 15 17833333336077750 pn sh 108 86944444446778846 sh d 15 17833333336077750 108 86944444446778846Yak stalo vidomo rokom ranishe vijskovosluzhbovci Armiyi SShA vchinili masove vbivstvo civilnogo naselennya dekilkoh sil sho vhodili do skladu gromad Milaj ta Mikhe Mihe znishivshi za riznimi ocinkami vid 347 do 504 mirnih zhiteliv Bagato zhertv pered ubivstvom buli piddani amerikanskimi soldatami torturam a zhinki grupovim zgvaltuvannyam 1 Zlochin viklikav oburennya svitovoyi gromadskosti ta stav odnim z najvidomishih ta simvolichnih podij vijni u V yetnami Tilki odin soldat buv viznanij amerikanskim sudom vinnim ale cherez 3 5 roku buv zvilnenij Zmist 1 Istoriya 2 Rozsliduvannya ta sud 3 Vtruchannya v podiyi ekipazhu gelikoptera 4 Chislo zhertv 5 Svidchennya ochevidciv 6 Prichini 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Trupi cholovika ta ditini v gromadi Songmi nbsp Trup ditini ta neopiznanij trup nbsp Palayuchij budinok ta trupi bilya nogo nbsp Trup skinutij v kolodyazPid chas vijni u V yetnami zbrojni sili SShA zitknulisya z najsilnishoyu protidiyeyu z boku v yetnamskih partizan pidtrimuvanih miscevim naselennyam Amerikanske komanduvannya stalo rozglyadati kozhne pivdennov yetnamskogo selo yak opornij punkt partizaniv ta stalo zastosovuvati taktiku vipalenoyi zemli Pid chas Tetskogo nastupu sichni lyutomu 1968 zbrojni akciyi v provinciyi Kuangngaj zdijsnyuvav 48 j bataljon NFVPV V yetkong Sili soyuznikiv v comu rajoni pislya vidhodu zvidsi pivdennokorejskih vijsk predstavlyala operativna grupa Barker TF Barker sho skladalasya z pidrozdiliv 11 yi legkoyi pihotnoyi brigadi 23 yi pihotnoyi diviziyi Amerikal 2 sho provodila tut trivalu operaciyu Muscatine Brigada bula perekinuta do V yetnamu naprikinci 1967 3 bilshist yiyi pidrozdiliv she ne vstigli uzyati uchast u velikih bojovih diyah Do kincya 1967 roku v provinciyi Kuangngaj amerikanskimi vijskovimi dlya pozbavlennya partizan prodovolchoyi bazi buli znisheni bilshist damb za dopomogoyu yakih zhiteli viroshuvali ris Blizko 140 tis lyudej vtratili dah nad golovoyu 4 U seredini bereznya komanduvannya operativnogo ugrupovannya Barker otrimalo rozvidinformaciyu pro te sho shtab ta deyaki pidrozdili 48 go bataljonu roztashovuyutsya v silskij gromadi Songmi cej rajon amerikanci nazivali Pinkvill Bula splanovana operaciya zi znishennya shtabu yakij nadavalosya velike znachennya oskilki 48 j bataljon dosi uspishno unikav pryamogo boyu z amerikanskimi chastinami Zgidno z zadumom komanduvannya rota S Charli 1 go bataljonu 20 go pihotnogo polku 5 pid komanduvannyam kapitana Ernesta Medini povinna bula visaditisya z gelikopteriv na zahid vid gromadi insha rota blokuvati gromadu z pivnochi a tretya u razi neobhidnosti posiliti rotu C abo visaditisya v inshomu misci Do cogo momentu rota C zajmalasya lishe patrulyuvannyam ta organizaciyeyu zasidok pid chas chogo vstigla zaznati vtrat perevazhno bezmovni vid pastok i min 14 bereznya rota vtratila shtab serzhanta Dzhordzha Koksa yakogo duzhe povazhali soldati Na pominalnij sluzhbi po serzhantu kapitan Medina vigolosiv promovu zagalnij zmist yakoyi zvodivsya do neobhidnosti pomstitisya protivniku Pered operaciyeyu soldati buli proinstruktovani sho naselenij punkt zajnyatij protivnikom 6 gotovim nadati zapeklij opir prisutnosti mirnogo naselennya ne ochikuyetsya Z nevidomih kanaliv bula otrimana informaciya pro te sho mirni zhiteli sela vranci virushayut na rinok tomu selo bude puste 7 Dlya soldativ roti C ce povinno bulo stati pershim serjoznim boyem i mozhlivistyu pomstitisya za poleglih tovarishiv Medina takozh rozporyadivsya spaliti vsi budivli vbiti hudobu ta znishiti posivi dlya zapobigannya vikoristannya vsogo majna selyan protivnikom Operaciya pochalasya vranci 16 bereznya 1968 Pislya p yatihvilinnogo pidgotovchogo artilerijskogo obstrilu rota S bula visadzhena z gelikopteriv bilya Milaj 4 Yak viyavilosya v seli ne bulo zhodnogo soldata suprotivnika nevelikij pidrozdil opolchenciv sho perebuvav u Milaj pokinuv selo odrazu pislya pochatku visadki Tim ne mensh soldati vidkrili vogon po zhitelyam sela yaki pracyuvali na risovih polyah Blizko 8 00 rota pochala nastup na selo veduchi bezperervnij vogon U seli soldati roti pochali zakidati hatini granatami ta rozstrilyuvati yih meshkanciv z avtomatichnoyi zbroyi Grupi vtikachiv yaki hovalisya v pridorozhnih kanavah znishuvalisya z avtomatichnoyi zbroyi Grupa z 50 selyan yaki hovalisya v yami v dalnomu kinci sela bula rozstrilyana za nakazom komandira 1 go vzvodu lejtenanta Vilyama Kelli Piznishe buli znisheni blizko 100 polonenih yakih soldati zahopili v seli Te zh same bulo zrobleno v susidnomu seli Bintej U vbivstvah brali uchast daleko ne vsi vijskovosluzhbovci roti Bagato zalishilisya ostoron odin soldat vistriliv sobi v nogu shob jogo evakuyuvali sanitarnim gelikopterom Zi 100 amerikanskih soldativ yaki uvijshli v selo u vbivstvah brali uchast 30 osib 8 Pilot naglyadovogo gelikoptera roti B 123 go aviacijnogo bataljonu G yu Tompson sho sposterigav za podiyami z povitrya posadiv svij OH 23 en mizh grupoyu v yetnamskih selyan sho perehovuvalisya v samorobnomu bomboshovishi i amerikanskimi soldatami yaki mali namir yih ubiti Tompson nakazav bort strilcyu ta bortinzhenerovi vidkriti vogon po amerikanskih pihotincyah yaksho ti sprobuyut ubiti v yetnamciv Potim Tompson viklikav gelikopteri dlya evakuaciyi poranenih v yetnamciv bulo evakujovano 11 osib she odna ditina bula pidibrana v zroshuvalnij kanavi de lezhali mertvi ta konayuchi Tim chasom rota B Bravo 4 go bataljonu 3 go pihotnogo polku visadilasya z inshogo boku Songmi Odin z yiyi vzvodiv pri comu vtrativ 1 lyudinu vbitim i 7 poranenimi vid min i abo pastok Inshij vzvod cogo bataljonu uvijshov v selo Mikhe 4 veduchi vogon po vsomu sho ruhayetsya i zakidayuchi viyavleni ukrittya granatami Tut takozh zaginuli mirni selyani jmovirno do 90 osib hocha zgidno z dopoviddyu komisiyi Pirsa vbivstva ne vililisya v cilespryamovane znishennya 9 Rozsliduvannya ta sud RedaguvatiNevirazni chutki pro vchinenij zlochin poshirilisya sered amerikanskih soldativ u V yetnami U berezni 1969 Ronald Rajdenaur yakij chuv istoriyi pro zlochin pid chas svoyeyi sluzhbi u V yetnami demobilizuvavsya i vidpraviv listi z opisom togo sho bulo jomu vidomo prezidentu Niksonu v Pentagon Derzhdepartament ta bagatom kongresmenam Jogo listi majzhe nide ne viklikali zhodnoyi reakciyi ale jomu vdalosya privernuti uvagu kongresmena Morrisa Odella poziciya yakogo zreshtoyu privela do pochatku novogo rozsliduvannya Zibranih dokaziv viyavilosya dostatno shob vidklikati lejtenanta Kelli z V yetnamu i u veresni pred yaviti jomu zvinuvachennya u vbivstvi mirnih zhiteliv Novina projshla praktichno nepomichenoyu ZMI i sami podiyi v Songmi zalishalisya nevidomimi shirokomu zagalu do 12 listopada 1969 koli nezalezhnij zhurnalist Sejmur Hersh povidomiv sho Kelli zvinuvachenij u spravi pro vbivstvo 109 mirnih v yetnamciv Ce povidomlennya stalo sensaciyeyu pidhoplenoyu usima providnimi amerikanskimi ZMI Pislya cogo rozsliduvannya i sud stalo nemozhlivo prihovati vid gromadskosti Shiroku populyarnist zdobuli znimki vijskovogo fotografa Ronalda Geberli sho buv svidkom zlochinu 10 Rozsliduvannyam zajmalasya komisiya na choli z general lejtenantom Vilyamom Pirsom kolishnim komandirom 4 yi pihotnoyi diviziyi i I polovogo korpusu u V yetnami Protyagom chotiroh misyaciv roboti komisiya Pirsa dopitala blizko 400 osib U yiyi dopovidi bulo rekomendovano prityagnuti do kriminalnoyi vidpovidalnosti desyatki vijskovih vinnih u zgvaltuvannyah vbivstvah ta zmovi z metoyu prihovuvannya istini 4 Spochatku u spravi Songmi prohodili 80 amerikanskih vijskovosluzhbovciv Z nih 25 buli pred yavleni zvinuvachennya Pered vijskovim tribunalom postali vsogo 6 osib vsi voni buli vipravdani za vinyatkom Vilyama Kelli U hodi sudu nad Kelli jogo zahist gruntuvalasya na tomu sho lejtenant vikonuvav nakaz komandira hocha tak i ne vdalosya vstanoviti chi dijsno kapitan Medina viddavav yavni rozporyadzhennya znishiti mirnih zhiteliv 11 29 bereznya 1971 Kelli buv viznanij vinnim u vbivstvi 22 osib i zasudzhenij do dovichnih katorzhnih robit Cherez 3 dni za osoblivim rozporyadzhennyam prezidenta SShA Richarda Niksona vin buv perevedenij z v yaznici pid domashnij aresht v Fort Benning Dzhordzhiya Termin jogo uv yaznennya kilka raziv zmenshuvavsya poki v listopadi 1974 vin ne buv pomiluvanij ta zvilnenij Stupin vidpovidalnosti kapitana Medini ne buv vstanovlenij Sam vin stverdzhuvav sho perebuvav na krayu sela i ne znav pro te sho vidbuvayetsya koli vin uvijshov v selo blizko 10 godini ranku pobachiv tila zagiblih ta nakazav pripiniti vogon bulo vzhe pizno Deyaki svidki pokazuvali sho naspravdi Medina uvijshov v selo blizhche do 9 godini koli vbivstva she trivali 12 Amerikanska gromadskist postavilasya do spravi Kelli vkraj neodnoznachno Deyaki vvazhali sho z nogo zrobili capa vidbuvajla vipravdavshi inshih uchasnikiv rizanini vinnih ne v menshij miri Inshi sprijmali Kelli yak geroya postrazhdalogo vid armijskoyi byurokratiyi V Bilij Dim buli napravleni tisyachi telegram na jogo pidtrimku a zakonodavchi organi kilkoh shtativ prijnyali rezolyuciyi iz zaklikom proyaviti do Kelli poblazhlivist 11 Zgidno z opituvannyam kompaniyi Opinion Reasearch Corporation u kvitni 1971 78 amerikanciv negativno sprijnyali rishennya sudu 51 vvazhali sho prezident Nikson povinen pomiluvati Kelli a 28 skorotiti jomu termin uv yaznennya 4 Ministr oboroni SShA Melvin Lerd poperediv prezidenta Niksona sho masove vbivstvo v Songmi mozhe postaviti nash uryad u velmi skladne stanovishe i bude liti vodu na mlin pacifistiv Derzhsekretar SShA Genri Kissindzher zaproponuvav Neobhidno shob ministr oboroni pokazav oburennya shob vin proyaviv sebe golubom ta odrazu zh organizuvav vijskovij tribunal Treba dovesti sho mi odrazu zh vidreaguvali ta usunuli parshivu vivcyu lishe takim chinom mozhna zniziti tisk z boku gromadskosti 13 Nikson nazvav masove vbivstvo v Songmi odinichnim incidentom 4 Vtruchannya v podiyi ekipazhu gelikoptera Redaguvati nbsp G yu Tompson molodshij pilot gelikoptera sho zupiniv rizaninuEkipazh gelikoptera sposterezhennya OH 23 Uorrent oficer G yu Tompson molodshij pilot Specialist Lourens Kolbern bortovij strilec bortstrilec Specialist Glenn Andreotti bortovij inzhener bortinzhener Povernuvshis z vilotu Tompson dopoviv sho vidbuvayetsya svoyemu komandirovi Informaciya dosyagla kombriga pidpolkovnika Barkera yakij pochav z yasovuvati sho vidbuvayetsya v Songmi vnaslidok chogo kapitan Medina viddav nakaz pro pripinennya vognyu Raport Tompsona priviv do togo sho komanduvannya 23 yi pihotnoyi diviziyi skasuvalo zaplanovani operaciyi ugrupovannya Barker v inshih selah v comu rajoni i tim samim mozhlivo vryatuvalo yih vid znishennya 14 Sam Tompson za poryatunok mirnogo naselennya buv nagorodzhenij Hrestom Za vidatni lotni zaslugi U SShA za slovami Tompsona vin piddavsya peresliduvannyu jomu pogrozhuvali vbivstvom pidkidali do dverej domu ponivechenih tvarin 15 Rivno cherez tridcyat rokiv pislya tragediyi vsi tri chleni ekipazhu gelikoptera buli nagorodzheni Soldatskimi medalyami vishoyu nagorodoyu Armiyi SShA za diyi v ne bojovij obstanovci Andreotti buv nagorodzhenij posmertno zaginuv u V yetnami 8 kvitnya 1968 Chislo zhertv RedaguvatiTochne chislo zhertv civilnogo naselennya v Songmi nevidomo Nazivayutsya rizni chisla v mezhah vid 200 do 550 osib v radyanskih dzherelah chasto zgaduvalosya chislo 567 osib Vstanovlenij u seli memorial pererahovuye imena 504 zagiblih u vici vid 1 roku do 82 rokiv U tomu chisli 173 ditini 182 zhinki u tomu chisli 17 vagitnih 60 cholovikiv starshe 60 rokiv 89 cholovikiv molodshe 60 rokiv 16 Za oficijnimi amerikanskimi danimi chislo zhertv sklalo 347 osib 8 Krim togo pid chas podij 16 bereznya zaginuv odin amerikanskij vijskovosluzhbovec ta prinajmni dva partizana NFVPV yih tila i zbroya buli viyavleni pivnichnishe sela 9 Svidchennya ochevidciv RedaguvatiMeshkanka Chiong Thi Le yakij bulo todi 33 roki zgaduvala Koli amerikanci prijshli v selo voni viveli nas z budinkiv shtovhali prikladami v spinu shob mi jshli v kanavu tudi de vzhe stoyalo bilshe sta osib Voni postavili nas na kolina ta odrazu pochali strilyati zzadu z kulemeta Z 11 osib nashoyi rodini zhivimi zalishilisya lishe ya i moya molodsha ditina ya zakrila yiyi soboyu Zverhu na mene vpali tri trupi i lishe zavdyaki yim mi vizhili voni prihovali nas vid amerikanciv 17 Insha meshkanka Ha Thi Kuj govorila 16 bereznya voni prijshli cilim natovpom ta odrazu zabrali chotiroh rodichiv ta vidvezli do kanalu Mi blagali yih ne vbivati nas zalishiti zhivimi a voni strilyali j strilyali Voni shtovhali nas shob mi vpali na kolina i pochinali strilyati Mama zaginula diti zaginuli Cholovika mogo todi ne bulo tut vzagali ne bulo cholovikiv lishe zhinki stari j diti Ya bula pri smerti bez svidomosti poranena Lezhala bulo holodno duzhe holodno vsya golova v krovi ya vsya tremtila Ya rozumiyu ce vijna ale chomu taka zhorstoka za sho vbili cile selo Prosto prijshli i vsih ubili Sho za lyudi ci amerikanci yaki vbili materiv ditej 17 Prichini RedaguvatiUchasnik ta doslidnik V yetnamskoyi vijni Shelbi Stenton komentuyuchi podiyi v Songmi ta pomilkovu dopovid kapitana Medini pro znishennya vijskovosluzhbovciv protivnika zamist mirnih zhiteliv pisav u knizi Zlit ta padinnya amerikanskoyi armiyi 18 Diviziya Amerikano strazhdala vid serjoznih problem pov yazanih z komanduvannyam ta kerivnictvom sho vinikli vnaslidok poganoyi pidgotovki ta nestachi kerivnictva na rivnyah vid diviziyi do vzvodu i robilo mozhlivim pogane povodzhennya z civilnimi osobami Deyaki pidrozdili yiyi 11 yi legkoyi pihotnoyi brigadi buli ne nabagato krashimi za organizovani bandi golovoriziv a oficeri zahoplyuvalisya groyu v pidrahunok til Faktichno rizanina v Milaj vidobrazhala absolyutnij teror vijni na visnazhennya v yakij vijskovij uspih cherez vidsutnist rubezhiv na miscevosti tobto liniyi frontu vimiryuvavsya statistichno shlyahom pidrahunku trupiv Hocha pidrahunki vtrat ye obgruntovanimi pokaznikami vijni u V yetnami voni na zhal stali chimos bilshim nizh mirilom dlya ocinki polya boyu Voni stali samocillyu a ne zasobami viznachennya Originalnij tekst angl The Americal Division suffered from grave command and control problems stemming from poor training and a lack of leadership from division down to platoon level which permitted civilian mistreatment Some elements of its 11th Infantry Brigade Light were little better than organized bands of thugs with the officers eager participants in the body count game Actually the My Lai massacre itself reflected the stark terror of a war of attrition in which military success for lack of terrain objectives was measured statistically by counting corpses While casualty counts are valid measurements of war in Vietnam they unfortunately became more than yardsticks used to gauge the battlefield Rather than means of determination they became objectives in themselves Div takozh RedaguvatiTiger Force en Rizanina v Dak Son Rizanina v Hyue en Masove vbivstvo v Ha Mi en Primitki Redaguvati Murder in the name of war My Lai Arhivovano 17 sichnya 2018 u Wayback Machine BBC 20 July 1998 Operativna grupa Barker bula zvedenim bataljonom do skladu yakogo vhodilo po roti kozhnogo z troh bataljoniv 11 yi brigadi Komanduvav grupoyu pidpolkovnik Frenk Barker Koli 23 tya pihotna diviziya bula sformovana v Pivdennomu V yetnami u veresni 1967 roku v krayini perebuvala tilki odna z troh yiyi brigad Dvi inshi brigadi vklyuchayuchi j 11 u legku pihotnu pribuli do V yetnamu v kinci roku ta ne mali bojovogo dosvidu a b v g Dve tragedii Washington Profile 15 chervnya 2006 V 1950 h rokah polkova sistema v Armiyi SShA bula zaminena brigadoyu prote bataljoni zberigali poznachennya svoyih istorichnih polkiv yak daninu tradiciyi Vvazhalos sho cej rajon vzhe dva desyatilittya ye oplotom komunistichnih sil Songmi rozkinulas v zoni vilnogo vognyu tobto peredbachalosya sho yiyi naselennya perebuvaye pid povnim vplivom protivnika i tut dopuskayetsya zastosuvannya silami SShA vazhkogo ozbroyennya bez uzgodzhennya z pivdennov yetnamskoyu vladoyu Dzherelo takoyi informaciyi nevidomij i sama informaciya yak viyavilosya zgodom bula pomilkovoyu a b My Lai Massacre Arhiv originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2014 a b Summary of Peers Report Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2010 Procitovano 3 grudnya 2014 Miscue on the Massacre Arhivovano 12 lyutogo 2011 u Wayback Machine Time Dec 05 1969 a b The My Lai Massacre The 20th Century by David Wallechinsky Arhiv originalu za 11 bereznya 2008 Procitovano 3 grudnya 2014 Douglas Linder The My Lai Massacre Trial Arhiv originalu za 15 lipnya 2013 Procitovano 3 grudnya 2014 Reutov A 1 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Voenno promyshlennyj kurer 1 117 11 17 sichnya 2006 Trent Angers The Forgotten Hero of My Lai The Hugh Thompson Story Acadian House Publishing 1999 P 219 220 Moral Courage In Combat The My Lai Story Lecture by Hugh Thompson Arhivovano 25 listopada 2011 u Wayback Machine 2003 Mark Gado Into the Dark The My Lai Massacre Arhiv originalu za 18 serpnya 2007 Procitovano 3 grudnya 2014 a b Pleskachevskaya I Babushki iz Songmi Arhivovano 13 kvitnya 2009 u Wayback Machine Sovetskaya Belorussiya 16 bereznya 2006 Shelby L Stanton The Rise and Fall of an American Army Novato CA Presidio Press 1985 P 271 272 Posilannya RedaguvatiSongmi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Masove vbivstvo v Songmiu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Fajli u Vikishovishi Volodimir Vijna Vizerunok vpletenimi v istoriyu Oleksandr Krasnitskij Yaki vryatuvali chest Ameriki Uzagalneni dani dopovidi komisiyi Pirsa angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Masove vbivstvo v Songmi amp oldid 40596947