Марі́я Каролі́на Луї́за Йозе́фа Йога́нна Анто́нія Австрі́йська (нім. Maria Karolina Luise Josepha Johanna Antonia von Österreich), також Марія Кароліна Габсбург-Лотаринзька (нім. Maria Karolina von Habsburg-Lothringen, 13 серпня 1752 — 8 вересня 1814) — ерцгерцогиня Австрійська з династії Габсбургів-Лотарингенів, донька імператорів Священної Римської імперії Франца I Стефана та Марії-Терезії, дружина короля Сицилії та Неаполю Фердинанда III (IV), матір імператриці Австрії Марії Терези, королеви Франції Марії Амелії та короля Обох Сицилій Франческо I.
Марія Кароліна Австрійська | |
---|---|
нім. Maria Karolina von Österreich | |
королева-консорт Сицилії та Неаполю | |
Початок правління: | 12 травня 1768 |
Кінець правління: | 30 березня 1806 (Неаполь) 8 вересня 1814 (Сицилія) |
| |
Попередник: | Марія Амалія Саксонська |
Наступник: | Жюлі Кларі (Неаполь) |
| |
Дата народження: | 13 серпня 1752 |
Місце народження: | Шенбрунн, Відень |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 8 вересня 1814 (62 роки) |
Місце смерті: | Замок Хетцендорф, Відень, Австрійська імперія |
Поховання | Імператорський склеп |
Чоловік: | Фердинанд III (IV) |
Діти: | Марія Тереза, Марія Луїза, Карло, Марія Анна, Франческо, Марія Крістіна, Марія Крістіна Амелія, Дженнаро, Джузеппе, Марія Амелія, Марія Антонія, Марія Клотильда, Марія Генрієтта, Карло, Леопольдо, Альберто, Марія Ізабелла |
Династія: | Габсбурги, Бурбони |
Батько: | Франц I |
Мати: | Марія-Терезія |
Нагороди: | |
Марія Кароліна Австрійська у Вікісховищі |
Біографія
Ранні роки
Марія Кароліна народилась 13 серпня 1752 року в палаці Шенбрунн у Відні. Вона була тринадцятою дитиною та десятою донькою в родині імператорів Священної Римської імперії Франца I Стефана та Марії-Терезії. Хрещеними батьками новонародженої стали король Франції Людовик XV та його дружина Марія Лещинська.
Мала старших братів Йозефа, Карл Йозефа та Леопольда й сестер Марію Анну, Марію Христину, Марію Єлизавету, Марію Амалію, Марію Йоганну та Марію Йозефу. Інші сестри померли немовлятами до її народження. Згодом родина поповнилася молодшими синами Фердинандом та Максиміліаном і донькою Марією Антонією. Сімейство мешкало взимку у Гофбургу, літо проводили у палацах Шенбрунн та Лаксенбург.
У 1756 році в Європі почалася Третя Сілезька війна, в якій була задіяна і Священна Римська імперія. Бойові дії скінчилися у 1763 році в результаті повного виснаження воюючих сторін. За два роки помер імператор Франц I Стефан. Марії Кароліні за кілька днів перед цим виповнилося 13 років.
В родині принцесу на французький манер кликали Шарлоттою. Найбільш тісні відносини у неї склалися з молодшою сестрою Марією Антонією. Гувернанткою обох ерцгерцогинь була графиня Марія Вальбурга Лерхенфельд. Цього домоглася Марія Кароліна, невдоволена попередньою вихователькою графинею Джудіт фон Брандіс. Освіта ерцгерцогині включала уроки історії, політології, іноземних мов, математики, орфографії, живопису, танців та театрального мистецтва. Гру на фортепіано для імператорських дітей викладав Георг Крістоф Вагензейль. Також навчалася рукоділлю та мистецтву вести розмови.
У жовтні 1767 року, заразившись віспою, пішла з життя її сестра Марія Йозефа, яка мала відбути до Неаполю аби стати дружиною короля Фердинанда IV. Не бажаючи втрачати вигідну шлюбну партію, батько нареченого, король Іспанії Карл III, домовився з Марією-Терезією про весілля Фердинанда з сестрою померлої. Обираючи між Марією Амалією та Марією Кароліною, він обрав останню як більш підходящу за віком. Дівчині ця ідея зовсім не подобалася, вона плакала та благала відмінити заручини. Втім, її прохання були проігноровані та почалася підготовка до її нової ролі. Марія-Терезія давала доньці інструкції щодо внутрішніх та політичних обов'язків, наставляла бути німкенею серцем і розумом, але виглядати неаполітанкою, та не робити порівняннь між їхніми звичками й неаполітанськими.
Шлюб та діти
Шлюб за домовленістю був укладений 27 червня 1768 року у церкві Святого Августина у Відні. Нареченого представляв молодший брат Марії Кароліни, Фердинанд. Того ж дня принцеса відбула до нової батьківщини. Вінчання 15-річної ерцгерцогині з 16-річним королем Сицилії та Неаполю Фердинандом відбулося 12 травня 1768 року у палаці Казерта в Неаполі. Фердинанд заявляв після шлюбної ночі, що дружина «спить як мертва та потіє як свиня». Кароліна, в свою чергу, знайшла чоловіка «дуже потворним» і в листі до гувернантки повідомила, що «любить його тільки через відчуття обов'язку». Матері вона писала: «Я відкрито визнаю, що краще померти, ніж пережити все, що зі мною сталося». Також відверто сумувала за батьківщиною.
Під час медового місяця між подружжям виникли серйозні розбіжності, які поглиблюватися з роками. На відміну від Марії Кароліни, яка була сумлінно підготовлена до ролі майбутньої королеви і матері багатьох дітей, Фердинанд не мав достатньої освіти та полюбляв проводити час на полюванні, у заняттях живописом та вживанні розкішних обідів. Інтимні стосунки від початку виявилися невдалими, але, згодом, королеві вдалося завоювати прихильність чоловіка, запевнивши його у своїй закоханості в нього. Завагітніла вона лише на четвертий рік шлюбу. У червні 1772 року народився їхній первісток. З часом пара навчилася приймати спільне життя як належне та будувати довірчі відносини, корисні для обох партнерів. Всього ж вони мали сімнадцятеро живих дітей:
- Марія Тереза (1772—1807) — дружина останнього імператора Священної Римської імперії Франца II, згодом імператора Австрії, мала дванадцятеро дітей;
- Марія Луїза (1773—1802) — дружина великого герцога Тоскани Фердинанда III, мала п'ятеро дітей;
- Карло (1775—1778) — прожив 4 роки;
- Марія Анна (1775—1780) — прожила 4 роки;
- Франческо (1777—1830) — король Обох Сицилій у 1825—1830 роках, був одруженим із австрійською ерцгерцогинею Марією Клементиною, а після її смерті — з іспанською інфантою Марією Ізабеллою, мав тринадцятеро дітей від обох шлюбів;
- Марія Крістіна (1779—1849) — дружина короля П'ємонта та Сардинії Карла Фелікса, дітей не мала;
- Марія Крістіна Амелія (1779—1783) — близнючка Марії Крістіни, прожила 4 роки;
- Дженнаро (1780—1789) — прожив 9 років;
- Джузеппе (1781—1783) — прожив півтора року;
- Марія Амелія (1782—1866) — дружина короля Франції Луї-Філіппа I, мала десятеро дітей;
- Марія Антонія (1784—1806) — дружина іспанського інфанта Фернандо, принца Астурійського, дітей не мала;
- Марія Клотильда (1786—1792) — прожила 6 років;
- Марія Генрієтта (1787—1792) — прожила 5 років;
- Карло (1788—1789) — прожив 5 місяців;
- Леопольдо (1790—1851) — принц Салерно, був одружений із австрійською ерцгерцогинею Марією Клементиною, мав двох законних дітей та позашлюбного сина від балерини Фанні Ельслер;
- Альберто (1791—1798) — прожив 6 років;
- Марія Ізабелла (1793—1801) — прожила 7 років.
Королева Сицилії та Неаполю
Після народження спадкоємця, як і було зазначено у шлюбному контракті, королева у лютому 1776 року була введена до Державної Ради. Її вплив на чоловіка зростав. У своїй політичній діяльності Марія Кароліна демонструвала якості, успадковані від Марії Терези: високий інтелект та амбіції. Головним чином вона намагалася сприяти автономії королівств, зменшивши їхню залежність від Іспанії. Скоро вона змусила залишити посаду першого міністра країни Бернардо Тануччі, який був фактичним правителем країни більше двадцяти років. З того моменту всі державні справи регулювалися королевою, починаючи з призначення наступника Тануччі в особі Г. Беккаделлі, маркіза Самбукі. У 1784 році його місце посів Джон Актон, який з'явився у Неаполі за п'ять років перед цим і вже був, завдяки заступництву Марії Кароліни, міністром військово-морського флоту. Вступ королеви до Ради призвів до прогресивних змін у політиці Бурбонів, яка поступово набувала проавстрійських та проанглійських рис.
У перші роки правління Марія Кароліна діяла згідно з ідеями просвітництва, як її матір і старший брат. Перші два десятиліття вона була зосереджена на відновленні політико-економічного апарату. Сприяла численним реформам, включаючи скасування заборони масонської асоціації, розширення флоту, обмеження привілеїв дворянста та духовенства, більш справедливий розподіл оподаткування, з метою полегшення життя бідноти в країні.
Покровительствувала художникам, у першу чергу, Ангеліці Кауфман та Якобу Філіпу Гаккерту. У 1784 році заснувала філантропічну колонію Сан-Лейсі, жителі якої мали тільки виготовляти шовк. Її освічений абсолютизм пов'язують з народженням Статуту Сан-Лейсі, першим кодексом законів, задуманих жінкою в інтересах жінок.
Коли вибухнула революція у Франції, королева побоювалася повстання у Неаполі через великі злидні людей. Заворушень не відбулося, однак революція сприяла формуванню республіканських громад. Консервативне селянське населення залишалося в основному лояльним до короля, в той час як серед буржуазії зростали антимонархічні настрої.
Після вбивства Марії-Антуанетти королева була настільки шокована, що перестала розмовляти французькою. Співчуття, яке вона мала для якобінців під час революції, перетворилося в ненависть. Після цього Марія Кароліна відмовилася від своєї позиції освіченого абсолютизму і взяла реакційний курс. Кордони були закриті для тих, хто підозрювався у поширенні революційнихі ідей, в пресі була введена сувора цензура. У 1793 році Неаполь та Сицилія приєдналися до першої коаліції проти Франції, в яку увійшли Англія, Австрія, Пруссія, Нідерланди, Королівства Сардинія та Португалія. У листі до свого племінника королева писала, що не наслідуватиме долю сестри: «У крайньому випадку, я налаштована кинути своїх семеро дітей у море і кинутися за ними. Я не хочу бути здобиччю цих мерзотників».
У 1794 році, після викриття якобінської змови з метою повалення уряду, Марія Кароліна наказала придушити масонство, членом якого вона сама колись була, вважаючи, що її послідовники брали участь у змові разом з французами. Неаполь був поділений на дванадцять поліцейських палат, контрольованих призначеними урядом комісарами. Створена була також таємна поліція, яка мала своїх шпигунів. Саме завдяки секретній поліції королева дізналася про істотне зниження своєї популярності серед усіх верств суспільства. Армія постійно була мобілізована через можливість раптового нападу, що призвело до значного збільшення оподаткування. В обстановці загального терору Марія Кароліна почала вимагати аби її їжу пробувати інші та кожен день міняти місцеперебування королівської сім'ї.
Коли до південного краю Італії підійшли війська генерала Наполеона Бонапарта, який уже вигнав королівські родини з Ломбардії та Тоскани, Марія Кароліна погодилася на мир із Францією, який був підписаний 10 жовтня 1797 року. Однак у 1798 році королівське подружжя вирішило приєднатися до другої коаліції проти Франції. У листопаді того ж року неаполітанське військо сунуло до Риму, проте було розбите французами. Королівська сім'я втекла до Сицилії наприкінці грудня 1798 року. У сицилійському засланні Марія Кароліна стежила за політичними подіями в Неаполі. У січні 1799 року французькими військами на чолі з генералом Шампіонне була проголошена Партенопійська республіка, проте вже у червні 1799 року владу Фердинанда, за допомогою військ, було відновлено. Багато хто приписував королеві, за угодою з Г. Нельсоном, відповідальність за подальші переслідування, які анулювали зобов'язання почесних умов капітуляції, обіцяної кардиналом Фабріціо Руффо переможеним республіканцям.
У червні 1800 року Марія Кароліна з трьома незаміжніми доньками та молодшим сином, у супроводі Гораціо Нельсона, своєї подруги Емми Гамільтон та її чоловіка Вільяма Гамільтона, виїхала через Ліворно, Флоренцію, Трієст і Любляну до Відня, куда прибула у серпні. У рамках шлюбних переговорів королева залишалася там протягом двох років і намагалася влаштувати якомога вигідніші шлюби своїх дітей. У сімейному колі вона проводила більшу частину часу з улюбленою внучатою племінницею Марією Луїзою Австрійською, майбутньою дружиною Наполеона.
17 серпня 1802 року Марія Кароліна повернулася до Неаполю. У 1805 році Наполеон знову увійшов до Італії. У війні третьої коаліції він завоював Неаполь. У лютому 1806 року королівська родина була змушена знову бігти на Сицилію. У 1812 році, під тиском британського уряду, Фердинанд фактично зрікся влади на користь сина Франческо І. Королеву британці попросили наступного року виїхати з Сицилії до Відня. Ще у дорозі вона дізналася про поразку Наполеона в битві під Лейпцигом у жовтні 1813 року. Після довгої подорожі через Константинопіль, Одесу, Львів і Будапешт Марія Кароліна дісталися до Відня у січні 1814 року.
Померла від інсульту у замку Хетцендорф поблизу Відня 8 вересня 1814 року. Покоївка знайшла її мертвою на підлозі серед купи листів. Була похована у Тосканській крипті імператорського склепу Капуцинеркірхе у Відні. Серце зберігається в урні у крипті сердець в каплиці Лорето Аугустинеркірхе.
Нагороди
- Золота троянда (нагорода папи римського) (1790);
- Орден королеви Марії Луїзи (Іспанія).
Генеалогія
Карл V | Елеонора Марія Австрійська | Філіп I Орлеанський | Єлизавета Шарлотта Пфальцька | Леопольд I Габсбург | Елеонора Магдалина з Нойбурга | Людвіг Рудольф Брауншвейг-Вольфенбюттельський | Крістіна Луїза Еттінген-Еттінгенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леопольд I | Єлизавета Шарлотта Орлеанська | Карл VI Габсбург | Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франц I | Марія Терезія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Марія Кароліна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Constantin von Wurzbach: Habsburg, Karolina Maria. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 6. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1860, стор. 398–400 [1] [Архівовано 14 квітня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- F. Herre, Maria Teresa. Il destino di una sovrana, Mondadori, Milano, 2000. — стор. 323
- Стаття в енциклопедії Треккані «Марія Кароліна Габсбург-Лотаринзька» [2] [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
- Brigitte Hamann: Maria Karolina. In: Neue Deutsche Biographie. Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, , стор. 201 [3] [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- У тому числі, початим Тануччі.
- Mario Battaglini, La fabbrica del re: l'esperimento di San Leucio tra paternalismo e illuminismo, Roma, 1983
- C. M. Bearne, A Sister of Marie Antoinette: The Life-Story of Maria Carolina, Queen of Naples, T. Fisher Unwin, London, 1907. — стор. 221
- Angelika Gernet, Michael Groblewski: Von den italienischen Staaten zum ersten Regno d'Italia. Italienische Geschichte zwischen Renaissance und Risorgimento (1559-1814). In: Wolfgang Altgeld, Rudolf Lill (Hrsg.): Kleine italienische Geschichte. Reclam, Stuttgart 2002. — стор. 252. .
- Тарле Е. В. Адмирал Ушаков на Средиземном море (1798 - 1800). Directmedia, 2 грудня 2015 року. 312 стор. — стор. 215—226.
- Тосканська крипта імператорського склепу Капуцинеркірхе [4] [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Церква Святого Августина [5] [ 7 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Acton, Harold. Bourbons of Naples. Methuen & Co.: London. 1956.
- Bearne, Catherine Mary. A Sister of Marie Antoinette: The Life-Story of Maria Carolina, Queen of Naples. T. Fisher Unwin: London. 1907.
- Crankshaw, Edward. Maria Theresa. Longman Publishers: London. 1969.
- Davis, John Anthony. Naples and Napoleon: southern Italy and the European revolutions (1780–1860). Oxford University Press: Oxford. 2006
- Fraser, Antonia. Marie Antoinette: The Journey. Phoenix: London. 2002
- Jackson, Gudia M. Women Rulers Throughout the Ages: An Illustrated Guide. Abc-Clio: Santa Barbara. 2000
- Jones, Colin. The Great Nation: France from Louis XV to Napoleon. Columbia University Press: New York. 2002
- Lever, Evelyn. Marie Antoinette: The Last Queen of France. Judy Piatkus: London. 2001
- Nagel, Susan. Marie Thérèse: The Fate of Marie Antoinette's Daughter. Bloosmbury: New York. 2008
- Tarabra, Daniela. European Art of the Eighteenth Century. The J. Paul Getty Museum: Los Angeles. 2008
- Vernon, Mrs HM. Italy: From 1494 to 1790. Cambridge University Press: London. 1909.
- Vovk, Justin C. In Destiny's Hands: Five Tragic Rulers, Children of Maria Theresa. iUniverse: Bloomington, Ind. 2010
- Wheatcroft, Andrew. The Habsburgs: Embodying Empire. Penguin Books: London. 1996
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Geni.com [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 1 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії Амалії Австрійської [ 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фердинанда III (IV) [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Mariya Karolina Avstrijska Mari ya Karoli na Luyi za Joze fa Joga nna Anto niya Avstri jska nim Maria Karolina Luise Josepha Johanna Antonia von Osterreich takozh Mariya Karolina Gabsburg Lotarinzka nim Maria Karolina von Habsburg Lothringen 13 serpnya 1752 8 veresnya 1814 ercgercoginya Avstrijska z dinastiyi Gabsburgiv Lotaringeniv donka imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Franca I Stefana ta Mariyi Tereziyi druzhina korolya Siciliyi ta Neapolyu Ferdinanda III IV matir imperatrici Avstriyi Mariyi Terezi korolevi Franciyi Mariyi Ameliyi ta korolya Oboh Sicilij Franchesko I Mariya Karolina Avstrijskanim Maria Karolina von OsterreichMariya Karolina AvstrijskaPortret Mariyi Karolini penzlya A R Mengsa 1772 1773 roki Korolivskij palac u Madridikoroleva konsort Siciliyi ta NeapolyuPochatok pravlinnya 12 travnya 1768Kinec pravlinnya 30 bereznya 1806 Neapol 8 veresnya 1814 Siciliya Poperednik Mariya Amaliya SaksonskaNastupnik Zhyuli Klari Neapol Data narodzhennya 13 serpnya 1752 1752 08 13 Misce narodzhennya Shenbrunn VidenKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 8 veresnya 1814 1814 09 08 62 roki Misce smerti Zamok Hetcendorf Viden Avstrijska imperiyaPohovannya Imperatorskij sklepCholovik Ferdinand III IV Diti Mariya Tereza Mariya Luyiza Karlo Mariya Anna Franchesko Mariya Kristina Mariya Kristina Ameliya Dzhennaro Dzhuzeppe Mariya Ameliya Mariya Antoniya Mariya Klotilda Mariya Genriyetta Karlo Leopoldo Alberto Mariya IzabellaDinastiya Gabsburgi BurboniBatko Franc IMati Mariya TereziyaNagorodi Zolota troyandaMariya Karolina Avstrijska u VikishovishiBiografiyaRanni roki Mariya Karolina narodilas 13 serpnya 1752 roku v palaci Shenbrunn u Vidni Vona bula trinadcyatoyu ditinoyu ta desyatoyu donkoyu v rodini imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Franca I Stefana ta Mariyi Tereziyi Hreshenimi batkami novonarodzhenoyi stali korol Franciyi Lyudovik XV ta jogo druzhina Mariya Leshinska Portret Mariyi Karolini penzlya Franchesko Liani muzej Kapodimonte Mala starshih brativ Jozefa Karl Jozefa ta Leopolda j sester Mariyu Annu Mariyu Hristinu Mariyu Yelizavetu Mariyu Amaliyu Mariyu Jogannu ta Mariyu Jozefu Inshi sestri pomerli nemovlyatami do yiyi narodzhennya Zgodom rodina popovnilasya molodshimi sinami Ferdinandom ta Maksimilianom i donkoyu Mariyeyu Antoniyeyu Simejstvo meshkalo vzimku u Gofburgu lito provodili u palacah Shenbrunn ta Laksenburg U 1756 roci v Yevropi pochalasya Tretya Silezka vijna v yakij bula zadiyana i Svyashenna Rimska imperiya Bojovi diyi skinchilisya u 1763 roci v rezultati povnogo visnazhennya voyuyuchih storin Za dva roki pomer imperator Franc I Stefan Mariyi Karolini za kilka dniv pered cim vipovnilosya 13 rokiv V rodini princesu na francuzkij maner klikali Sharlottoyu Najbilsh tisni vidnosini u neyi sklalisya z molodshoyu sestroyu Mariyeyu Antoniyeyu Guvernantkoyu oboh ercgercogin bula grafinya Mariya Valburga Lerhenfeld Cogo domoglasya Mariya Karolina nevdovolena poperednoyu vihovatelkoyu grafineyu Dzhudit fon Brandis Osvita ercgercogini vklyuchala uroki istoriyi politologiyi inozemnih mov matematiki orfografiyi zhivopisu tanciv ta teatralnogo mistectva Gru na fortepiano dlya imperatorskih ditej vikladav Georg Kristof Vagenzejl Takozh navchalasya rukodillyu ta mistectvu vesti rozmovi U zhovtni 1767 roku zarazivshis vispoyu pishla z zhittya yiyi sestra Mariya Jozefa yaka mala vidbuti do Neapolyu abi stati druzhinoyu korolya Ferdinanda IV Ne bazhayuchi vtrachati vigidnu shlyubnu partiyu batko narechenogo korol Ispaniyi Karl III domovivsya z Mariyeyu Tereziyeyu pro vesillya Ferdinanda z sestroyu pomerloyi Obirayuchi mizh Mariyeyu Amaliyeyu ta Mariyeyu Karolinoyu vin obrav ostannyu yak bilsh pidhodyashu za vikom Divchini cya ideya zovsim ne podobalasya vona plakala ta blagala vidminiti zaruchini Vtim yiyi prohannya buli proignorovani ta pochalasya pidgotovka do yiyi novoyi roli Mariya Tereziya davala donci instrukciyi shodo vnutrishnih ta politichnih obov yazkiv nastavlyala buti nimkeneyu sercem i rozumom ale viglyadati neapolitankoyu ta ne robiti porivnyann mizh yihnimi zvichkami j neapolitanskimi Shlyub ta diti Shlyub za domovlenistyu buv ukladenij 27 chervnya 1768 roku u cerkvi Svyatogo Avgustina u Vidni Narechenogo predstavlyav molodshij brat Mariyi Karolini Ferdinand Togo zh dnya princesa vidbula do novoyi batkivshini Vinchannya 15 richnoyi ercgercogini z 16 richnim korolem Siciliyi ta Neapolyu Ferdinandom vidbulosya 12 travnya 1768 roku u palaci Kazerta v Neapoli Ferdinand zayavlyav pislya shlyubnoyi nochi sho druzhina spit yak mertva ta potiye yak svinya Karolina v svoyu chergu znajshla cholovika duzhe potvornim i v listi do guvernantki povidomila sho lyubit jogo tilki cherez vidchuttya obov yazku Materi vona pisala Ya vidkrito viznayu sho krashe pomerti nizh perezhiti vse sho zi mnoyu stalosya Takozh vidverto sumuvala za batkivshinoyu Pid chas medovogo misyacya mizh podruzhzhyam vinikli serjozni rozbizhnosti yaki pogliblyuvatisya z rokami Na vidminu vid Mariyi Karolini yaka bula sumlinno pidgotovlena do roli majbutnoyi korolevi i materi bagatoh ditej Ferdinand ne mav dostatnoyi osviti ta polyublyav provoditi chas na polyuvanni u zanyattyah zhivopisom ta vzhivanni rozkishnih obidiv Intimni stosunki vid pochatku viyavilisya nevdalimi ale zgodom korolevi vdalosya zavoyuvati prihilnist cholovika zapevnivshi jogo u svoyij zakohanosti v nogo Zavagitnila vona lishe na chetvertij rik shlyubu U chervni 1772 roku narodivsya yihnij pervistok Z chasom para navchilasya prijmati spilne zhittya yak nalezhne ta buduvati dovirchi vidnosini korisni dlya oboh partneriv Vsogo zh voni mali simnadcyatero zhivih ditej Korolivska rodina na portreti A Kaufman 1783 muzej Kapodimonte Mariya Tereza 1772 1807 druzhina ostannogo imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Franca II zgodom imperatora Avstriyi mala dvanadcyatero ditej Mariya Luyiza 1773 1802 druzhina velikogo gercoga Toskani Ferdinanda III mala p yatero ditej Karlo 1775 1778 prozhiv 4 roki Mariya Anna 1775 1780 prozhila 4 roki Franchesko 1777 1830 korol Oboh Sicilij u 1825 1830 rokah buv odruzhenim iz avstrijskoyu ercgercogineyu Mariyeyu Klementinoyu a pislya yiyi smerti z ispanskoyu infantoyu Mariyeyu Izabelloyu mav trinadcyatero ditej vid oboh shlyubiv Mariya Kristina 1779 1849 druzhina korolya P yemonta ta Sardiniyi Karla Feliksa ditej ne mala Mariya Kristina Ameliya 1779 1783 bliznyuchka Mariyi Kristini prozhila 4 roki Dzhennaro 1780 1789 prozhiv 9 rokiv Dzhuzeppe 1781 1783 prozhiv pivtora roku Mariya Ameliya 1782 1866 druzhina korolya Franciyi Luyi Filippa I mala desyatero ditej Mariya Antoniya 1784 1806 druzhina ispanskogo infanta Fernando princa Asturijskogo ditej ne mala Mariya Klotilda 1786 1792 prozhila 6 rokiv Mariya Genriyetta 1787 1792 prozhila 5 rokiv Karlo 1788 1789 prozhiv 5 misyaciv Leopoldo 1790 1851 princ Salerno buv odruzhenij iz avstrijskoyu ercgercogineyu Mariyeyu Klementinoyu mav dvoh zakonnih ditej ta pozashlyubnogo sina vid balerini Fanni Elsler Alberto 1791 1798 prozhiv 6 rokiv Mariya Izabella 1793 1801 prozhila 7 rokiv Koroleva Siciliyi ta Neapolyu Pislya narodzhennya spadkoyemcya yak i bulo zaznacheno u shlyubnomu kontrakti koroleva u lyutomu 1776 roku bula vvedena do Derzhavnoyi Radi Yiyi vpliv na cholovika zrostav U svoyij politichnij diyalnosti Mariya Karolina demonstruvala yakosti uspadkovani vid Mariyi Terezi visokij intelekt ta ambiciyi Golovnim chinom vona namagalasya spriyati avtonomiyi korolivstv zmenshivshi yihnyu zalezhnist vid Ispaniyi Skoro vona zmusila zalishiti posadu pershogo ministra krayini Bernardo Tanuchchi yakij buv faktichnim pravitelem krayini bilshe dvadcyati rokiv Z togo momentu vsi derzhavni spravi regulyuvalisya korolevoyu pochinayuchi z priznachennya nastupnika Tanuchchi v osobi G Bekkadelli markiza Sambuki U 1784 roci jogo misce posiv Dzhon Akton yakij z yavivsya u Neapoli za p yat rokiv pered cim i vzhe buv zavdyaki zastupnictvu Mariyi Karolini ministrom vijskovo morskogo flotu Vstup korolevi do Radi prizviv do progresivnih zmin u politici Burboniv yaka postupovo nabuvala proavstrijskih ta proanglijskih ris Portret Mariyi Karolini nevidomogo majstra Nacionalnij muzej Prado U pershi roki pravlinnya Mariya Karolina diyala zgidno z ideyami prosvitnictva yak yiyi matir i starshij brat Pershi dva desyatilittya vona bula zoseredzhena na vidnovlenni politiko ekonomichnogo aparatu Spriyala chislennim reformam vklyuchayuchi skasuvannya zaboroni masonskoyi asociaciyi rozshirennya flotu obmezhennya privileyiv dvoryansta ta duhovenstva bilsh spravedlivij rozpodil opodatkuvannya z metoyu polegshennya zhittya bidnoti v krayini Pokrovitelstvuvala hudozhnikam u pershu chergu Angelici Kaufman ta Yakobu Filipu Gakkertu U 1784 roci zasnuvala filantropichnu koloniyu San Lejsi zhiteli yakoyi mali tilki vigotovlyati shovk Yiyi osvichenij absolyutizm pov yazuyut z narodzhennyam Statutu San Lejsi pershim kodeksom zakoniv zadumanih zhinkoyu v interesah zhinok Koli vibuhnula revolyuciya u Franciyi koroleva poboyuvalasya povstannya u Neapoli cherez veliki zlidni lyudej Zavorushen ne vidbulosya odnak revolyuciya spriyala formuvannyu respublikanskih gromad Konservativne selyanske naselennya zalishalosya v osnovnomu loyalnim do korolya v toj chas yak sered burzhuaziyi zrostali antimonarhichni nastroyi Pislya vbivstva Mariyi Antuanetti koroleva bula nastilki shokovana sho perestala rozmovlyati francuzkoyu Spivchuttya yake vona mala dlya yakobinciv pid chas revolyuciyi peretvorilosya v nenavist Pislya cogo Mariya Karolina vidmovilasya vid svoyeyi poziciyi osvichenogo absolyutizmu i vzyala reakcijnij kurs Kordoni buli zakriti dlya tih hto pidozryuvavsya u poshirenni revolyucijnihi idej v presi bula vvedena suvora cenzura U 1793 roci Neapol ta Siciliya priyednalisya do pershoyi koaliciyi proti Franciyi v yaku uvijshli Angliya Avstriya Prussiya Niderlandi Korolivstva Sardiniya ta Portugaliya U listi do svogo pleminnika koroleva pisala sho ne nasliduvatime dolyu sestri U krajnomu vipadku ya nalashtovana kinuti svoyih semero ditej u more i kinutisya za nimi Ya ne hochu buti zdobichchyu cih merzotnikiv U 1794 roci pislya vikrittya yakobinskoyi zmovi z metoyu povalennya uryadu Mariya Karolina nakazala pridushiti masonstvo chlenom yakogo vona sama kolis bula vvazhayuchi sho yiyi poslidovniki brali uchast u zmovi razom z francuzami Neapol buv podilenij na dvanadcyat policejskih palat kontrolovanih priznachenimi uryadom komisarami Stvorena bula takozh tayemna policiya yaka mala svoyih shpiguniv Same zavdyaki sekretnij policiyi koroleva diznalasya pro istotne znizhennya svoyeyi populyarnosti sered usih verstv suspilstva Armiya postijno bula mobilizovana cherez mozhlivist raptovogo napadu sho prizvelo do znachnogo zbilshennya opodatkuvannya V obstanovci zagalnogo teroru Mariya Karolina pochala vimagati abi yiyi yizhu probuvati inshi ta kozhen den minyati misceperebuvannya korolivskoyi sim yi Koroleva na portreti F Marsilyi 1814 palac Kazerta Koli do pivdennogo krayu Italiyi pidijshli vijska generala Napoleona Bonaparta yakij uzhe vignav korolivski rodini z Lombardiyi ta Toskani Mariya Karolina pogodilasya na mir iz Franciyeyu yakij buv pidpisanij 10 zhovtnya 1797 roku Odnak u 1798 roci korolivske podruzhzhya virishilo priyednatisya do drugoyi koaliciyi proti Franciyi U listopadi togo zh roku neapolitanske vijsko sunulo do Rimu prote bulo rozbite francuzami Korolivska sim ya vtekla do Siciliyi naprikinci grudnya 1798 roku U sicilijskomu zaslanni Mariya Karolina stezhila za politichnimi podiyami v Neapoli U sichni 1799 roku francuzkimi vijskami na choli z generalom Shampionne bula progoloshena Partenopijska respublika prote vzhe u chervni 1799 roku vladu Ferdinanda za dopomogoyu vijsk bulo vidnovleno Bagato hto pripisuvav korolevi za ugodoyu z G Nelsonom vidpovidalnist za podalshi peresliduvannya yaki anulyuvali zobov yazannya pochesnih umov kapitulyaciyi obicyanoyi kardinalom Fabricio Ruffo peremozhenim respublikancyam U chervni 1800 roku Mariya Karolina z troma nezamizhnimi donkami ta molodshim sinom u suprovodi Goracio Nelsona svoyeyi podrugi Emmi Gamilton ta yiyi cholovika Vilyama Gamiltona viyihala cherez Livorno Florenciyu Triyest i Lyublyanu do Vidnya kuda pribula u serpni U ramkah shlyubnih peregovoriv koroleva zalishalasya tam protyagom dvoh rokiv i namagalasya vlashtuvati yakomoga vigidnishi shlyubi svoyih ditej U simejnomu koli vona provodila bilshu chastinu chasu z ulyublenoyu vnuchatoyu pleminniceyu Mariyeyu Luyizoyu Avstrijskoyu majbutnoyu druzhinoyu Napoleona 17 serpnya 1802 roku Mariya Karolina povernulasya do Neapolyu U 1805 roci Napoleon znovu uvijshov do Italiyi U vijni tretoyi koaliciyi vin zavoyuvav Neapol U lyutomu 1806 roku korolivska rodina bula zmushena znovu bigti na Siciliyu U 1812 roci pid tiskom britanskogo uryadu Ferdinand faktichno zriksya vladi na korist sina Franchesko I Korolevu britanci poprosili nastupnogo roku viyihati z Siciliyi do Vidnya She u dorozi vona diznalasya pro porazku Napoleona v bitvi pid Lejpcigom u zhovtni 1813 roku Pislya dovgoyi podorozhi cherez Konstantinopil Odesu Lviv i Budapesht Mariya Karolina distalisya do Vidnya u sichni 1814 roku Pomerla vid insultu u zamku Hetcendorf poblizu Vidnya 8 veresnya 1814 roku Pokoyivka znajshla yiyi mertvoyu na pidlozi sered kupi listiv Bula pohovana u Toskanskij kripti imperatorskogo sklepu Kapucinerkirhe u Vidni Serce zberigayetsya v urni u kripti serdec v kaplici Loreto Augustinerkirhe NagorodiZolota troyanda nagoroda papi rimskogo 1790 Orden korolevi Mariyi Luyizi Ispaniya GenealogiyaKarl V Eleonora Mariya Avstrijska Filip I Orleanskij Yelizaveta Sharlotta Pfalcka Leopold I Gabsburg Eleonora Magdalina z Nojburga Lyudvig Rudolf Braunshvejg Volfenbyuttelskij Kristina Luyiza Ettingen Ettingenska Leopold I Yelizaveta Sharlotta Orleanska Karl VI Gabsburg Yelizaveta Braunshvejg Volfenbyuttelska Franc I Mariya Tereziya Mariya Karolina PrimitkiConstantin von Wurzbach Habsburg Karolina Maria In Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich 6 Theil Kaiserlich konigliche Hof und Staatsdruckerei Wien 1860 stor 398 400 1 Arhivovano 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine nim F Herre Maria Teresa Il destino di una sovrana Mondadori Milano 2000 stor 323 Stattya v enciklopediyi Trekkani Mariya Karolina Gabsburg Lotarinzka 2 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine ital Brigitte Hamann Maria Karolina In Neue Deutsche Biographie Band 16 Duncker amp Humblot Berlin 1990 ISBN 3 428 00197 4 stor 201 3 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine nim U tomu chisli pochatim Tanuchchi Mario Battaglini La fabbrica del re l esperimento di San Leucio tra paternalismo e illuminismo Roma 1983 C M Bearne A Sister of Marie Antoinette The Life Story of Maria Carolina Queen of Naples T Fisher Unwin London 1907 stor 221 Angelika Gernet Michael Groblewski Von den italienischen Staaten zum ersten Regno d Italia Italienische Geschichte zwischen Renaissance und Risorgimento 1559 1814 In Wolfgang Altgeld Rudolf Lill Hrsg Kleine italienische Geschichte Reclam Stuttgart 2002 stor 252 ISBN 3 15 017036 2 Tarle E V Admiral Ushakov na Sredizemnom more 1798 1800 Directmedia 2 grudnya 2015 roku 312 stor stor 215 226 Toskanska kripta imperatorskogo sklepu Kapucinerkirhe 4 19 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Cerkva Svyatogo Avgustina 5 7 bereznya 2018 u Wayback Machine angl LiteraturaActon Harold Bourbons of Naples Methuen amp Co London 1956 Bearne Catherine Mary A Sister of Marie Antoinette The Life Story of Maria Carolina Queen of Naples T Fisher Unwin London 1907 Crankshaw Edward Maria Theresa Longman Publishers London 1969 Davis John Anthony Naples and Napoleon southern Italy and the European revolutions 1780 1860 Oxford University Press Oxford 2006 ISBN 0 19 820755 7 Fraser Antonia Marie Antoinette The Journey Phoenix London 2002 ISBN 978 0 7538 1305 8 Jackson Gudia M Women Rulers Throughout the Ages An Illustrated Guide Abc Clio Santa Barbara 2000 ISBN 1 85109 339 7 Jones Colin The Great Nation France from Louis XV to Napoleon Columbia University Press New York 2002 ISBN 0 231 12882 7 Lever Evelyn Marie Antoinette The Last Queen of France Judy Piatkus London 2001 ISBN 0 7499 2194 3 Nagel Susan Marie Therese The Fate of Marie Antoinette s Daughter Bloosmbury New York 2008 ISBN 978 0 7475 8159 8 Tarabra Daniela European Art of the Eighteenth Century The J Paul Getty Museum Los Angeles 2008 ISBN 978 0 89236 921 8 Vernon Mrs HM Italy From 1494 to 1790 Cambridge University Press London 1909 Vovk Justin C In Destiny s Hands Five Tragic Rulers Children of Maria Theresa iUniverse Bloomington Ind 2010 ISBN 978 1 4502 0081 3 Wheatcroft Andrew The Habsburgs Embodying Empire Penguin Books London 1996 ISBN 978 0 14 023634 7Posilannya angl Profil na Geni com 17 sichnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 1 travnya 2018 u Wayback Machine angl Genealogiya Mariyi Amaliyi Avstrijskoyi 16 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Genealogiya Ferdinanda III IV 19 veresnya 2020 u Wayback Machine angl