Маруся Богуславка. Староруська поема (1620—1621) — поема Пантелеймона Куліша.
Маруся Богуславка | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | поема | |||
Автор | Пантелеймон Куліш | |||
Опубліковано | 1899 | |||
Попередній твір | (1897) | |||
| ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Історія написання
На думку літературознавців, вибір Пантелеймоном Кулішем теми, пов'язаної із Марусею Богуславкою, не випадковий. Відомо, що саме Куліш вперше опублікував записану ним від кобзаря А. Шута народну думу про Марусю Богуславку. Уже згодом він більш уважно придивлявся до історії і культури мусульманських країн не лише через їх постійні контакти з Україною (як, скажімо, українського народу з Османською імперією), а й намагався збагнути саму суть їх цивілізації і релігії. Про це свідчить інша поема письменника «Магомет і Хадиза», написана на східну тематику.
В той же час Куліш дуже серйозно намагався естетично та історично обґрунтувати тему вищості жіночого начала у сутності людського буття (про це відомо не лише із змісту самих творів, а й із висловлювань письменника). Ця тема у творчості П. Куліша окреслена у дослідженні Василя Щурата «Філософічна основа творчості Куліша» (Львів, 1922).
Взявши народну думу за основу великої епічної поеми «Маруся Богуславка» (як видно із дописок П. Куліша, поема мала містити принаймні двадцять чотири пісні і охоплювати період 1620—1621 рр.), письменник порівняно із текстом думи суттєво розширив історичний простір твору, по суті, модифікував і філософськи обґрунтував нову ідейно-естетичну концепцію, пов'язану не лише із образом Марусі Богуславки, а й із самою сутністю цього складного історичного часу. Свого часу досить детальний і вичерпний огляд теми «Маруся Богуславка в українській літературі» дав Степан Томашівський.
Редакції
У коментарях до поеми у 2-ох томнику 1989 року зазначено, що автограф поеми є не першою редакцією твору, а останньою (принаймні інша, повніша, невідома). Публікація у ЛНВ (1901.— Кн. 2—3) містить всю «другу» частину твору (а не трьох пісень), яка, на думку упорядника, чомусь не становить «якоїсь художньої цінності». В той же час зрозуміло, що художня цінність твору має розглядатися виключно у контексті всього тексту. Уточнення потребує і така констатація результатів зіставлення першодруку «першої частини поеми» і зазначеного автографа (тобто, по суті, різних текстів): «готуючи першу частину поеми до публікації, автор доопрацьовував текст». Зіставлення наявних автографів поеми свідчить, що у ЛНВ (1899 — Кн. 10—12) маємо текст першої редакції і саме цей рукопис був переданий свого часу Іванові Пулюєві. Ця редакція має певні відмінності від остаточного тексту. Найосновніші з них: після «Присвяти Г Іанні] Б [арвінок]», текст якої загалом не зазнав суттєвих змін, йшов «Пролог». Його зміст в основному відповідає першій і другій думам першої пісні останньої редакції. Перша редакція завершується «Епілогом». Текст цього вірша Куліш помістив у рукописі збірки «Дзвін» під заголовком „Татарам, написавши поему «Маруся Богуславка»“, а також і у виданні збірки. Ці тексти мають певні смислові відмінності, що читач можу легко виявити.
Очевидно, одразу після завершення праці над текстом першої редакції Пантелеймон Куліш, прагнучи опублікувати поему, переробив її і переписав для цензури, яка запропонувала автору опустити пролог. Тому в автографі цієї редакції він відсутній, хоч спершу і був там. Ось як це пояснює сам Куліш у дописці олівцем (адресованій, очевидно, І. Пулюю):
Пролог увесь вичеркнув цензор, та я його, як бачите, і сам викинув, пославши рукопись до Стар [ицького], а він у цензуру. Так, як єсть, лучче, ніж з тим прологом. Хоть Ви його хвалили, та я навпослі скепкував його,— вибачайте в цім слові, високоповажний пане докторе
У самому тексті рукопису є помітки І. Пулюя. Ця редакція містить «Присвят», вісім пісень (а не сім, як у першій) та «Епілог». Між текстом відповідних пісень остаточної редакції тут є лише кілька відмінностей. Дещо вирізняється від зазначених вище редакцій поеми автограф без початку і з іншим прологом. Далі йде текст восьми пісень, після яких є позначення автора: "Кінець первій половині «Марусі Богуславки». Після того є уже інший «Епілог». Текст цієї редакції зберігається у ЦНБ, ф. I, од. зб. 28364.
У фонді Івана Франка зберігається автограф трьох пісень з «другої половини» поеми (дев'ята — одинадцята), щоправда, тут відсутня перша дума дев'ятої пісні, із правками І. Франка. Саме цей текст, а також повніша копія цієї частини поеми, зроблена Ганною Барвінок, і стали основою публікації у ЛНВ (1901.— Кн. 2—3). При публікації І. Франко зазначає внесені ним правописні виправлення, а також деякі доповнення до Кулішевих пояснень змісту окремих висловлювань поеми. На автографі є наведена І. Франком у вступному слові до публікації поеми помітка П. Куліша.
Є також автографи двох редакцій тринадцятої пісні поеми, які зберігаються в ЦНБ, ф. І, од. зб. 28362.
Текст другої редакції цієї пісні надруковано у другому томі «Сочинений и писем П. А. Кулиша» (С. 388—393).
Окремо зберігається текст «Поспіву» до поеми. Нумерація на цьому автографі свідчить, що Куліш спершу мав намір його подати після закінчення восьмої пісні. Надруковано у «Сочинениях и письмах П. А. Кулиша».
Окремі уривки з поеми, а також із драми , є у ЦНБ, ф. І, од. зб. 28581, писані ручкою і олівцем, але дуже нерозбірливо. Це окремі аркуші так званої «Чорної рукописі» П. Куліша за 1892 рік (зберігається у повному обсязі в ІЛ, ф. 18, од. зб. 27—30, і охоплює записи за 1891—1892 рр.).
У цілісному вигляді рукопис поеми представлено в автографі, який зберігається в ІЛ (ф. 18, од. зб. 7, 9). Цей текст, який містить тринадцять пісень (остання незакінчена), а також «Поспів», є останнім. За основу цієї редакції автор, без сумніву, взяв текст попередньої повної редакції (ЦНБ, ф. І, од. зб. 28365). Остання редакція і була підготовлена Кулішем до друку, про що свідчить така його дописка:
Печатати три сотні примірників і виручку з розпродажі обертати на користь газети «Народ»
Внизу олівцем: «А печатати не в Коломиї».
В автографі замість епіграфа із поеми Дж. Г. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда» Куліш дав два висловлювання Івана Грозного і Петра І. Це загалом чистовий примірник з незначними правками. Ймовірно, що Куліш переписав цей текст в 1894 р. або трохи пізніше. Про це свідчить напис Куліша на автографі передостанньої редакції поеми: «Перечитано з 12 леденя 1894 і подекуди поправлено» і тексті копії, зробленої Ганною Барвінок.
Композиція
Поема поділена на тринадцять пісень. Перед «піснею первою» йде «Присвят», після тринадцятої — «Поспів». Кожна пісня поділена на думи.
Історія публікацій
Вперше надруковано у журналі «Літературно-науковий вісник» — 1899. — Кн. 10. — С. 1—19; Кн. 11.- С. 141—162; Кн. 12, С. 259—281. Ця публікація містила: «Присвят Г. Б.», пролог, перші сім пісень, а також «Епілог» і супроводжувалася приміткою редактора: «Друкуючи отсю поему покійногої Куліша, ласкаво достачену нам професором Пулюєм, ми чинимо се задля її високої поетичної і язикової стійкості, не пропускаючи ані змінюючи нічого. Про поему і висловлені в ній погляди ми надіємось по надрукуванню цілості подати окрему студію».
Наступна частина (пісні 9—12, план подальшого розвитку сюжету поеми, «Поспів», а також незакінчена частина 13-ї пісні) була надрукована також у Літературно-науковому віснику (1901.— Кн. 2.— С. 118—139; Кн. 3.— С. 239—262).
Ця публікація відкривалася невеликим вступним словом Івана Франка:
Видавець зібрання творів Пантелеймона Куліша у 5-ти томах Іван Каманін стверджує:
з приміток на початку та в кінці рукопису видно, що твір був написаний ще до пожежі на хуторі в Калишовці в 1885 р., тому відповідно ми розташовуєм її після "Недогарків", котрі відповідно до відомостей, є більш раннім твором. Оригінальний текст (рос.) «из приписок в начале и конце рукописи видно, что она была написана еще до пожара в хут [оре] Кулишовке в 1885 г., и потому мы помещаем ее вслед за «Недогарками», которые, судя по датам на них, более раннего происхождения |
Варто зазначити, що І. Каманіну, який здійснював це видання творів П. Куліша разом із О. М. Білозерською-Куліш і мав таким чином доступ до архіву письменника, чомусь були відомі лише тексти трьох редакцій (вони зберігаються в ЦНБ, ф. І, од. зб. 28365, 28366 і 28368), про що він пише у своїх коментарях до поеми Свідченням достовірності слів І. Каманіна може бути лист П. Куліша до Омеляна Огоновського від 15 квітня 1889 р. писав:
Із наших драм історичних [...] маю готові «Цар Наливай» і «Петро Сагайдачний». Та ще маю поему «Маруся Богуславка»
Тут же дається і позначення автора, що закінчення поеми згоріло під час пожежі 1885 р. Дата на автографі "Присвяти до поеми «Маруся Богуславка» свідчить, що поему (у першій її редакції) було написано, можливо, ще й раніше: «Р[оку] Б[ожого] 1882 у Відні».
Примітки
- Записки о Южной Руси: В 2 т.— Спб., 1856.— Т. 1.— С. 210—214
- Маруся Богуславка в українській літературі.— Львів, 1901
- Куліш П. Твори: В 2 т.— К., 1989.— Т. 1.— С. 641
- ІЛ, ф. 18, од. зб. 7, 9
- зберігається у ЦНБ, ф. І, од. чб. 28368
- ІЛ. ф. 18, од. зб. 153, арк. 154—155
- "Татарам про поему «Маруся Богуславка» // Куліш П. Дзвін. Староруські думи й співи.— Женева, 1893.— С. 200—201
- ЦНБ, ф. І, од. зб. 28366
- публікований у виданні: Кулиш П. А. Сочинения и письма.— Т. 2.— С. 386—388
- ІЛ, ф. З, од. зб. 1933
- автограф зберігається у ЦНБ, ф. І, од. зб. 28365
- ЦНБ, ф. І, од. зб. 28367
- ЦНБ, ф. І, од. зб. 28365
- Т. 2.— С. 386—388
- Сочинения и письма П. А. Кулиша.— Т. 2.— С. 193
- ІЛ, ф. З, од. зб. 1932
- ЛНВ.— 1901.— Кн. 2.— С. 117—118
- Кулиш П. А. Сочинения и письма: В 5 т.— К., 1908.— Т. 2 — С. 14, примітки.
- Кулиш П. А. Сочинения и письма: В 5 т.— К., 1908.— Т. 2 — С. 14—15
- ЦНБ, ф. І, од. зб. 29441
Література
- Куліш П. О. Твори: У 2 т. — К., 1994
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marusya Boguslavka Staroruska poema 1620 1621 poema Pantelejmona Kulisha Marusya BoguslavkaZhanrpoemaAvtorPantelejmon KulishOpublikovano1899Poperednij tvir 1897 Cej tvir u VikidzherelahIstoriya napisannyaNa dumku literaturoznavciv vibir Pantelejmonom Kulishem temi pov yazanoyi iz Maruseyu Boguslavkoyu ne vipadkovij Vidomo sho same Kulish vpershe opublikuvav zapisanu nim vid kobzarya A Shuta narodnu dumu pro Marusyu Boguslavku Uzhe zgodom vin bilsh uvazhno pridivlyavsya do istoriyi i kulturi musulmanskih krayin ne lishe cherez yih postijni kontakti z Ukrayinoyu yak skazhimo ukrayinskogo narodu z Osmanskoyu imperiyeyu a j namagavsya zbagnuti samu sut yih civilizaciyi i religiyi Pro ce svidchit insha poema pismennika Magomet i Hadiza napisana na shidnu tematiku V toj zhe chas Kulish duzhe serjozno namagavsya estetichno ta istorichno obgruntuvati temu vishosti zhinochogo nachala u sutnosti lyudskogo buttya pro ce vidomo ne lishe iz zmistu samih tvoriv a j iz vislovlyuvan pismennika Cya tema u tvorchosti P Kulisha okreslena u doslidzhenni Vasilya Shurata Filosofichna osnova tvorchosti Kulisha Lviv 1922 Vzyavshi narodnu dumu za osnovu velikoyi epichnoyi poemi Marusya Boguslavka yak vidno iz dopisok P Kulisha poema mala mistiti prinajmni dvadcyat chotiri pisni i ohoplyuvati period 1620 1621 rr pismennik porivnyano iz tekstom dumi suttyevo rozshiriv istorichnij prostir tvoru po suti modifikuvav i filosofski obgruntuvav novu idejno estetichnu koncepciyu pov yazanu ne lishe iz obrazom Marusi Boguslavki a j iz samoyu sutnistyu cogo skladnogo istorichnogo chasu Svogo chasu dosit detalnij i vicherpnij oglyad temi Marusya Boguslavka v ukrayinskij literaturi dav Stepan Tomashivskij Redakciyi U komentaryah do poemi u 2 oh tomniku 1989 roku zaznacheno sho avtograf poemi ye ne pershoyu redakciyeyu tvoru a ostannoyu prinajmni insha povnisha nevidoma Publikaciya u LNV 1901 Kn 2 3 mistit vsyu drugu chastinu tvoru a ne troh pisen yaka na dumku uporyadnika chomus ne stanovit yakoyis hudozhnoyi cinnosti V toj zhe chas zrozumilo sho hudozhnya cinnist tvoru maye rozglyadatisya viklyuchno u konteksti vsogo tekstu Utochnennya potrebuye i taka konstataciya rezultativ zistavlennya pershodruku pershoyi chastini poemi i zaznachenogo avtografa tobto po suti riznih tekstiv gotuyuchi pershu chastinu poemi do publikaciyi avtor doopracovuvav tekst Zistavlennya nayavnih avtografiv poemi svidchit sho u LNV 1899 Kn 10 12 mayemo tekst pershoyi redakciyi i same cej rukopis buv peredanij svogo chasu Ivanovi Pulyuyevi Cya redakciya maye pevni vidminnosti vid ostatochnogo tekstu Najosnovnishi z nih pislya Prisvyati G Ianni B arvinok tekst yakoyi zagalom ne zaznav suttyevih zmin jshov Prolog Jogo zmist v osnovnomu vidpovidaye pershij i drugij dumam pershoyi pisni ostannoyi redakciyi Persha redakciya zavershuyetsya Epilogom Tekst cogo virsha Kulish pomistiv u rukopisi zbirki Dzvin pid zagolovkom Tataram napisavshi poemu Marusya Boguslavka a takozh i u vidanni zbirki Ci teksti mayut pevni smislovi vidminnosti sho chitach mozhu legko viyaviti Ochevidno odrazu pislya zavershennya praci nad tekstom pershoyi redakciyi Pantelejmon Kulish pragnuchi opublikuvati poemu pererobiv yiyi i perepisav dlya cenzuri yaka zaproponuvala avtoru opustiti prolog Tomu v avtografi ciyeyi redakciyi vin vidsutnij hoch spershu i buv tam Os yak ce poyasnyuye sam Kulish u dopisci olivcem adresovanij ochevidno I Pulyuyu Prolog uves vicherknuv cenzor ta ya jogo yak bachite i sam vikinuv poslavshi rukopis do Star ickogo a vin u cenzuru Tak yak yest luchche nizh z tim prologom Hot Vi jogo hvalili ta ya navposli skepkuvav jogo vibachajte v cim slovi visokopovazhnij pane doktore U samomu teksti rukopisu ye pomitki I Pulyuya Cya redakciya mistit Prisvyat visim pisen a ne sim yak u pershij ta Epilog Mizh tekstom vidpovidnih pisen ostatochnoyi redakciyi tut ye lishe kilka vidminnostej Desho viriznyayetsya vid zaznachenih vishe redakcij poemi avtograf bez pochatku i z inshim prologom Dali jde tekst vosmi pisen pislya yakih ye poznachennya avtora Kinec pervij polovini Marusi Boguslavki Pislya togo ye uzhe inshij Epilog Tekst ciyeyi redakciyi zberigayetsya u CNB f I od zb 28364 U fondi Ivana Franka zberigayetsya avtograf troh pisen z drugoyi polovini poemi dev yata odinadcyata shopravda tut vidsutnya persha duma dev yatoyi pisni iz pravkami I Franka Same cej tekst a takozh povnisha kopiya ciyeyi chastini poemi zroblena Gannoyu Barvinok i stali osnovoyu publikaciyi u LNV 1901 Kn 2 3 Pri publikaciyi I Franko zaznachaye vneseni nim pravopisni vipravlennya a takozh deyaki dopovnennya do Kulishevih poyasnen zmistu okremih vislovlyuvan poemi Na avtografi ye navedena I Frankom u vstupnomu slovi do publikaciyi poemi pomitka P Kulisha Ye takozh avtografi dvoh redakcij trinadcyatoyi pisni poemi yaki zberigayutsya v CNB f I od zb 28362 Tekst drugoyi redakciyi ciyeyi pisni nadrukovano u drugomu tomi Sochinenij i pisem P A Kulisha S 388 393 Okremo zberigayetsya tekst Pospivu do poemi Numeraciya na comu avtografi svidchit sho Kulish spershu mav namir jogo podati pislya zakinchennya vosmoyi pisni Nadrukovano u Sochineniyah i pismah P A Kulisha Okremi urivki z poemi a takozh iz drami ye u CNB f I od zb 28581 pisani ruchkoyu i olivcem ale duzhe nerozbirlivo Ce okremi arkushi tak zvanoyi Chornoyi rukopisi P Kulisha za 1892 rik zberigayetsya u povnomu obsyazi v IL f 18 od zb 27 30 i ohoplyuye zapisi za 1891 1892 rr U cilisnomu viglyadi rukopis poemi predstavleno v avtografi yakij zberigayetsya v IL f 18 od zb 7 9 Cej tekst yakij mistit trinadcyat pisen ostannya nezakinchena a takozh Pospiv ye ostannim Za osnovu ciyeyi redakciyi avtor bez sumnivu vzyav tekst poperednoyi povnoyi redakciyi CNB f I od zb 28365 Ostannya redakciya i bula pidgotovlena Kulishem do druku pro sho svidchit taka jogo dopiska Pechatati tri sotni primirnikiv i viruchku z rozprodazhi obertati na korist gazeti Narod Vnizu olivcem A pechatati ne v Kolomiyi V avtografi zamist epigrafa iz poemi Dzh G Bajrona Palomnictvo Chajld Garolda Kulish dav dva vislovlyuvannya Ivana Groznogo i Petra I Ce zagalom chistovij primirnik z neznachnimi pravkami Jmovirno sho Kulish perepisav cej tekst v 1894 r abo trohi piznishe Pro ce svidchit napis Kulisha na avtografi peredostannoyi redakciyi poemi Perechitano z 12 ledenya 1894 i podekudi popravleno i teksti kopiyi zroblenoyi Gannoyu Barvinok KompoziciyaPoema podilena na trinadcyat pisen Pered pisneyu pervoyu jde Prisvyat pislya trinadcyatoyi Pospiv Kozhna pisnya podilena na dumi Istoriya publikacijVpershe nadrukovano u zhurnali Literaturno naukovij visnik 1899 Kn 10 S 1 19 Kn 11 S 141 162 Kn 12 S 259 281 Cya publikaciya mistila Prisvyat G B prolog pershi sim pisen a takozh Epilog i suprovodzhuvalasya primitkoyu redaktora Drukuyuchi otsyu poemu pokijnogoyi Kulisha laskavo dostachenu nam profesorom Pulyuyem mi chinimo se zadlya yiyi visokoyi poetichnoyi i yazikovoyi stijkosti ne propuskayuchi ani zminyuyuchi nichogo Pro poemu i vislovleni v nij poglyadi mi nadiyemos po nadrukuvannyu cilosti podati okremu studiyu Nastupna chastina pisni 9 12 plan podalshogo rozvitku syuzhetu poemi Pospiv a takozh nezakinchena chastina 13 yi pisni bula nadrukovana takozh u Literaturno naukovomu visniku 1901 Kn 2 S 118 139 Kn 3 S 239 262 Cya publikaciya vidkrivalasya nevelikim vstupnim slovom Ivana Franka Vstupna stattya Ivana Franka Drukuyuchi otsej vidrivok drugoyi chastini Marusi Boguslavki mi na samim vstupi musimo ponoviti zastorogu zroblenu nami pri drukuvannyu pershoyi chasti hoch vona zdayetsya povinna b rozumitisya sama soboyu drukuyemo Kulishevu poemu zadlya visokoyi literaturnoyi stijnosti deyakih yiyi chastej uvazhayuchi pri tim cilist yak istoriko literaturnij dokument u yakomu mi ne mayemo prava ani zminyuvati sho bud abo brakuvati Z sogo viplivaye sho mi mozhemo zovsim ne podilyati politichnih religijnih ta socialnih poglyadiv avtorovih bachiti yih povnu nekonsekventnist neviroblenist i nayivnist a prote vvazhayemo obov yazkom literaturno naukovogo organu ne hovati vid gromadi nichogo sho takij diyach yak Kulish uvazhav potribnim viliti slovami i nad chim pracyuvav dovgo i z ochevidnim zamiluvannyem Zreshtoyu rivnochasno z otseyu drugoyu chastinoyu poemi mi drukuyemo takozh davno obicyanu kritichnu stattyu pro neyi yaka torik ne bula nadrukovana tilko dlya togo sho j tak majzhe ves rik na storinkah Lit eraturno nauk ovogo visnika tyaglasya studiya pro Kulisha napisana d O Makoveyem Tekst otseyi drugoyi chasti Marusi Boguslavki mi drukuyemo na osnovi dvoh rukopisiv Pershij iz nih dostachiv nam d Makovej sho znajshov jogo v biblioteci akademichnogo tovaristva Soyuz u Chernivcyah Se tovaristvo v r 1885 vidavalo almanah na pam yatku dvadcyatih rokovin svogo isnuvannya i zaprosilo do uchasti v tim almanasi rizhnih nashih pismennikiv v tim chisli j Kulisha yakij i prislav dlya almanaha Tri pisni z drugoyi polovini poemi Marusya Boguslavka 1621 perepisani vlasnoyu rukoyu hoch i nepovni i svoyu Dumu pro Kurku i Kurchatami nadrukovanu piznishe u Dzvoni Tri pisni se zoshit in 4 to zvichajnogo kancelyarijnogo grubogo paperu z 31 kartok i odnoyi malenkoyi vliplenoyi vseredini zapisano po oboh storinkah krim porozhnoyi 2 yi ochevidno zoshit virizanij iz bilshoyi cilosti i persha kartka z titulom i 6 ryadkami doliplena piznishe Pomisheno tut pisnyu dev yatu z propuskom gl 1 pisni desyatu i odinadcyatu z Kulishevimi popravkami v teksti poroblenimi chervonim chornilom i z jogo zh poyasnennyami do deyakih misc tekstu Na pershij storinci nad titulom napisano Kulishevoyu rukoyu olivcem os sho Perva polovina Marusi Boguslavki she ne napechatana ta yii b ne dozvolila polska cenzura pechatati v Galichini a nasha zacherknula tilko p yat virshiv tureckogo layannya nashih popiv Vihodilo b iz sogo sho Kulish ishe pered 1885 rokom podavav svoyu poemu do cenzuri v Rosiyi i mav dozvil drukuvati yiyi z neznachnim propuskom Divno chomu pin ne nadrukuvav yiyi Drugij rukopis yakij mi klademo v osnovu sogo vidannya se kopiya ostannoyi redakciyi poemi yaka lishilasya po Kulishevij smerti Kopiyu zrobila duzhe staranno vdova pokijnogo zvisna pismennicya Ganna Barvinok yakij za se yak takozh za dostachennye nam cilogo sogo tvoru dlya druku v Lit eraturno nauk ovomu visniku skladayemo tut serdechnu podyaku Derzhachisya pri drukuvanni skriz sogo ostannogo tekstu tilki zminyayuchi jogo pravopis mi v primitkah podayemo vidmini i popravki z opisanogo vishe Kulishevogo avtografa yakij oznachuyemo bukvoyu A a novijshij tekst bukvoyu B i dodayemo takozh iz togo avtografa Kulishevi primitki Vidavec zibrannya tvoriv Pantelejmona Kulisha u 5 ti tomah Ivan Kamanin stverdzhuye z primitok na pochatku ta v kinci rukopisu vidno sho tvir buv napisanij she do pozhezhi na hutori v Kalishovci v 1885 r tomu vidpovidno mi roztashovuyem yiyi pislya Nedogarkiv kotri vidpovidno do vidomostej ye bilsh rannim tvorom Originalnij tekst ros iz pripisok v nachale i konce rukopisi vidno chto ona byla napisana eshe do pozhara v hut ore Kulishovke v 1885 g i potomu my pomeshaem ee vsled za Nedogarkami kotorye sudya po datam na nih bolee rannego proishozhdeniya Varto zaznachiti sho I Kamaninu yakij zdijsnyuvav ce vidannya tvoriv P Kulisha razom iz O M Bilozerskoyu Kulish i mav takim chinom dostup do arhivu pismennika chomus buli vidomi lishe teksti troh redakcij voni zberigayutsya v CNB f I od zb 28365 28366 i 28368 pro sho vin pishe u svoyih komentaryah do poemi Svidchennyam dostovirnosti sliv I Kamanina mozhe buti list P Kulisha do Omelyana Ogonovskogo vid 15 kvitnya 1889 r pisav Iz nashih dram istorichnih mayu gotovi Car Nalivaj i Petro Sagajdachnij Ta she mayu poemu Marusya Boguslavka Tut zhe dayetsya i poznachennya avtora sho zakinchennya poemi zgorilo pid chas pozhezhi 1885 r Data na avtografi Prisvyati do poemi Marusya Boguslavka svidchit sho poemu u pershij yiyi redakciyi bulo napisano mozhlivo she j ranishe R oku B ozhogo 1882 u Vidni PrimitkiZapiski o Yuzhnoj Rusi V 2 t Spb 1856 T 1 S 210 214 Marusya Boguslavka v ukrayinskij literaturi Lviv 1901 Kulish P Tvori V 2 t K 1989 T 1 S 641 IL f 18 od zb 7 9 zberigayetsya u CNB f I od chb 28368 IL f 18 od zb 153 ark 154 155 Tataram pro poemu Marusya Boguslavka Kulish P Dzvin Staroruski dumi j spivi Zheneva 1893 S 200 201 CNB f I od zb 28366 publikovanij u vidanni Kulish P A Sochineniya i pisma T 2 S 386 388 IL f Z od zb 1933 avtograf zberigayetsya u CNB f I od zb 28365 CNB f I od zb 28367 CNB f I od zb 28365 T 2 S 386 388 Sochineniya i pisma P A Kulisha T 2 S 193 IL f Z od zb 1932 LNV 1901 Kn 2 S 117 118 Kulish P A Sochineniya i pisma V 5 t K 1908 T 2 S 14 primitki Kulish P A Sochineniya i pisma V 5 t K 1908 T 2 S 14 15 CNB f I od zb 29441LiteraturaMarusya Boguslavka Staroruska poema 1620 1621 u sestrinskih Vikiproyektah Portal Literatura Temi u Vikidzherelah Proyekt Ukrayinska literatura Kulish P O Tvori U 2 t K 1994